11 жовтня 2012 року 17:05 Справа № 0870/6359/12
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Садового І.В.
при секретарі судового засідання - Гайдай А.В.
за участю:
представника позивача: Погосян М.А
представника відповідача: Кравченка О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовною заявою: Уборо Хішама
до: Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області
про: скасування рішення про примусове повернення від 25.05.2012
02.07.2012 Уборо Хішам звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до виконуючого обов'язки начальника СГІРФО Заводського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області Клімової Олени Миколаївни про скасування рішення про примусове повернення в країну походження громадянина Королівства Марокко ОСОБА_7 від 25.05.2012.
Ухвалою суду від 03.07.2012 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст.108 КАС України для приведення її у відповідність до ст.106 КАС України.
Ухвалою суду від 01.08.2012 відкрито провадження в адміністративній справі №0870/6359/12, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи на 14.08.2012.
Ухвалою суду від 14.08.2012 провадження у справі зупинено до 06.09.2012 за клопотанням представника позивача для надання додаткових доказів.
У судовому засіданні 06.09.2012 задоволено клопотання позивача та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області, розгляд справи відкладався на 20.09.2012.
Ухвалою суду від 20.09.2012 провадження у справі зупинено до 04.10.2012 за клопотанням відповідача для надання додаткових доказів.
04.10.2012 провадження у справі поновлено зі стадії судового розгляду.
Ухвалою суду від 04.10.2012 задоволено клопотання позивача та замінено первинного відповідача - виконуючого обов'язки начальника СГІРФО Заводського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області Клімової Олени Миколаївни, на належного відповідача - Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області, провадження у справі зупинялося до 11.10.2012 для надання додаткових доказів.
11.10.2012 провадження у справі поновлено зі стадії судового розгляду.
Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Камертон».
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Зокрема вказує, що у 2008 році позивач приїхав до України для навчання в Харківському Національному автомобільному - дорожньому університеті, у нього був паспорт та віза з 06.11.2008 по 15.11.2008. Потім візу було продовжено до 01.10.2009, навчався на підготовчому факультеті, після закінчення отримав свідоцтво, але до навчального закладу не поступив у зв'язку з відсутністю коштів, потім позивач загубив паспорт й у зв'язку з відсутністю в нього коштів до 23.11.2011 не міг отримати його, та 23.11.2011 отримав новий паспорт в посольстві Марокко в м. Києві. 24.05.2012 за порушення правил перебування на території України у відношенні позивача був складений адміністративний протокол за ознаками ч.1 ст.203 КУпАП. Постановою Заводського районного суду міста Запоріжжя у відношенні позивача було накладено штраф у розмірі 510 грн. Штраф сплачено. В спірному рішенні зазначено, що на території України позивач перебуває на нелегальному становищі, близьких родичів - громадян України, які б могли клопотати про залишення його на постійне місце проживання не має. Проте, позивачем було надано пояснення про те, що він проживає в цивільному шлюбі з ОСОБА_6, остання вагітна від нього, та вони збираються узаконити свої стосунки, але ці пояснення були ігноровані. На підставі викладеного вважає спірне рішення незаконним, просить позов задовольнити та скасувати рішення відповідача про примусове повернення в країну походження громадянина Королівства Марокко ОСОБА_7 від 25.05.2012.
Відповідач з позовними вимогами не погодився з підстав, зазначених у наданих запереченнях. Зазначає, що за порушення міграційного законодавства Заводським РВ ЗМУ УМВС України у Запорізькій області винесено рішення про примусове повернення в країну походження громадянина Королівства Марокко ОСОБА_7 та заборонено в'їзд в Україну до 25.06.2012 року. Позивач ухиляється від виїзду з території України, після прийняття рішення про примусове повернення з яким він був ознайомлений. З питання продовження терміну перебування в Україні до ВГІРФО ГУМВС України в Запорізькій області не звертався. З урахуванням викладеного вважає рішення законним та просить у задоволенні позову відмовити.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.05.2012 співробітниками Заводського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області був виявлений громадянин Королівства Марокко ОСОБА_7, який порушив правила перебування іноземців на території України.
Під час перевірки законності перебування на території України громадянина Королівства Марокко ОСОБА_7, з його пояснень, було встановлено, що, він прибув на територію України з Королівства Марокко у 2008 році до м. Харкова, з метою навчання у вищому навчальному закладі.
