11 жовтня 2012 року Справа № 5002-28/2405-2012
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Голика В.С.,
суддів Сотула В.В.,
Черткової І.В.,
за участю представників сторін:
представник позивача, Івченко Павло Володимирович, довіреність № б/н від 16.07.12, товариство з обмеженою відповідальністю "Ліга Інфо";
представник відповідача, не з'явився, дочірнє підприємство "Санаторій "Ясна поляна" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця";
розглянувши апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Санаторій "Ясна поляна" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Лукачов С.О.) від 21 серпня 2012 у справі № 5002-28/2405-2012
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ліга Інфо"
до дочірнього підприємства "Санаторій "Ясна поляна" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"
про стягнення 38799,66 грн.
За остаточними позовними вимогами товариство з обмеженою відповідальністю "Ліга Інфо" просить стягнути із дочірнього підприємства "Санаторій "Ясна поляна" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" за договором про надання поворотної фінансової допомоги №14/08-10 від 14 серпня 2010 року заборгованість за надану фінансову допомогу в сумі 35000,00 грн., пеню за період із 16 серпня 2011 року по 11 лютого 2012 року в розмірі 2675,34 грн., збитки від інфляції за період із 16 серпня 2011 року по 10 липня 2012 року у сумі 175,00 грн. та 3% річних, розрахованих за період із серпня по липень 2012 року у розмірі 949,32 грн. (т.1. а.с. 54), посилаючись на те, що відповідач не виконав умови договору про надання фінансової допомоги від 14 серпня 2010 року в частині повернення отриманих коштів, та на положення цивільного та господарського законодавства України.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 серпня 2012 року у справі №5002-28/2405-2012 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
Так, суд першої інстанції встановив, що за договором про надання фінансової допомоги №14/08-10 від 14 серпня 2010 року позивач виконав договірні зобов'язання шляхом перерахування коштів відповідачу у розмірі 35000,00 грн., втім відповідач, у встановлений договором термін, дані кошти не повернув, внаслідок чого місцевий господарський суд, посилаючись на приписи статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526, 1049 Цивільного кодексу України зазначив, що стягненню підлягає заборгованість у розмірі 35000,00 грн.
Пеня за несвоєчасне повернення суми фінансової допомоги, збитки від інфляції та 3% річних судом першої інстанції задоволені на підставі статей 549, 625 Цивільного кодексу України.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, дочірнє підприємство "Санаторій "Ясна поляна" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 серпня 2012 року у справі №5002-28/2405-2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Відповідач наполягає на тому, що договір про надання фінансової допомоги №14/08-10 від 14 серпня 2010 року був підписаний виконуючим обов'язки директора дочірнього підприємства "Санаторій "Ясна поляна" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" Пєтуховим М.О., втім зазначена особа не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності та перевищила надані їй повноваження, а тому спірний договір вважається недійсним.
Окрім того, відповідач звертає увагу, що всі необхідні матеріали та докази стосовно даного договору були вилучені Прокуратурою Автономної Республіки Крим, у зв'язку із чим відповідач був позбавлений можливості захищати свої права та інтереси у суді.
У судовому засіданні, призначеному на 11 жовтня 2012 року, товариство з обмеженою відповідальністю "Ліга Інфо" підтримало свої позовні вимоги.
Представник відповідача не скористався своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні.
Втім, після оголошення вступної та резолютивної частини постанови, о 13 годині 00 хвилин до канцелярії суду апеляційної інстанції від відповідача надійшла телеграма про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника.
Судова колегія вважає за необхідне звернути увагу на те, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.) При цьому судова колегія виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК).
Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України -це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги, перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Переглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача, судова колегія визнає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції таким, що не підлягає скасуванню, з нижченаведених підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, 14 серпня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Ліга Інфо" (позикодавець) та дочірнім підприємством "Санаторій "Ясна поляна" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (позичальник) укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги, строком дії до 14 серпня 2011 року (т.1 а.с. 9).
Так, відповідно до розділу 1 договору від 14 серпня 2010 року позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу в розмірі 35000,00 грн., яка є безвідсотковою.
У пункту 3.1. даного договору сторони зазначили, що дана фінансова допомога надається на строк до 14 серпня 2011 року.
У розділі 4 сторони узгодили, що протягом 24 годин з моменту закінчення строку договору позичальник повертає позикодавцю надану фінансову допомогу, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позикодавця, або шляхом внесення грошових коштів до каси позикодавця.
Так, матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору позивачем були перераховані грошові кошти у розмірі 35000,00 грн., що підтверджується листом товариства з обмеженою відповідальністю "Ліга Інфо" (т.1. а.с. 10) та платіжним дорученням №138 від 17 серпня 2010 року (т.1. а.с. 13).
Втім, відповідач зобов'язання за договором від 14 серпня 2010 року щодо повернення отриманої фінансової допомоги не виконав, у зв'язку із чим прострочена заборгованість за неповернуті кошти станом на 10 липня 2012 року становить 35000,00 грн.
Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондуються з вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Відсутність сплати заборгованості за надану фінансову допомогу є односторонньою відмовою з боку відповідача від спірного договору від 14 серпня 2010 року.
