Справа: № 2-а-82/07 Головуючий у 1-й інстанції: Яценко С.Л.
Суддя-доповідач: Грибан І.О.
Іменем України
"04" жовтня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючий-суддя Грибан І.О.
судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.
за участі :
секретар с/з Печенюк Р.В.
пр-к позивача ОСОБА_3
розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 на постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 11 жовтня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до виконавчого комітету Смілянського міської ради, треті особи без самостійних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_5, Смілянський ВП Черкаського ООБТІ про визнання неправомірними дій -
Позивачі звернулися в суд з позовом до виконавчого комітету Смілянської міської ради в якому просили:
- зобов'язати Смілянський відділок Черкаського Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації (далі - КП БТІ) виключити з державного реєстру право власності на нерухоме майно ј частину домоволодіння , що належала ОСОБА_8 ;
- зобов'язати виконавчий комітет Смілянської міської ради присвоїти будинковолодінням, що належать позивачам окремі номери.
Постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 11 жовтня 2007 року позовні вимоги задоволено:
- визнано протипрваними дії Смілянського виконавчого комітету міської ради, щодо відмови у виключенні з реєстру права власності на нерухоме майно ј частини будинковолодіння АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_8;
- зобов'язано Смілянський ВП Черкаського ООБТІ скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно ј ; частину будинковолодіння АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_8;
- зобов'язано Смілянський виконавчий комітет міської ради, виділити в окремі будинковолодіння Ѕ частину будинковолодіння АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_6 та ј частину будинковолодіння АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_9.
Треті особи в судовому засіданні участі не приймали. В матеріалах справи відсутні дані, що третім особам направлялися копії позовної заяви та доданих до неї матеріалів, а також, що останні повідомлялися належним чином про час та місце розгляду справи. Копії судових рішень також не направлялися на адресу ОСОБА_4, ОСОБА_5.
Враховуючи, що ОСОБА_4, ОСОБА_5 про існування вказаної вище постанови дізналися у липні 2011року, та не погоджуючись з рішенням суду подали апеляційну скаргу, Київській апеляційний суд вважав строк на оскарження не пропущеним та відкрив апеляційне провадження в справі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини справи, пояснення представника позивачки ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав до її задоволення та скасування судового рішення.
Відповідно до вимог ст.159КАС України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції було встановлено, що позивача та ОСОБА_8 на праві спільної часткової власності належало домоволодіння АДРЕСА_1. Зокрема ОСОБА_6 належало Ѕ частина домоволодіння, а ОСОБА_9 та ОСОБА_8 -по ј частині.
В грудні 2006року належна ОСОБА_8 частина будинку була знищена в результаті пожежі та було пошкоджено частини будинків інших співвласників.
Позивачами була здійснена реконструкція належних їм часток, в результаті чого, на місці раніше існуючого будинковолодіння утворилися два окремих будинки. В зв'язку з чим позивачі вимагали надання будівлям окремих номерів.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався ст.349 ЦК України, згідно якої, у разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення змін в державний реєстр прав власності за заявою власника.
Оскільки в державному реєстрі право власності на спільне домоволодіння в ј було зареєстровано за померлою ОСОБА_8, а правонаступник питання прийняття спадщини вирішували в судовому порядку і роботи по відновленню знищеного майна не проводили, то суд вбачав в цьому порушення прав позивачів на розпорядження належними їм частками та визнав необхідним виключити з реєстру права власності, зареєстроване за ОСОБА_8
Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не може погодитися і зазначає про наступне.
Відповідно до вимог ст.349 ЦК України, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин у разі знищення майна,є права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.
Згідно п.4.2 Тимчасове положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно реєстраційна справа закривається на підставі рішення реєстратора прав у разі:
а) знищення нерухомого майна за заявою власника майна;
б) поділу або об'єднання нерухомого майна.
До заяви про скасування реєстрації знищеного майна додаються: акт відповідного органу, що засвідчує факт знищення майна; правовстановлювальні документи (у разі наявності) на знищене майно, які підлягають анулюванню у порядку, установленому цим Положенням.
Як вбачається з матеріалів справи, перелічені документи, як докази на обґрунтування позовних вимог, судом не витребовувалися та не досліджувалися.
Власниками, або ж власником ј частини, спірного домоволодіння до державного реєстратора зазначена вище заява не подавалася.
Також в матеріалах справи відсутні дані про поділ домоволодіння.
Відповідно до приписів ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Зобов'язуючи скасувати державну реєстрацію права власності на ј частину спірного домоволодіння, що належала ОСОБА_8, без заяви останньої або ж її спадкоємців, суд ухвали рішення, що суперечить вимогам закону. Крім того, суд поклав обов'язок скасувати державну реєстрацію прав власності на особу, що не була відповідачем в справі - Смілянський ВП Черкаського ООБТІ, чим допустив грубе порушення процесуального права.
Щодо прав позивачів, колегія суддів звертає увагу на наступне. Судом першої інстанції даний спір розглядався як адміністративно правовий. Втім судом не з'ясовувалися взагалі повноваження відповідача, як суб'єкта владних повноважень, наявність в нього правових підстав для вирішення питання присвоєння окремим будівлям домоволодіння різних номерів.
Крім того, позивачами не надано доказів того, що з боку відповідача мали місце порушення їх прав у сфері публічно-правових відносин.
Зокрема, позивачі вказують на неправомірність дій відповідача, пов'язану з відмовою присвоєння окремих номерів будівлям, однак а ні дати вчинення неправомірних дій, або надання негативної відповіді на звернення, так само як і самого звернення до відповідача суду не надали.
В матеріалах справи відсутні та позивачами не надані докази, того, що їм у встановленому порядку надавався дозвіл на реконструкцію належних їм у домоволодінні часток, та чи не є новозведені будівлі самовільними. Не надано позивачами і доказів надання їм у користування земельної ділянки , на якій розташовані будівлі, її цільове призначення та розміри.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.
Враховуючи, що оскаржуване судове рішення постановлено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні, суперечать обставинам справи та спростовуються доводами, викладеними в апеляційній скарзі, колегія суддів вбачає наявність підстав для його скасування та ухвалення нового рішення.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, колегія суддів звертає увагу на те, що на час апеляційного провадження в результаті виконання рішення були порушені права третіх осіб -апелянті в справі, що обумовлює необхідність приведення відносин між позивачами та третіми особами у первісний стан та повороту виконання рішення.
Керуючись ст. 160, 195, 196, 198, 203, 205, 207, 254, 265 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 задовольнити.
Постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 11 жовтня 2007 року -скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до виконавчого комітету Смілянського міської ради про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії -відмовити.
Допустити поворот виконання рішення, зобов'язавши виконавчий комітет Смілянської міської ради поновити реєстрацію права власності на ј частину домоволодіння АДРЕСА_1, що існувало на момент прийняття рішення суду 1-ї інстанції від 11.10.2007р.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Грибан І.О.
Судді: Беспалов О.О.
Парінов А.Б.