Постанова від 30.07.2012 по справі 2а-4466/11/0170/7

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

30 липня 2012 р. 10:23 Справа №2а-4466/11/0170/7

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Маргарітова М.В., при секретарі Фурлетової Г.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у м. Ялта

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участю:

від позивача - представник за довіреністю ОСОБА_2

від відповідача - представник за довіреністю Володькін С.А.

Обставини справи: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Державної податкової інспекції у м. Ялта та просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем: №0000751701 від 05.04.2011 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі основного платежу - 619495 грн. штрафних ( фінансових) санкцій у сумі - 154873,75 грн.; №0000741701 від 05.04.2011р. про визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності у сумі основного платежу - 136492,84 грн., штрафних (фінансових) санкцій у сумі - 34123,21 грн.; №0001922303 від 05.04.2011р. про визначення штрафних санкцій за порушення п.1 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995р. у сумі 1 гривня.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на відсутність допущення ним порушень норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Закону України «Про податок на додану вартість», Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» при здійснені діяльності у період, який перевірявся відповідачем. Позивач вважає необґрунтованими та такими, що зроблені по неповно з'ясованих обставинах, висновки відповідача за результатом проведеної ним перевірки дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.12.2009р., на підставі яких були прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення.

Відповідач заперечує щодо позовних вимог, просить відмовити у їх задоволенні, вказує, що прийняті ним податкові повідомлення - рішення є правомірними та не підлягають скасуванню, оскільки проведеною перевіркою доведено порушення позивачем норм податкового законодавства. Правова позиція відповідача викладена в письмових запереченнях на адміністративний позов (т.1 а.с.176-185).

По справі було призначено судову економічну експертизу, висновки якої залучені до матеріалів справи (т.3 а.с.2-23).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у м. Ялта була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка дотримання вимог податкового законодавства фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 за період з 01.01.2008р. по 31.12.2009р., за результатом якої складений акт перевірки НОМЕР_2 від 21.03.2011р. (т.1 а.с.20-40).

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення:

- №0000751701 від 05.04.2011р. на суму 774368,75 гривень, у т. ч 619495 гривень - за основним платежем, 154873,75грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, яким позивачу збільшено грошового зобов'язання з податку на додану вартість (т.1 а.с.62).

- №0000741701 від 05.04.2011 на суму 170616,05 гривень, у т. ч 136492,84 гривень - за основним платежем, 34123,21 грн. - за штрафними ( фінансовими) санкціями, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб (т.1 а.с.65).

- №0001922303 від 05.04.2011р. на суму 1 гривня, у т. ч. 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями за порушення п.1 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.07.1995р.

Позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи вбачається, що сума податкових зобов'язань з податку на додану вартість, з податку з доходів фізичних осіб, штрафних (фінансових) санкцій за порушення п.1 ст.3 Закону № 265/95 визначена ДПІ у м. Ялта внаслідок встановлення наступних порушень податкового законодавства.

У висновках акту перевірки вказано, що перевіркою було встановлено порушення:

- абзацу 5 ст.1 Указу Президента України № 727/98 від 03.07.1998р. «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» в частині заниження об'єму отриманої виручки від реалізації за 2008 рік на 2414880 грн., за 2009 рік на 2328419,40 грн.;

- ст.1 і ст.5 Указу Президента України №727/98 98 від 03.07.1998р. «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» в частині необґрунтованого застосування спрощеної системи оподаткування у 4 кварталі 2008 р. та у 2009р.;

- ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України №13-92 від 26.12.1992р. «Про прибутковий податок з громадян», в частині заниження оподатковуваного доходу за 2008 рік на 410134 грн., за 2009 рік на 499818,29 грн., внаслідок чого на підставі п.14.2 ст. 14 ДКМУ № 13-92 , п.7.1. ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889, відповідно до пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, позивачу визначені податкові зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб від заняття підприємницькою діяльністю в загальній сумі 136492,84 грн., зокрема: за 2008 р. - 61520,10 грн. ( 410134 х 15%); за 2009 рік - 74972,74 грн. ( 499818,29 грн. х 15 %);

- п.9.3 , п.9.4 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168, в частині не реєстрації платником податку на додану вартість, коли вказана реєстрація є обов'язковою. На підставі абз.4 п.9.4 ст.9, відповідно до пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, абз.2 п.4.7 ст.4, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7, пп.6.1.1 п.6.1 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість» визначені податкові зобов'язання з ПДВ у сумі 619495 грн., зокрема: за жовтень 2008 р. - 52285 грн., за листопад 2008 р. -4760 грн., за квітень 2009 р. -8370 грн., за травень 2009 р. -107177 грн., за червень 2009 р.-159912 грн., за липень 2009 р. на 196716 грн., за серпень 2009 р.-88047 грн., за вересень 2009 р.-2228 грн.;

- п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг», а саме: проведення розрахункових операцій без застосування зареєстрованого, опломбованого в встановленому порядку і переведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій, без роздрукування відповідних розрахункових документів на загальну суму 2560210 грн., а саме: за 4 квартал 2008 р.-231190 грн., за 2009 р. - 2329020 грн.

