Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
11 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0570/10703/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 11:10
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Абдукадирової К.Е.
при секретарі Пономаренко В.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автогалс»
до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби
про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 13.07.2012 року №0000102341 щодо визначення суми податкового зобов»язання з податку на додану вартість у розмірі 1 129 789, 00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 282 447,00 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Головко А.О. - за дов. від 13.08.2012 року
від відповідача: Леонов І.Е. - за дов. від 15.03.2012 року
Товариством з обмеженою відповідальністю «Автогалс» заявлено позов до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 13.07.2012 року №0000102341 щодо визначення суми податкового зобов»язання з податку на додану вартість у розмірі 1 129 789, 00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 282 447,00 грн.
Позивач надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить визнати недійсними податкове повідомлення-рішення від 13.07.2012 року №0000102341 щодо визначення суми податкового зобов»язання з податку на додану вартість у розмірі 1 129 789, 00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 282 447,00 грн.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що на думку відповідача він порушив частини 1 ст. 203, ст. 215, 216, 228 Цивільного Кодексу України - вчинено правочини, які не спрямовані на реальне настання наслідків, у вигляді придбання та продажу товарів (послуг). Такі правочини, внаслідок яких неправомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість, по суті спрямовані на незаконне заволодіння майном держави, суперечать інтересам держави і суспільства, вважаються такими, що порушують публічний порядок, а отже згідно з ч. 2 ст. 228 Цивільного Кодексу України, є нікчемними; в результаті чого безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість за вересень, листопад та грудень 2010 року, у зв'язку із чим нараховані штрафні санкції у сумі 282 447,00 грн. та збільшено грошове зобов'язання платника податку по податку на додану вартість на суму 1 129 789,00 грн.
Позивач зазначає, що вказане не відповідає дійсності, оскільки, між ТОВ «Автогалс» та ПП «Базіс-Торг», ПП «Кримспецтехнолоджи», ПП «Комманд», ПП «Візіт Торг», фірмою «Капітель Плюс», ПП «Укрторгпартнер» було укладено договори на проведення рекламних заходів на території України, постачання автозапчастин, які позивачем та його контрагентами фактично було виконано. При цьому, факт передачі послуг та товарів, підтверджується видатковими та податковими накладними, актами приймання-передачі.
Факт прийняття товару та сплати за поставлений товар та надані послуги підтверджується виписками банку.
Зауважує, що факти, викладені в акті перевірки не є підставою вважати правочини нікчемними. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, позивач просить суд задовольнити позов.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач проти позовних вимог заперечує. Зазначає, що за наслідками виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Автогалс» складено акт перевірки, висновки, викладені у вказаному акті є такими, що відповідають приписам чинного законодавства, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Враховуючи наведене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Автогалс» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради, включене до ЄДРПОУ за номером 33340461, про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (арк. справи 49).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні», порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.
Як вбачається з матеріалів справи (арк. справи 9 - 17) Державною податковою інспекцією у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Автогалс» з питань дотримання податкового законодавства в ході взаємовідносин з ТОВ «Автогалс» та ПП «Базіс-Торг», ПП «Кримспецтехнолоджи», ПП «Комманд», ПП «Візіт Торг», фірмою «Капітель Плюс», ПП «Укрторгпартнер» за період вересень, листопад - грудень 2010 року.
Серед прав, наданих податковим органам, п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, передбачено здійснення документальної позапланової перевірки платника податків. Про проведення документальної позапланової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
В матеріалах справи наявний наказ ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області ДПС від 05.06.2012р. № 204, направлення на перевірку від 05.06.2012р. № 001941/320, 001942/321, які вручено під підпис головному бухгалтеру ТОВ «Автогалс» Постоян В.М. (арк. справи 197, 250, 251).
За таких обставин, суд приходить до висновку, що перевірка проведена з дотриманням вимог чинного законодавства щодо підстав проведення перевірки.
ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Автогалс» з питань дотримання податкового законодавства в ході взаємовідносин ТОВ «Автогалс» з ПП «Базіс-Торг», ПП «Кримспецтехнолоджи», ПП «Комманд», ПП «Візіт Торг», фірмою «Капітель Плюс», ПП «Укрторгпартнер» за період вересень, листопад - грудень 2010 року.
За результатами перевірки начальником податкового органу 13.07.2012р. згідно із п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», за порушення п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000102341, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1 129 789,00 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 282 447,00 грн. (арк. справи 18).
В акті перевірки зазначено, що при перевірці використано матеріали зустрічних звірок.
Так, підрозділами ДПС в Автономній республіці Крим складено акти про неможливість проведення зустрічних звірок з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р. ПП «Базіс-Торг» (акт від 06.04.2012р. № 10/22/36165986), ПП «Кримспецтехнолоджи» (акт від 06.04.2012р. № 17/22/36693441), ПП «Комманд» (акт від 06.04.2012р. № 32/22/37081766), ПП «Візіт Торг» (акт від 06.04.2012р. № 26/22/37081939), фірмою «Капітель Плюс» (акт від 11.04.2012р. № 38/22/31095815), ПП «Укрторгпартнер» (акт від 06.04.2012р. № 19/22/36693415). Згідно з вищезазначеними актами, встановлено порушення ч. 1 ст. 203, ст. 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання вищевказаних підприємств до реальних вигодонабувачів за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р. Також не підтверджено реальність проведених господарських операцій вказаних підприємств з контрагентами-покупцями та постачальниками за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р. з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків. Враховуючи те, що вищевказані постачальники не поставляли товар на ТОВ «Автогалс», то відповідно позивач не міг їх придбати.
Крім того, відповідно до отриманої постанови слідчого з ОВС ГСУ ДПС України Осипчук С.В. від 15.05.2012р., винесеної в рамках кримінальної справи № 69-0146, встановлено, що: «Кримінальна справ порушена відносно директора ТОВ «Союз КДС» ОСОБА_6 за фактом умисного ухилення від сплати податків за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 212 КК України та відносно директора ТОВ БВП «Строитель - плюс» ОСОБА_14., фізичних осіб ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_15.за фактами фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності.
Також, в ході досудового слідства порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), в тому числі, ПП «Базіс-Торг», ПП «Кримспецтехнолоджи», ПП «Комманд», ПП «Візіт Торг», Фірма «Капітель Плюс», ПП «Укрторгпартнер», з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2, ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України.
Використовуючи реквізити та банківські рахунки зазначених підприємств, вказана група осіб документально оформлювала неіснуючі операції, які нібито свідчили про отримання товарно-матеріальних цінностей, надання послуг, виконання робіт, після чого вказані завідомо підроблені документи передавались замовникам послуг із конвертації в готівку безготівкових коштів для їх відображення в бухгалтерському і податковому обліках, з метою незаконного формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат з податку на прибуток підприємств для подальшого заниження своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств. В ході слідства встановлено, що одним з суб'єктів підприємницької діяльності, який протягом 2009-2012 років мав фінансово-господарські стосунки з вказаними підприємствами, є ТОВ «Автогалс».
З урахуванням вищевикладеного, зроблено висновок, що укладення спірних правочинів відбувалось з метою штучного формування податкового кредиту з ПДВ позивачем. Тобто, вказані правочини по суті укладені з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, вважаються такими, що порушують публічний порядок, а отже, згідно з ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України є нікчемними.
Як вбачається з акту перевірки № 1216/22-313/33340461 від 26.06.2012р., позивач включив до суми податкового кредиту з податку на додану вартість суми коштів за договорами, укладеними з ПП «Базіс-Торг», ПП «Кримспецтехнолоджи», ПП «Комманд», ПП «Візіт Торг», фірмою «Капітель Плюс», ПП «Укрторгпартнер».
За результатами проведення перевірки встановлено порушення п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на суму 1 129 789,00 грн. за вересень, листопад та грудень 2010 року (арк. справи 18).
Судом встановлено, що позивачем було укладено наступні договори:
1) договір № 29/06/2010/160 від 29.06.2010р., згідно з яким ПП «Укрторгпартнер» (Сторона 2) зобов'язується забезпечити рекламні заходи, а ТОВ «Автогалс» (Сторона 1) - здійснити оплату вартості таких заходів (арк. справи 87 - 92). Рекламоносіями по даному договору є телевізійні канали: 1-й муніципальний, ТРК Україна, ТРК Донбас (арк. справи 91).
Позивачем отримано акти здачі-приймання робіт по вказаному договору від ПП «Укрторгпартнер» (арк. справи 93, 95).
На підставі отриманих від ПП «Укрторгпартнер» податкових накладних № 1482, 2458 (арк. справи 94, 96) позивач сформував податковий кредит та відобразив вказані операції у податковій звітності з ПДВ.
