Справа: № 2а-6530/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Головань О.В.
Суддя-доповідач: Грибан І.О.
Іменем України
"04" жовтня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючий-суддя Грибан І.О.
судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.
за участі:
секретар с/з Печенюк Р.М.
пр-к апелянта ОСОБА_3
розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 27.06.2012р. в справі за позо?вом ОСОБА_4 до Фонду державного майна України про визнання дії неправомірними, зобов'язання надати запитувану інформацію -
Позивач звернувся в суд з даним позовом, в якому просив: визнати неправомірною відмову Фондом державного майна України у наданні копії акту оцінки пакету акцій ПАТ "Київенерго" з усіма додатками, проведеної співробітниками Департаменту оцінки ФДМУ? у період, що безпосередньо передував конкурсу з продажу пакету акцій цього підприємства минулого року, а також копії п?ротоколу засідання конкурсн?ої комісії, яким була визначен?а переможцем компанія "ДТЕК", згідно із запитом позивача №227 від 16.02.2012 р.; визнати неправомірним ненадання згідно із запитом копій тендерних заявок і усієї необхідної документації кожного з двох учасників конкурсу на придбання 25 % пакету акцій ПАТ "Київенерго", що проводився в грудні м?инулого року; зобов'язати відповідача надати позив?ачу копії акту оцінки пакету а?кцій ПАТ "Київенерго" з усіма додатками Департаменту оцінки ФДМУ у період, що безпосередн?ьо передував конкурсу з прода?жу пакету акцій цього підприє?мства минулого року, копій тен?дерних заявок з необхідної до?кументації кожного з двох уча?сників конкурсу на придбання 25 % пакету акцій ПАТ "Київенерго", що проводився в грудн?і 2011 року.
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 27.06.2012р. в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм процесуального та матеріального права, та просить ухвалити нову постанову, якою його позов задовольнити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини справи, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Як вбачається з матеріалів справи позивач 16.02.12 р. подав до Фонду державного майна України запит в порядку закону про доступ до публічної інформації, у якому просив надати :
1) акт оцінки "Київенерго" з усіма додатками (зокрема, але не обмежуючись: копіями документів фінансової звітності за 2011 рік і два попередні роки, інвентаризаційну відомість на дату оцінки, яку Фонд держмайна офіційно затверджував перед початком проведення оцінки), проведений співробітником (співробітниками) Департаменту оцінки ФДМУ у період, що безпосередньо передував продажу;
2) копію рецензії співробітника (співробітників) ФДМУ на Акт оцінки, вказаний в п.1;
3) копію звіту про оцінку 25% пакета акцій, котру провела на замовлення керівництва "Київенерго" у 2011 році міжнародна аудиторська компанія "Ернст енд Янг";
4) копію тендерної документації, а саме: затверджені ФДМУ наступні документи: умови для участі в конкурсі, затверджені Кабміном, список членів конкурсної комісії, тендерні заявки і вся необхідна документація кожного з 2-х учасників конкурсу, протокол засідання конкурсної комісії, яким був визначеним переможцем компанія "ДТЕК".
На вказаний запит відповідач 24.02.12 р. надав відповідь за №36-049, згідно якої запит задоволено частково, та надано позивачу :
- копії рецензії на акт оцінки пакета акцій ПАТ "Київенерго";
- наказу ФДМУ від 31.08.11 р. №1291 "Про затвердження акта оцінки пакета акцій ПАТ "Київенерго";
- розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.09.11 р. №931-р щодо погодження Умов продажу державного пакета акцій ПАТ "Київенерго";
- витяг з газети "Відомості приватизації" від 14.12.11 р. №48 (691) з Інформаційним повідомленням про підсумки конкурсу з продажу пакета акцій "Київенерго".
Крім того, відповідач повідомив заявника про відсутність можливості надання звіту про оцінку 25% пакета акцій, проведену на замовлення керівництва "Київенерго" у 2011 році міжнародною аудиторською компанією "Ернст енд Янг" , оскільки Фонд державного майна України не виступав замовником вказаної незалежної оцінки пакета акцій ПАТ "Київенерго" , та на рецензування до Фонду звіт про оцінку не надходив.
Щодо іншої запитуваної інформації повідомлено про неможливість її надання з посиланням на наказ Фонду державного майна України від 08.06.11 р. №861 "Про перелік інформації, доступ до якої є обмеженим".
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на ст. 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації", згідно якої не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вважав відсутнім у Фонд державного майна України обов'язку надавати позивачу звіт про оцінку 25% пакета акцій, оскільки він,згідно ст. 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації", не є розпорядником запитуваної інформації.
Колегія суддів не може не погодитися з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Згідно ст. 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Зокрема, згідно ст. 6 Закону інформацією з обмеженим доступом є: конфіденційна інформація; таємна інформація; службова інформація.
Згідно ст. 9 Закону до службової може належати така інформація, що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень.
Перелік інформації, доступ до якої є обмеженим затверджено наказом Фонду державного майна України від 08.06.11р. №861, згідно якого до внутрішньовідомчої службової інформації віднесено інформацію, що міститься в акті оцінки вартості об'єкта приватизації (п. 31), інформацію про конкурсні пропозиції учасників конкурсу (п. 65), інформацію щодо конкурсної комісії (п. 66), тощо.
Наказ Фонду державного майна України від 08.06.11 р. №861 "Про перелік інформації, доступ до якої є обмеженим" станом на час розгляду справи був чинним і підлягав до виконання відповідачем. Правомірність наказу позивачем не оскаржувалася.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що документація, яка містила вказану інформацію, не надана позивачу на законних підставах.
Щодо інформації про фінансову звітність ПАТ "Київенерго", то позивача повідомлено про знаходження її у відкритому доступі в мережі Інтернет з посиланням на конкретний сайт. При цьому, позивача повідомлено про склад учасників конкурсу, а також про склад конкурсної комісії.
Відповідно до вимог стаття 13 Закону розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:
1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;
2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;
4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
Відповідно до ч.2 цієї статті до розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють:
1) інформацією про стан довкілля;
2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту;
3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян;
4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).
Втім, частиною 3 ст.13 Закону передбачено, що вимоги цього Закону поширюються на розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та в частині другій цієї статті, лише в частині оприлюднення та надання відповідної інформації за запитами.
Як встановлено судом першої інстанції, звіт про оцінку 25% пакета акцій, що проводився на замовлення керівництва "Київнерго" міжнародною аудиторською компанією "Ернст енд Янг" у 2011 році не відноситься до інформації, що знаходиться в розпорядженні відповідача та не замовлявся і не виготовлявся останнім безпосередньо.
Отже, висновки суду першої інстанції про те, що надання зазначеної інформації відповідачем не є обов'язковим, оскільки останній не є її розпорядником, відповідають положенням зазначених вище правових норм.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 160, 196, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення, а постанову Окр?ужного адміністративного су?ду м.Києва від 27.06.2012р. - без змін.
Ухвала набирає чинності з дня проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Грибан І.О.
Судді: Беспалов О.О.
Парінов А.Б.