28 лютого 2012 р.Справа № 1820/2-а-144/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Жигилія С.П.
Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі Сумської області на постанову Ямпільського районного суду Сумської області від 22.02.2011р. по справі № 1820/2-а-144/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі Сумської області
про визнання неправомірними дій та зобов'язання нарахувати пенсію за вислугу років,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі Сумської області, в якому просила:
- ухвалити постанову, якою визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі Сумської області про відмову призначення позивачу пенсії на пільгових умовах за вислугу років;
- забов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі зарахувати до спеціального стажу її роботи період роботи з 25.11.2003 року по 16.08.2010 року в Малому приватному підприємстві «Медіум» та забов'язати нарахувати їй пенсію за вислугу років з дня подачі позивачем документів та заяви про нарахування пенсії, тобто з 9 вересня 2010 року.
Постановою Ямпільського районного суду Сумської області від 22.02.2011 року зазначений позов задоволено.
Визнано незаконними дії управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі Сумської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні їй пенсії за вислугу років.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі Сумської області зарахувати у стаж, що дає право на пенсію за вислугу років, період роботи ОСОБА_1 з 25.11.2003р по 16.08.2010 року в Малому приватному підприємстві «Медіум».
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі Сумської області нарахувати пенсію за вислугу років ОСОБА_1 з дня подачі нею заяви, тобто з 09 вересня 2010 року.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, Управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі Сумської області просить постанову Ямпільського районного суду Сумської області від 22.02.2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позов відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», постанови Кабінету Міністрів України «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» № 909 від 04.11.1993 року.
Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка з 01 серпня 1981 року була прийнята на посаду фармацевта аптеки № 26 смт. Ямпіль Сумської області і в подальшому працювала в закладах охорони здоров'я на різних посадах з 01.08.1981 р. по 25.11.2003 р.
З 25.11.2003р по 16.08.2010 року позивач працювала в Малому приватному підприємстві «Медіум» - фармацевтом, завідуючою аптечним кіоском в смт. Ямпіль Сумської області (а.с.5-7), де отримувала заробітну плату (а.с. 60-63).
Позивач закінчила Глухівське медичне училище по спеціальності фармацевт, що підтверджується дипломом НОМЕР_1 від 01.07.1981 року (а.с.8).
В 2002 році позивач проходила відповідну атестацію по підтвердженню вищої кваліфікаційної категорії, та в 1999р., 2007 р. проходила підвищення кваліфікації фармацевтичних працівників (а.с. 64-66).
Мале приватне підприємство «Медіум» зареєстровано як юридична особа 18.08.1995року (а.с.59), та мало право на здійснення підприємницької діяльності по оптово-роздрібній реалізації медикаментів з 16.11.1995 року по 02.03.2010 року, місце проведення діяльності - аптечний кіоск по АДРЕСА_1 (а.с. 9-12).
09 вересня 2010 року ОСОБА_1 звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі Сумської області з заявою та відповідними документами для призначення пенсії за вислугою років, як працівник охорони здоров'я (а.с. 58).
27.09.2010 р. та 07.12.2010 року позивачу була надана відповідь, згідно якої їй було відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років, в зв'язку з тим, що у позивача немає 25 років необхідного спеціального стажу, бо період роботи в Малому приватному підприємстві «Медіум» з 25.11.2003 року по 16.08.2010 рік не зараховано до пільгового стажу, оскільки назва фармацевтичного закладу, що зазначена в трудовій книжці не відповідає Переліку закладів охорони здоров'я, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28.10.2002року №385 та відсутній акредитаційний сертифікат (а.с.13,14).
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з приписів наказу Міністерства охорони здоров'я України № 385 від 28.10. 2002 року, у відповідності до яких посади, на яких працювала позивач, віднесені до посад фармацевтичних працівників, та положень пункту и) ст. 77 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я", якими передбачено право фармацевтичних працівників на пільгові умови пенсійного забезпечення.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до пункту «є» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» (з подальшими змінами і а доповненнями) передбачено, що до установ охорони здоров'я відносяться аптеки, аптечні кіоски, аптечні магазини. До посад відносяться - провізори, фармацевт (незалежно від найменування посад).
Згідно з п. 3 наказу Міністерства охорони здоров'я № 385 від 28.10.2002 «Про затвердження переліків закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров'я» до фармацевтичних (аптечних) закладів відносяться: аптека. аптечна база (склад), база (склад) медичної техніки, база спеціальною медичного постачання (центральна, республіканська, обласна), контрольно-аналітична лабораторія, лабораторія з аналізу якості лікарських засобів, магазин (медичної техніки, медичної оптики).
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що Мале приватне підприємство «Медіум» відноситься до закладів охорони здоров'я, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за вислугу років, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову.
Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі Сумської області залишити без задоволення.
Постанову Ямпільського районного суду Сумської області від 22.02.2011р. по справі № 1820/2-а-144/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П.
Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т. С.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П.