З Акту ДПІ у м. Ялта вбачається, що нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 619495 грн. та з податку з доходів фізичних осіб в сумі 136492,84 грн., нарахування штрафних санкцій у сумі 1 грн. за проведення розрахункових операцій без застосування зареєстрованого, опломбованого в встановленому порядку і переведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій здійснено внаслідок порушення Позивачем абз.5 ст.1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» в частині необґрунтованого застосовування позивачем спрощеної системи оподаткування в 4 кварталі 2008 р. та в 2009 р. за рахунок перевищення обсягу отриманої виручки за 2008 рік на 2414880 грн., за 2009 рік на 2328419,40 грн.

Актом перевірки встановлено, що обсяг виручки фактично отриманої позивачем на поточний рахунок і в касу за здійснення операції з продажу склав: за квітень-грудень 2008 року - 2893969,00 грн.; за 2009 рік - 2812241,25 грн. (т.1 а.с.26).

За даними ДПІ у м. Ялта заниження позивачем виручки від реалізації за 2008 рік склало 2414880грн. (2893969 - 479089 (дані Звіту за 4 квартал 2008р.), за 2009 рік 2328419,40 (2812241,25 - 483821,85 (дані Звіту за 4 квартал 2009 р.). Заниження позивачем виручки за 2008 рік на суму 2414880грн. було встановлено ДПІ у м. Ялта внаслідок того, що позивач в порушення ст.1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» не включала до складу виручки транзитні кошти у вигляді плати за проїзні документи (квитки) ДП «Ялтинський морський торгівельний порт», реалізовані позивачем на виконання договорів доручення.

На думку ДПІ у м. Ялта, позивач був повинен з 4 кварталу 2008 перейти на загальну систему оподаткування згідно ст.5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», оскільки її виручка за 3 квартал 2008 р. перевищила 500000грн., зареєструватися платником податку на додану вартість та застосовувати реєстратори розрахункових операцій при здійсненні продажу товарів ( надання послуг). Згідно даних ДПІ у м. Ялта до виручки від реалізації позивачем за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2009 р. мали включатися усі надходження коштів готівкою та на поточний рахунок згідно визначення поняття «виручки від реалізації послуг», наведеному у абз.5 ст.1 вказаного Указу Президента України.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 зареєстрована фізичною особою-підприємцем 03.03.2004р. Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим за номером запису 2 146 001 0001 005349.

У першому кварталі 2008 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 застосовувала загальну систему оподаткування. За період з 01.04.08р. по 31.12.08р., та за період з 01.01.09р. по 31.12.2009р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1 була платником єдиного податку згідно Свідоцтв про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва-фізичною особою: НОМЕР_3 від 01 квітня 2008 р., НОМЕР_4 від 01 січня 2009 р. (т.2 а.с.23). Види діяльності зазначені в свідоцтві платника єдиного податку від 01.04.2008р. - роздрібна торгівля продтоварами без права продажу лікеро - горілчаних та тютюнових виробів, з 01.07.2008р. додано додатковий вид діяльності - реалізація квитків на морський транспорт. Місце здійснення діяльності - набережна ім. В.І.Леніна та теплоходи. Види діяльності зазначені в свідоцтві платника єдиного податку від 01.01.2009р. - роздрібна торгівля продтоварами без права продажу лікеро - горілчаних та тютюнових виробів, реалізація квитків на морський транспорт.

Згідно даних звітів суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку за період 2 квартал 2008 р. - 4 квартал 2008 р. позивач задекларував обсяг виручки від реалізації у розмірі 479089грн. , у т.ч. по періодах: за 2 квартал 2008 р. - 0 грн.; 3 квартал 2008 р. - 436688 грн.; 4 квартал 2008 р. - наростаючим підсумком з початку року - 479089 грн.

За період 1 квартал 2009 - 4 квартал 2009 позивач задекларував обсяг виручки від реалізації у розмірі 483821,85 грн., у т.ч. по періодах: 1 квартал 2009р. - 0 грн.; 2 квартал 2009р. - 230532 грн.; 3 квартал 2009р. - наростаючим підсумком з початку року - 483821,25грн., 4 квартал 2009 р. - наростаючим підсумком з початку року - 483821,85 грн.

З матеріалів справи вбачається, що виручка від реалізації позивача за період 3 квартал 2008 р. - 3 квартал 2009 р. складається з сум винагороди за договорами доручення: №307Р від 08.08.2008 р., №309Р від 15.08.2008р., № 64 від 24.04.09р.

08 серпня 2008р. позивачем був укладений договір доручення №307Р з державним підприємством «Ялтинський морський торгівельний порт» (далі по тексту - ДП «ЯМТП») (т.2 а.с.31-33). Предметом договору було здійснення ФОП ОСОБА_1 , що є Повіреним за договором, наступних юридичних дій від імені та за рахунок ДП «ЯМТП», що є Довірителем за договором: здійснення реалізації проїзних документів в м. Ялта на судна довірителя, що виконують морські прогулянки та екскурсії; організація екскурсійного обслуговування пасажирів під час морських прогулянок та екскурсій на суднах Довірителя (п.1.1 Договору № 307Р). Повірений повинен здійснювати реалізацію проїзних документів (Додаток № 1 до договору) в м. Ялта на пасажирські судна Довірителя, виконуючих за розкладом екскурсійно-прогулянкові рейси (п.2.1 Договору №307Р). Повірений щоденно зобов'язаний перераховувати на розрахунковий рахунок Довірителя виручку від реалізації проїзних документів в повному обсязі (п.4.1 Договору № 307Р). Довіритель щотижнево сплачує Повіреному винагороду в розмірі 20% від суми реалізованих проїзних документів на екскурсійні рейси за тарифами, наданими Довірителем (п.4.2 Договору № 307Р). Довіритель та Повірений щомісячно, протягом 5-ти календарних днів після закінчення звітного місяця, здійснюють повний розрахунок за звітний місяць та оформлюють актом звірки за підписом Довірителя та Повіреного ( п.4.5 Договору № 307Р). Термін дії договору до 01.11.08 ( п.5.3 Договору № 307Р).

15 серпня 2008р. позивачем укладений договір доручення №309Р з державним підприємством «Ялтинський морський торгівельний порт» (т.2 а.с.48-50). Предметом договору було здійснення ФОП ОСОБА_1, що є Повіреним за договором, наступних дій від імені та за рахунок ДП «ЯМТП», що є Довірителем за договором: по оформленню договірно-правових відносин між Довірителем та споживачами його послуг (екскурсантами), в тому числі здійснювати реалізацію квитків в порту Ялта, портопунктах Нікітський ботанічний сад, Гурзуф на пасажирські судна Довірителя, виконуючи за розкладом екскурсійно-прогулянкові рейси між Судаком та Алупкою с заходами в проміжні пункти.( п.1.1 Договору № 309Р). Повірений здійснює реалізацію проїзних документів (Додаток №1) в порту Ялта, портопунктах Нікітський ботанічний сад, Гурзуф на пасажирські судна Довірителя, виконуючих за розкладом екскурсійно-прогулянкові рейси між Судаком та Алупкою с заходами в проміжні пункти (п.2.1 Договору № 309Р). Повірений щоденно зобов'язаний перераховувати на розрахунковий рахунок Довірителя виручку від реалізації проїзних документів в повному обсязі (п.4.1 Договору № 309Р). Довіритель щотижнево сплачує Повіреному винагороду в розмірі 20% від суми реалізованих проїзних документів на екскурсійні рейси за тарифами, наданими Довірителем ( п.4.2 Договору № 309Р). Довіритель та Повірений щомісячно, протягом 5-ти календарних днів після закінчення звітного місяця , здійснюють повний розрахунок за звітний місяць та оформлюють актом звірки за підписом Довірителя та Повіреного ( п.4.5 Договору № 309Р). Термін дії договору до 01.11.08р. ( п.5.3 Договору № 307Р).

24 квітня 2009 між позивачем укладений договір доручення № 64 з державним підприємством «Ялтинський морський торгівельний порт» (т.2 а.с.52--55). Предметом договору було здійснення позивачем, що є Повіреним за договором, наступних юридичних дій від імені та за рахунок ДП «ЯМТП», що є Довірителем за договором: здійснювати реалізацію проїзних документів в м. Ялта на судна Довірителя, що виконують морські прогулянки та екскурсії; організовувати екскурсійне обслуговування пасажирів під час морських прогулянок та екскурсій на суднах Довірителя; оформлення договірно-правових відносин між Довірителем та споживачами його послуг (екскурсантами) ,в тому числі здійснювати реалізацію квитків в порту Ялта , на пасажирські судна Довірителя ,виконуючи за розкладом екскурсійно-прогулянкові рейси між Судаком та Алупкою с заходами в проміжні пункти.( п.1.1 Договору № 64). Повірений щоденно зобов'язаний перераховувати на розрахунковий рахунок Довірителя виручку від реалізації квитків ( бланків суворої звітності) ,портових зборів та плат за надані послуги в повному обсязі ( п.4.2 Договору № 64). Довіритель щотижнево сплачує Повіреному винагороду в розмірі 20% від суми реалізованих проїзних документів на екскурсійні рейси за тарифами, наданими Довірителем та 15 % від суми оплати послуг порту, наданих судам сторонніх організацій в м. Ялта.( п.4.1 Договору № 64). Довіритель та Повірений щомісячно, протягом 5-ти календарних днів після закінчення звітного місяця, здійснюють повний розрахунок за звітний місяць та оформлюють актом звірки за підписом Довірителя та Повіреного (п.4.5 Договору №64). Термін дії договору до 31.12.2009р.

