04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
01.10.2012 № 39/167
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мальченко А.О.
суддів: Буравльова С.І.
Майданевича А.Г.
при секретарі судового засідання: Камінській Т.О.,
розглядаючи апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Аксепт-Транс»
на рішення господарського суду міста Києва
від 07.11.2011 року
у справі № 39/167 (суддя - Гумега О.В.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне підприємство «Приватбуд-СК», м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю «Аксепт-Транс», м.Київ
про стягнення заборгованості в сумі 34999,58грн., -
за участю представників:
від позивача: Шевченко В.І. - предст. (дов. б/н від 03.10.2011р.);
Синиця О.М. - директор;
від відповідача:Хіміч Б.С. - предст. (дов. б/н від 18.07.2012р.);
Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельне підприємство Приватбуд-СК» (надалі - ТОВ «Будівельне підприємство Приватбуд-СК», позивач) звернулось до господарського суду міста Києва про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Аксепт-Транс» (надалі - ТОВ «Аксепт-Транс», відповідач) 34 487,00 грн. основного боргу, 512,58 грн. пені, мотивуючи вимоги неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати робіт, визначених договором підряду № 21-КС від 12.04.2011 року.
Рішенням господарського суду міста Києва від 07.11.2011 року у справі № 39/167 позов задоволено повністю, стягнуто з ТОВ «Аксепт-Транс» на користь ТОВ «Будівельне підприємство «Приватбуд-СК» 34 487,00 грн. основного боргу, 512,58 грн. пені, а також судові витрати - 350,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, ТОВ «Аксепт-Транс» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати прийняте господарським судом міста Києва рішення та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Обґрунтовуючи підстави звернення з апеляційною скаргою, скаржник посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме, розгляд справи у відсутність відповідача за наявності від останнього клопотання про відкладення судового засідання через неявку представника сторони у справі з поважних причин.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2011 року вказана апеляційна скарга була прийнята до провадження у складі колегії суддів: Мальченко А.О. (головуючий у справі), суддів - Гаврилюка О.М., Яковлєва М.Л. та призначена до розгляду на 19.12.2011 року.
У зв'язку з перебуванням судді Яковлєва М.Л. у відпустці, розпорядженням секретаря судової палати №01-23/3/1 від 19.12.2011 року «Про зміну складу колегії суддів», розгляд апеляційної скарги ТОВ «Аксепт-Транс» був призначений в наступному складі: головуючий суддя - Мальченко А.О., судді - Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.
19.11.2011 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду було задоволено клопотання представника скаржника та зупинено провадження у справі № 36/167 до розгляду господарським судом міста Києва справи № 58/540 за позовом ТОВ «Аксепт-Транс» до ТОВ «Будівельне підприємство «Приватбуд-СК» про визнання недійсним договору підряду № 21-КС від 12.04.2011 року.
У зв'язку з перебуванням судді Гаврилюка О.М. на лікарняному, на підставі розпорядження заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2012 року розгляд апеляційної скарги призначено у складі: головуючого судді - Мальченко А.О., суддів - Буравльова С.І., Майданевича А.Г.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2012 року провадження у справі за заявою представника ТОВ «Будівельне підприємство Приватбуд-СК», поданою 30.07.2012 року, було поновлено та призначено розгляд справи на 10.09.2012 року.
В судовому засіданні 10.09.2012 року була оголошена перерва до 13.09.2012 року у зв'язку з необхідністю вивчення поданих скаржником додаткових матеріалів.
Двічі заявлені представником скаржника клопотання про призначення у справі № 39/167 судової будівельно-технічної експертизи, подані суду 10.09.2012 року та 01.10.2012 року, з урахуванням думки представників позивача, колегія суддів, порадившись, ухвалила залишити без задоволення у зв'язку з тим, що вирішення спору по суті є можливим без призначення зазначеної вище експертизи.
01.10.2012 року представником скаржника було заявлено клопотання про зупинення провадження у справі, обґрунтоване тим, що господарським судом м. Києва прийнято до провадження позов ТОВ «Аксепт-Транс» до ТОВ «Будівельне підприємство «Приватбуд-СК» про розірвання спірного договору підряду, а відтак справи є пов'язаними.
