73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
28 вересня 2012 р. Справа № 2-а-2219/12/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1) звернулась до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі - відповідач, ДПІ) про визнання протиправним та скасування рішення від 15.05.2012 року № 4 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що підставою для анулювання свідоцтва оскаржуваного рішення ДПІ є п. 4 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України, проте ФОП ОСОБА_1 здійснює реалізацію ювелірних виробів, а не реалізацію дорогоцінних металів (каміння). При цьому відповідач, продовжуючи строк дії свідоцтва платника єдиного податку у 2012 році за видом діяльності - "роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами", підтвердив правомірність застосування позивачем спрощеної системи оподаткування. Враховуючи викладене, позивач вважає, що оскаржуване рішення є неправомірним та підлягає скасуванню.
Відповідач надав письмові заперечення, в яких зазначає, що відповідно до пп. 4 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України позивач не може бути платником єдиного податку за видом діяльності 52.48.2 " Роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами ", а тому відповідно до п. 299.15 ст. 299 Податкового кодексу України свідоцтво платника податку підлягає анулюванню. На підставі викладеного відповідач вважає, що рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку є правомірним.
Ухвалою суду від 07.06.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі.
В судове засідання, призначене на 28.09.2012 року, представники сторін не з'явилися, при цьому надали клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.
Відповідно до ч.4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована фізичною особою-підприємцем згідно свідоцтва про державну реєстрацію, виданого виконавчим комітетом Херсонської міської ради від 23.06.2010 року.
Відповідно до Свідоцтва від 01.01.2011 року, термін дії якого було продовжено до 31.05.2012 року, ФОП ОСОБА_1 є платником єдиного податку відповідно до виду діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2005: 52.48.2 Роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.05.2012 року на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України головним податковим ревізором-інспектором управління оподаткування фізичних осіб Орловою Оленою Володимирівною була проведена камеральна перевірка щодо анулювання свідоцтва платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1, якою встановлено порушення п.4 пп.291.5.1 п.291.5 ст. 291 Податкового кодексу України, а саме: суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення, не можуть бути платниками єдиного податку, про що було складено акт від 15.05.2012 року № 4/17-1/НОМЕР_1.
На підставі вказаного акту було прийнято рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку № 4 від 15.05.2012 року, правомірність прийняття якого є предметом розгляду в даній справі.
Надаючи оцінку правомірності оскаржуваного рішення, суд виходить з наступного.
Відповідно до п.299.16 ст.299 Податкового кодексу України у разі виявлення органами державної податкової служби під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку вимог, встановлених цією главою, свідоцтво платника єдиного податку анулюється на підставі акта перевірки.
З акту перевірки від 15.05.2012 року № 4/17-1/НОМЕР_1 вбачається, що підставою для анулювання свідоцтва платника єдиного податку став акт фактичної перевірки від 15.03.2012 року №6/21/22/23/НОМЕР_1 щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявність ліцензій, патентів, свідоцтв тощо, під час проведення якої встановлено факт продажу ювелірного виробу - срібного ланцюга розміру 45,0 см, масою 4,06 г.
Підпунктом 291.5.1. пункту 291.5. статті 291 Податкового кодексу України визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють, зокрема, видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Проаналізувавши доводи позивача, викладені в позовній заяві, а також доводи відповідача, викладені в запереченнях, суд встановив, що спірність позицій сторін полягає в з'ясуванні наявності у ФОП ОСОБА_1, яка здійснює діяльність з роздрібної торгівлі годинниками та ювелірними виробами, права бути платником єдиного податку, виходячи з приписів пп.291.5.1 п.291.5 ст. 291 Податкового кодексу України.
Законом України " Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" від 18.11.1997 р. № 637/97-ВР (надалі - Закон України № 637/97-ВР) визначені правові основи і принципи державного регулювання видобутку, виробництва, використання, зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контролю за операціями з ними.
