79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
01.10.12 Справа № 5015/3663/12
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Б.М.-Україна", м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Львіввікнобуд", с. Надичі
про стягнення 107 000 грн. 00 коп.
Суддя Мазовіта А.Б.
при секретарі Волошин О.Я.
Представники:
від позивача: Приходська С.Ф., представник (довіреність №9 від 01.06.2012 р.);
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Т.Б.М.-Україна" звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Львіввікнобуд", с. Надичі про стягнення 107 000 грн. 00 коп.
Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 04.09.2012 р. призначив розгляд справи на 17.09.2012 р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 01.10.2012 р.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що на виконання умов акцептованої відповідачем оферти, позивачем було передано у власність відповідача товар на загальну суму 163 067 грн. 46 коп. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати за отриманий товар виконав частково, на дату подання позову до суду заборгованість за товар становила 107 000 грн. 00 коп. Таким чином, просив суд стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості в розмірі 107 000 грн. 00 коп. і судові витрати в розмірі 2 140 грн. 00 коп.
В судовому засіданні 01.10.2012 р. представник позивача пояснив, що відповідачем частково сплачено основний борг в розмірі 36 000 грн. 00 коп.
Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 04.09.2012 р. не виконав, про дату, час та місце розгляду повідомлений належним чином, тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.
В судовому засіданні 01.10.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 05.10.2012 р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
ТзОВ "Т.Б.М.-Україна" (позивач) з 2012 року введено систему електронної торгівлі, яка розміщена в мережі Інтернет. На сайті компанії www.tbm.ua в мережі Інтернет було розміщено договір оферти, яка включає всі істотні умови договору. При прийнятті рішення клієнта акцептувати дану оферту, він реєструється в системі ТБМ-онлайн, отримує унікальний шифр, за яким обліковується у фінансово-господарській діяльності ТзОВ "Т.Б.М.-Україна".
ТзОВ "Львіввікнобуд" (відповідач), зареєструвавшись в системі ТБМ-онлайн, акцептував оферту та отримав свій унікальний шифр 248.
Відповідачем самостійно формувалися заявки на товар, самостійно формувалися рахунки для оплати, які мають шифр 248. На підставі самостійно оформлених покупцем товару рахунків, системою електронної торгівлі ТБМ-онлайн сформовано видаткові накладні на відпуск товару та його отримання, які також мають шифр 248.
У відповідності до сформованих відповідачем заявок, позивачем було поставлено і передано у власність відповідачу товар на загальну суму 107 069 грн. 29 коп., що підтверджується видатковими накладними №512 Z-Львів від 20.03.2012 р., №545 Z-Львів від 22.03.2012 р, №576 Z-Львів від 23.03.2012 р, №1090 Z-Львів від 10.05.2012 р, №1091 Z-Львів від 10.05.2012 р., №1110 Z-Львів від 11.05.2012 р., №1111 Z-Львів від 11.05.2012 р. та довіреністю на отримання матеріальних цінностей серії №139/1 від 07.03.2012 р.
З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з вимогою за вих. №06/07-ю від 06.07.2012 р., в якій просив сплатити борг протягом 7 календарних днів з моменту отримання вимоги.
Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати вартості отриманого товару виконав частково, на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становила 107 000 грн. 00 коп.
В судовому засіданні представник позивача пояснив, що відповідач частково оплатив основний борг в сумі 36 000 грн. 00 коп. За таких обставин, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення 36 000 грн. 00 коп. основного боргу у зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині відповідно до п. 11 ст. 80 ГПК України.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Частинами 1, 3 статті 181 ГК України визначено, що допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму, тощо, у двадцятиденний строк після одержання договору.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Оферта може мати письмовий вигляд коли вона має форму єдиного документа, тобто проекту договору, листа, телеграми тощо, що надсилаються акцептанту поштою чи за допомогою іншого технічного засобу зв'язку.
Наслідком надання оферти є те, що коли адресат оферти відізветься й у будь-якій формі висловить згоду укласти договір на зазначених в оферті умовах, його слід визнати укладеним.
Відповідно до ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.
Із змісту даної статті вбачається, що акцепт можливий й у вигляді конклюдентних дій, тобто здійснення особою, що отримала оферту, дій по виконанню вказаних в ній умов договору. Для конклюдентних дій характерно, що їх здійснення свідчить про волевиявлення особи укласти договір.
Отже, відповідно до вищезазначених норм ЦК України, матеріалами, які підтверджують волю сторін на встановлення правовідносин, є направлена позивачем до відповідача пропозиція укласти договір та прийняття відповідачем пропозиції позивача, що свідчить про відсутність будь-яких застережень щодо умов оферти у відповіді на пропозицію (видаткових накладних). Тобто, розбіжностей щодо умов зазначених в оферті не було, відповідачем було прийнято товар без зауважень та застережень.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною першої ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення частково, складає 71 000 грн. 00 коп. боргу. В частині стягнення 36 000 грн. 00 коп. основного боргу провадження слід припинити.
Згідно ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, припинення провадження у справі, а тому сума судового збору в розмірі 530 грн. 50 коп. повертаються позивачу.
Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати (судовий збір) відповідно до вимог ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідача
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 256, 258, 267, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626, 642 ЦК України, ст.ст. 1, 3, 193, 207 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Львіввікнобуд", с. Надичі, вул. Грушевського, 3Б, Жовківський район, Львівська область (ідентифікаційний код 33957846) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Б.М.-Україна", м. Київ, вул. Червонопрапорна, 26 (ідентифікаційний код 31111213) 71 000 грн. 00 коп. боргу, 1 609 грн. 50 коп. судового збору.
3. В частині стягнення 36 000 грн. 00 коп. основного боргу провадження припинити.
4. Повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Б.М.-Україна", м. Київ, вул. Червонопрапорна, 26 (ідентифікаційний код 31111213) з Державного бюджету України 530 грн. 50 коп. судового збору, сплаченого платіжним дорученням №1631 від 27.08.2012 р.
5. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
Суддя Мазовіта А.Б.