Справа: № 2а-815/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П.
Суддя-доповідач: Романчук О.М
Іменем України
"09" жовтня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Романчук О.М.,
Суддів: Глущенко Я.Б.,
Шелест С.Б.,
при секретарі Воронець Н.В.
розглянувши в судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 серпня 2012 р. у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Промислово-торгова компанія Промтек»до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Відкрите акціонерне товариство «Промислово-торгова компанія Промтек»звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва в якому, з урахуванням уточнень просили: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва форми «Р»№0009281530/0 від 30.07.2009 року, №0009281530/1 від 31.08.2009 року, №0009281530/2 від 12.11.2009 року, про сплату 17 540 грн. 50 коп., із них: за основним платежем 16 705 грн. 24 коп. податку на землю та штрафних (фінансових) санкцій 835 грн. 26 коп. (а.с.3-10, 71-72).
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 серпня 2012 року адміністративний позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення №0009281530/0 від 30.07.2009 року, №0009281530/1 від 31.08.2009 року, №0009281530/2 від 12.11.2009 року (а.с.103-107).
Не погоджуючись із зазначеною постановою, ДПІ у Подільському районі міста Києва подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволені позовних вимог відмовити.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Судом першої інстанції встановлено, що 24.07.2009 року Державною податковою інспекцією у Подільському районі міста Києва було проведено камеральну перевірку податкової декларації (розрахунку) щодо земельного податку за квітень - травень 2009 року Відкритого акціонерного товариства «Промислово-торгова компанія Промтек», за наслідком якої було складено акт №828/1530/22957796 від 24.07.2009 року (а.с.20).
Перевіркою встановлено, що розмір податкового зобов'язання з земельного податку зазначеного платником у податковій декларації є меншим ніж визначено за результатами камеральної перевірки, оскільки при заповненні податкової декларації платником податку було порушено пункт 17.2 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що призвело до заниження податкового зобов'язання на загальну суму 16 795,24 грн.
На підставі акту перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0009281530/0 від 30.07.2009 року, яким ВАТ «Промислово-торгова компанія Промтек»визначено суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій ) за платежем земельний податок з юридичних осіб на загальну суму 17 540,50 грн. (а.с.12).
ВАТ «Промислово-торгова компанія Промтек»не погоджуючись з вказаним податковим-повідомленням рішенням №0009281530/0 від 30.07.2009 року, 20.08.2009 року звернулися зі скаргою до ДПІ у Подільському районі міста Києві. Своїм рішенням № 20131/10/25-007 від 31.08.2009 року податковий орган вказану скаргу залишив без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін, та прийняли податкове повідомлення-рішення №0009281530/1 від 31.08.2009 року (а.с.13, 26-30, 31-34).
10.09.2009 року ВАТ «Промислово-торгова компанія Промтек»до Державної податкової адміністрації у місті Києві подано скаргу на податкове повідомлення-рішення №0009281530/0 від 30.07.2009 року (а.с.35-42).
Своїм рішенням ДПА у місті Києві № 4812/10/25-214 від 04.11.2010 року скаргу залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін та винесено податкове повідомлення-рішення №0009281530/2 від 12.11.2009 року (а.с.14, 43-46).
16.11.2010 року ВАТ «Промислово-торгова компанія Промтек»подано до Державної податкової адміністрації України скаргу на податкове повідомлення-рішення №0009281530/1 від 31.08.2009 року, яку рішенням про результати розгляду повторної скарги № 81/6/25-0215 від 13.01.2010 року залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін та винесено податкове повідомлення-рішення №0009281530/3 від 01.02.2010 року (а.с.47-55, 56-58, 73).
Позивач не погоджуючись з такими податковими повідомленнями-рішеннями, звернулися до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про плату за землю» (чинний на момент виникнення спірних правовідносин), використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.
Відповідно до положень ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування», земельний податок належить до загальнодержавних податків та зборів. Загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) встановлюються Верховною Радою України і справляються на всій території України.
