Категорія №10.1
Іменем України
16 жовтня 2012 року Справа № 2а/1270/7437/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді Кравцової Н.В.,
при секретарі судового засідання: Бойко В.В.,
за участю сторін:
представника позивача: Осмоловської Л.В.,
відповідача: не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за адміністративним позовом Сєвєродонецького міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг у розмірі 6969,03 грн.,-
25 вересня 2012 року Сєвєродонецький міський центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг у розмірі 6969,03 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 24.10.2011 ОСОБА_2 звернувся до Сєвєродонецького міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні. 31.10.2011 за заявою ОСОБА_2 йому надано статус безробітного. Наказом від 31.10.2011 № НТ111031 призначено та розпочато виплату допомоги по безробіттю. Наказом № 120727 від 27.07.2012 виплата допомоги по безробіттю скорочена на строк 30 календарних днів.
На підставі даних ДПА встановлено, що відповідачем було отримано виплати відповідно до умов цивільно-правового договору в ПРАТ «Сєвєродонецький завод будівельної кераміки» під час перебування на обліку в Центрі зайнятості. За період з
Згідно заяви, поданої відповідачем в день надання статусу безробітного, ОСОБА_2, зазначив, що трудовою діяльністю не займається.
31.10.2011 по 31.07.2012 відповідачем отримано допомогу по безробіттю у сумі 7242,49 грн.
На адресу відповідача було направлено лист щодо необхідності повернення незаконно отриманої суми матеріального забезпечення.
14.09.2012 на розрахунковий рахунок Центру зайнятості надійшли грошові кошти у сумі 273,46 грн. від платника ОСОБА_2 Станом на 17.09.2012 залишок заборгованості складає 6969,03 грн.
На підставі ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" вказана сума боргу у розмірі 6969,03 грн. підлягає стягненню з відповідача. В добровільному порядку кошти не повернуті.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові та просив суд їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 №803-ХІІ безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
Пунктом 1 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. № 219 до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні можуть звертатися всі незайняті громадяни, які бажають працювати, а також зайняті громадяни, які бажають змінити професію або місце роботи, влаштуватися на роботу за сумісництвом чи у вільний від навчання час.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 перебував на обліку як безробітний в Сєвєродонецькому МЦЗ з 31.10.2011 по 20.08.2012 та отримав допомогу по безробіттю за період з 31.10.2011 по 31.07.2012 в сумі 7242,49 грн. відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України «Зайнятість населення».
Підпунктом "б" пункту 3 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 №803-ХІІ встановлено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" районний центр зайнятості, як робочий орган виконавчої дирекції Фонду контролює правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводить розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду. Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.
Судом встановлено, що у період перебування на обліку в центрі зайнятості ОСОБА_2 надавав послуги ПрАТ «Сєвєродонецький завод будівельної кераміки», що підтверджується цивільно-правовим договором №162 на надання послуг та виконання робіт від 17 жовтня 2011 року, актами прийому-здачі наданих послуг від 10.11.2011 (арк. справи 17-18, 20, 21).
Таким чином, громадянин ОСОБА_2 на дату надання статусу безробітного відносився до категорії зайнятого населення та при заповненні заяви про надання статусу безробітного про це не повідомив спеціаліста служби зайнятості, що спричинило незаконне надання статусу безробітного та виплату допомоги по безробіттю.
Згідно ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до п.6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 307, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.
Згідно довідки Сєвєродонецького МЦЗ сума витраченого Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття матеріального забезпечення (допомоги по безробіттю) ОСОБА_2 складає 7242,49 грн.
Листом № 13/6-2878 від 27.08.2012 ОСОБА_2 запропоновано повернути незаконно отримані кошти у розмірі 7242,49 грн.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 частково повернуто кошти у розмірі 273,46 грн.
Таким чином, сума незаконно отриманої допомоги по безробіттю, що підлягає стягненню з відповідача, складає 6969,03 грн. (7242,49 грн. - 273,46 грн. = 6969,03 грн.).
Крім того, позивачем у судовому засіданні надано заяву ОСОБА_2 до Центру зайнятості, в якій відповідач просить надати розстрочку сплати заборгованості у розмірі 6969,03 грн., що свідчить про визнання відповідачем встановленого позивачем факту про незаконне отримання матеріального забезпечення після надання статусу безробітного.
Відповідно до ст. 39 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Сєвєродонецького міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг у розмірі 6969,03 грн. підлягають задоволенню, оскільки є законними та обґрунтованими.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги Сєвєродонецького міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг у розмірі 6969,03 грн. задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Сєвєродонецького міського центру зайнятості отриману допомогу по безробіттю у розмірі 6969,03 грн. (шість тисяч дев'ятсот шістдесят дев'ять гривень 03 копійки).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
СуддяН.В. Кравцова