м. Київ
11 жовтня 2012 року 2а-4255/12/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Терлецької О.О., при секретарі судового засідання: Корінному С.О.,
за участю представників сторін:
від позивача -Босай Н.В.,
від відповідача -Павлусенко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області
до Дніпровського публічного акціонерного товариства «ГІДРОСПЕЦБУД»
про стягнення заборгованості,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області з позовом до Дніпровського публічного акціонерного товариства «ГІДРОСПЕЦБУД»про стягнення заборгованості зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі 131 378, 01 грн.
У ході судового розгляду справи позивачем було заявлено клопотання про зменшення суми заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача, у зв'язку з чим позивач просив стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 116 378, 01 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за особовим рахунком відповідача утворився борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2. Посилаючись на частину другу Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пункт 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, позивач просить суд стягнути суму заборгованості з відповідача.
Територіальні органи Пенсійного фонду України в силу закону здійснюють функції з контролю за правильністю, повнотою нарахування і своєчасністю сплати страхувальниками внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також стягнення заборгованості за страховими внесками, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача сум вказаної заборгованості.
В судовому засіданні 11.10.2012 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги (з врахуванням клопотання про зменшення суми боргу) та просив суд задовольнити позовні вимоги.
Уповноважений представник відповідача у судовому засіданні визнав позов частково в частині суми боргу у розмірі 109 322, 01 грн., а в частині суми заборгованості у розмірі 7056, 00 грн. за 08.06.2011 -заперечував. Представник відповідача вказав, що позивачем не було проведене звірки по рахункам які виставлялись відповідачу.
З приводу суми заборгованості у розмірі 7056, 00 грн., яку відповідач не визнає, позивач зазначив, що частина з них у розмірі 6 406, 55 грн. була зарахована на погашення заборгованості по пільговим пенсіям за списком № 1, а решта, у розмірі 649, 45 грн. була зарахована на погашення заборгованості по пільговим пенсіям за списком № 2, що відображається в картках особових рахунків, (картки особових рахунків наявні в матеріалах справи).
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні матеріали справи, суд встановив наступне.
Дніпровське публічне акціонерне товариство «ГІДРОСПЕЦБУД», як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області.
Позивачем, на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»(список № 2) та частини другої Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у зв'язку з виплатою та доставкою пенсій у розмірі 116 378, 01 грн.
Як встановлено судом, позивачем виставлявся відповідачу розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з січня місяця 2011 року по квітень місяць 2012 року.
Оскільки відповідачем не погашена вказана заборгованість перед позивачем, останній звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначаються Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі -Закон України від 09.07.2003 № 1058-ІV).
Відповідно до частини третьої статті 18 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Пунктом 2 розділу XV «Прикінцеві положення»Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, визначено, зокрема підпунктами «б»- «з»частини першої статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення».
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди підпунктом 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення»Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення»(статтями 27 та 28). При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1.
Відповідно до приписів пункту 6.4 вказаної Інструкції Пенсійний фонд щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які надсилає підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій, визначає розмір сум до відшкодування на поточний рік.
Підприємства, відповідно до вимог пункту 6.8 Інструкції щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Згідно із пунктом 1 статті 1 та пунктом 1 статті 2 Закону України від 26.06.1997 № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
З огляду на викладене, витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, які відповідач відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду, у розумінні цього Закону вважаються внесками на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Статтями 14, 15 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зокрема, роботодавці -підприємства, установи та організації, створені відповідно до законодавства України.
Відповідно до абзацу шостого частини другої статті 17 та частини шостої статті 20 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Абзацом восьмим частини третьої статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(в редакції, що діяла до 01.01.2011) передбачено право органів Пенсійного фонду звертатись до суду з позовами про стягнення недоїмки.
З приводу тверджень відповідача щодо того, що позивач не проводив з останнім звірки по розрахунках, суд зазначає наступне.
Законом України від 09.07.2003 №1058-IV, який регулює діяльність позивача та визначає права, обов'язки і повноваження позивача, не передбачено такого обов'язку позивача як проведення звірки по розрахункам пільгових пенсій за списками № 1та № 2. Тому твердження відповідача про не проведення позивачем звірки не можуть впливати на обов'язок відповідача сплачувати заборгованість по пільговим пенсіями за виставленими позивачем розрахунками.
Разом з тим, з матеріалів справи слідує, що уповноважена особа позивача неодноразово була присутня при здійсненні звірки по відшкодуванню пільгових пенсій, однак відмовлялась від підпису такого акта звірки (акт від 24.05.2012 № 1807/03 та акт від 24.05.2012 № 2609/03, копії яких наявні в матеріалах справи). Всі розрахунки направлялись позивачем на адресу відповідача, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення рекомендованого листа (№ 0730101659435, № 0730101717516, № 0730101828598, № 0730101854521, № 0730101909628, № 0730102009680, № 0730102090053, № 0730102026037, № 0730102134018, № 0730102276459, № 0730102196277, № 0730102319115, № 0730102410678, № 0730102458565, № 0730102531014, № 0730102609377, № 0730102692320, № 0730102761845, № 0730102820701, № 0730102975489. Розрахунки, які надсилались позивачем відповідачу останнім не оскаржувались.
Наявність у відповідача заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме -даними розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Враховуючи наведене, суд вважає вимоги позивача правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Дніпровського публічного акціонерного товариства «ГІДРОСПЕЦБУД» (ідентифікаційний код - 04630494) на користь Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області заборгованість у розмірі 116 378 (сто шістнадцять тисяч триста сімдесят вісім) грн. 01 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя Терлецька О.О.
Повний текст постанови складено та підписано - 12 жовтня 2012 р.