16 жовтня 2012 року Справа № 0870/9144/12
м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Ліквідаційної комісії з припинення Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 5»
до Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції
про виключення майна з акту опису
21.09.2012 Ліквідаційна комісія з припинення Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 5» звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, в якому просить виключити наступне майно : легковий автомобіль марки ЗАЗ 968 МП д/н АР 9586 АК, автомобіль марки ЗИЛ 431410 д/н АР 9546 АК, легковий автомобіль марки ИЖ 2715 д/н АР 9547 АК та автомобіль марки РАФ 2203 д/н АР 9594 АК з акту опису та арешту майна, який було складено головним державним виконавцем Комунарського ВДВС Запорізького МУЮ Бородавко Є.В. по виконавчому провадженню № 32668681/7 від 11.04.2012.
Ухвалою суду від 24.09.2012 позовну заяву залишено без руху на підставі ст.ст. 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та позивачу наданий строк до 15.10.2012 для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду, зокрема, постанови про відкриття виконавчого провадження; виконавчий документ № 2-57 від 14.03.2012, доказів кому належать легкові автомобілі.
11.10.2012 на адресу Запорізького окружного адміністративного суду надані уточнення позовних вимог адміністративного позову (вх. № 43424) разом з додатками.
Розглянувши та дослідивши надані документи, суд приходить до висновку, що заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, з огляду на наступне.
Стосовно визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби суд повідомляє, що порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності посадових осіб державної виконавчої служби встановлено статтею 82 Закону України «Про виконавче провадження».
Так, частиною четвертою статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Порядок розгляду адміністративними судами справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби встановлено статтею 181 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої цієї статті учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
За приписами частини першої статті 1212 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором.
Згідно з частиною першою статті 383 Цивільного процесуального кодексу України правом звернутися до суду із скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, мають право сторони виконавчого провадження.
Таким чином, суб'єктний склад осіб, які наділені правом на звернення до суду в цій категорії справ, визначений Кодексом адміністративного судочинства України, значно ширший порівняно з відповідним переліком, визначеним Господарським та Цивільним процесуальними кодексами України, які наділяють таким правом лише сторін виконавчого провадження, а також прокурора - у господарському судочинстві.
Однак положеннями частини четвертої статті 82 Закону України «Про виконавче провадження», яка встановлює правила визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, визначено нові критерії розмежування юрисдикцій: суд, який видав виконавчий документ, та статус суб'єкта звернення до суду у виконавчому провадженні.
Отже, за загальним правилом, сторони виконавчого провадження, їхні представники та прокурор можуть оскаржити рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення до суду відповідної юрисдикції, яким видано виконавчий лист.
Інші учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, можуть оскаржити рішення, дії чи бездіяльність посадової особи органу державної виконавчої служби до адміністративного суду.
Основним критерієм визначення юрисдикції судів є суд, який видав виконавчий документ.
Стосовно предметної підсудності справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби суд зазначає, що частиною четвертою статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» визначено предметну підсудність справ, заявниками у яких є сторони виконавчого провадження: такі справи підсудні суду, який видав виконавчий документ. Цим судам також підсудні справи за позовами представників сторін та прокурора.
Інші учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, можуть оскаржити рішення, дії чи бездіяльність посадової особи органу державної виконавчої служби до відповідного адміністративного суду. Предметну підсудність таких справ зазначена норма не встановлює, а тому для її визначення застосуванню підлягають положення статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України.
Законом України від 17 листопада 2011 року № 4054-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень адміністративного судочинства», який набрав чинності 31 грудня 2011 року, частину першу статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 5, яким до підсудності місцевих загальних судів як адміністративних судів віднесено адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень цих судів, тобто рішень, ухвалених у справах, які визначені пунктами 1-4 частини першої цієї статті.
За цією нормою до підсудності місцевих загальних судів як адміністративних судів віднесено усі справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності посадової особи органу державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах, які визначені пунктами 1-4 частини першої цієї статті, незалежно статусу позивача у виконавчому провадженні.
Щодо інших адміністративних справ, у яких цими судами видано виконавчі листи, рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби до цих судів можуть оскаржити лише сторони виконавчого провадження, їхні представники та прокурор. Іншим учасникам виконавчого провадження чи особам, які залучаються до проведення виконавчих дій, із відповідними позовними заявами необхідно звертатися до окружного адміністративного суду.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач, який є стороною виконавчого провадження, оскаржує рішення державного виконавця щодо виконання судового рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя, яким видано виконавчий лист № 2-57 від 14.03.2012.
Аналізуючи вищевикладені норми та матеріали справи, суддя дійшов висновку, що спір має розглядатися Комунарським районним судом у порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України, що виключає можливість вирішення такого спору у порядку адміністративного судочинства за нормами КАС України.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 109, 160, 165 КАС України, суддя
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Ліквідаційної комісії з припинення Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 5» до Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про виключення майна з акту опису.
Роз'яснити позивачу що його повторне звернення до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали (якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то в 5-денний строк з дня отримання цією особою копії ухвали) апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя (підпис) І.В.Батрак
Ухвала не набрала законної сили.
Суддя І.В.Батрак