10 жовтня 2012 року 11:25 Справа № 0870/7657/12
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Артоуз О.О.
при секретарі судового засідання Філоненко Ю.М.
за участю представників:
позивача: ОСОБА_1
представника позивача: ОСОБА_2
відповідача: Завгороднього В.І.
третьої особи : не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовною заявою: ОСОБА_1
до: Управління Міністерства внутрішніх справ України
в Запорізькій області
третя особа: КУ «Бердянський психоневрологічний диспансер» ЗОР
про: визнання протиправним та скасування наказу
07 серпня 2012 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ № 976 від 25.06.2012 в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ;
- визнати протиправним та скасувати наказ № 191 о/с від 12.07.2012 про звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ;
- поновити ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку Бердянського міського відділу та поновити звання - капітана міліції;
- зобов'язати нарахувати та відшкодувати грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 12.07.2012 до моменту поновлення на роботі.
03.10.2012 позивачем було надано уточнення позовних вимог, відповідно до яких просить збільшити позовні вимоги, а саме стягнути на його користь з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області матеріальну шкоду у розмірі 1100 грн. Судом задоволено вказане клопотання та прийнято збільшення позовних вимог.
В позовній заяві ОСОБА_1 вказує, 16.06.2012 о 00-20 годині під час проведення рейду по виявленню працівників міліції, схильних до порушення транспортної дисципліни, інспекторами взводу, який обслуговує стаціонарний пост №5 роти ДПС ДАІ УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області по вул. Леніна, біля будинку№3 в с. Новопетрівка Бердянського району Запорізької області зупинений автомобіль ВАЗ- 2101 зеленого кольору н/з НОМЕР_1, яким управляв безпосередньо сам позивач.
У зв'язку з вищевказаним порушенням відносно позивача був складений протокол про адміністративне правопорушення передбачений ч.1 ст. 130 КУпАП.
25.06.2012 Начальник Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України в Запорізькій області видав наказ № 976 про покарання позивача, а саме звільнення з органів внутрішніх справ за грубе порушення транспортної дисципліни, наказів і вказівок МВС України і ГУМВД України в Запорізькій області, яке виразилося в управлінні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння
Наказом ГУ МВС України в Запорізькій області від 12.07.2012 № 191 о/с «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» позивача було звільнено з органів внутрішніх справ на підставі пункту «є» ст. 63 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України за грубе порушення дисципліни, яке виразилося у вживанні спиртних напоїв.
З наказами № 976 від 25.06.2012 та № 191 о/с від 12.07.2012 позивач не згоден тому, що відповідно до висновку № 472 від 16.06.2012, що до результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного і іншого сп'яніння або знаходження під впливом лікарських препаратів, які знижують увагу і швидкість реакції від 16.06.2012г. ознак сп'яніння у позивача не виявлено.
Крім того, Бердянським міськрайонним судом м. Бердянська Запорізької області винесено постанову від 07.07.2012, якою визнано протокол про адміністративну відповідальність №458885 від 16.06.2012 недійсним, провадження у адміністративній справі припинено через відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення.
Вважає наказ № 976 від 25.06.2012 та № 191 о/с від 12.07.2012 незаконними, необґрунтованими, а тому такими що підлягають скасуванню, просить поновити його на раніше займаній посаді, зобов'язати нарахувати та відшкодувати грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 12.07.2012 до моменту поновлення на роботі та відшкодувати витрати на правову допомогу, понесені ним під час розгляду справи.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представниками ГУМВС України в Запорізькій області було подано заперечення проти адміністративного позову. Відповідач просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки, 16.06.2012 року о 00.20 години по вул. Леніна, біля будинку №3 в с. Новопетрівка Бердянського району Запорізької області зупинено автомобіль ВАЗ-2101 зеленого кольору, д.з. НОМЕР_1, належний ОСОБА_4, під керуванням старшого оперуповноваженого СКР Бердянського міського відділу капітана міліції ОСОБА_1
У бесіді з водієм вказаного транспортного засобу (ОСОБА_1) встановлені явні ознаки алкогольного сп'яніння (різкий запах з роту, почервоніння очей). У зв'язку з чим останньому було запропоновано продути прибор «Драгер» та пройти медичне обстеження.