З матеріалів справи вбачається, що за 3 квартал - 4 квартал 2008р. позивач отримав від Довірителя винагороду за договорами доручення № 307Р, № 309Р в сумі в безготівковій формі в сумі 479669 грн., за 2 - 4 квартали 2009 позивач отримав від Довірителя винагороду за договором доручення № 64 в безготівковій грошовій формі в сумі 483221,25 грн., що підтверджується банківськими виписками.

Як було вказано вище, згідно до акту перевірки, відповідачем було встановлено, що обсяг виручки фактично отриманої ФОП ОСОБА_1 на поточний рахунок і в касу за здійснення операції з продажу склали: за квітень-грудень 2008 року - 2893969,00 грн.; за 2009 рік - 2812241,25 грн.

На період часу, який охоплений проведеною перевіркою були чинні Закон України «Про податок на додану вартість», Декрет Кабінету Міністрів України №13-92 від 26.12.1992р. «Про прибутковий податок з громадян», Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» № 727/98 (далі по тексту Указ Президента України №727/98).

Абзацами 1,5 ст. 1 Указу Президента України встановлено, установити, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.

Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Статтею 6 Указу Президента України №727/98 встановлено, що суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів):

- податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 відсотків;

- податку на прибуток підприємств;

- податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб - суб'єктів малого підприємництва).

Статтею 5 Указу Президента України №727/98 встановлено, що У разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу). Суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Пунктом 11.42 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які є платниками єдиного податку за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, не мають права на нарахування податку, податковий кредит та складання податкових накладних, а також на отримання бюджетного відшкодування.

Підпунктом 2.3.1 п. 2.3. ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів ( надання послуг) фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок (абз.6 ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

Грошові кошти за 2008 рік у розмірі 2398345 грн. та за 2009 рік у розмірі 2328760 грн., що надійшли позивачу за проїзні документи (квитки), реалізовані на виконання договорів доручення і обґрунтовано не включені позивачем до складу виручки з метою застосування спрощеної системи оподаткування, оскільки вони є транзитними для платника.

Такого висновку суд дійшов виходячи з наступного.

З положень ст.1 Указу Президента України №727 вбачається, що визначальним критерієм для застосування спрощеної системи оподаткування для фізичних осіб суб'єктів господарювання є виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Поняття «виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» в цілях Указу №727 є тотожним поняттю «дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)».

Так, єдиний податок - це спосіб оподаткування доходів (ст.2 та ст.6 Указу Президента України №727), єдиним податком обкладаються доходи від підприємницької діяльності (абзац 9 ст.2 Указу Президента України №727), платники єдиного податку повинні вести книгу обліку доходів та витрат, що підлягають оподаткуванню відповідно до Указу №727 (ст.4 Указу №727).

Таке розуміння Указу №727 знаходиться у повній відповідності з основоположними Законами, що регламентують оподаткування суб'єктів малого підприємництва.

Об'єктом оподаткування в системі оподаткування Україні є дохід (прибуток), а не «сума надходжень грошових коштів» - встановлено ст.6 Закону України «Про систему оподаткування», що був чинний у період, охоплений проведеною перевіркою.

Критерієм віднесення до суб'єктів малого підприємництва є кількість працівників та обсяг річного валового доходу (ст.1 Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва» (був чинний у період, охоплений проведеною перевіркою).

Така позиція також підтверджується підзаконними нормативними актами, що встановлюють порядок адміністрування єдиного податку.

Так суб'єкт малого підприємництва (платник єдиного податку) - фізична особа повинен вести книгу обліку доходів.

Порядок ведення вказаної книги обліку доходів та витрат встановлений Постановою Кабінету Міністрів України №1269 від 26.09.2001р.

Форма книги обліку і витрат визначена Інструкцією про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю ( додаток № 10), що затверджена наказом ДПА України від 21.04.93 р. № 12.

В формі книги обліку доходів та витрат зазначається саме сума виручки ( доходу).

Таким чином, при застосуванні Указу Президента України №727 можливе лише єдине розуміння поняття «виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» - це дохід платника єдиного податку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

В свою чергу, будь-яке нормативно встановлене поняття доходу містить економічну сутність цього поняття:

- Доходи - це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників) (абз.7 п.3 П (с) БО №1).

- Дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь. (п.1.2.ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (був чинний у період, охоплений проведеною перевіркою)).

Таким чином, у будь-якому разі дохід - це економічна вигода, яка отримана платником у власність, та збільшує власний капітал.