Згідно положень ст. 1 Закон України № 637/97-ВР визначено, що дорогоцінні метали - це золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо) (ч. 1); дорогоцінне каміння - це природні та штучні (синтетичні) мінерали в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах) (ч. 2); дорогоцінне каміння органогенного утворення - це перли і бурштин в сировині, необробленому та обробленому вигляді (ч. 3); видобуток дорогоцінних металів - вилучення дорогоцінних металів з надр і відходів гірничо-збагачувального або металургійного виробництва (хвости збагачення, відвали, шлаки, шлами, недогарки) усіма можливими способами (ч. 5); видобуток дорогоцінного каміння та напівдорогоцінного каміння - вилучення дорогоцінного каміння та напівдорогоцінного каміння з гірських порід усіма можливими способами (ч. 6); виробництво дорогоцінних металів - вилучення дорогоцінних металів із комплексних руд, концентратів та інших напівпродуктів, відходів і брухту, що містять ці метали, та афінаж дорогоцінних металів (ч.7); афінаж дорогоцінних металів - металургійний процес одержання дорогоцінних металів високої чистоти шляхом відділення від них забруднюючих домішок (ч.19).
Відповідно до КВЕД ДК 009:2005 діяльність щодо видобутку дорогоцінних металів належить до підкласу 13.20.0 "Добування руд інших кольорових металів", а діяльність щодо видобутку дорогоцінного каміння - до підкласу 14.50.0 "Інші галузі добувної промисловості, не віднесені до інших групувань". Діяльність щодо виробництва дорогоцінних металів належить до підкласу 27.41.0, що включає виробництво та афінаж необроблених дорогоцінних металів: золота, срібла, платини тощо; виробництво сплавів з дорогоцінних металів; виробництво напівфабрикатів з дорогоцінних металів; нанесення покриття з срібла на недорогоцінні метали; нанесення покриття з золота на недорогоцінні метали та срібло; нанесення покриття з платини або металів платинової групи на золото, срібло та недорогоцінні метали. При цьому, цей підклас не включає: виробництво годинникових корпусів з дорогоцінних металів (клас 33.50); виробництво ювелірних виробів з дорогоцінних металів (клас 36.22).
Зазначені види діяльності не містять робіт, які б включали або були б пов'язані з виготовленням ювелірних та побутових виробів з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням та не передбачають наявність як результату їх провадження кінцевого продукту (товару) у вигляді ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, що можуть бути реалізовані.
Отже, не можуть обрати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності фізичні особи - підприємці, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.
Діяльність у сфері торгівлі ювелірними виробами згідно з КВЕД ДК 009:2005 відноситься до п. 52.48. " Роздрібна торгівля у спеціалізованих магазинах іншими непродовольчими товарами "(підклас 52.48.2 "Роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами"); підклас 52.12.0 "Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту", який включає в себе роздрібну торгівлю ювелірними виробами; підклас 51.47.9 "Оптова торгівля іншими непродовольчими товарами споживчого призначення, н. в. і. г.", який включає в себе оптову торгівлю ювелірними виробами.
Обмеження на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності поширюється на суб'єктів господарювання, які здійснюють операції з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням як сировиною, а не з готовою продукцією споживчого призначення.
З приписів вказаних правових норм вбачається, що поняття "видобуток, виробництво та реалізація дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння" і поняття "виробництво і реалізація ювелірних виробів" не є тотожними.
Таким чином, посилання відповідача на пп. 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України, яким передбачено, що не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють, зокрема, видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення, спростовується вищенаведеним поняттям "дорогоцінні метали" у розумінні Закону України № 637/97-ВР.
При цьому, відповідач не обґрунтував того факту, що позивачу податковим органом було продовжено у 2012 році термін дії свідоцтва про сплату єдиного податку з виду діяльності -роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами, а також не надав доказів, що позивач отримав право перебувати на спрощеній системі оподаткування обманним шляхом, наприклад вказав в заяві про продовження дії свідоцтва на 2012 рік неправдиві дані щодо виду діяльності тощо.
Таким чином, суд встановив відсутність порушення позивачем законодавчих норм, які стали підставою для анулювання свідоцтва платника єдиного податку та прийняття оскаржуваного рішення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо протиправності рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку №4 від 15.05.2012 року та його скасування.
Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VІ сплачена сума судового збору повертається у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми (частина 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір").
Оскільки позивач сплатив судовий збір у загальному розмірі 109,40 грн., а повинен був сплатити 32,19 грн., тому надмірно сплачена сума у розмірі 77,21 грн. ( 109,40 грн. - 32,19 грн.) підлягає поверненню.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку від 15.05.2012 року №4.
Стягнути з Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у м. Херсоні на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 32,19 грн. (тридцять дві гривні 19 коп.).
Повернути позивачу суму переплати судового збору у розмірі 77,21 грн. відповідно до квитанції № 1210101 від 06 червня 2012 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Дубровна В.А.
кат. 8