Від проходження медичного обстеження та продуття прибору «Драгер» у присутності двох свідків - відмовився.
Від надання пояснень працівникам ДПС ОСОБА_1 у присутності двох свідків також відмовився.
Окрім цього працівниками ДПС встановлено, що ОСОБА_1 керує транспортним засобом без поліса обов'язкового цивільного страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів.
У зв'язку з допущеними правопорушеннями відносно ОСОБА_1 складено протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст.130 та ч. 1 ст. 126 КУпАП (Протоколи серії АЕ1 №458885 та серії АЕ1 №458886 відповідно).
З урахуванням встановлених правопорушень, про дані факти наряд ДПС доповів відповідальному керівництву. По приїзду керівництва ОСОБА_1 повторно запропоновано пройти медичне освідчення для встановлення об'єктивної істини відносно правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, на що ОСОБА_1 погодився. По приїзду до Бердянського психоневрологічного диспансеру ОСОБА_1 був оглянутий та відповідно до висновку №471, складеного 16.06.2012 року о 03.00 годині лікарем-наркологом ОСОБА_5 встановлено, що ОСОБА_1 знаходиться у стані алкогольного сп'яніння. За допомогою алкотестера установлено 0,8 проміле алкоголю в парах видихаємого повітря.
Після освідчення ОСОБА_1 нарядом ДПС доставлений за місцем мешкання.
Опитаний 16.06.2012 капітан міліції ОСОБА_1 пояснив, що 15.06.2012 року близько 21.30 години ОСОБА_1 повернувся додому з роботи, при цьому за адресою мешкання випив 1 літр пива, після чого, згадавши, що автомобіль він залишив без догляду у темному, неосвітленому місці, вирішив повернутись до автомобіля і поставити його на освітлену ділянку, а також усунути поломку.
Близько 00.00 години 16.06.2012 року ОСОБА_1 прийшов до свого автомобіля, замінив ремінь безпеки та вирішив переставити автомобіль на протилежний бік вулиці, де знаходиться ліхтар освітлення. Проїхавши близько 20 метрів ОСОБА_1 був зупинений працівниками ДПС ДАІ, які склали відносно нього протокол за керування транспортним засобом у стані сп'яніння.
ОСОБА_1 також вказує, що їхати на автомобілі нікуди не збирався, а необхідність переставити транспортний засіб виникла у зв'язку з побоюванням за сохранність транспортного засобу.
Крім цього ОСОБА_1 пояснив, що автомобіль він придбав декілька днів тому, у зв'язку з чим, через скрутне матеріальне становище не встиг оформити поліс обов'язкового цивільного страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів, і як наслідок - висновок щодо підстав для керування транспортним засобом працівником міліції.
Зазначені обставини дослідженні при проведенні службового розслідування, надали змогу вважати, що позивач перебував у стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом.
За результатами розслідування складено висновок, відповідно до якого з підстав порушення Позивачем вимог пунктів 2.5., 2.1.Ґ Правил дорожнього руху України, наказів МВС України від 16.03.2007 року № 81 «Про заходи щодо зміцнення дисципліни і законності в органах внутрішніх справ та попередження надзвичайних подій, пов'язаних із загибеллю й травмуванням особового складу», від 26.03.2010 року №90 «Про стан дисципліни й законності в діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ та заходи щодо його покращання», а також численних вказівок ГУМВС України в Запорізькій області (вказівки ГУМВС України в Запорізькій області №3/1-1024 від 06.04.2012 року «Про незадовільний стан транспортної дисципліни серед особового складу ОВС», №3/И-1083 від 12.04.2012 року «Про заходи щодо укріплення транспортної дисципліни», від 20.01.2012 року №3/И-156 «Про додаткові заходи щодо зміцнення транспортної дисципліни серед працівників ОВС») він заслуговує до притягнення до найсуворішої дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ.
Наказом ГУМВС від 25.06.2012 №976 на Позивача накладено дисциплінарне стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ. На підставі зазначеного наказу, на виконня п.5 ст.18 Статуту, наказом ГУМВС від 21.05.2012 № 191 о/с, ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ України.