Також сектором ГІРФО Заводського РВ ЗМУ до УГІРФО ГУМВС України в Харківській області був надісланий запит на предмет уточнення щодо навчання у вищому навчальному закладі громадянина Королівства Марокко ОСОБА_7.
З отриманої відповіді УГІРФО ГУМВС України в Харківській області було встановлено, що громадянин Королівства Марокко ОСОБА_7 прибув в Україну 08.11.2008 через КПП « Бориспіль» по паспорту № НОМЕР_1, терміном дії до 25.08.2013, виданий Королівством Марокко, в якому проставлена віза типу «О» Y03902046 від 01.10.2008 термін дії до 15.11.2008, з метою навчання в Харківському Національному автомобільному - дорожньому університеті (далі - ХНАДУ).
Громадянину ОСОБА_7 за клопотанням ХНАДУ, управлінням ГІРФО ГУМВС України в Харківській області був продовжений термін перебування на території України до 01.10.2009, за адресою: АДРЕСА_1 та 15.07.2009 наказом №70/6 він був відрахований з підготовчого факультету.
Паспортний документ по якому громадянин Королівства Марокко ОСОБА_7 прибув в Україну, був ним втрачений у серпні 2011 року в м. Харків при невідомих обставинах.
23.11.2011 громадянин Королівства Марокко ОСОБА_7 отримав новий паспортний документ у Консульстві Королівства Марокко в м. Київ НОМЕР_2 терміном дії до 23.11.2016, в якому відсутня віза.
24.05.2012 за порушення правил перебування на території України у відношенні громадянина Королівства Марокко ОСОБА_7 був складений адміністративний протокол за ознаками ч.1 ст.203 КУпАП - порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні і транзитного проїзду через територію України. Постановою Заводського районного суду міста Запоріжжя у відношенні громадянина Королівства Марокко ОСОБА_7 було накладено штраф у розмірі 510 грн. Штраф ОСОБА_7 сплатив повністю.
Також, 25.05.2012 за порушення порядку надання іноземцям та особам без громадянства житла, щодо забезпечення у встановленому порядку своєчасної реєстрації за адресою: місто Запоріжжя вулиця Республіканська б. 95, була притягнута до адміністративної відповідальності за ознаками ст.205 КУпАП громадянка Вірменії ОСОБА_6, з якою позивачем 23.06.2012 зареєстровано шлюб, про що свідчить свідоцтво про шлюб НОМЕР_3.
За порушення міграційного законодавства Заводським РВ ЗМУ ГУМВС України у Запорізькій області винесено рішення про примусове повернення в країну походження громадянина Королівства Марокко ОСОБА_7. Заборонено громадянину Королівства Марокко ОСОБА_7 в'їзд в Україну строком на три роки та зобов'язано покинути територію України до 25.06.2012.
Про прийняте рішення протягом 24 годин був повідомлений прокурор Заводського району міста Запоріжжя листом №63/6-7223 від 25.05.2012. Розписка ОСОБА_7 про ознайомлення з рішенням про примусове повернення та отримання копії такого рішення мається в справі.
Станом на дату розгляду справи відповідач добровільно не виконав зобов'язання покинути територію України.
Судом встановлено, що з метою отримання дозволу на імміграцію, надання притулку, статусу біженця чи продовження терміну тимчасового перебування в Україні, набуття громадянства України відповідач до уповноважених органів України не звертався.
Згідно паспорту та з пояснень відповідача, судом встановлено, що відповідач є громадянином Королівства Марокко.
Оцінивши представлені докази, вважаю що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Правовий статус, основні права, свободи та обов'язки іноземців та осіб без громадянства, які проживають або тимчасово перебувають в Україні, порядок вирішення питань, пов'язаних з їх в'їздом в Україну або виїздом з України, визначено Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 №3773-VI (далі - Закон України №3773-VI).
Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону України №3773-VІ іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.
Згідно ч.1 ст.2 Закону України №3773-VІ правовий статус іноземців та осіб без громадянства визначається Конституцією України, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України.
Частиною 1 статті 3 Закону України №3773-VІ передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються такими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обв'язки, як і громадяни України, за винятком встановленими Конституцією законами чи міжнародними договорами України. Частиною 3 зазначеної статті визначено що, іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.
Статтею 23 Закону України №3773-VІ встановлено, що нелегальні мігранти та інші іноземці та особи без громадянства, які вчинили злочин, адміністративні або інші правопорушення, несуть відповідальність відповідно до закону.
