м. Вінниця
11 червня 2012 р. Справа № 2а/0270/1895/12
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Вергелеса Андрія Валерійовича,
за участю:
секретаря судового засідання: Котюжанського В.О.
позивача: Гайдай А.В.
відповідача: Щербатої К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби
до: товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоремсервіс"
про: застосування адміністративного арешту коштів на рахунках
В квітні 2012 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоремсервіс».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у зв'язку з не допуском 13 квітня 2012 року керівником товариства посадових осіб заявника для проведення виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Енергоремсервіс» позбавлено можливості проведення перевірки та, як наслідок, можливе призведення до втрат Державного бюджету. З огляду на вищевикладене позивач звернувся до суду з метою застосування адміністративного арешту коштів на рахунках ТОВ «Енергоремсервіс» .
У судовому засіданні позивач надав пояснення, що відтворюють зміст позовної заяви. Позовні вимоги просив задовольнити повністю.
Представник відповідача позовні вимоги визнала у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
З підстав передбачених пп. 78.1.11 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України ДПС у Вінницькій області прийнято наказ №106 від 11.04.2012 року «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Енергоремсервіс» та виписано направлення на перевірку №18/22 від 12.04.2012 року на головного державного податкового ревізора - інспектора ДПС у Вінницькій області Зинку Л.В.
13.04.2012 року податковий ревізор-інспектор ДПС у Вінницькій області Зинка Л.В. прибула для проведення перевірки ТОВ «Енергоремсервіс», пред'явила вказаний Наказ № 106 від 11.04.2012 р., направлення, службове посвідчення та запропонувала надати необхідні документи для проведення перевірки, проте керівником ТОВ «Енергоремсервіс» її було недопущено до здійснення перевірки про що складено акт відмови у допуску до позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Енергоремсервіс".
Розглянувши матеріали відмови платника податків у допуску посадових осіб ДПС у Вінницькій області до проведення перевірки, начальник управління податкового контролю юридичних осіб ДПС у Вінницькій області направив начальнику Вінницької ОДПІ звернення № 7526/22 від 19.04.2012 року "Про застосування адміністративного арешту майна платника податків".
Рішенням від 19.04.2012 року заявником застосовано адміністративний арешт майна відповідача. Адміністративний арешт майна відповідача визнано обґрунтованим постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 23.04.2012 р.
Визначаючись щодо змісту заявлених вимог, суд виходив з наступного.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Так, пунктом 81.1 статті 81 ПКУ визначено, що посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби;
- копії наказу про проведення перевірки;
- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Відповідно до п.п.16.1.13 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовується для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів та у випадках, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 94.1 статті 94 ПК України визначено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Пунктом 94.2 зазначеної вище статті визначено підстави для його застосування. Так, згідно п.п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків застосовується у випадку, коли платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до переконання, що відповідач не допустив посадових осіб заявника до проведення документальної позапланової виїзної перевірки не з підстав, визначених статтею 81 ПК України, оскільки судом надано оцінку направленню на перевірку № 18/22 від 12 квітня 2012 року та встановлено, що таке відповідає усім вимогам, що передбачені п. 81.1 ст. 81 ПК України.
Відповідно до п.п.94.6.2 п.94.6 ст.94 ПК України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.
Враховуючи вказане, суд приходить до висновку, що відповідач не допустив посадову особу заявника до проведення документальної позапланової виїзної перевірки не з підстав, визначених статтею 81 ПК України, а тому наявні підстави для застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків.
У відповідності до норм статей 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).
Враховуючи вищезазначені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби стосовно застосування адміністративного арешту коштів на рахунках товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоремсервіс", а тому адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Застосувати адміністративний арешт коштів на рахунках товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоремсервіс" (код ЄДРПОУ 31576367) відкритих у банках: Філія ПАТ "Кредитпромбанк" м. Вінниця, МФО 302623, р/р 2600131114; АТ "УкрСиббанк" МФО 351005, р/р26000035528501, р/р 26056035528500; Вінницька ФПАТ "Укрінбанк" м. Вінниця МФО 302429 р/р 26056035528500; Ф-я АТ Укрексімбанк м. Вінниця, МФО 302429, р/р 26003000113845, р/р 26003000113845, р/р 26003000113845, р/р 26003000113845; Ф "ЦРУ" АТ "Б"Фінанси та кредит" м. Київ, МФО 300937, р/р 26003015268501; Філія АКІБ "Укрсиббанк" м. Вінниця МФО 302645 р/р 26006104110101, р/р 26007104112001, р/р 26009104110001.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Вергелес Андрій Валерійович