Постанова від 10.10.2012 по справі 2а/1270/7098/2012

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 жовтня 2012 року Справа № 2а/1270/7098/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Островської О.П.,

при секретарі - Тельдековій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Первомайського комунального автотранспортного підприємства Первомайської міської ради Луганської області про стягнення з рахунків у банках, які обслуговують платника податків заборгованість по земельному податку, -

ВСТАНОВИВ:

14 вересня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Первомайського комунального автотранспортного підприємства Первомайської міської ради Луганської області про стягнення з рахунків у банках, які обслуговують платника податків заборгованість по земельному податку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Первомайське комунальне автотранспортне підприємство Первомайської міської ради Луганської області є юридичною особою і занесене до Єдиного реєстру підприємств і організацій України по коду 20160970, має самостійний баланс та розрахункові рахунки. У ДПІ в м. Первомайську Первомайське комунальне автотранспортне підприємство взято на облік платником податків 03.07.1991 року за №24. Відповідач станом на 01.08.12 має новоутворену податкову заборгованість по земельному податку в сумі 6746,40 грн., яка виникла у зв'язку з несвоєчасністю сплати самостійно нарахованих податкових зобов'язань, а саме: розрахунок №538 від 26.01.2011р. - 4197,65 грн. (термін сплати з 02.03.11р. по 30.01.11р.), розрахунок №236 від 25.01.2012р. - 1862,63 грн. (термін сплати з 01.03.12р. по 30.06.12р.), розстрочений платіж згідно договору реструктуризації податкового боргу №14 від 29.12.2006р. - 686,12 грн. (термін сплати з 21.03.2011р. по 16.07.2012р.). З метою погашення податкового боргу на адресу відповідача було направлено першу податкову вимогу від 15.10.2001 року №1/52 та другу податкову вимогу від 28.03.2002 року №2/29. Зазначені податкові вимоги були вручені платнику-податків згідно вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.00р. №2181-ІІІ. Однак, зазначені заходи результату не дали, відповідач у добровільному порядку суму боргу не сплатив. Позивач просив суд стягнути з рахунків у банках, які обслуговують Первомайське комунальне автотранспортне підприємство Первомайської міської ради Луганської області заборгованість по земельному податку в сумі 6746,40 грн. до місцевого бюджету м. Первомайськ.

Представник позивача у судовому засіданні надала пояснення аналогічні викладеним в позові, а також уточнила позовні вимоги посилаючись на наступне. Станом на 09.10.12р. відповідач має новоутворену податкову заборгованість по земельному податку в сумі 4615,46 грн., яка виникла за період з 30.10.11 по 30.09.12 у зв'язку з несвоєчасністю сплати самостійно нарахованих податкових зобов'язань, а саме розрахунком по земельному податку №538 від 26.01.2011р. - 1191,25 грн. (залишок несплаченої суми), розрахунком по земельному податку №236 від 25.01.2011р. - 2980,25 грн. А також заборгованість складається з розстроченого платежу згідно договору реструктуризації податкового боргу №14 від 29.12.2006р. - 443,96 грн. (термін сплати з 14.11.11р. по 10.09.12р.), укладеного між Первомайською ОДПІ в особі начальника ОДПІ Кісельова Г.В. з одного боку та Первомайського комунального автотранспортного підприємства Первомайської міської ради Луганської області в особі директора Тараненка О.Т. Отже, представник позивача просила суд задовольнити уточнені позовні вимоги та стягнути з рахунків у банках, які обслуговують Первомайське комунальне автотранспортне підприємство Первомайської міської ради Луганської області заборгованість по земельному податку в сумі 4615,46 грн. до місцевого бюджету м. Первомайськ.

Представник відповідача у судовому засіданні уточнені позовні вимоги Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області про стягнення заборгованості по земельному податку у сумі 4615,46 грн. визнала у повному обсязі, проти задоволення уточнених позовних вимог не заперечувала.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів та заперечень, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року №509-ХІІ, завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п.87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Судом встановлено, що відповідач Первомайське комунальне автотранспортне підприємство Первомайської міської ради Луганської області зареєстровано Виконавчим комітетом Первомайської міської ради Луганської області, дата первинної реєстрації 17.09.1991 року, ідентифікаційний код юридичної особи 20160970. Первомайське КАТП Первомайської міської ради Луганської області є юридичною особою, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ №320343 (а.с.8,10).

