Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
03 серпня 2012 р. Справа № 2а/0570/8292/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Дворникова М.С.
при секретарі Воловик Ю.В.
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Скісової С.В.
представника відповідача: Ращупкіної І.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом ОСОБА_4
до Єнакієвського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України на випадок безробіття
Донецького обласного центру зайнятості
про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_4, звернувся до Єнакіївського міського суду донецької області з адміністративним позовом до Єнакіївскього міського центру зайнятості (далі - відповідач-1), Донецького обласного центру зайнятості (далі - відповідач-2) про скасування рішення директора Єнакіївського міського центру зайнятості, викладеного у листі № 07-1161 від 22.07.2011р. та рішення Донецького обласного центру зайнятості, викладеного у листі № 03/3835 від 17.10.2011р. про відмову в урахуванні розміру його середньої заробітної плати при визначенні розміру допомоги по безробіттю; зобов'язання Єнакіївського міського центру зайнятості долучити до особової карти позивача довідку про його середню заробітну плату (дохід) № 576 від 29.06.2011р. та призначити йому допомогу по безробіттю у відповідному розмірі з урахуванням його середньої заробітної плати та провести донарахування належних йому сум грошових коштів за період, на протязі якого він отримував допомогу по безробіттю.
Ухвалою цього суду від 01.06.2012р. справу було направлено для розгляду до Донецького окружного адміністративного суду,
Свої позовні вимоги позивач мотивує посиланням на частину 1 статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", згідно з якою застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.
При цьому позивач вважає, що всі необхідні умови для виникнення права на допомогу по безробіттю залежно від стравного стажу, визначені у наведеній статті Закону, ним були дотримані у повному обсязі, а тому у відповідача були відсутні законні підстави для відмови йому у виплаті цієї допомоги.
Зокрема, позивач зазначає, що початок безробіття, як юридичний факт, що має ключове значення для нарахування йому допомоги по безробіттю з урахування страхового стажу, наступив для нього 29.06.2011р., коли він звернувся до Єнакіївського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні та був цього ж дня зареєстрований як такий, що шукає роботу, а не 06.07.2011р., як вважає відповідач, коли позивачу був наданий статус безробітного.
Також в позовній заяві позивач просить врахувати, що в будь-якому випадку причини, за якими він звернення до центру зайнятості лише 29.06.2011р. є поважними, оскільки 31.12.2010р. позивач був учасником дорожньо-транспортної пригоди, за наслідками якої отримав травми, які потребували тривалого лікування, що підтверджується доданою ним випискою з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого від 21.04.2012р.
Крім того, в позовній заяві позивач звертає увагу на те, що оскаржувані ним рішення відповідачів, викладені в адресованих йому листах, суперечать отриманим позивачем раніше усним консультаціям посадових осіб Єнакіївського міського центру зайнятості, а саме: спеціаліста ОСОБА_5 та директора Новикової Н.В.
Від Єнакіївського міського центру занятості до суду надійшли письмові заперечення, в яких відповідач-1 просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
У судовому засіданні 03.08.2012р. представник позивача позовні вимоги підтримав, представники відповідачів проти позову заперечували з підстав, викладених у вищезазначених письмових запереченнях.
Також у судовому засіданні 03.08.2012р. представник відповідача-2 заявив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) строку звернення до адміністративного суду.
Зі свого боку представник позивача пояснив, що зверненню до суду з цим позовом передував досудовий поряд вирішення спору, зокрема, звернення до Донецького обласного центру зайнятості зі скаргою на дії Єнакіївського міського центру зайнятості. При цьому відповідь Донецького обласного центру зайнятості від 17.10.2011р. № 03/3835 він отримав лише 18.04.2012р., а до суду звернувся 04.05.2012р., тобто без пропуску встановленого Законом строку.
Приймаючи до уваги, що представник відповідача-2 на пропозицію суду не надав доказів отримання позивачем вказаної відповіді раніше зазначеного строку, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Донецького обласного центру зайнятості про залишення позову без розгляду.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи суд встановив наступні обставини.
29.06.2011р. позивач звернувся до Єнакіївського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні та цього ж дня був зареєстрований як такий, що шукає роботу. 06.07.2011р. позивачу було надано статус безробітного та почато нарахування допомоги по безробіттю.
Всього за період з 06.07.2011р. по 16.02.2012р. (перебування на обліку в центрі зайнятості у якості безробітного) позивачу було нараховано та сплачено допомогу по безробіттю у сумі 3474,20 грн.