Під час проведення службового розслідування та у своїх поясненнях від 16.06.2012 Позивачем не зазначалось про наявність висновку від 16.06.2012 №472, зробленого на його вимогу о 04.00 за яким він був тверезим.
Представник у судовому засіданні позовні вимоги відхилили в повному обсязі з підстав зазначених у запереченнях.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що ним під час проведення рейду по виявленню працівників міліції, схильних до порушення транспортної дисципліни було зупинено автомобіль ВАЗ-2101 зеленого кольору, д.з. НОМЕР_1, під керуванням старшого оперуповноваженого СКР Бердянського міського відділу капітана міліції ОСОБА_1
У бесіді з водієм вказаного транспортного засобу (ОСОБА_1) встановлені явні ознаки алкогольного сп'яніння (різкий запах з роту, почервоніння очей). У зв'язку з чим останньому було запропоновано продути прибор «Драгер» та пройти медичне обстеження.
Від проходження медичного обстеження та продуття прибору «Драгер» у присутності двох свідків, а також під відеозапис - відмовився. Внаслідок таких протиправних дій позивача ним було складено протокол про адміністративне правопорушення за відмову пройти медичне обстеження та повідомлено про цей факт командира взводу ДПС по обслуговуванню стаціонарного поста №5 роти ДПС ДАІ капітану міліції ОСОБА_7, та відповідального від керівництва по Бердянському міському відділу виконуючому обов'язки заступника начальника міського відділу з кадрового забезпечення Бердянського міського відділу майору міліції ОСОБА_8. Вищезазначені особи прибули на місце приблизно через 40 хвилин та запропонували позивачу пройти медичне обстеження. ОСОБА_1 погодився на таке обстеження і у супроводі працівників ДАІ був доставлений до КУ «Бердянський психоневрологічний диспансер» ЗОР, де і пройшов відповідне обстеження. Після обстеження позивача було доставлено до місця проживання.
Матеріали зібрані під час виявлення адміністративного порушення були передані до відповідного підрозділу ДАІ. Відеозапис відмови позивача пройти медичне обстеження був неякісний і чи зберігся йому не відомо. Також, свідок зазначив, що ним було власноруч переміщено транспортний засіб ОСОБА_1 в безпечне місце.
Свідок ОСОБА_9 пояснив, що ним під час проведення рейду по виявленню працівників міліції, схильних до порушення транспортної дисципліни було зупинено автомобіль ВАЗ-2101 зеленого кольору, д.з. НОМЕР_1, під керуванням старшого оперуповноваженого СКР Бердянського міського відділу капітана міліції ОСОБА_1
У бесіді з водієм вказаного транспортного засобу (ОСОБА_1) встановлені явні ознаки алкогольного сп'яніння (різкий запах з роту, почервоніння очей). У зв'язку з чим останньому було запропоновано продути прибор «Драгер» та пройти медичне обстеження.
Від проходження медичного обстеження та продуття прибору «Драгер» у присутності двох свідків, а також під відеозапис - відмовився. Внаслідок таких протиправних дій позивача ним було складено протокол про адміністративне правопорушення за відмову пройти медичне обстеження та повідомлено про цей факт командира взводу ДПС по обслуговуванню стаціонарного поста №5 роти ДПС ДАІ капітану міліції ОСОБА_7, та відповідального від керівництва по Бердянському міському відділу виконуючому обов'язки заступника начальника міського відділу з кадрового забезпечення Бердянського міського відділу майору міліції ОСОБА_8. Вищезазначені особи прибули на місце приблизно через 40 хвилин та запропонували позивачу пройти медичне обстеження. ОСОБА_1 погодився на таке обстеження і у супроводі працівників ДАІ був доставлений до КУ «Бердянський психоневрологічний диспансер» ЗОР, де і пройшов відповідне обстеження. Після обстеження позивача було доставлено до місця проживання.