Відповідно до ч.15 ст.4 Закону України №3773-VI іноземці та особи без громадянства, які в'їхали в Україну на інших законних підставах, вважаються такими, які тимчасово перебувають на території України на законних підставах на період наданого візою дозволу на в'їзд або на період, встановлений законодавством чи міжнародним договором України.
Згідно з п. 19 Правил в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою КМУ від 29.12.1995 № 1074 іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну на законній підставі, можуть тимчасово перебувати на території країни за паспортним документом, зареєстрованим у порядку, встановленому цими Правилами. Паспортний документ подається іноземцем та особою без громадянства для реєстрації у пункті пропуску через державний кордон посадовій особі Державної прикордонної служби. Реєстрація проводиться на період короткотермінового перебування - для іноземців та осіб без громадянства з держав з візовим порядком в'їзду на період дії візи, але не більш як 90 днів протягом 180 днів з дати першого в'їзду, якщо інший термін не визначено міжнародними угодами; для іноземців та осіб без громадянства з держав з безвізовим порядком в'їзду - на термін не більш як 90 днів протягом 180 днів з дати першого в'їзду, якщо інший термін не визначено міжнародними угодами.
Відповідно п.2 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 №150, іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території:
1) протягом наданого візою дозволу в разі в'їзду з держав з візовим порядком в'їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України;
2) не більш як 90 днів протягом 180 днів з дати першого в'їзду з держав з безвізовим порядком в'їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України;
3) на період дії візи, але не більш як 90 днів протягом 180 днів з дати першого в'їзду за візою, оформленою до 11 вересня 2011 року.
Згідно із ч.1 ст.26 Закону України №3773-VІ іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо, крім іншого, їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.
З огляду на порушення позивачем законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, вчинення ним адміністративного правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно, в межах наданих законодавством України повноважень, прийнято спірне рішення від 25.05.2012 в частині примусового повернення в країну походження громадянина Королівства Марокко ОСОБА_7.
Однак, разом з тим, суд вважає, що рішення відповідача від 25.05.2012 у частині заборони позивачу подальшого в'їзду на територію України терміном на три роки прийнято відповідачем без урахування фактичних обставин перебування позивача на території України та підлягає скасуванню з огляду на наступне.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.2 ст.26 Закону №3773-VІ рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першій цієї статті, може супроводжуватися забороною щодо подальшого в'їзду в Україну строком на три роки. Строк заборони щодо подальшого в'їзду в Україну обчислюється з дня винесення такого рішення. Порядок виконання рішення про заборону щодо подальшого в'їзду в Україну визначає Кабінет Міністрів України.
Таким чином, заборона в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства на визначений законом строк є не обов'язком, а правом відповідача. Тобто, є нормою яка може бути застосована до особи з урахуванням обставин її перебування на території України, дотримання вимог законодавства України, соціальну небезпеку, тощо.
З матеріалів справи вбачається, що позивач має цивільну дружину громадянку Республіки Вірменія ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 23.06.2012 НОМЕР_3. Як зазначив позивач в позовній заяві, остання вагітна від нього.
В оскаржуваному позивачем рішенні від 25.05.2012 не зазначено жодного обґрунтування для застосування такого заходу як заборона для позивача в'їжджати на територію України на три роки.
Процедура заборони в'їзду на територію України не є прямим наслідком примусового повернення в країну походження (на батьківщину) або третю країну іноземця чи особи без громадянства з України з підстав, наведених у Законі України №3773-VІ, тому у разі застосування такого заходу відповідне рішення повинно мати вичерпне обґрунтування такого обмеження, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Суд вважає, що будь-яких підстав для заборони в'їзду позивачу на територію України, передбачених Законом України №3773-VІ не вбачається.
Отже рішення відповідача від 25.05.2012 в частині заборони позивачу в'їжджати на територію України строком на 3 роки необхідно визнати протиправним та скасувати, отже, в цій частині позовні вимоги слід задовольнити.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи вищезазначене, на підставі Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163, 183-5 КАС України, суд
Адміністративний позов Уборо Хішам до Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області про скасування рішення про примусове повернення в країну походження громадянина Королівства Марокко ОСОБА_7 від 25.05.2012 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати п.2 рішення про примусове повернення в країну походження громадянина Королівства Марокко ОСОБА_7 від 25.05.2012 в частині заборони громадянину Королівства Марокко ОСОБА_7 в'їзду в Україну строком на три роки.
В іншій частині в позові відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі її оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в п'ятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В.Садовий