При цьому судом встановлено, що зазначена допомога була призначена позивачу без урахування страхового стажу відповідно до п.п. 2, 4 ст. 22, п. 2 ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та п.п. 2.7., 2.9. "Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності".
13.07.2011р. ОСОБА_4 звернувся до Єнакіївського міського центру зайнятості із заявою про залучення до особової справи довідки про його середню заробітну плату та призначення допомоги по безробіттю відповідно до частини 1 ст. 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", тобто з урахуванням страхового стажу.
Проте листом від 22.07.2011р. № 07-1161 Єнакіївський міський центр зайнятості відмовив позивачу в урахуванні його середньої заробітної плати при визначенні розміру допомоги по безробіттю.
Не погодившись з цією відмовою, 02.08.2011р. позивач звернувся до Донецького обласного центру зайнятості з відповідною скаргою. Але, як зазначає позивач, конверт з цією скаргою був повернутий йому 12.09.2011р. із зазначенням на сплив строку зберігання у поштовому відділенні зв'язку м. Донецька (оглянутий у судовому засіданні), у зв'язку з чим 21.09.2011 він повторно звернувся із зазначеною скаргою до відповідача-2.
10.02.2012 позивач звернувся до відповідача з заявою про зняття його з обліку у зв'язку з його відмовою від послуг служби зайнятості та бажанням працевлаштуватися самостійно. 11.02.2012 позивач був знятий з обліку в центрі зайнятості.
Як зазначає позивач, письмову відповідь (лист № 03/3835 від 17.10.2011) на надіслану ним 21.09.2011 до відповідача № 2 скаргу він отримав лише 18.04.2012. За результатами розгляду скарги позивача у її задоволенні було відмовлено. Після цього позивач звернувся до суду з цим позовом.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, ретельно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Предметом спору у справі, що розглядається, є вимоги позивача про скасування рішень відповідачів про відмову в урахуванні розміру його середньої заробітної плати при визначенні розміру допомоги по безробіттю та зобов'язання відповідача-1 здійснити відповідне донарахування. Отже, предметом доказування у цій справі є правомірність дій відповідачів з нарахування позивачу допомоги по безробіттю без урахування його страхового стажу.
Відповідно до приписів частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.
Аналогічне правило містить також пункт 2.1. розділу 2 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці України від 20.11.2000р. № 307, який зареєстрований в Мінюсті 14.12.2000 за № 915/5136 із наступними змінами і доповненнями (далі - Порядок № 307).
Відмовляючи позивачу у призначенні та виплаті допомоги по безробіттю з урахування страхового стажу відповідачі виходили з того, що ОСОБА_4, протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працював менше 26 календарних тижнів, а саме: 25 тижнів 4 дні. При цьому, до такого висновку відповідачі дійшли у зв'язку з тим, що на їх думку початком безробіття є 06.07.2011р. - день надання позивачу статусу безробітного, а не 29.06.2011р. - день звернення позивача до відповідача-1 за сприянням у працевлаштуванні та його реєстрації як такого, що шукає роботу.
У свою чергу позивач наполягає на тому, що початком безробіття у розумінні ч. 1 ст. 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" слід вважати саме 29.06.2011р. - день, коли він офіційно заявив про себе як такого, що не має роботи, тобто безробітного.
В цьому зв'язку представник позивача у судовому засіданні 03.08.2012 зазначив, що поняття "безробітний" у контексті Закону України "Про зайнятість населення" за своїм юридичним змістом відрізняється від поняття "безробітний", яке вживається в Законі України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та наголосив, що якби ці поняття в обох законах були тотожні за змістом - він погодився би з правомірністю дій відповідачів (журнал судового засідання від 03.08.2012, 15:26:15, 15:28:33 та 15:29:02 за звукозаписом).
Суд не може погодитися з такою позицією позивача, виходячи з наступного.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" не містить визначення терміну "безробітний".
Однак відповідно до п. 1 ст. 3 цього Закону законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України "Про зайнятість населення" та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Ця норма має відсильний характер (тобто відсилає до іншого нормативного акту) та чітко вказує на те, що Закон України "Про зайнятість населення" є частиною законодавства про страхування на випадок безробіття.
Згідно з статтею 2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
У разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу.
Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних державною службою зайнятості визначається Кабінетом Міністрів України.