Матеріали зібрані під час виявлення адміністративного порушення були передані до відповідного підрозділу ДАІ. Відеозапис відмови позивача пройти медичне обстеження не зберігся, так як камера відеозапису знімала в дуже поганій якості. Також, свідок зазначив, що транспортний засіб ОСОБА_1 під його керуванням (знаходився на місці пасажира) перемістив в безпечне місце.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, але надіслала до суду копії відповідних актів медичного обстеження ОСОБА_1 від 16.06.2012 складений в 03 год. 00 хв. та 04 год. 30 хв. Також, було надано відповідні методичні рекомендації визначення вмісту алкоголю та клінічна та лабораторна діагностика стану алкогольного сп'яніння.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
16.06.2012 року о 00.20 години по вул. Леніна, біля будинку №3 в с. Новопетрівка Бердянського району Запорізької області працівниками ДПС ДАІ УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області зупинено автомобіль ВАЗ-2101 зеленого кольору, д.з. НОМЕР_1, належний ОСОБА_4, під керуванням старшого оперуповноваженого СКР Бердянського міського відділу капітана міліції ОСОБА_1
У бесіді з водієм вказаного транспортного засобу (ОСОБА_1) встановлені явні ознаки алкогольного сп'яніння (різкий запах з роту, почервоніння очей). У зв'язку з чим останньому було запропоновано продути прибор «Драгер» та пройти медичне обстеження.
Від проходження медичного обстеження та продуття прибору «Драгер» у присутності двох свідків:ОСОБА_10, мешкає АДРЕСА_1 та ОСОБА_11, мешкає АДРЕСА_2 - відмовився.
Від надання пояснень працівникам ДПС ОСОБА_1 у присутності двох свідків також відмовився.
Окрім цього працівниками ДПС встановлено, що ОСОБА_1 керує транспортним засобом без поліса обов'язкового цивільного страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів.
У зв'язку з допущеними правопорушеннями відносно ОСОБА_1 складено протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст.130 та ч. 1 ст. 126 КУпАП (Протоколи серії АЕ1 №458885 та серії АЕ1 №458886 відповідно).
З урахуванням встановлених правопорушень, про дані факти наряд ДПС доповів командиру взводу ДПС по обслуговуванню стаціонарного поста №5 роти ДПС ДАІ капітану міліції ОСОБА_7 та відповідальному від керівництва по Бердянському міському відділу виконуючому обов'язки заступника начальника міського відділу з кадрового забезпечення Бердянського міського відділу майору міліції ОСОБА_8.
По приїзду керівництва ОСОБА_1 повторно запропоновано пройти медичне освідчення для встановлення об'єктивної істини відносно правопорушення, передбаченого ч.І ст.130 КУпАП, на що ОСОБА_1 погодився. По приїзду до Бердянського психоневрологічного диспансеру ОСОБА_1 був оглянутий та відповідно до висновку №471, складеного 16.06.2012 року о 03.00 годині лікарем-наркологом ОСОБА_5 встановлено, що ОСОБА_1 знаходиться у стані алкогольного сп'яніння. За допомогою алкотестера БІШД установлено 0,8 проміле алкоголю в парах видихаємого повітря.
Після освідчення ОСОБА_1 нарядом ДПС доставлений за місцем мешкання.
Опитаний 16.06.2012 капітан міліції ОСОБА_1 пояснив, що 15.06.2012 року о 07.00 годині він на автомобілі ВАЗ-2101 зеленого кольору, д.з. НОМЕР_1 виїхав з дому за адресою: АДРЕСА_3 на роботу до Бердянського міського відділу. На шляху слідування по вул. Леніна в с. Новопетрівка у ОСОБА_1 виникла поломка автомобіля, у зв'язка з чим транспортний засіб він змушений був залишити в районі поліклініки по вул. Леніна та поїхати на роботу рейсовим автобусом, про що попередив старшого групи старшого оперуповноваженого СКР Бердянського міського відділу майора міліції ОСОБА_12.
15.06.2012 року близько 21.30 години ОСОБА_1 повернувся додому з роботи, при цьому за адресою мешкання випив 1 літр пива, після чого, згадавши, що автомобіль він залишив без догляду у темному, неосвітленому місці, вирішив повернутись до автомобіля і поставити його на освітлену ділянку, а також усунути поломку.