Транзитні суми за договорами доручення не є доходом Повіреного, оскільки вони не надходять у власність Повіреного, не є його економічною вигодою.

Співвідношення доходу Повіреного і транзитних сум існує як в бухгалтерському, так і податковому обліку:

-в бухгалтерському обліку: не визнаються доходами сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо (п.п.6.2 п.6 П (с) БО №15).

-в податковому обліку: не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з залученням майна на підставі договору концесії, комісії, консигнації довірчого управління, схову (відповідального зберігання), а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно (абз.4 п.п.7.9.1 п.7.9 ст.7 Закону №334).

Враховуючи, що транзитні суми не є доходом Повіреного, то вони не повинні враховуватись у складі виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), так як виручка в цілях Указу Президента України №727 це саме дохід, а не будь-які надходження коштів.

Відповідно до ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин вчинений Повіреним створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки Довірителя.

Відповідно до ст.1006 ЦК України Повірений зобов'язаний надати звіт про виконання доручення та негайно передавати Довірителю все одержане у зв'язку з виконанням доручення.

З аналізу укладених позивачем договорів доручення, вбачається, що Повірений щоденно зобов'язаний перераховувати на розрахунковий рахунок Довірителя виручку від реалізації проїзних документів в повному обсязі (п.4.1 Договорів). Повірений повинен здійснювати реалізацію проїзних документів (Додаток № 1 до договорів) в п. Ялта на пасажирські судна Довірителя, виконуючих за розкладом екскурсійно-прогулянкові рейси.( п.2.1 Договору № 307Р).

В додатку № 1 до Договорів № 307Р, № 309Р наведений зразок проїзного документу, яким є фіскальний касовий чек, в якому зазначено «ГП ЯЛТ.МОРСК.ТОРГ.ПОРТ» м. Ялта Набережна ПН 011255901124 ФН НОМЕР_1 «Морские прогулки» 330 грн., НДС в т.ч. 55грн." (т.2 а.с.34).

Отже, з Додатку № 1 до договорів доручення вбачається, що безпосередньо рейси та морські прогулянки виконувались саме ДП "ЯМТП", тоді як ФОП ОСОБА_1 надавало послуги саме з реалізації послуги, яка полягала в продажі квитків ДП "ЯМТП" його споживачам, й саме виручка за цю послугу і є виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) в розумінні Указу Президента України № 727.

У нормах Указу виручкою від реалізації (продажу) продукції (товарів, робіт, послуг) вважається виручка , що належить суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі за правом власності.

Тому, в випадку отримання на розрахунковий рахунок платника єдиного податку грошових коштів згідно з договорами доручення , в обсяг виручки від реалізації продукції ( товарів, робіт, послуг) враховується сума грошових коштів, яку суб'єкт отримав в якості винагороди (плати) за виконання зобов'язання.

Більш того, Транзитні суми є доходом Довірителя і саме у Довірителя ці суми повинні оподатковуватись.

У разі якщо транзитні суми будуть одночасно оподатковуватися і у Довірителя, і у Повіреного, то виникне подвійне оподаткування: один і той самий об'єкт оподаткування (дохід) буде двічі оподатковуваний - вперше у Довірителя та вдруге у Повіреного.

Закони України, що регулюють оподаткування суб'єктів господарювання, повинні передбачати усунення подвійного оподаткування (п.2 ст.17 ГК України), саме цього принципу необхідно дотримуватися при застосуванні податкових норм.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується відсутність заниження позивачем виручки за 2008 на 2414880 грн., за 2009 рік на 2328419грн., в зв'язку з чим висновки ДПІ про порушення позивачем умов перебування на спрощеній системі оподаткування через перевищення граничного розміру виручки, встановленого у ст.1 Указу №727 є необґрунтованими.

Висновок відповідача щодо заниження податкових зобов'язань з ПДВ позивачем за 2008-2009 на суму 619495,00 грн. зроблений на підставі того, що згідно п.5 Указу Президента України №727 позивач мав перейти з 4 кварталу 2008 на загальну систему оподаткування у зв'язку з перевищенням обсягу виручки від реалізації 500 000грн.

На думку ДПІ, з 4 кварталу 2008р. позивач мав перебувати на загальній системі оподаткування та зареєструватися платником ПДВ згідно п.п.2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону №168 у зв'язку з тим, що виручка від реалізації послуг підприємства за 3 квартал 2008 р. перевищила 300 000 грн.

Як вбачається з викладеного вище, висновки відповідача відносно заниження виручки від реалізації за 3 квартал 2008 є необґрунтованими.

Виручка від реалізації за договорами доручення позивача за 3 квартал 2008 склала 425632грн, за 4 квартал 2008 наростаючим підсумком з початку року склала 479669 грн., за 2 квартал 2009. - 209984,67 грн., за 3 квартал 2009 наростаючим підсумком з початку року 483221,25 грн., отже позивач мав право знаходитися на спрощеній системі оподаткування у 4 кварталі 2008 та в 2009 році згідно абз.3 ст.1 Указу Президента України №727.

