"16" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/82034/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого: судді-доповідача Бим М.Є.
суддів: Харченка В.В., Чалого С.Я.
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2010 року у справі №2а-654/09 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницьку, третя особа -Державне підприємство "Новатор", про зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах, -
У січні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати відмову у призначенні пільгової пенсії незаконною та зобов'язати УПФУ у м. Хмельницькому призначити йому пільгову пенсію згідно Списку №2 виробництв, цехів, професій та посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 4 лютого 2009 року позов задоволено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2010 року скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати зазначене судове рішення апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач з 02.04.1979 по 02.05.1980 працював майстром, з 02.05.1980 по 08.08.1984 - старшим майстром, з 08.08.1984 по 02.06.1993 - заступником начальника та з 02.06.1993 по 16.12.1993 - начальником гальванічного цеху №6 Хмельницького радіотехнічного заводу (ДП «Новатор»), що підтверджується довідкою №14 про уточнюючий характер роботи та записами в трудовій книжці.
Вказані посади відносяться до Списку №2 виробництв, цехів, професій та посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах», затвердженого постановою Ради міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956.
Державним підприємством «Новатор»видано довідку про те, що позивач був зайнятий повний робочий день на роботі із шкідливими умовами та на посадах, які відносяться до вищевказаного Списку №2, що надало йому право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Згідно п. «б»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»на пільгових умовах мають право на пенсію працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого Кабінетом міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, мають право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Відповідно до ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення»особи, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством і мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах»від 18.11.2005 №383 передбачено, якщо за результатами атестації робочих місць після 21.08.1992 право на пільговий стаж не підтвердилось, то до пільгового стажу зараховується період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.1992 включно.
Як встановлено судом, позивач має загальний стаж роботи більше як 25 років, з них понад 12,6 років він попрацював на посадах, передбачених списком №2 .
На час подачі заяви до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому йому виповнилося 55 років.
Також слід зазначити, що атестація робочих місць за умовами праці -це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров'я і працездатність працівників в процесі трудової діяльності.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Частиною 2 пункту 4 зазначеного Порядку встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Таким чином, законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її не проведення або неналежне проведення не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Враховуючи вищенаведене, правильним є висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог.
Оскільки апеляційний суд під час розгляду справи неправильно застосував норми права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, а суд першої інстанції вирішив спір з додержанням норм матеріального та процесуального права, то зазначена обставина відповідно до ч.1 ст.226 КАСУ є підставою для скасування оскарженої в касаційному порядку постанови апеляційного суду, та залишення в силі постанови суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 222, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ОСОБА_2 -задовольнити.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2010 року -скасувати.
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 4 лютого 2009 року -залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: