36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
04.10.2012 Справа № 18/1847/12
м. Полтава
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комсомольськхліб", вул. Строни,43, м. Комсомольськ, Полтавська область, 39800
до Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробниче підприємство "Торговиця", вул. Половки, 68, м. Полтава, 36034
про стягнення 29178,30 грн.
суддя Пушко І.І.
Представники:
від позивача: Семесько В.Б., довіреність від 03.10.2012 року № 658;
від відповідача: Шугайло С.В., довіреність від 15.08.2012 року № 1.
Суть справи: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 29178,30 грн. за договором поставки № 345 від 27.02.2012 року, з яких: 25214,76 грн. -основний борг; 105,59 грн. -3 % річних; 3857,85 грн. - пеня.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати отриманого товару. Позивач заявою від 04.10.2012 року (вх. № 13115д) зменшив позовні вимоги в частині стягнення пені з відповідача до 546,09 грн.
Згідно ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.
Оскільки такі дії позивача не суперечать законодавству, не порушують права і охоронювані законом інтереси будь-яких осіб, заява від 04.10.2012 року приймається господарським судом.
Виходячи з п. 3.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Таким чином, ціна позову, яку згідно з частиною третьою статті 55 ГПК вказує позивач складає 25214,76 грн. основного боргу, 546,09 грн. пені, 105,59 грн. 3 % річних, а всього 25866,44 грн.
Відповідач позов визнає в повному обсязі, про що зазначив у відзиві на позовну заяву від 02.10.2012 року, також повідомив, що 12.08.2012 року учасниками товариства ТВП "Торговиця" прийнято рішення про ліквідацію у добровільному порядку.
Суд враховує, що за змістом п. 2 ст. 104 ЦК України, п. 7 ст. 59 Господарського кодексу України, ст. 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Такий запис вноситься після затвердження ліквідаційного балансу в установленому законодавством порядку. Станом на день проведення засідання відповідач із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не виключений (витяг з реєстру в матеріалах справи), що також підтвердив представник відповідача в судовому засіданні, тому справа може бути розглянутою по суті.
Здійснене визнання позову не суперечить законодавству, не порушує права та інтереси інших осіб, а тому приймається судом відповідно до ст.ст. 22, 78 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
27.02.2012 року між сторонами був укладений договір поставки № 345 (далі -Договір), за яким постачальник (позивач) зобов'язався виробити та поставити покупцю, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити хлібобулочні і кондитерські вироби згідно наданих заявок покупця в межах асортименту продукції постачальника, що випускається (п. 1.1. Договору).
Як свідчать наявні в матеріалах справи копії товарно-транспортних накладних (а.с. 49-142) на протязі березня-червня 2012 року позивачем поставлявся товар відповідачу хлібобулочні вироби. Всього було поставлено товару на суму 44479,19 грн. У клопотанні (а.с. 151) позивач повідомив, що при поставках товару відповідачем доручення не надавались, оскільки поставки проводились постійно і доказом отримання товару були товарно-транспортні накладні. Претензії щодо якості чи кількості товару зі сторони відповідача в матеріалах справи відсутні.
Розділом ІY Договору передбачено, що оплата за отриманий товар проводиться по факту поставки або на кожне перше число місяця, наступного за звітним, з дати отримання товару. Відповідач неналежним чином виконував договірні зобов'язання в частині оплати в зв'язку з чим утворилась заборгованість за отриманий товар. За матеріалами справи остання поставка продукції здійснена 05.06.2012 року, і відповідно до п. 4.2.4. Договору вона мала бути оплаченою до 01.07.2012 року, таким чином, з 01.07.2012 року боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання.
Актом звірки розрахунків від 31.07.2012 року, сторони зафіксували, що відповідачем не була оплаченою продукція на загальну суму 25214,76 грн. (а.с. 156).
Відповідно до п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов'язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем договірних зобов'язань з оплати вартості отриманого товару.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2. ст. 712 ЦК).
Згідно з п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
У відповідності до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості за Договором, відповідач позов визнає і будь-яких заперечень стосовно заявленої до стягнення суми боргу не надав. За таких обставин з відповідача підлягає до стягнення заборгованість за отримані хлібобулочні вироби на суму 25214,76 грн.
За ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настаються правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Ст. 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.
Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань підлягають стягненню штрафні санкції у вигляді пені, розмір якої повинен визначатися обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами та узгоджуватися в договорі.
Пунктом 5.2 Договору сторони передбачили, що у випадку порушення строку оплати покупець повинен сплатити продавцю пеню в розмірі 0,3 % від суми вартості неоплаченої продукції за кожен день прострочки але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Позивачем заявлено до стягнення 546,09 грн. пені за період з 01.07.2012 року по 21.08.2012 року -51 день прострочки (розрахунок в мат. справи, а.с. 150), розмір якої відповідає вимогам п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а тому підлягає задоволенню.
Стаття 625 ЦК України визначає обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора 3 % річних від простроченої суми.
Позивач просить стягнути 105 грн. 59 коп. - 3% річних за період з 01.07.2012 року по 21.08.2012 року (розрахунок в матеріалах справи, а.с. 150), які є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судовий збір покладається відповідно до ст. 44, частини 2 ст. 49 ГПК України, на відповідача.
Керуючись ст.ст. 22 , 44, 49, 55, 78, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробниче підприємство "Торговиця", вул. Половки, 68, м. Полтава, 36034, код 32317508, р/р 2600971000787 в АКБ "Укрсоцбанк", МФО 351016 на користь: Товариства з обмеженою відповідальністю "Комсомольськхліб", вул. Строни, 43, м. Комсомольськ, Полтавська область, 39800, код. 37802013, р/р 26008002978001 в Світловодській філії "Укрінбанк", МФО 3232505 -25214 грн. 76 коп. боргу; 546 грн. 09 коп. пені; 105 грн. 59 коп. 3% річних; 1609 грн. 50 коп. судового збору.
3. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.
Суддя Пушко І.І.