Первомайське КАТП Первомайської міської ради Луганської області як платник податків та зборів знаходиться на обліку в Первомайській ОДПІ Луганської області Державної податкової служби з 08.07.1991 року №24 (а.с.9).

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 14 Податкового кодексу України наведено перелік основних понять, які використовуються у Податковому кодексі України, зокрема:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

У п.46.1 ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою плати за землю.

Відповідно до ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку (плата за землю) є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Згідно п.285.1 ст.285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Відповідно до п.п. 287.3, 287.4 ст.287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

З матеріалів справи вбачається, що 26.01.2011 року відповідач подав до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області податковий розрахунок земельного податку №538, у якому самостійно визначив податкові зобов'язання за 2011 рік у розмірі 4197,65 грн. (по 349,80 грн. щомісяця за січень-листопад 2011 року та 349,85 грн. за грудень 2011 року) (а.с.13).

Станом на дату розгляду справи залишок несплачених податкових зобов'язань по розрахунку земельного податку №538 складає 1191,25 грн., а саме складається з несплачених сум за вересень 2011 року - 141,80 грн., за жовтень 2011 року - 349,80 грн., за листопад 2011 року - 349,80 грн., за грудень 2011 року - 349,85 грн.

Також, 25.01.2012 року відповідач подав до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області податковий розрахунок земельного податку №236, у якому самостійно визначив податкові зобов'язання за 2012 рік у розмірі 4470,41 грн. (по 372,47 грн. за січень 2012 року та по 372,54 грн. щомісяця за лютий-грудень 2012 року) (а.с.14-15).

Станом на дату розгляду справи залишок несплачених податкових зобов'язань по розрахунку земельного податку №236 складає 2980,25 грн., а саме складається з несплачених сум за період з січня 2012 року по серпень 2012 року включно.

Таким чином, відповідач узгодив податкові зобов'язання з земельного податку, подавши органу державної податкової служби вищезазначені податкові розрахунки.

Відповідно до п. 10.2. ст.10 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 23.06.2005 року №2711-ІV реструктуризація основного податкового боргу, в тому числі боргу, який виник у зв'язку із застосуванням механізмів погашення заборгованості, визначених цим Законом (без пені та штрафних санкцій)

10.2.1. Підприємства паливно-енергетичного комплексу, які внесені до Реєстру та мають у складі заборгованості основний податковий борг (без пені та штрафних санкцій), що залишився непогашеним після застосування механізму взаєморозрахунків, передбаченого цим Законом, мають право на реструктуризацію основного податкового боргу шляхом розстрочення терміном на десять років з дати укладення відповідних договорів про реструктуризацію (розстрочення) заборгованості - основного податкового боргу (без пені та штрафних санкцій), з відстрочкою погашення на перші два роки дії таких договорів та сплатою протягом наступних років щомісячно рівними частками.

10.2.2. Суб'єкти господарської діяльності - кредитори підприємств паливно-енергетичного комплексу, що не є підприємствами паливно-енергетичного комплексу і уклали договори реструктуризації заборгованості з підприємствами паливно-енергетичного комплексу, які внесені або були внесені до Реєстру та мають у складі заборгованості на розрахункову дату основний податковий борг (без пені та штрафних санкцій), мають право на розстрочення такої заборгованості в сумі, яка дорівнює сумі реструктуризованої заборгованості підприємства паливно-енергетичного комплексу перед таким суб'єктом за відповідним договором.

10.2.3. Підприємствам паливно-енергетичного комплексу, які внесені до Реєстру, дозволяється на умовах, визначених цією статтею, провести реструктуризацію податкових зобов'язань, які виникають при погашенні ними на умовах, визначених цим Законом, заборгованості, щодо якої до набрання чинності цим Законом застосований порядок врегулювання, визначений статтею 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Судом встановлено, що 29.12.2006 року між позивачем в особі начальника ОДПІ Кісельова Г.В. та відповідачем в особі директора Тараненка О.Т. був складений договір реструктуризації податкового боргу №14.