2) договір № 01/12/2010/1/41 від 01.12.2010р., згідно з яким ПП «Візіт Торг» (Постачальник) зобов'язується передати у власність авто товари, автозапчастини, додаткове обладнання, а ТОВ «Автогалс» (Покупець) - прийняти та оплатити товар (арк. справи 97 - 101). (арк. справи 91).
Позивачем отримано видаткову накладну від 30.12.2010р. № РН-297 по вказаному договору від ПП «Візіт Торг» (арк. справи 102).
На підставі отриманої від ПП «Візіт Торг» податкової накладної № 207 (арк. справи 103) позивач сформував податковий кредит та відобразив вказану операцію у податковій звітності з ПДВ.
3) договір № 24/06/2010/191 від 24.06.2010р., згідно з яким ПП «Базіс Торг» (Сторона 2) зобов'язується забезпечити рекламні заходи з метою просування продукції Toyota та інформування споживачів про продукцію Toyota, а ТОВ «Автогалс» (Сторона 1) - здійснити оплату вартості таких заходів (арк. справи 104 - 107, 111). Рекламоносіями по даному договору є бігборди у м. Донецьку (арк. справи 108 - 110).
Позивачем отримано акт здачі-приймання робіт по вказаному договору від ПП «Базіс Торг» (арк. справи 112).
На підставі отриманої від ПП «Базіс Торг» податкової накладної № 1487 (арк. справи 113) позивач сформував податковий кредит та відобразив вказану операцію у податковій звітності з ПДВ.
4) договір № 18/06/2010/769 від 18.06.2010р., згідно з яким Фірма «Капітель-Плюс» (Сторона 2) зобов'язується забезпечити рекламні заходи на території України з метою збільшення попиту та обізнаності споживачів, просування продукції Toyota та інформування споживачів про продукцію Toyota у рекламних та інформаційних матеріалах, а ТОВ «Автогалс» (Сторона 1) - здійснити оплату вартості таких заходів (арк. справи 114 - 118). Рекламоносіями по даному договору є бігборди у м. Донецьку (арк. справи 108 - 110).
Позивачем отримано акти здачі-приймання робіт по вказаному договору від Фірми «Капітель-Плюс» (арк. справи 119 - 121).
На підставі отриманих від Фірми «Капітель-Плюс» податкових накладних №№ 1977, 2284, 2656 (арк. справи 122 - 124) позивач сформував податковий кредит та відобразив вказану операцію у податковій звітності з ПДВ.
5) договір № 26/06/2010/188 від 26.06.2010р., згідно з яким ПП «Кримтехнолоджи» (Сторона 2) зобов'язується забезпечити рекламні заходи на території України з метою збільшення попиту та обізнаності споживачів, просування продукції Toyota та інформування споживачів про продукцію Toyota у рекламних та інформаційних матеріалах, а ТОВ «Автогалс» (Сторона 1) - здійснити оплату вартості таких заходів (арк. справи 125 - 128). Рекламоносіями по даному договору є сітілайти у м. Донецьку (арк. справи 129 - 134).
Позивачем отримано акти здачі-приймання робіт по вказаному договору від ПП «Кримтехнолоджи» (арк. справи 135 - 138).
На підставі отриманих від ПП «Кримтехнолоджи» податкових накладних №№ 1704, 1357, 2104, 2108 (арк. справи 139 - 142) позивач сформував податковий кредит та відобразив вказану операцію у податковій звітності з ПДВ.
6) договір № 25/06/2010/141 від 25.06.2010р., згідно з яким ПП «Комманд» (Сторона 2) зобов'язується забезпечити рекламні заходи на території України з метою збільшення попиту та обізнаності споживачів, просування продукції Toyota та інформування споживачів про продукцію Toyota у рекламних та інформаційних матеріалах, а ТОВ «Автогалс» (Сторона 1) - здійснити оплату вартості таких заходів (арк. справи 143 - 146, 150). Рекламоносіями по даному договору є: Радіо Точка, Радіо М fm, Радіо Мелодія, Радіо Best FM, Радіо Перець fm (арк. справи 147 - 149).
Позивачем отримано акти здачі-приймання робіт по вказаному договору від ПП «Комманд» (арк. справи 151, 153, 155).
На підставі отриманих від ПП «Комманд» податкових накладних №№ 2046, 1823, 732 (арк. справи 152, 154, 156) позивач сформував податковий кредит та відобразив вказану операцію у податковій звітності з ПДВ.