З контексту наведеної статті вбачається, що законодавець чітко розрізняє поняття "громадянин, який шукає роботу" та "безробітний". В першому випадку - це громадянин, який звернувся до центру зайнятості з метою пошуку підходящої роботи; у другому - це спеціальний статус, який надається такому громадянину з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як такого, що шукає роботу. Отже, саме з моменту надання громадянину статусу безробітного починається період безробіття, тобто проміжок часу, впродовж якого особа отримує відповідну грошову допомогу.
Цей висновок підтверджується також формулюванням частини 2 п. 2.1. розділу 2 Наказу № 307: "Залежно від тривалості безробіття допомога по безробіттю зменшується і виплачується у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; надалі - 70 відсотків".
Тобто мова йде про безробіття як період, протягом якого особа отримує відповідну допомогу, а не про явище, коли частина економічно активного населення є бездіяльною (не працює через відсутність відповідної роботи).
Таким чином, висновок відповідачів про те, що початок безробіття у розумінні частини 1 статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" наступив у позивача саме 06.07.2011р. (з моменту надання йому статусу безробітного), а не 29.06.2011р. (реєстрація його як такого, що шукає роботу) є правомірним.
У позовній заяві позивач, з посиланням на правила абзацу 2 частини 1 статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та пункт 2.3. Порядку № 307, також зазначив, що право на допомогу по безробіттю зберігається у разі настання перерви страхового стажу з поважних причин, якщо особа протягом місяця після закінчення цієї перерви зареєструвалась в установленому порядку в державній службі зайнятості як безробітна. Поважними причинами є: навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, клінічній ординатурі, аспірантурі, докторантурі з денною формою навчання; строкова військова служба; здійснення догляду непрацюючою працездатною особою за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 18 років, а також за пенсіонером, який за експертним медичним висновком потребує постійного стороннього догляду; інші поважні причини, передбачені законодавством України. Серед інших поважних причин позивач зазначив про серйозні травми, які він отримав під час дорожньо-транспортної пригоди, в яку потрапив 31.12.2010р. та тривале, у зв'язку з цим, лікування, що підтверджується відповідними документами, наданими до матеріалів справи.
З цього приводу суд зазначає, що у наведених правових нормах йде мова про перерву страхового стажу з поважних причин, а не пропущення строку звернення до центру зайнятості з цих причин.
Як вбачається з матеріалів справи (копії трудової книжки позивача), з останнього місця роботи - аудитор відділу внутрішнього аудиту товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "ЄвразРесурс Україна" - позивач був звільнений на підставі пункту 1 статті 36 Кодексу законів про працю України (за угодою сторін). Таку перерву страхового стажу, на думку суду, не можна вважати поважною у розумінні абзацу 2 частини 1 статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та пункту 2.3. Порядку № 307.
Доводи позивача щодо пропущення ним строку звернення до центру зайнятості з підстав незадовільного стану здоров'я спростовуються поясненнями представника позивача, який у судовому засіданні 03.08.2012 зазначив, що пропуск строку звернення був обумовлений перш за все консультаціями посадових осіб відповідача-1. Якщо б ці особи, за твердженнями представника позивача, поінформували позивача про необхідність з'явитися до центру зайнятості раніше, він зробив би це (журнал судового засідання від 03.08.2012, 14:34:25 за звукозаписом).
Під час розгляду справи судом встановлено, що працівники Єнакіївського міського центру зайнятості, а саме: спеціаліст ОСОБА_5 та директор Новикова Н.В. дійсно інформували позивача про можливість звернення до центру зайнятості 29.06.2011р. із збереженням можливості отримати допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу. Про це свідчить відповідь Донецького обласного центру зайнятості від 17.10.2011 № 03/3835 (а.с. 48), а також пояснення представників відповідача-1 та відповідача-2, які визнали цей факт під час судового засідання 03.08.2012 (14:39:42 за звукозаписом).
Між тим, консультації посадових осіб не можуть мати перевагу у застосуванні перед нормами діючого законодавства України, а отже і слугувати підставою для призначення позивачу допомоги по безробіттю залежно від страхового стажу.
Однак якщо позивач вважає, що можливість отримання цієї допомоги він втратив саме з вини зазначених посадових осіб відповідача-1, він не позбавлений права у встановленому діючим законодавством порядку, з дотриманням правил підвідомчості та підсудності, звернутися до суду з відповідним позовом про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди (статті 1166 та 1167 Цивільного кодексу України).
Приймаючи до уваги викладене та керуючись ст.ст. статей 2-15, 17-18, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Єнакіївського міського центру зайнятості та Донецького обласного центру зайнятості про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 03 серпня 2012 року.
Повний текст постанови складений протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Дворников М.С.