33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"15" жовтня 2012 р. Справа № 5004/736/12
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Мельник О.В.
суддя Савченко Г.І. ,
суддя Грязнов В.В.
при секретарі судового засідання Яремі Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Волинської області від 02.08.2012 р. у справі № 5004/736/12
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення 60 000,00 грн.
За участю представників:
позивача - ОСОБА_3;
відповідача - ОСОБА_4
Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 60000 грн., безпідставно набутих в якості попередньої оплати за неукладеним договором №1-2/08 від 02.08.2011 року.
Рішенням господарського суду Волинської області від 02.08.2012 року (суддя Черняк Л.О.) позов задоволено повністю.
Задовольняючи позов, суд дійшов висновку про те, що договір №1-2/08 від 02.08.2011 року є неукладеним, оскільки сторони не дійшли згоди щодо такої його істотної умови, як предмет. Суд вказав, що кошти в сумі 60000 грн. отримані підприємцем ОСОБА_5 від позивача набуті без належної на те підстави, тому у відповідності до ст. 1212 ЦК України повинні бути повернуті позивачеві.
Відповідач з прийнятим рішенням господарського суду не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою в позові відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги вказується на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права й визначення правової природи укладеного між сторонами договору. На думку апелянта, договір №1-2/08 від 02.08.2011 року, предметом якого було виготовлення металевої конструкції не є договором будівельного підряду, оскільки металоконструкція не є об'єктом капітального будівництва. Звертає увагу суду, що проектно-кошторисна документація та будівельний майданчик позивачем для нього передані не були. Вважає, що суд помилково не звернув увагу на ту обставину, що сторонами було погоджено предмет договору підряду, яким є металева конструкція зі стандартними розмірами, а також вчинено дії з попередньої оплати. Відповідачем було виготовлено вказану в договорі конструкцію, проте, позивач відмовився оплати її вартість. За результатом прийняття оскаржуваного рішення, в попередній стан було приведено лише позивача, оскільки відповідача було зобов'язано повернути отримані кошти. Судом помилково відхилене клопотання про призначення товарознавчої експертизи.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення посилаючись на те, що рішення суду є законним та обґрунтованим, оскільки винесено в повній відповідності з нормами матеріального та процесуального права, при цьому були належним чином з'ясовані та доведені всі обставини, що мають значення для справи.
Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Волинської області від 02.08.2012 року слід залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступного.
Апеляційним судом встановлено, що 02.08.2011 року між приватним підприємцем ОСОБА_1 (підрядник) та приватним підприємцем ОСОБА_2 (замовник) укладено договір №1-2/08 на будівництво металевої конструкції (побутове приміщення) з внутрішнім оздобленням в АДРЕСА_1.
У п. 2 договору сторонами було узгоджено орієнтовну вартість робіт, яка складає 120000 грн. та визначено, що остаточну вартість робіт складають фактично виконані роботи згідно акту приймання виконаних робіт форми КБ-3. Погоджено також порядок здійснення оплати за договором, згідно якого авансовий платіж в розмірі 50 % на придбання матеріалів здійснюється в день підписання договору, решта 50 % - протягом наступних трьох банківських днів з дня підписання акта приймання - передачі виконаних робіт.
Відповідно до п. 4.2.1 договору замовник зобов'язується передати підряднику за три дні до початку виконання робіт будівельний майданчик та усю необхідну проектно-кошторисну документацію. Датою передачі документації вважається день передачі останнього документу. Згідно п. 7.1 договору замовник зобов'язується прийняти у підрядника виконані роботи протягом трьох робочих днів після завершення робіт. Акт виконаних робіт підписується уповноваженими представниками від замовника та підрядника.
Згідно квитанції до прибуткового касового ордера від 02.08.2011 року позивачем було перераховано підприємцю ОСОБА_1 60000 грн. попередньої оплати за виготовлення побутового приміщення (а.с. 5).
Відповідно до ч. 1 , ч. 2 ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно - кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно - кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Аналізуючи зміст договору, суд першої інстанції вірно визначив його правову природу, як договору будівельного підряду.