Позивачем за надані послуги та поставлені товари було здійснено оплату, що підтверджується банківськими виписками (арк. справи 157 - 178). Проведення вказаних операцій також відображено позивачем в реєстрах отриманих та виданих податкових накладних (арк. справи 179 - 194).
Предметом доказування в цій справі щодо правомірності прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення - рішення, яким донараховані податкові зобов'язання з податку додану вартість та застосовані штрафні санкції на загальну суму 1 412 236,00 грн. є доведення обставини виконання позивачем договорів, укладених з ПП «Базіс-Торг», ПП «Кримспецтехнолоджи», ПП «Комманд», ПП «Візіт Торг», фірмою «Капітель Плюс», ПП «Укрторгпартнер», а також доведення порушення позивачем приписів п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість».
Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Аналогічні норми містяться у ст. 180 Господарського кодексу України, згідно із якою господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Як вбачається з вищевказаних договорів, укладених з ПП «Базіс-Торг», ПП «Кримспецтехнолоджи», ПП «Комманд», ПП «Візіт Торг», Фірма «Капітель Плюс», ПП «Укрторгпартнер», сторони домовилися про всі істотні для них умови договору та проводили розрахунки з урахуванням зазначених умов.
На момент здійснення спірних операцій порядок, підстави та терміни формування податкового кредиту визначались ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість».
Так, відповідно до пп. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Підпункт 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», норми якого, визначають, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, у тому числі у зв'язку з придбанням послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.
Абзац 3 даного підпункту передбачає, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно із пп. 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Згідно із пп. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Відповідно до пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
З наведених норм випливає, що право на включення ПДВ до податковою кредиту пов'язано із отриманням покупцем від постачальника податкової накладної.
Матеріалами справи підтверджено факт отримання податкових накладних. Сплата коштів за придбані товари підтверджена відповідними видатковими накладними, актами приймання-передачі, виписками банків.
Слід зазначити, що під час перевезення позивачем документів до податкового органу для проведення перевірки, відбулась крадіжка вказаних документів з автомобіля, який належить позивачу. За вказаним фактом було зареєстровано заяву про злочин в Ленінському РВ Донецького МУ УМВС України в Донецькій області (арк. справи 199). Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 21.06.2012р. було відмовлено в порушенні кримінальної справи за ст. 185 КК України у зв'язку з малозначністю діяння. (арк. справи 246).
Зазначене спростовує твердження відповідача про завищення суми податкового кредиту, оскільки приписами ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»чітко передбачено випадки виникнення права податника податку на податковий кредит. Таке право підтверджено матеріалами справи.
Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України, господарською діяльністю вважається діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Метою правочинів, що укладаються при веденні господарської діяльності, є отримання доходу, тому позивач як суб'єкт господарської діяльності, повинен спрямовувати свою господарську діяльність на досягнення економічних результатів та отримання прибутку. Податковим органом зроблено висновок, що позивач здійснював заздалегідь економічно необґрунтовані операції та з метою формування штучного податкового кредиту та мінімізації податкових зобов'язань.
Відповідачем в ході перевірки не встановлено, та не доведено в суді, що відомості, які містяться в податкових накладних, а також в інших первинних документах, є недостовірними, або що зазначені документи визнані недійсними в судовому порядку.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Згідно з ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання є, зокрема, господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
Частиною 4 ст. 55 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання - господарські організації, які діють на основі права власності, права господарського відання чи оперативного управління, мають статус юридичної особи, що визначається цивільним законодавством та цим Кодексом.
Статтею 80 ЦК України визначено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Згідно з ч. 4 ст. 87 ЦК України, юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Статтею 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» визначено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр) - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.
Під час розгляду справи судом досліджено витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (арк. справи 230 - 241), з яких вбачається, що станом на день здійснення господарських операцій ПП «Базіс-Торг», ПП «Кримспецтехнолоджи», ПП «Комманд», ПП «Візіт Торг», фірмою «Капітель Плюс», ПП «Укрторгпартнер» були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та на день розгляду справи є зареєстрованими.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Таким чином, судом встановлено, що контрагенти позивача - ПП «Базіс-Торг», ПП «Кримспецтехнолоджи», ПП «Комманд», ПП «Візіт Торг», фірмою «Капітель Плюс», ПП «Укрторгпартнер» на час здійснення господарських операцій були діючими, і як наслідок мали право здійснювати господарську діяльність.