Близько 00.00 години 16.06.2012 року ОСОБА_1 прийшов до свого автомобіля, замінив ремінь безпеки та вирішив переставити автомобіль на протилежний бік вулиці, де знаходиться ліхтар освітлення. Проїхавши близько 20 метрів ОСОБА_1 був зупинений працівниками ДПС ДАІ, які склали відносно нього протокол за керування транспортним засобом у стані сп'яніння.
ОСОБА_1 також вказує, що їхати на автомобілі нікуди не збирався, а необхідність переставити транспортний засіб виникла у зв'язку з побоюванням за сохранність транспортного засобу.
Крім цього ОСОБА_1 пояснив, що автомобіль він придбав декілька днів тому, у зв'язку з чим, через скрутне матеріальне становище не встиг оформити поліс обов'язкового цивільного страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів, і як наслідок - висновок щодо підстав для керування транспортним засобом працівником міліції.
За результатами розслідування складено висновок, відповідно до якого з підстав порушення Позивачем вимог пунктів 2.5., 2.1.Ґ Правил дорожнього руху України, наказів МВС України від 16.03.2007 року № 81 «Про заходи щодо зміцнення дисципліни і законності в органах внутрішніх справ та попередження надзвичайних подій, пов'язаних із загибеллю й травмуванням особового складу», від 26.03.2010 року №90 «Про стан дисципліни й законності в діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ та заходи щодо його покращання», а також численних вказівок ГУМВС України в Запорізькій області (вказівки ГУМВС України в Запорізькій області №3/1-1024 від 06.04.2012 року «Про незадовільний стан транспортної дисципліни серед особового складу ОВС», №3/И-1083 від 12.04.2012 року «Про заходи щодо укріплення транспортної дисципліни», від 20.01.2012 року №3/И-156 «Про додаткові заходи щодо зміцнення транспортної дисципліни серед працівників ОВС») він заслуговує до притягнення до найсуворішої дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ.
Наказом ГУМВС від 25.06.2012 №976 на Позивача накладено дисциплінарне стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ. Із зазначеним наказом та висновком службового розслідування Позивача ознайомлено 07.07.2012 про, що ним зроблено особистий підпис.
На підставі зазначеного наказу, на виконання п.5 ст.18 Статуту, наказом ГУМВС від 21.05.2012 № 191о/с, ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ України.
Під час проведення службового розслідування та у своїх поясненнях від 16.06.2012 Позивачем не зазначалось про наявність висновку від 16.06.2012 №472, зробленого на його вимогу о 04.00 за яким він був тверезим, та не було повідомлено про оскарження складених протоколів про притягнення до адміністративної відповідальності.
Правовідносини між позивачем, як особою публічної служби, та суб'єктом оскарження врегульовані спеціальним законодавством, зокрема Законом України від 20 грудня 1990 року №N 565-XII «Про міліцію», Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР затвердженим постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року №N 114, Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-VI (далі Статут) тощо.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про міліцію» працівник міліції несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну чи кримінальну відповідальність.
Відповідно до підпункту «є» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в органах внутрішніх справ в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.
Згідно ст. 1 Статуту службова дисципліна це - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України.
Згідно ст. 2 Статуту, дисциплінарний проступок це - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Згідно ст. 14 Статуту, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Згідно п. 2 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 06.12.1991 №552, задачами службового розслідування є повне, об'єктивне та всебічне дослідження обставин порушень, скоєних особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, виявлення причин та умов, що сприяли їх скоєнню, встановлення винних і забезпечення правильного застосування діючих нормативних актів з тим, щоб кожен, хто скоїв порушення, був притягнутий до справедливої відповідальності і ні один невинний не був притягнутий до відповідальності.
Відповідно до вимог Етичного кодексу працівника органів внутрішніх справ України, працівник міліції повинен у своїй роботі неухильно керуватись законодавством України. Виконувати норми Дисциплінарного Статуту. У службових та позаслужбових стосунках з людьми, в особистій поведінці - бути зразком чесності, чемності, тактовності, зовнішньої охайності і внутрішньої дисциплінованості, культури спілкування, і зокрема мовної.
Згідно вимог Кодексу честі працівника органів внутрішніх справ України, при виконанні службових обов'язків та у повсякденному житті працівник органів внутрішніх справ повинен бути правдивим, у стосунках з колегами додержуватися взаємоповаги, щирості, доброзичливості, товариської допомоги та вимогливості.