Згідно з зазначеним договором позивач надав платнику розстрочення сплати податкового боргу (без пені і штрафних санкцій), що обліковуються за даними карток особових рахунків Первомайського КАТП на підставі довідки від 28.12.2006 року про суми податкового боргу станом на 01.01.2005 року, які не погашені на день складання довідки на загальну суму 3874,94 грн. під проценти терміном на 10 років з дня укладання цього договору, тобто з 29.12.2006 року з відстрочкою погашення на перші два роки дії цього договору та сплатою протягом наступних років щомісячно рівними частинами. Вказаний у п.1 зазначеного договору борг виник станом на 01.01.2005 року. Боржник зобов'язувався забезпечити своєчасну сплату розстроченої суми боргу у вказаному у п.3 договору порядку та має право достроково погасити розстрочену суму боргу або її частину. (а.с.16-17)

У зв'язку з несплатою у встановлені договором строки розстрочених сум боргу, визначених графіком сплати суми податкового боргу у період з 14.11.2011 року по 10.09.2012 року за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 443,96 грн.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Законом №2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно п.п. 6.2.3. п. 6.2 ст. 6 Закону №2181 податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

На виконання вищезазначених положень Закону №2181 Первомайською ОДПІ Луганської області на адресу відповідача було надіслано першу податкову вимогу від 15.10.2001 року № 1/52 та другу податкову вимогу від 28.03.2002 року № 2/29, які отримані особисто уповноваженою особою підприємства відповідача, про що свідчить її підпис на корінцях податкових вимог (а.с.11-12).

Але зазначені заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідача.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Оскільки перша податкова вимога від 15.10.2001 року № 1/52 та друга податкова вимога від 28.03.2002 року № 2/29, є чинними (доказів про відкликання податкових вимог суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків становить процедуру саме стягнення коштів за податковим боргом.

Таким чином, станом на жовтень 2012 року податковий борг з земельного податку Первомайського комунального автотранспортного підприємства Первомайської міської ради Луганської області складає 4615,46 грн., що також підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків та актом звірки податкової заборгованості.

Доказів сплати податкового боргу у розмірі 4615,46 грн. відповідач суду не надав. Наявність податкового боргу на час розгляду справи підтверджена податковим органом. У судовому засіданні уточнені позовні вимоги представник відповідача визнала у повному обсязі, про що надала суду відповідну заяву.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне визнати уточнені позовні вимоги Первомайської ОДПІ Луганської області ДПС про стягнення з рахунків у банках, які обслуговують відповідача заборгованість по земельному податку в сумі 4615,46 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 10 жовтня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 12 жовтня 2012 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Уточнені позовні вимоги Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Первомайського комунального автотранспортного підприємства Первомайської міської ради Луганської області про стягнення з рахунків у банках, які обслуговують платника податків заборгованість по земельному податку в сумі 4615,46 грн. - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих платника податків - Первомайське комунальне автотранспортне підприємство Первомайської міської ради Луганської області (вул. Партизан, буд. 1а, м. Первомайськ, Луганська область, 93200, код ЄДРПОУ 20160970) кошти в рахунок погашення податкового боргу по земельному податку в сумі 4615,46 (чотири тисячі шістсот п'ятнадцять грн. 46 коп.) на користь місцевого бюджету м. Первомайськ (р/р 33212811700054, отримувач: ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, ОКПО 37736894, код БК 13050100).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову складено в повному обсязі та підписано 12 жовтня 2012 року.

СуддяО.П. Островська

Попередній документ
26429765
Наступний документ
26429767
Інформація про рішення:
№ рішення: 26429766
№ справи: 2а/1270/7098/2012
Дата рішення: 10.10.2012
Дата публікації: 17.10.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Луганський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; реалізації загальних засад оподаткування; погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, у тому числі: