Копія
27 вересня 2012 р. Справа № 2a-1870/4818/12
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Прилипчука О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Шевець Ю.П.,
представника позивача - Колдовського В.М.,
представника відповідача - Кривохижа В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу
за позовом Державного підприємства "Дослідне господарство Сумського інституту агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України"
до Державної фінансової інспекції у Сумській області
про визнання не законною та скасування вимоги,-
Державне підприємство "Дослідне господарство Сумського інституту агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України" (далі по тексту - позивач, ДП "Дослідне господарство Сумський інститут АПВ НААН України") звернулось до суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Сумській області (далі по тексту - відповідач, ДФІ в Сумській області), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати п. 3,4 вимоги відповідача від 09.11.2011 року № 18-07-14-14/7417;
- відшкодувати понесені судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 14.11.2011 р. позивач отримав лист-вимогу від 09.11.2011 р. №18-07-14-14/7417 «Про усунення порушень, виявлених в ході ревізії фінансово-господарської діяльності ДП "Дослідне господарство Сумський інститут АПВ НААН України" по акту ревізії за період з 01.10.2010 р. по 01.07.2011 р., в якому відповідач п. 3 зобов'язав провести претензійно-позовну роботу з зазначеними контрагентами щодо відшкодування збитків шляхом повернення коштів на загальну суму 1135937,44 грн. та п.4 провести претензійно-позовну роботу з ТОВ «Шпилівське» на повернення коштів на суму 14059,87 грн.
Позивач не погоджується з вищезазначеними вимогами відповідача, враховуючи наступне.
Позивач вважає, що відповідач необґрунтовано вимагає здійснити те, чого правовим способом неможливо здійснити, оскільки перелічене насіння було реалізовано відповідно до господарських договорів, узгодженими сторонами і не оспорюванні відповідачем. З формальної сторони, на виконання вимоги щодо проведення претензійної роботи, позивачем були направлені претензії і отримані відповіді, які ще раз підтвердили необґрунтованість вимог відповідача щодо проведення доплати за реалізоване насіння на загальну суму 1135937,44 грн.
Також зазначає, що посилання на акт ревізії щодо законності та повноти отримання доходів від реалізації насіння гречки по нижчим категоріям на загальну суму 1135937,44 грн., необґрунтовано, оскільки відповідач не взяв до уваги внутрішні документи позивача, а саме: надані для ознайомлення протокол засідання вченої ради від 22.07.2010 р. «Про затвердження положення про порядок переведення насіння до нижчої репродукції та списання в товарну продукцію», Положення про порядок переведення насіння до нижчої репродукції та списання в товарну продукцію та наказ Інституту від 30.07.2010 р. «Про порядок переведення насіння до нижчої генерації та списання в товарну продукцію, оскільки Законом України «Про насіння і садивний матеріал» не передбачено перевід насіння із вищої категорії у разі відсутності ринкового попиту на насіння даного сорту, зокрема його високих репродукцій і неможливість реалізувати його надлишків за високими цінами.
Таким чином, відповідачем невірно трактується ст. 21 Закону України «Про насіння і садивний матеріал», згідно якого у разі, якщо насіння і садивний матеріал не відповідає вимогам заявленої категорії, відповідно державна насіннєва інспекція знижує її до тієї категорії, вимогам якої відповідає насіння. Вказаний Закон №411 ніяк не регулює зниження категорії насіння в випадках, коли насіння згідно результатів відповідних лабораторних аналізів, здійснених державною насіннєвою інспекцією, відповідає вимогам вищої категорії, з якої його переводять в нижчу.
Тобто, відповідач необґрунтовано визначив розмір матеріальної шкоди підприємству на загальну суму 1135937,44 грн., які викладені на стор. 16-26 акту. Тобто, на свій розсуд втрачену вигоду відносить до матеріальної шкоди, в той час, як фактично, якби позивач не реалізував вказану кількість насіння, то насіння залишилося на складі і за терміном зберігання стан погіршувався б і були великі втрати. Фактично, при реалізації вказаного насіння, підприємство одержало прибуток в сумі 257,35 тис. грн., а рентабельність склала 307,1%., але відповідач зазначені доводи до уваги не брав, не було досліджено і внутрішні документи позивача про порядок переведення насіння вищих категорій в нижчі в підпорядкованих дослідних підприємствах. Підприємство отримало доходи на 43,9% більше ніж планувалося, реалізація рослинницької продукції по цінам нижче собівартості не відбувалося, заниження цін на відповідні категорії реалізованого насіння ревізією не було встановлено.
Зроблений відповідачем розрахунок розміру чистого прибутку за 1 півріччя 2011 року в сумі 946614,54 грн. з урахуванням суми недоотриманого підприємством доходу теж є невірним як і висновок на стор. 26 акта, про те, що Державному бюджету завдано шкоду на суму 141989,06 грн. В той же час, навпаки, позивач отримав прибуток в розмірі 257,35 тис. грн., рентабельність склала 307,1%.
Що стосується виконання вимоги щодо п. 4 листа вимоги від 09.11.2011 р. №18-07-14-14/7417 щодо відображення в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість за TOB «Шпилівське» на суму 14059,87 грн. та проведення претензійно-позовної заяви щодо стягнення вказаної суми із TOB «Шпилівське», позивач вважає, що вказана вимога також не може бути задоволена в зв'язку з тим, що позивачем формально була направлена претензія на виконання вимоги КРУ з метою добровільної сплати вказаної суми, але із отриманої відповіді на дану претензію TOB «Шпилівське» в добровільному порядку відмовилося сплачувати вказану суму, посилаючись на виконання сторонами умов укладеного договору №192 від 23 липня 2010 року.
Крім того, відповідачем даний акт ревізії був направлений до Сумської обласної прокуратури для проведення розслідування по факту спричинення матеріальних збитків в особливо великих розмірах і притягнення посадових осіб до кримінальної відповідальності за реалізацію насіння по цінам нижчої категорії .
11 квітня 2012 року, позивач отримав письмову відповідь із якої не вбачається порушень законності при переведенні насіння із вищої категорії у нижчу та реалізації вказаного насіння гречки по цінам з 250% сортовою надбавкою замість 1000 %, .
За наслідкам перевірки в порушення кримінальної справи було відмовлено, що підтверджується листом прокурора відділу захисту конституційних прав і свобод громадян та інтересів держави №07/1-51 пр-12 від 09.04.2012 року.
Крім того, у зв'язку із проведенням перевірки КРУ за вказаний період була проведена перевірка Сумською МДПІ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2011 р., і порушень законодавства щодо сплати податків, в тому числі і при реалізації насіння гречки та сої, порушень встановлено не було, що підтверджується актом від 16 червня 2011 року.
Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржувані п. 3,4 вимоги відповідача від 09.11.2011 року № 18-07-14-14/7417 не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, мотивуючи тим, що під час проведення ревізії та виданні вимоги, працівники відповідача діяли в межах наданих їм повноважень та згідно вимог чинного законодавства.
Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з осіб, винних у недоотримані доходів, шкоди у порядку та розмірі, встановленому ст. 130-136 Кодексу законів про працю України, та відшкодування судових витрат в розмірі 729,33 грн. підлягають задоволенню, в іншій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що з 18.07.2011 р. по 03.10.2011 р. Контрольно-ревізійним управлінням в Сумській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ДП "Дослідне господарство Сумський інститут АПВ НААН України" за період з 01.10.2010 р. по 01.07.2011 р.
05.10.2011 року за результатами перевірки складено акт ревізії №07-06-01/63 (а. с. 10-26).