Оскільки відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт виконання зобов'язань за спірним договором та повернення суми фінансової допомоги, судова колегія дійшла висновку про необхідність стягнення з відповідача 35000,00 грн., та вважає дані вимоги законними та обґрунтованими, а висновок місцевого господарського суду, щодо стягнення даної суми правомірним.
Щодо заявлених позивачем вимог стосовно стягнення з відповідача пені, колегія суддів вважає, що вони підлягають задоволенню на підставі наступного.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 614 Цивільного кодексу України).
Відповідно до пункту 5.2. договору від 14 серпня 2010 року, за прострочку повернення суми фінансової допомоги позичальник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу від суми прострочених зобов'язань.
Відтак, встановивши порушення відповідачем договірного зобов'язання щодо повернення суми фінансової допомоги, судова колегія дійшла висновку, що пеня підлягає стягненню за період із 16 серпня 2011 року по 11 лютого 2012 року, та складає 2675,34 грн.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення виплати заборгованості.
У виконання рекомендацій Верховного Суду України (Лист Верховного Суду України від 03 квітня 1997 року N 62-97р "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ") при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, а тому вважається, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.
Розрахунок 3 % річних проводиться по формулі:
Сума санкції = З х 3 х Д : 365 : 100, де З - сума заборгованості; Д - кількість днів прострочення.
Оскільки сума боргу відповідачем не сплачена своєчасно, суд обґрунтовано застосував положення статті 625 Цивільного кодексу України, задовольнивши позовні вимоги в цій частині та стягнувши на користь позивача:
- суму інфляційних витрат за період із 16 серпня 2011 року по 10 липня 2012 року у сумі 175,00 грн.;
- 3% річних, розрахованих за період із серпня по липень 2012 року у розмірі 949,32 грн.
Щодо доводів апеляційної скарги про недійсність договору про надання і поворотної фінансової допомоги від 14 серпня 2010 року, судова колегія вважає за можливе зазначити наступне.
Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Як вбачається із матеріалів справи, наказом дочірнього підприємства "Санаторій "Ясна поляна" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" від 12 листопада 2009 року №105-к Пєтухов М.О., починаючи з 11 листопада 2009 року переведений на посаду виконуючого обов'язки директора даного санаторію (т.1. а.с. 63).
Відповідно до п. 4. 8. 7. Статуту дочірнього підприємства "Санаторій "Ясна поляна" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (т.1. а.с. 40), та п. 3.7. контракту директора санаторію (т.1, а.с. 66), фінансові витрати на суму, що перевищує 50000,00 грн., здійснюється за письмовим погодженням голови правління товариства.
Згідно з п. 3.5. контракту, директор вправі самостійно укладати договори, контракти та оплачувати поточні рахунки на суму що не перевищують 50000,00 грн., а договори (угоди) на реалізацію путівок (крім зазначених у пункті 3.6.) -на суму, що не перевищують 50000,00 грн., при цьому поділ предмету договору з метою зменшення загальної суми договору з одним покупцем або постачальником забороняється.
Отже, ані статут підприємства, а ні контракт директора санаторію не містять заборони на самостійне укладення договорів на отримання фінансової допомоги, предметом яких є надання поворотної безпроцентної допомоги. Окрім того, судовою колегією встановлено, що предметом спірного договору від 14 серпня 2010 року є поворотна фінансова допомога в розмірі 35000,00 грн., тобто сума даного договору менше максимального розміру, встановленого статутом підприємства.
Враховуючи викладене, виконуючий обов'язки директора дочірнього підприємства "Санаторій "Ясна поляна" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" Пєтухов М.О., підписуючи від імені відповідача спірний договір, діяв виключно в межах повноважень, наданих йому контрактом, та в інтересах санаторія.
Окрім того, в матеріалах справи відсутній вирок суду, що набрав законної сили, яким встановлено вину Пєтухова М.О. та факт перевищення ним свої повноважень при укладенні спірного договору фінансової допомоги.
Щодо доводів відповідача про вилучення Прокуратурою Автономної Республіки Крим документів, пов'язаних з договірними зобов'язаннями з позивачем, які мають суттєве значення для розгляду справи, судова колегія вважає зазначити наступне.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Підсумовуючи викладене та враховуючи те, що відповідачем навіть не зазначено, які саме документи були вилученні у підприємства та що вони підтверджують, посилання на позбавлення відповідача можливості захищати свої інтереси в суді, у зв'язку з їх вилученням, судова колегія вважає хибним.
За такими обставинами, доводи викладені в апеляційній скарзі не можуть бути підставою для скасування переглянутого рішення господарського суду Автономної Республіки Крим, оскільки не спростовують викладеного.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення у відповідності до норм матеріального права, з дослідженням всіх обставин у справі, у зв'язку з чим підстави для скасування судового рішення відсутні.
Керуючись статтями 101, п.1 ч.1 ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Санаторій "Ясна поляна" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 серпня 2012 у справі № 5002-28/2405-2012 залишити без змін.
Головуючий суддя В.С. Голик
Судді В.В.Сотула
І.В. Черткова
Розсилка:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліга Інфо" (вул. Калужська, 10,Донецьк,83003)
2. Дочірнє підприємство "Санаторій "Ясна поляна" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (Севастопольське шосе, 52,Гаспра, м. Ялта,98660)