Заслухавши думку представників позивача з приводу даного клопотання, порадившись, судова колегія дійшла висновку про відсутність достатніх підстав для його задоволення з огляду на те, що з наданої скаржником копії ухвали господарського суду м. Києва від 19.09.2012 року у справі № 5011-23/12791-2012 не вбачається, що позовна вимога про розірвання правочину стосується саме договору підряду від № 21-КС від 12.04.2011 року.
Представник скаржника вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, а рішення суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представники позивача проти доводів апеляційної скарги заперечили, вважають рішення законним та обґрунтованим, просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін.
01.10.2012 року в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі матеріали, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, 12.04.2011 року між ТОВ «Будівельне підприємство «Приватбуд-СК» (в тексті договору - підрядник) та ТОВ «Аксепт-Транс» (в тексті договору - замовник) було укладено договір підряду № 21-КС, за умовами якого підрядник зобов'язався виконати з матеріалів замовника та на підставі робочого проекту, наданого замовником, комплекс робіт з виготовлення та влаштування металевих конструкцій каркасу в осях «15-17, Ж-К» за адресою: м. Київ, вул. Андрющенка, 4-г, а замовник - прийняти роботи та оплатити їх вартість в порядку та на умовах, передбачених даним договором.
Сторони договору погодили, що вартість, а також перелік робіт, які плануються до виконання, будуть передбачені та зазначені в проектно-кошторисній документації (Додаток № 1), яка є невід'ємною частиною даного договору (п.1.2. договору).
Початок робіт сторони узгодили протягом 3 днів після виконання замовником зобов'язань по виплаті авансу, а завершення робіт - 22 робочих дня після початку робіт, з правом дострокового виконання (п.п.2.1, 2.2. договору).
Роботи вважаються завершеними після підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт та передачі замовнику виконавчої документації (пункт 2.4. договору).
Вартість робіт за договором складає 69 488,00 грн., згідно з Додатком № 1 до цього договору (п.4.1.договору)
Згідно п.3.3. договору оплата робіт здійснюється поетапно:
- І етап - перерахування виконавцю авансу в розмірі 15 000,00 грн., протягом 3 банківських днів з дати укладення договору;
- ІІ етап - 20 000,00 грн. після монтажу колон і головних балок.
Остаточний розрахунок за виконані роботи здійснюється протягом 5 банківських днів з дати підписання акту здачі-приймання виконаних робіт.
Відповідно до п.4.1. договору по завершенню робіт підрядник передає замовнику акт здачі-приймання виконаних робіт та виконавчу документацію, а замовник протягом 5 банківських днів від дня отримання акту здачі-приймання виконаних робіт, зобов'язаний направити підряднику підписаний акт і оплатити виконані роботи або направити мотивовану відмову від приймання робіт (п.4.2. договору).
За несвоєчасну оплату виконаних робіт замовник виплачує підряднику пеню в розмірі 3% від суми заборгованості за кожен день прострочення (п.7.2. договору).
Пунктом 6.1. договору сторони погодили, що даний договір набирає чинності з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами його умов.
В якості авансу за виконання підрядних робіт відповідач сплатив на користь позивача у період з квітня по липень 2011 року - 35 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками.
З матеріалів справи вбачається, що позивач, виконавши роботи, обумовлені договором та кошторисом, надав відповідачеві виконавчу документацію, а саме, журнал зварювальних робіт, акти на приховані роботи та акт приймання виконаних робіт на загальну суму 69 487,00 грн., що підтверджується розпискою від 07.07.2011 року, якою зафіксовано передачу вказаної документації Ярмошем Є.О. (виконробом позивача) головному інженеру ТОВ «Аксепт-Транс» Різниченко В.В. (а.с.12, 14).
Оскільки зауважень до виконаних робіт не послідувало, а акт виконаних робіт відповідачем не був повернутий, позивач направив відповідачу лист № 61 від 05.08.2011 року. з проханням підписати акт виконаних робіт за червень 2011 року та провести остаточний розрахунок, який відповідачем був отриманий 15.08.2011 року, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення, копія фіскального чеку та опис вкладення у цінний лист (а.с. 15, 16).