Згідно Свідоцтв про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва-фізичною особою ФОП ОСОБА_1 в 2008 , 2009 зареєструвалась платником єдиного податку, а отже не була платником ПДВ згідно ст.6 Указу президента України №727 та п.11.42 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість».

Суду, у порядку встановленому ч. 2 ст. 72 КАС України, не надано належних доказів того, що на протязі 2008 позивач перевищив граничний річний розмір виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на суму 500 000грн., що встановлений ст.1 Указу №727. Таким чином позивач обґрунтовано в 4 кварталі 2008 році та в 2009 р. знаходилось на спрощеній системі оподаткування.

Таким чином, є необґрунтованими висновки відповідача відносно заниження позивачем податкових зобов'язань з ПДВ за 2008-2009 р. на суму 619495,00 грн.

Щодо порушення ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян», суд зазначає.

Як було вказано, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які є платниками єдиного податку за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності не є платниками податку з доходів фізичних осіб (для фізичних осіб - суб'єктів малого підприємництва) (ст.6 Указу № 727), порядок нарахування якого визначено розділом IV "Особливості оподаткування доходів від зайняття підприємницькою діяльністю та інших доходів" Декрету № 13-92.

Здійснення діяльності на загальній системі оподаткування, обліку і звітності передбачає оподаткування податком з доходів фізичних осіб чистого доходу від зайняття підприємницькою діяльністю податком з доходів фізичних осіб за спеціальним законодавством по цих питань (пп.9.12.1 п.9.12 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»).

Відповідно до такого спеціального законодавства, яким, в відповідності до п.22.10 ст.22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», є Декрет Кабінету Міністрів України №13-92, доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з отриманням доходу, або, за нормами встановленими Головною державною адміністрацією України, якщо витрати не можуть бути підтверджені документально.

Пунктом 13 Інструкції № 12 визначено, що загальним оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручкою у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. До складу витрат безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу, належать документально підтверджені витрати, які включаються до складу валових витрат згідно до Закону № 334.

Дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь. (п.1.2.ст.1 Закону №889).

Грошові кошти, залучені платником податку за договорами, що не передбачають перехід права власності та не включаються в валовий дохід та не включаються до складу валових витрат (пп.7.9.1 Закону № 334).

Оскільки позивач не отримав у власність кошти за реалізацію проїзних документів ДП "ЯМТП" за договорами доручення, сума таких коштів не може вважатися її доходом, оскільки ці кошти є власністю Довірителя (ДП "ЯМТП").

Як було вказано на протязі 2008 р. позивач не перевищив граничний річний розмір виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), що встановлений ст.1 Указу №727, отже обґрунтовано в 4 кварталі 2008 році та в 2009 р. знаходився на спрощеній системі оподаткування.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що висновки відповідача відносно заниження податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб за 2008-2009 р. на суму 136492,84 грн. є необґрунтованими.

Щодо висновків відповідача про порушення позивачем Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та застосування штрафних санкцій у сумі 1 грн.

Як було вказано, реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів ( надання послуг) фізичними особами -підприємцями, які сплачують єдиний податок ( абз.6 ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до п.1.1 Договорів доручення Довіритель доручає Повіреному, а Повірений зобов'язаний здійснити від імені та за рахунок Довірителя наступні юридичні дії, зокрема, здійснення реалізації проїзних на морські прогулянки та екскурсії, що виконують судна Довірителя.

Відповідно до п.2.1 Договорів № 307Р, 309Р ФОП ОСОБА_1 - Повірений, повинна здійснювати реалізацію проїзних документів (Додаток №1) на пасажирські судна Довірителя.

В додатках № 1 до Договорів № 307Р, № 309Р наведені зразки проїзних документів, яким є фіскальний касовий чек, в якому зазначено «ГП ЯЛТ.МОРСК.ТОРГ.ПОРТ» м.Ялта Набережна ПН 011255901124 ФН НОМЕР_1 «Морские прогулки» 330грн., НДС у т.ч. 55грн.

Отже, в розрахунковому документі, яким є проїзний документ (ст.2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»), на виконання п.1.1 Договору доручення, зазначено суб'єкт господарювання, який здійснює розрахункову операцію, а саме ДП "ЯМТП".

Відповідно до п.2.1. Договору № 64 ФОП ОСОБА_1- Повірений повинна здійснювати реалізацію проїзних документів (Додаток №1) на пасажирські судна Довірителя.

Пунктом 2.6 Договору № 64 передбачено обов'язок Повіреного надавати щомісячно-періодичні звіти по РРО.

Пунктами 3.1,3.2 договорі доручення передбачено обов'язок Довірителя - ДП "ЯМТП" передати повіреному всі необхідні засоби та матеріали для виконання доручення.