Статтею 877 ЦК України, зокрема, визначено, що підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Згідно з приписами статей 6, 627, 628 та 638 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів такого виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною 5 ст. 318 ГК України також визначені істотні умови договору підряду, а саме: найменування сторін; місце і дату укладення; предмет договору (найменування об'єкта, обсяги і види робіт, передбачених проектом); строки початку і завершення будівництва, виконання робіт; права і обов'язки сторін; вартість і порядок фінансування будівництва об'єкта (робіт); порядок матеріально - технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва; режим контролю якості робіт і матеріалів замовником; порядок прийняття об'єкта (робіт); порядок розрахунків за виконані роботи, умови про дефекти і гарантійні строки; страхування ризиків, фінансові гарантії; відповідальність сторін (відшкодування збитків); урегулювання спорів, підстави та умови зміни і розірвання договору.
В силу положень ч. 2, ч. 3 ст. 180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Отже, предмет будь - якого договору є його істотною умовою, тому виходячи із наведених положень ст.875, ст. 877 ЦК України, предмет договору будівельного підряду погоджується сторонами у проектній документації.
Як безспірно встановлено судом першої інстанції, сторонами не було погоджено предмет договору, оскільки його зміст не містить будівельно - технічних характеристик об'єкта, що підлягав спорудженню. У виконання зобов'язань, визначених в п. 4.2.1. договору, замовником також не було передано підряднику проектно - кошторисну документацію.
В цьому ж контексті апеляційний господарський суд вважає недопустимим такий доказ, як наданий відповідачем прайс лист від 01.07.2011 року (а.с. 78) з вказівкою на розміри будинку, оскільки такий документ не містить підпису позивача, що свідчило б про його погодження замовником. Крім того, такий документ не містить будівельно - технічних характеристик будинку, й тому не може ототожнюватись із необхідною проектною документацією, а тому колегія суддів оцінює його також, як неналежний доказ.
Будь - які інші надані відповідачем докази, в тому числі постанова про відмову в порушені кримінальної справи не спростовують наведеного та не можуть свідчити про наявність погодження сторонами предмету договору.
Частиною 8 ст. 181 ГК України визначено, що у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
За змістом ч. 2 ст. 640 ЦК України, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Отже, виконаний договір або договір, що виконується не може бути неукладеним.
Проте, суд приймає до уваги те, що згідно з п. 1 договору від 02.08.2011 року, підрядник зобов'язався здійснити будівництво об'єкта саме в с. Веселе, вул. Запусти,3 Луцького району Волинської області, тобто за визначеною поштовою адресою й саме на переданому підряднику будівельному майданчику.
Як встановлено апеляційним господарським судом, що також підтвердив у апеляційній скарзі відповідач, будівельний майданчик підряднику передано не було, й за вказаною у договорі адресою відповідач будь - яких будівельних робіт не здійснював (акти від 04.01.2012 року, 05.03.2012 року, 04.05.2012 року, 08.06.2012 року). Доказів у спростування зазначеного відповідач суду не надав.
Отже, колегія суддів апеляційного господарського суду критично оцінює як неналежні докази - складені у односторонньому порядку відповідачем вже під час розгляду справи в суді першої інстанції довідку про вартість виконаних будівельних робіт від 04.01.2012 року, акт приймання виконаних будівельних робіт від 04.01.2012 року. у підтвердження виконання зобов'язань за договором, оскільки сторонами не було погоджено предмет договору.
Згідно листів - вимог від 26.06.2012 року (а.с. 28), від 07.05.2012 року (а.с. 26) надісланих відповідачу з підстав невиконання зобов'язань за договором по будівництву металоконструкції, позивач просив повернути йому 60000 грн. попередньої оплати. Факти надіслання зазначених листів відповідачу підтверджуються наданими позивачем фіскальними чеками з описами вкладень.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Враховуючи те, що за спірних правовідносин мають місце набуття та збереження відповідачем майна (кошти) за рахунок позивача, за відсутності для цього правової підстави через неукладення договору, внаслідок чого між сторонами не виникли цивільні права та обов'язки (ст.11 ЦК України), апеляційний господарський суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про необхідність повернення позивачеві на підставі ст. 1212 ЦК України 60000 грн..
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України Рівненський апеляційний господарський суд,
1. Рішення господарського суду Волинської області від 02.08.2012 р. у справі № 5004/736/12 залишити без змін, апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Мельник О.В.
Суддя Савченко Г.І.
Суддя Грязнов В.В.