Частина 1 ст. 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Статтею 204 ЦКУ встановлена презумпція правомірності правочину, зокрема дана норма визначає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно з частиною другою ст. 215 ЦКУ недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до ст. 219, 220, 221, 224, 228 ЦКУ недійсними, зокрема, є правочини в разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину, недодержання сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення договору, вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності в разі відсутності його схвалення батьками, усиновлювачем або опікуном, правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування в порядку ст. 71 ЦКУ, правочин, що порушує публічний порядок.
Зокрема, перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦКУ: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.
Під час розгляду цієї справи судом встановлено, що укладені між позивачем та його контрагентами договори не віднесені законом до нікчемних, оскільки відповідач у судовому засіданні ніяким чином не пояснив та не обґрунтував чим саме укладені між позивачем та його контрагентами договори порушують публічний порядок: які саме права і кого порушені, яким майном та хто заволодів (знищив) у результаті їх вчинення, та не довів наявності складу господарського правопорушення у діях позивача в частині наявності вини (умислу на заволодіння чужим майном).
Суд враховує, що аналіз реальності господарської операції повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Правила ведення податкового обліку, встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом МФУ від 24.05.1995р. № 88, не передбачають вичерпного переліку документів, що підтверджують зв'язок понесених витрат платника податку з господарською діяльністю, а лише вказують на необхідність мати первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Відповідно до ст. 1 вищевказаного Закону, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.
Згідно зі ст. 3 цього ж Закону метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Суд бере до уваги, що наявність податкових накладних є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною.
Договірні правовідносини між позивачем та ПП «Базіс-Торг», ПП «Кримспецтехнолоджи», ПП «Комманд», ПП «Візіт Торг», фірмою «Капітель Плюс», ПП «Укрторгпартнер» підтверджені документально (податковими накладними, видатковими накладними, виписками банків, актами приймання-передачі).
Крім того, ТОВ «Автогалс» зверталось до Державної податкової служби України з запитом щодо розгляду кримінальної справи № 69-0146 відносно директора ТОВ «Союз КДС» ОСОБА_6 за фактом умисного ухилення від сплати податків за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 212 КК України та відносно директора ТОВ БВП «Строитель - плюс» ОСОБА_14., фізичних осіб ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_15. за фактами фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності. На вказаний запит отримано відповідь № 3175/0/61-12/09-00/160, в якій вказано, що дана кримінальна справа перебуває в провадженні Головного слідчого управління ДПС України, вирок в ній відсутній (арк. справи 229). Тобто, на цей час відсутнє судове рішення, яке вступило в законну силу з цього питання.
Вищевказане спростовує висновки відповідача про нікчемність правочинів, укладених ТОВ «Автогалс» з ПП «Базіс-Торг», ПП «Кримспецтехнолоджи», ПП «Комманд», ПП «Візіт Торг», фірмою «Капітель Плюс», ПП «Укрторгпартнер».
За таких обставин, висновок відповідача про порушення позивачем приписів п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», згідно з яким занижено податок на додану вартість, є безпідставним.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно з частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Посилання відповідача на формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість з метою мінімізації податкових зобов'язань, не знайшли свого підтвердження.
Відповідно до п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
У зв'язку з тим, що позивачем не було порушено вимог податкового законодавства з податку на додану вартість на суму 1 129 789,00 грн., застосування до нього штрафних санкцій в сумі 282 447,00 грн. спірним податковим повідомленням-рішенням з ПДВ від 13.07.2012р. № 0000102341 є безпідставним.
На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Автогалс» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкове повідомлення - рішення від 13.07.2012 року №0000102341 Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби щодо визначення суми податкового зобов»язання з податку на додану вартість у розмірі 1 129 789, 00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 282 447,00 грн. - задовольнити повністю.
Визнати недійсним податкове повідомлення - рішення від 13.07.2012 року №0000102341 Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби щодо визначення суми податкового зобов»язання з податку на додану вартість у розмірі 1 129 789, 00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 282 447,00 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автогалс» (83049, м. Донецьк, вул. Воїнська, буд 36 код ЄДРПОУ 33340461, рр №26006043276000 в ДОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 335076) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 146 грн. 00 коп. (дві тисячі сто сорок шість грн. 00 коп.).
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 11 жовтня 2012 року. Постанова у повному обсязі складена 16 жовтня 2012 року.
У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Абдукадирова К.Е.