З матеріалів справи, зокрема висновку судової економічної експертизи від 15.06.2012р. №31/12, вбачається, що у ході дослідження експертом поставлених на вирішення експертизи питань, було досліджено ряд первинних документів, створених у ході виконання зазначених вище договорів, укладених між позивачем та ДП "ЯМТП", в ході чого було встановлено, що на виконання умов договору доручення Довіритель - ДП "ЯМТП" передав, а Повірений - ФОП ОСОБА_1 прийняла наступні касові апарати:

- згідно з актом приймання-передачі (Додаток № 4 до договору доручення № 307Р від 08.08.08р.) в порядку розділу 3 пункту 3.1 та п.3.2 договору доручення "Довіритель" - ДП "Ялтинський морський торгівельний порт" в особі в.о. начальника порту ОСОБА_5 передав, а "Повірений" - СПД-ФО ОСОБА_1 прийняла з 09 серпня 2008 р. в тимчасове використання на період виконання договору доручення касовий апарат Міnі -500МБ заводський номер 50006856.

- згідно з актом приймання-передачі (Додаток № 4 до договору доручення № 309Р від 15.08.08 р.) в порядку розділу 3 пункту 3.1 та п.3.2 договору доручення "Довіритель" - ДП "Ялтинський морський торгівельний порт" в особі в.о. начальника порту ОСОБА_6 передав, а "Повірений" - СПД-ФО ОСОБА_1 прийняла з 16 серпня 2008 р. в тимчасове використання на період виконання договору доручення касові апарати Міnі -500МБ заводський номер 50006856, заводський номер 51002812, заводський номер 51002809, заводський номер 51002811, заводський номер 51002857.

- згідно з актом приймання-передачі (Додаток № 5 до договору доручення № 64 від 24.04.09) в порядку розділу 3 пункту 3.1 та п.3.2 договору доручення "Довіритель" - ДП "Ялтинський морський торгівельний порт" в особі заступника начальника порту ОСОБА_7 передав, а "Повірений" - СПД-ФО ОСОБА_1 прийняла з 24 .04.09 в тимчасове використання на період виконання договору доручення касовий апарат Міnі -500МБ заводський номер 50006856.

- згідно з актом приймання-передачі (Додаток № 5 до договору доручення № 64 від 24.04.09 р.) в порядку розділу 3 пункту 3.1 та п.3.2 договору доручення "Довіритель" - ДП "Ялтинський морський торгівельний порт" в особі заступника начальника порту ОСОБА_7 передав, а "Повірений" - СПД-ФО ОСОБА_1 прийняла з 04 червня 2009 в тимчасове використання на період виконання договору доручення касові апарати Міnі -500.02МЕ; заводський номер ПБ57308441, заводський номер ПБ57308462, заводський номер ПБ57308444.

Відповідно до умов договорів доручення ФОП ОСОБА_1-Повірений повернула ДП "ЯМТП"- Довірителю отримані раніш касові апарати:

- згідно з актом приймання-передачі (Додаток № 5 до договору доручення № 307Р від 08.08.08) в порядку розділу 2 пункту 2.13 договору доручення "Довіритель" - ДП "Ялтинський морський торгівельний порт" в особі в.о. начальника порту ОСОБА_5 Прийняв, а "Повірений" - СПД-ФО ОСОБА_1 повернула з 05.11.2008 р. в зв'язку з виконанням доручення касовий апарат Міnі -500МБ заводський номер 50006856.

- згідно з актом приймання-передачі ( Додаток № 5 до договору доручення № 309Р від 15.08.08 р.) в порядку розділу 2 пункту 2.13 договору доручення "Довіритель" - ДП "Ялтинський морський торгівельний порт" в особі в.о. начальника порту ОСОБА_6 Прийняв, а "Повірений" - СПД-ФО ОСОБА_1 повернула з 12.09.08 р. на 21.00 годину все отримане: касові апарати Міnі -500МБ з заводський номер 51002812, заводський номер 51002809, заводський номер 50006856, заводський номер 51002811, заводський номер 51002857.

- згідно з актом приймання-передачі б/н від 04.06.2009 р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1 повернула Довірителю - ДП "Ялтинський морський торгівельний порт № в особі зам. начальника порту ОСОБА_7 касовий апарат заводський номер ПБ 57308462.

- згідно з актом приймання-передачі б/н в порядку розділу 2 п.2.15 Договору доручення Довіритель - ДП "Ялтинський морський торгівельний порт" в особі в.о. зам. начальника порту ОСОБА_5 Прийняв , а "Повірений - СПД-ФО ОСОБА_1 передала з 01.07.2009 в зв'язку з виконанням договору касовий апарат Міпі-500МБ заводський номер 50006856 .