Згідно з п. 35 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування вирішують питання затвердження ставки земельного податку у порядку та в межах, встановлених нормами спеціального закону у сфері оподаткування.
Статтею 5 Закону України «Про плату за землю» встановлено, що суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
З матеріалів справи вбачається, що факт розрахунку позивачем земельного податку з юридичних осіб за ставкою, встановленою частиною першої статті 7 Закону України «Про плату за землю», а саме у розмірі одного відсотка від грошової оцінки землі підтверджується даними акту перевірки № 828/1530/22957796 від 24.07.2009 року.
З матеріалів справи вбачається, що при винесені оскаржуваних податкових повідомлень-рішень податковий орган керувався Рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 року № 944/944 «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві», яким встановлено, що з 01.04.2009 року плата за земельні ділянки (крім земель, які використовуються державними (казенними) підприємствами, підприємствами оборонно-промислового комплексу, визначеними розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 року N 1382-р, для будь-яких потреб та комунальними підприємствами, установами, організаціями для ведення лісового господарства, для водогосподарських потреб, та земель, зайнятих зеленими насадженнями загального користування, житловим фондом, об'єктами інженерно-транспортної інфраструктури, крім присадибних і садових земельних ділянок, а також визначених Київською міською радою земельних ділянок, які використовуються підприємствами, що забезпечують життєдіяльність міста, та земельних ділянок, щодо яких Київською міською радою прийняті рішення про їх передачу у власність або в користування, але документи, що посвідчують права на такі земельні ділянки, не зареєстровані), які використовуються суб'єктами господарської діяльності, але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено (не переоформлено), справляється в розмірі мінімальної річної орендної плати за земельні ділянки, встановленої статтею 21 Закону України «Про оренду землі»(3%).
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що п. 2 Рішення Київської міської ради від 25.12.2008 року № 944/944 «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві»не відповідає нормам Закону України «Про плату за землю», Закону України «Про систему оподаткування», Закону України «Про місцеве самоврядування», тому прийняття на підставі цього податкового повідомлення-рішення є протиправним, оскільки не відповідає положенням Законів України «Про плату за землю»та «Про систему оподаткування».
Крім того, відповідно до постанови Шевченківського районого27.09.2010 року по справі № 2а-332/10 визнано незаконним і нечинним з моменту прийняття п. 2 Рішення Київської міської ради ІІ сесії скликання від 25.12.2008 року №944/944 «Про врегулювання питань користування земельними ділянками в місті Києві».
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2011 року у справі №2-а-332/10, постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 27.09.2010 року залишено без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.09.2011 року постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 27.09.2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2011 року залишено без змін
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про плату за землю», ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім цього Закону. Зміни і доповнення до цього Закону вносяться не пізніше ніж за три місяці до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.
Згідно положень ст. 63 Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік» по сільськогосподарських угіддях та землях населених пунктів, грошову оцінку яких проведено і уточнено станом на 1 січня 2009 року, застосовуються ставки земельного податку, встановлені статтею 6 та частиною першою статті 7 Закону України «Про плату за землю».
З аналізу вищевикладеного вбачається, що повноваження щодо встановлення ставок земельного податку, як загальнодержавного обов'язкового платежу, належить до виключних повноважень Верховної Ради України, а зміна земельного податку може бути реалізована виключно у вигляді відповідних змін до Закону України «Про плату за землю», до того ж із дотриманням відповідного проміжку часу до початку бюджетного року, а тому застосування під час перевірки відповідачем Рішення Київської міської ради № 944/944 від 25.12.2008 року, яким встановлювалося збільшення сум земельного податку є неправомірним.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що відповідачем не було доведено порушення позивачем вимог Закону України «Про плату за землю», у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення №0009281530/0 від 30.07.2009 року, №0009281530/1 від 31.08.2009 року, №0009281530/2 від 12.11.2009 року є протиправними та підлягають скасуванню, а тому рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог є обґрунтованим.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 серпня 2012 року ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 серпня 2012 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Романчук О.М
Судді: Глущенко Я.Б.
Шелест С.Б.