09.11.2011 р. відповідачем складено лист-вимогу №18-07-14-14/7417 «Про усунення порушень, виявлених в ході ревізії фінансово-господарської ДП "Дослідне господарство Сумський інститут АПВ НААН України" (а.с. 27-34).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, щодо скасування п. 3,4 вимоги відповідача від 09.11.2011 року № 18-07-14-14/7417 в частині зобов'язання позивача відобразити в бухгалтерському обліку підприємства дебіторську заборгованість за контрагентами, яким реалізовано насіння гречки «Ярославна» на суму 1135937,44 гривень; провести претензійно-позовну роботу з зазначеними контрагентами щодо відшкодування сум збитків шляхом повернення коштів та в частині відображення в бухгалтерському обліку підприємства дебіторську заборгованість за ТОВ «Шпилівське» на суму 14059,87 гривень; провести претензійно-позовну роботу з зазначеним контрагентом щодо відшкодування сум збитків шляхом повернення коштів, суд виходить з правомірності прийнятого відповідачем рішення, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Як встановлено з матеріалів справи в обґрунтування заперечення на неправомірність зазначеної вимоги, позивач посилається на неможливість виконання зазначеної вимоги та на лист Сумської обласної прокуратури за №07/1-51 пр-12 від 09.04.2012 року.
Проте, суд не погоджується із такими висновками позивача, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що комісією в складі головного агронома підприємства Наумова О.В., завідувача тракторно-рільничої бригади Кривоколиска С.С. та завідуючої складом Клюшник О.М. складено акти від 28.02.2011 року № 3 та від 10.03.2011 року № б/н про переведення насіння гречки Ярославни РР-1Р в супереліту в кількості 6390 кг та 11610 кг відповідно. (а.с. 108-109).
Зазначений акт підписаний головним агрономом підприємства Наумовим О.В., завідувачем тракторно-рільничої бригади Кривоколиском С.С., завідуючою складом Клюшник О.М. та затверджений директором Дослідного господарства Бондаренком К.М. (а.с. а.с. 108-109).
Зазначене насіння згідно даних бухгалтерського обліку підприємства станом на момент переведення в нижчу категорію обліковувалося по рахунку 2741 «Насіння минулих років» (а.с. 167).
Також, судом встановлено, що переведене насіння в кількості 6390 кг та 11610 кг повністю реалізоване юридичним і фізичним особам за ціною визначеною для насіння гречки Ярославна супереліта, з урахуванням розміру сортової надбавки для зазначеної категорії насіння в розмірі 250 %, що підтверджується наступними угодами.
17.02.2011 року між позивачем та фермерським господарством «Дар» укладено договір купівлі- продажу № 27 про реалізацію насіння гречки Ярославна супереліта в кількості 1530 кг на суму 34783,20 гривень (а.с. 112).
17.02.2011 року між позивачем та ТОВ СГП «Агропромтехніка» укладено договір купівлі -продажу №83 гречки Ярославна супер еліта вагою 2970 кг (а.с. 114).
18.02.2011 року між позивачем та ДП «ДГ» Забойщик ІОК НААН» укладено договір купівлі -продажу №78 гречки Ярославна супер еліта вагою 495 кг. (а.с. 119).
22.02.2011 року між позивачем та ТОВ «Суми Агро» укладено договір купівлі -продажу №89 гречки Ярославна супер еліта вагою 1035 кг. (а.с. 118).
11.03.2011 року між позивачем та ПСП ім. Мічуріна Лебединського району укладено договір купівлі- продажу №118 насіння гречки Ярославна супереліта в кількості 1035 кг. (а.с. 120).
17.03.2011 року між позивачем та ТОВ фірма «САТ ІМПЕКС» укладено договір купівлі- продажу № 129 насіння гречки супереліта в кількості 10575 кг за ціною 22,74 грн. з ПДВ за 1 кг з урахуванням розміру сортової надбавки для зазначеної категорії насіння в розмірі 250 % (а.с. 122).
Ревізією встановлено, що переведення насіння гречки Ярославна РР-1Р в супереліту проводилося, на підставі актів довільної форми, без відповідних лабораторних аналізів, здійснених державною насіннєвою інспекцією. Також, відповідачем зазначено, що доказів відсутності покупців на гречку Ярославна РР-1Р позивачем до перевірки не надано.
Суд погоджується із такими висновками відповідача, виходячи з наступного.
Відповідно до абз. 4, 7 ст. 21, абз. 1 ст. 22 Закону України «Про насіння і садивний матеріал» у разі невідповідності якості посіву вимогам нормативних документів він вилучається із числа насіннєвих, а одержане насіння переводиться в нижчу категорію, вимогам якої воно відповідає. У разі, якщо насіння і садівний матеріал не відповідають вимогам заявленої категорії, відповідна державна насіннєва інспекція знижує її до тієї категорії, вимогам якої відповідає насіння.
Згідно ст. 22 Закону України «Про насіння і садивний матеріал» передбачено, що визначення посівних якостей методом аналізу проб відібраних від партій насіння і садивного матеріалу і видача відповідних документів на насіння і садивний матеріал здійснюється лабораторіями Української державної насіннєвої інспекції.
З матеріалів справи встановлено, що сертифікат на насіння гречки Ярославни супереліти, який засвідчує посівні та сортові якості до ревізії не наданий.
26.07.2011 року відповідачем для підтвердження чи спростування фактів проведення аналізів насіння зернових та олійних культур, а також видачі сертифікатів, які засвідчують їх посівні та сортові якості направлено запит Сумській районній державній насіннєвій інспекції № 18-07-14-14/4905 (а.с. 167).
Відповідно до отриманої інформації, аналіз насіння гречки Ярославна РР-1Р інспекцією не проводився, сертифікат на насіння гречки Ярославна супереліта Дослідному господарству не видавався.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про насіння і садивний матеріал» передбачено, що насіння і садивний матеріал вводяться в обіг після визнання його державним органом управління і контролю в насінництві та розсадництві, що підтверджується відповідними документами встановленої форми. Насіння і садивний матеріал вважаються визнаними, якщо вони: за сортовою чистотою і посівними якостями відповідають вимогам нормативного документа та належать до сорту, який занесений до Реєстру сортів рослин України.
Документально посівні та сортові якості реалізованого насіння гречки Ярославни супереліти не підтверджуються.
Також, суд зазначає, що відповідно до ст. 21 Закону України «Про насіння і садивний матеріал», усі партії насіння і садильного матеріалу, призначені для реалізації, повинні мати сертифікати, що засвідчують їх сортові та посівні якості. Проведення сертифікації та видача сертифікатів, що засвідчують сортові та посівні якості насіння, здійснюються державними насіннєвими інспекціям, які відбирають проби насіння від партій, що підлягають реалізації. У разі, якщо насіння і садильний матеріал не відповідають вимогам заявленої категорії, державна насіннєва інспекція знижує її до тієї категорії, вимогам якої відповідає насіння, або надає обґрунтовану відмову у видачі сертифікату для реалізації.
Сертифікати на реалізацію насіння гречки Ярославна супереліта юридичним та фізичним особам до ревізії не були надані.
Також, позивачем до ревізії та до суду не надані докази, які підтверджують відсутність попиту на насіння гречки Ярославна РР-1Р.
Суд зазначає, що підприємство не має відповідного документа (паспорта), який дозволяє йому займатися виробництвом та реалізацією насіння і садивного матеріалу (репродукційного).
Відповідно до п. 2 Розмірів сортових надбавок, що застосовуються при визначенні ціни конвенційного і садивного матеріалу сільськогосподарських рослин, затверджених міністром аграрної політики України Барановським О.П. та погодженим першим віце-президентом Української академії аграрних наук Ситником В.П. від 09.12.2005 року розмір сортової надбавки для гречки РР-1Р складає 1000 %.
Таким чином, вартість насіння гречки Ярославни РР-1Р з урахуванням розміру сортової надбавки для вказаної категорії насіння складає 85852,80 грн. за 1 тону насіння, в тому числі затверджена директором ціна 6504,00 грн., вартість сортової надбавки - 65040,00 грн. та розмір ПДВ 14308,80 гривень.
Враховуючи вищевикладене, внаслідок реалізації насіння, яке переведене в нижчу категорію без відповідних аналізів державної насіннєвої інспекції, без отримання сертифікатів на реалізацію насіння гречки Ярославни супереліти та реалізованого по цінах нижчої категорії, підприємством недоотримано доходу від реалізації насіння на загальну суму 1135937,44 грн.
Відповідно до п. 13 ст. 29 Бюджетного кодексу України та Додатку 1 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» до доходів Державного бюджету України включається частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до державного бюджету (у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України), та дивідендів (доходів), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність.
Відповідно до Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 року № 123 та форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, частина прибутку, яку підприємство перераховує до державного бюджету складає 15 % виходячи з обсягу чистого прибутку, розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
Згідно п. 37 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 року № 87 визначено, що чистий прибуток (збиток) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності, надзвичайного збитку та податків з надзвичайного прибутку.
За період з 01.01.2011 року по 01.07.2011 року підприємство отримало чистого прибутку в розмірі 19085,83 грн., з яких до державного бюджету перераховано 2866,00 грн (19085,83 грн.*15%/100%).
Однак, як зазначалося вище, підприємство в результаті реалізації переведеного насіння гречки Ярославна РР-1Р в нижчу категорію недоотримано доходів від реалізації в сумі 1135937,44 гривень.
В ході ревізії зроблено розрахунок розміру чистого прибутку за І півріччя 2011 року з урахуванням суми недоотриманого підприємством доходу, який склав 946614,54 гривень. Збільшення розміру чистого прибутку виникло в результаті зростання розміру доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та податку на додану вартість на 1135937,44 грн. (24%) та 189322,90 грн. (24%) відповідно.
Отже, Державним бюджетом України недоотримано доходів в сумі 141989,06 грн. ((965700,37 грн-19085,83 грн)*15%/100%), чим порушено п. 13 ст. 29 Бюджетного кодексу України та Додатку 1 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».
Також, судом встановлено, що між Державним підприємством «Дослідне господарством Сумського інституту агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук» та ТОВ «Шпилівське проводилися розрахунки за надані сільськогосподарські послуги, відгодівлі свиней, ремонт приміщень.
Відповідно до договору від 23.07.2010 року № 192, укладеного між позивачем, (виконавець) та ТОВ «Шпилівське» (замовник) передає, а виконавець приймає на відгодівлю молодняк свиней 2-4 міс. Виконавець проводить відгодівлю прийнятої худоби до ваги 100-120 кг (а.с. 125).
Згідно п. 2 цього договору виконавець приймає у замовника по акту приймання передачі 200 голів загальною вагою 3526 кг.
Відповідно до п. 3 виконавець повертає худобу (постановочна вага згідно Акту приймання-передачі) після закінчення терміну відгодівлі замовнику.
Згідно акту приймання-передачі від 23.07.2010 року позивач передав, а ТОВ «Шпилівське» прийняло молодняк свиней віком 3,5 місяці згідно Договору № 192 від 23.07.2010 року кількістю 200 голів, загальною вагою 3526 кг.
Відповідно до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.12.2010 року № ОУ-0000037 загальна вартість робіт з відгодівлі свиней склала 162929,00 гривень.
Судом встановлено, що протягом грудня 2010 року ТОВ «Шпилівське» після досягнення свиней кількості 192гол. ваги 100-120 кг загальною масою 16059 кг підприємству їх не повертало, а Дослідне господарство в свою чергу кошти за отримані послуги з відгодівлі в сумі 162929,00 грн. ТОВ «Шпилівське» не перераховувало.