Таким чином, співробітник органів внутрішніх справ зобов'язаний дотримуватись встановлених правил поведінки не лише під час безпосереднього несення служби, а й у позаслужбовий час, тим більше перебуваючи у приміщенні органів внутрішніх справ. Однак зазначені норми закону позивачем проігноровані та грубо порушені.
Статтею 27 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ передбачено, що звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ є крайнім заходом дисциплінарного стягнення і може провадитись за систематичне порушення дисципліни або вчинення проступку, несумісного з перебуванням на службі в органах внутрішніх справ. Поряд з тим в накладення дисциплінарного стягнення не пов'язується із обов'язковим притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-ІV, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.
Статтею 5 цього статуту передбачено, що особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Тому, посилання позивача на постанову Бердянського міськрайнного суду м. Бердянська, якою провадження по справі щодо притягнення до відповідальності ОСОБА_13 за порушення ч.1 ст. 130 КУаП України, було припинено за відсутністю в його діях складу правопорушення не може бути вирішальним при розгляді даної справи.
Також суд вважає, що незгода позивача з застосуванням крайнього заходу дисциплінарного впливу не є предметом розгляду суду, оскільки суд не може перебирати на себе повноваження посадової особи, що визначає покарання, передбачені ст. 13 Дисциплінарного статуту ОВС України.
Застосування такого заходу дисциплінарного впливу передбачено також п. 3.17. Наказом Міністерства внутрішніх справ України «Про заходи щодо зміцнення дисципліни і законності в органах внутрішніх справ та попередження надзвичайних подій, пов'язаних із загибеллю й травмуванням особового складу» від 16.03.2007, яким зазначено, що до працівників, які керують транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, незалежно від наслідків, начальники головних управлінь в областях повинні примати безальтернативне рішення - звільнення з органів внутрішніх справ , а керівників, які приховують такі факти, понижувати в посаді.
Щодо доводів позивача про незаконне направлення його до медичного закладу для з'ясування наявності стану алкогольного сп'яніння суд не приймає їх до уваги, оскільки складання протоколу по ч.1 ст.130 КУпАП відбулося з причини відмови від проходження огляду на стан сп'яніння.
Додатково суд підкреслює, що відповідно до приписів Тимчасової інструкції про порядок медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю та стану сп'яніння, затв. заступником Міністра охорони здоров'я СРСР № 06-14/33-14 від 01.08.1988, та доданими до неї Методичними вказівками медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю та стану сп'яніння, якими на даний час регламентується процедура огляду громадян для встановлення стану сп'яніння та особливості клінічного обстеження громадян, в проведенні огляду на стан сп'яніння першочергове і вирішальне значення має клінічний огляд, а лабораторні дослідження (в тому числі крові) є допоміжними. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, які здатні спричинити стан сп'яніння. Відсутність у крові речовини, що спричинила сп'яніння, або неможливість її визначити можливо за умов фізіологічних особливостей або при порушенні умов забору чи зберігання біологічної проби.
Звідси, на момент розглядуваних обставин у відповідача, окрім здачі позивачем крові на етанол, існували інші передбачені чинним законодавством способи провести медичний огляд позивача для встановлення факту вживання алкоголю та стану сп'яніння. Зазначене підтверджується висновком №471, складеним 16.06.2012 о 03.00 годині лікарем-наркологом ОСОБА_5, яким встановлено, що ОСОБА_1 знаходився у стані алкогольного сп'яніння. За допомогою алкотестера установлено 0,8 проміле алкоголю в парах видихаємого повітря.
Крім того, згідно положень статті 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюються в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться у присутності працівника міліції. У разі проходження огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведеного з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В даному випадку відповідач надав належні докази правомірності проведення службового розслідування та складання за його наслідками наказів відносно позивача.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 161, 162, 163, 167 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області, третя особа КУ «Бердянський психоневрологічний диспансер» ЗОР про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та відшкодування шкоди відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено відповідно до ст. 160 КАС України.
Суддя /підпис/ О.О. Артоуз