У зв'язку з не підписанням даних актів відповідачем та відсутністю мотивованої відмови від їх підписання, 22.08.2011 року позивач направив останньому листа за № 62 аналогічного змісту, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення та копією фіскального чеку (а.с.17, 18), однак відповідач залишив дані звернення без реагування.
Зі змісту частини 1 статті 875 Цивільного кодексу України слідує, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
В силу положень частини 1 та частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Відповідно до вимог статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Виходячи з положень вищенаведених норм закону, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про існування у відповідача зобов'язання по проведенню остаточного розрахунку з позивачем за виконані підрядні роботи в сумі 34 487,00 грн. до 22.08.2011 року, тобто, з моменту отримання відповідачем акта виконаних робіт - 15.08.2011 року, з урахуванням 5 банківських днів.
Пунктом 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до пункту 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Умовами п.7.2 договору визначено, що за несвоєчасну оплату робіт замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 3% від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 10.01.2002 року передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Місцевий господарський суд з урахуванням облікової ставки НБУ, яка становила з 10.08.2010 року 7,75% річних, правомірно застосував пеню у розмірі 15,5% річних, стягнувши з відповідача на користь позивача 512,58 грн.
Виходячи з вищенаведеного, суд апеляційної інстанції відхиляє твердження скаржника щодо невірно обрахованого судом першої інстанції розміру пені.
На переконання колегії суддів доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, з огляду на наступне.
Так, скаржник в апеляційній скарзі наголошує на тому, що істотне значення для правильного вирішення справи має підписаний 10.06.2011 року сторонами договору «Обмер отклонений в створе обвязочного швелера перекрытия 4-го этажа относительно бетонного торца плиты перекрытия 3-го этажа», оскільки даним документом підрядник та замовник зафіксували недоліки робіт та відхилення від проектної документації. При цьому апелянт вказав, що позивач здійснив роботи по схемам, які не були затверджені відповідачем, не отримавши робочої документації, що призвело до відхилень від фактичних розмірів будівлі.
Апеляційний суд з такими твердженнями не погоджується, оскільки позивач влаштування плити перекриття 3-го поверху не здійснював, ці роботи виконувались іншою будівельною організацією.
Безпідставними є і твердження апелянта про виконання позивачем робіт без «Робочої документації з будівництва офісного центру та пункту технічного обслуговування автомобілів по вул. Андрющенка, 4-Г в Шевченківському районі м. Києва (Розділ КЗ конструкції каркасу в осях «15-17; Ж-К») з огляду на те, що факт отримання 07.04.2011 року позивачем робочої документації підтверджується підписом директора ТОВ «БП «Приватбуд-СК» Синиці К.М.
Передана товариству «БП «Приватбуд-СК» документація не містила жодних приміток та зауважень, на відміну від примірника робочої документації, наданої суду скаржником, відтак підрядник не мав змоги керуватись такими написами, які на час проведення останнім будівельних робіт не були внесені.
Посилання скаржника в апеляційній скарзі на порушення місцевим господарським судом статті 77 Господарського процесуального кодексу України за наявності обґрунтованого клопотання про відкладення судового розгляду справи, а також подальший судовий розгляд справи без участі представника відповідача, який перебував на лікарняному, на переконання колегії суддів апеляційного господарського суду, є безпідставними, зважаючи на можливість здійснення представництва юридичної особи в господарському суді особами, повноваження яких підтверджені довіреністю від імені підприємства чи організації, та коло яких не обмежено, відповідно до статті 28 ГПК України.
При цьому судова колегія враховує ту обставину, що судом першої інстанції, в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи було задоволено, а чергове засідання у справі призначено на іншу дату - на 07.11.2011 року.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
В силу вимог частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 07.11.2011 року прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається.
Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення господарського суду міста Києва від 07.11.2011 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Аксепт-Транс» без задоволення.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 43, 32, 33, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Аксепт-Транс» на рішення господарського суду міста Києва від 07.11.2011 року у справі № 39/167 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 07.11.2011 року у справі № 39/167 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 39/167 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя Мальченко А.О.
Судді Буравльов С.І.
Майданевич А.Г.