Відповідно до видаткової накладної від 30.12.2010 року № 497 підприємством реалізовано товариству свиней в кількості 157 голів фізичною та заліковою вагою 12533 кг по ціні 10,83 грн. за 1кг живої ваги на загальну суму 162929,00 гривень.
Крім того, відповідно до видаткової накладної від 30.12.2010 року № 496 підприємство реалізувало товариству свиней в кількості 35 голів фізичною та заліковою вагою 3526 кг по ціні 10,83 грн. за 1кг живої ваги на загальну суму 45838,00 гривень.
Також, згідно акту на вибуття тварин та птиці (падіж) № 14 від 10.10.2010 року, у позивача пало 8 голів свиней віком 4-5 місяців живою вагою від 14-18 кг.
В ході відгодівлі отримано приросту в кількості 12533 кг, що підтверджується відомостями зважування тварин та звітами про рух худоби та птиці на фермі.
Для підтвердження проведених взаєморозрахунків між позивачем та ТОВ «Шпилівське», відповідачем проведено зустрічну звірку.
В ході зустрічної звірки ТОВ «Шпилівське» надано розрахунок вартості витрат на відгодівлю свиней згідно договору від 23.07.2011 року № 192.
Відповідно до зазначеного розрахунку загальна сума понесених витрат на відгодівлю свиней склала 162929,00 грн., в тому числі вартість кормів - 74672,85 грн., амортизація - 741,57 грн., ветеринарні препарати - 1449,90 грн. витрати на оплату праці - 19855,38 грн, витрати на ремонт - 14570,60 грн., рентабельність - 24483,87 грн. та сума ПДВ - 27154,83 гривень.
Перевіркою фактично понесених витрат на відгодівлю свиней, а саме: кормів, ветеринарних препаратів, витрат щодо суми амортизації, витрат на оплату праці працівників встановлено, що вказані витрати повністю підтверджуються даними бухгалтерського обліку товариства та відповідними первинними документами, засвідченими підписами відповідальних працівників ТОВ «Шпилівське».
Проте, перевіркою фактично понесених витрат на ремонт встановлено, що загальна сума зазначених витрат відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 152 склала 14570,60 гривень.
Відповідно до актів на списання за січень - липень 2010 року ТОВ «Шпилівське» проведено витрати на ремонт та обладнання приміщення - телятник дворядний (свиноферма) на загальну суму 14059,87 гривень.
Так, зокрема відповідно до акту списання від 31.05.2010 року № СпТ-000065 списано цемент в кількості 100 кг на суму 1999,58 грн. на рахунок 1522 «Виготовлення і модернізація основних засобів» на аналітичний рахунок - телятник дворядний (свиноферма), причина списання - витрати на ремонт і обладнання приміщення.
Комісією в складі інженера по МТП Шепеля В.М., головного бухгалтера Шестопала О.М., обліковця Пісної Г.І. складено акт від 30.12.2010 року про те, що в зв'язку із проведенням відгодівлі свиней згідно договору № 192 у тваринницькому приміщенні де відбувалася відгодівля свиней були проведені попередні ремонтні роботи та переобладнання приміщення для утримання свиней. Вартість матеріалів склала 14059,87 гривень.
Оскільки, ТОВ «Шпилівське» не має власного поголів'я свиней, а проводило відгодівлю свиней тільки для підприємства комісія вважала за доцільне включити ці витрати до складу собівартості виконаних послуг з відгодівлі свиней, по вищевказаному договору.
Проте, суд зазначає, що зазначені ремонтні роботи ТОВ «Шпилівське» проведені до підписання договору від 23.07.2010 року № 192, що підтверджується актом списання від 31.05.2010 року № СпТ-000065, тобто ніяк не пов'язані з виконанням основного його предмету.