- згідно з актом приймання-передачі б/н фізична особа-підприємець ОСОБА_1 повернула, а Довіритель ДП "Ялтинський морський торгівельний порт" в особі в.о. зам. начальника порту ОСОБА_5 Прийняв з 12.08.2009 касовий апарат заводський номер ПБ 57308444, ПБ 57308441.

Вказане свідчить, що позивач мав касові апарати для проведення касових операції з реалізації проїзних документів від ім'я ДП "Ялтинський морський торгівельний порт".

Як було встановлено судом, позивач мав право знаходитися на спрощеній системі оподаткування у 4 кварталі 2008 р. та в 2009 році згідно абз.2 ст.1 Указу Президента України №727. Згідно свідоцтв про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва-фізичною особою, позивач в 2008р., 2009р. був зареєстрований платником єдиного податку, а отже відповідно до абз.6 ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» мав право не застосовувати при продажу товарів (наданні послуг) реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки.

Таким чином, висновки відповідача про порушення позивачем Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та застосування штрафних санкцій у сумі 1 грн. є необґрунтованим.

Викладені вище обставини також підтверджуються висновком судової економічної експертизи від 15.06.2012р. №31/12 (т.3 а.с.2-23), яку суд вважає повною та обґрунтованою і приймає у якості доказу по справі.

Крім того суд вважає необхідним вказати, що судовою економічною експертизою було встановлено, що на виконання умов договорів доручення ФОП ОСОБА_1 отримала кошти за реалізовані квитки за 2008 рік на загальну суму 2398345 грн., яку в повному обсязі перерахувала Довірителю - ДП "ЯМТП", за 2009 рік на загальну суму 2328760 грн. ,в т.ч. 7200 грн. - портові збори, яку в повному обсязі перерахувала Довірителю - ДП "ЯМТП". ДП "ЯМТП", в свою чергу, з отриманої суми за реалізовані проїзні документи сплатило ФОП ОСОБА_1 винагороду за 2008 рік в сумі 479669 грн. (2398345 грн. х 20%), за 2009 рік в сумі 483221,25 грн. , у т.ч:

- 464312 грн. - 20 % за реалізацію проїзних документів (2328760 - 7200) х 20%);

- 18909,25грн. - 15 % від суми оплати послуг порту , наданих судам сторонніх організацій в м. Ялта.

При розрахунку обсягу реалізації квитків ФОП ОСОБА_1 за договорами доручень ДПІ у м. Ялта в загальному обсязі реалізації двічі врахувала суму винагороди ФОП ОСОБА_1 від суми реалізованих проїзних документів, а саме, за 2008 рік обсяг виручки від реалізації за даними ДПІ у м. Ялта склав 2893969 грн, в т.ч:

2398345грн. - загальна суми реалізації проїзних документів, в т.ч винагорода Повіреного.

479079грн. - винагорода Повіреного за даними Розрахунку сплати єдиного податку за 4 квартал 2008 р.

16545 грн. - арифметична помилка.

Таки факти також свідчать про необґрунтованість висновків відповідача та прийняття на їх підставі податкових повідомлень - рішень.

Також суд зазначає, що проведення невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.12.2009р., за результатом якої складений акт перевірки НОМЕР_2 від 21.03.2011р., було здійснено на підставі наказу ДПІ в м. Ялта від 25.02.2011р. № 207.

Рішенням Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.04.2011р. по справі №2а-2838/11/0170/25, за позовом фізичної особи - підприємця фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в м. Ялта Автономної Республіки Крим про визнання протиправним та скасування наказу, яке залишено без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2011р., було визнано протиправним наказ начальника Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим № 207 від 25.02.2011р. року "Про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки фізичної особи -підприємця ОСОБА_1".

Враховуючи таки обставини, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача законних підстав для проведення перевірки позивача та, як наслідок, про відсутність підстав для складання акту перевірки про встановлені порушення та прийняття акту податкових - повідомлень рішень.

Таким чином, податкові повідомлення - рішення: №0000751701 від 05.04.2011р., №0000741701 від 05.04.2011р., №0001922303 від 05.04.2011р. є протиправними та підлягають скасуванню. Позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного суд вважає неспроможними доводи відповідача, по яких він просить відмовити у задоволенні позову.

Під час судового засідання оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Постанову складено у повному обсязі 03.08.2012р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта №0000751701 від 05.04.2011р. про збільшення Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі основного платежу 619495грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 154873,75 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта №0000741701 від 05.04.2011р. про збільшення Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності у сумі основного платежу 136492,84грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 34123,21 грн.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта №0001922303 від 05.04.2011р. про застосування до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних санкцій за порушення п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. на суму 1 грн.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 3,40грн. судового збору шляхом списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Ялта.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Маргарітов М.В.

Попередній документ
26439462
Наступний документ
26439466
Інформація про рішення:
№ рішення: 26439463
№ справи: 2а-4466/11/0170/7
Дата рішення: 30.07.2012
Дата публікації: 18.10.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі: