Ухвала від 25.09.2012 по справі 2-а-1073/10

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-1073/10 Головуючий у 1-й інстанції: Охрімчук І.Г.

Суддя-доповідач: Собків Я.М.

УХВАЛА

Іменем України

"25" вересня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П., Петрика І.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області та Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області на постанову Олевського районного суду Житомирської області від 19 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області та Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату доплати до пенсії та грошової допомоги, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, стягнути на свою користь з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області недоплаченої суми щомісячної доплати до пенсії за проживання на території посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати та щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у розмірі 30% мінімальної заробітної плати відповідно до ст. ст. 37, 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 01.02.2009 року по 01.02.2010 року.

Ухвалою Олевського районного суду Житомирської області від 14 жовтня 2010 року до участі у справі в статусі співвідповідача залучено Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області.

Постановою Олевського районного суду Житомирської області від 19 листопада 2010 року позов задоволено частково, визнано неправомірними дії відповідачів, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області здійснити перерахунок та виплату доплати до пенсії за проживання на території посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 01.02.2009 року; зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області здійснити перерахунок та виплату щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у розмірі 30% мінімальної заробітної плати відповідно до ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 01.02.2009 року.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції відповідачі подали апеляційні скарги, у яких просять скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовують тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю та неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги -залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін виходячи із наступного.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач є особою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (4 категорії) та непрацюючим пенсіонером, який отримує щомісячну доплату до пенсії та грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 р. N 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю підвищуються у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Таким чином, позивач має право на отримання підвищення до пенсії відповідно до ст. 39, Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що вірно встановлено судом першої інстанції.

Положеннями ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачено, що громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах:

- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати;

- у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати;

- у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - 50 процентів від мінімальної заробітної плати.

Таким чином, позивач мав право на отримання щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого господарства у розмірі 30% мінімальної заробітної плати відповідно до ст. 37 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Так, судом першої інстанції було зроблено вірний висновок про те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу в порівняні з постановами Кабінету Міністрів України, та є пріоритетним у застосуванні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. За таких обставин колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги -залишити без задоволення, а постанову -без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області та Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області залишити без задоволення, постанову Олевського районного суду Житомирської області від 19 листопада 2010 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.

Попередній документ
26446510
Наступний документ
26446512
Інформація про рішення:
№ рішення: 26446511
№ справи: 2-а-1073/10
Дата рішення: 25.09.2012
Дата публікації: 18.10.2012
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (25.11.2010)
Дата надходження: 26.10.2010
Предмет позову: "Діти війни"
Учасники справи:
головуючий суддя:
КОПТЄВ ЮРІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ
суддя-доповідач:
КОПТЄВ ЮРІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ
позивач:
Корзюк Галина Пилипівна