Таким чином, прийняття до виконання акта здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.12.2010 року № ОУ-0000037 про надання послуг з відгодівлі свиней на суму 162929,00 грн., в частині включення витрат на проведення ремонту на суму - 14059,87 грн. є безпідставними.
Згідно ст. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» зазначений Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно п. 2.15 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 встановлено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників.
Крім того, відповідно до вимог 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 встановлено, що забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.
Отже, зазначена господарська операція призвела до завищення в рядку 040 форми звітності «Звіт про фінансові результати» за 2010 рік собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) на суму 14059,87 гривень.
Таким чином, внаслідок здійснення даної господарської операції завдано матеріальної шкоди (збитків) підприємству на суму14059,87 гривень.
Задовольняючи позовні вимоги щодо скасування абз. 4 п. 3 та абз. 4 п. 4 листа-вимоги від 09.11.2011 р. №18-07-14-14/7417 щодо стягнення в іншому випадку з осіб, винних у порушені, шкоди у порядку та розмірі встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про контрольно-ревізійну службу в Україні" головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Згідно з п. 49 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №550 від 20.04.2006 року, у разі коли діями чи бездіяльністю працівників об'єкта контролю державі або підконтрольній установі заподіяна матеріальна шкода, орган служби ставить вимоги перед керівником об'єкта контролю та органом його управління щодо пред'явлення цивільних позовів до винних осіб
Згідно зі ст.130 Кодексу законів про працю України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.
За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.
На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського риску, а також за не одержані підприємством, установою, організацією прибутки і за шкоду, заподіяну працівником, що перебував в стані крайньої необхідності.
Працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково. За згодою власника або уповноваженого ним органу працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або поправити пошкоджене.
Відповідно до абзацу 2 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками" від 29.12.1992 року №14 під прямою дійсною шкодою, зокрема, слід розуміти втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства, установи, організації провести затрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести зайві, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обов'язків, грошові виплати.
Згідно зі ст. 130 Кодексу законів про працю України не одержані або списані в доход держави прибутки з підстав, пов'язаних з неналежним виконанням працівником трудових обов'язків (так само як і інші неодержані прибутки) не можуть включатися до шкоди, яка підлягає відшкодуванню.
Як встановлено у судовому засіданні, виявлені відповідачем порушення фінансової дисципліни не призвели до заподіяння позивачеві прямих збитків, відшкодування яких має здійснюватися за рахунок винних матеріально-відповідальних осіб.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо скасування абз. 4 п. 3 та абз. 4 п. 4 листа-вимоги від 09.11.2011 р. №18-07-14-14/7417 щодо стягнення в іншому випадку з осіб, винних у даному порушені, шкоду у порядку та розмірі встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, позивачу пропорційно розміру задоволених позовних вимог відшкодовується із Державного бюджету сума судового збору в розмірі 729 грн. 33 коп.
Керуючись ст. ст. 86, 94,98,158-163,167,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Державного підприємства "Дослідне господарство Сумського інституту агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України" до Державної фінансової інспекції у Сумській області про визнання не законною та скасування вимоги -задовольнити частково.
Скасувати абз. 4 п. 3 та абз. 4 п. 4 листа-вимоги від 09.11.2011 р. №18-07-14-14/7417 щодо стягнення в іншому випадку з осіб, винних у даному порушені, шкоду у порядку та розмірі встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України (шляхом списання із рахунку Державної фінансової інспекції у Сумській області (м. Суми, Покровська площа, 11) на користь Державного підприємства "Дослідне господарство Сумського інституту агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України" (Сумська область, Сумський р-н, с. Сад, вул. Паркова, 3, код 32367570) суму судового збору в розмірі 729 грн. 33 коп.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) О.А. Прилипчук
З оригіналом згідно
Суддя О.А. Прилипчук
Повний текст постанови виготовлено 02.10.2012 року.