"08" жовтня 2012 р.Справа № 5017/2199/2012
Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.
при секретарі судового засідання: Гарновській К.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Євсеєва А.О.;
від відповідача: не з'явились;
від третьої особи: не з'явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль-Південь;
до відповідача: Служби автомобільних доріг в Одеській області;
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком";
про стягнення 2 110 919 грн.
26.07.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль-Південь", звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Служби автомобільних доріг в Одеській області, згідно якої просить суд стягнути з відповідача вартість безпідставно отриманого майна у сумі 2 110 919грн. та покласти на відповідача судові витрати.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.07.2012р. було порушено провадження у справі та, відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Товариство з обмеженою відповідальністю „Шляхове будівництво „Альтком".
Із змісту позовної заяви вбачається, що в обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на обставини, з яких вбачається, що на підставі Генерального договору підряду, укладеного 03.03.2007р. між Службою автомобільних доріг в Одеській області (Замовник) та ТОВ „Шляхове будівництво „Альтком" (Генпідрядник), ТОВ „Шляхове будівництво „Альтком" уклало з позивачем 01.12.2007р. контракти субпідряду №450 та №449, за якими позивач взяв на себе зобов'язання переважно власними силами і засобами виконати роботи з капітального ремонту автомобільної дороги державного значення Київ -Одеса, транспортна розв'язка та шляхопровід на км 458+820 Одеської області. Як зазначає позивач, на виконання умов Контракту субпідряду №450 в серпні 2008р. ним було фактично виконано роботи на суму 1 996 773 грн., а на виконання умов Контракту субпідряду №449, в серпні 2008р. - фактично були виконано роботи на суму 114 146 грн. Разом з тим, позивач стверджує, що виконані роботи за серпень 2008р. за актами приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) на загальну суму 2 110 919 грн. на момент звернення з позовом не сплачені, з причин відмови Замовника (Відповідача) приймати роботи на зазначену суму та підписувати акти форми КБ-2в та КБ-3, при цьому, позивач вказує, що Угодою про розірвання від 08.06.2010р. було розірвано Генеральний договір підряду №1КР від 03.03.2007р. Отже, з урахуванням наведених обставин, на підставі положень ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України, позивач вважає, що відповідач отримав майно без існування будь-якого договору тобто безпідставно, в зв'язку з чим, позивач вимагає від відповідача сплатити вартість побудованого/створеного ним майна у сумі 2 110 919, 00 грн.
Відповідач у судові засідання не з'явився, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення судових ухвал, які наявні у матеріалах справи. Враховуючи викладене, оскільки відповідач правом участі у судових засіданнях не скористався, суд доходить висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі відповідача, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -Товариство з обмеженою відповідальністю „Шляхове будівництво „Альтком" в судові засідання не з'явилась, пояснень з приводу заявленого позову не надала, про поважність причин відсутності у судових засіданнях не повідомила, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.
В судовому засіданні 08.10.2012р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
Як встановлено матеріалами справи, 3 березня 2007 року між Службою автомобільних доріг в Одеській області (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Шляхове будівництво „Альтком" (Генпідрядник) було укладено Генеральний договір підряду №1КР на виконання робіт по капітальному ремонту автомобільної дороги державного значення Київ -Одеса, на ділянках км 409,0 -км 464,122 в межах Одеської області (надалі - Генеральний договір).
Відповідно до пункту 1.1. Генерального договору підряду визначено, що Замовник доручає, а Генпідрядник бере на себе зобов'язання по виконанню робіт по капітальному ремонту автомобільної дороги державного значення Київ -Одеса, на ділянках км 409,0-км 464, 122 в межах Одеської області.
Згідно з пунктом 10.1. Генерального договору підряду визначено, що Генпідрядник має право залучити до виконання робіт субпідрядників.
На виконання вказаного Генерального договору підряду, 1 грудня 2007 року між Генпідрядником та Товариством з обмеженою відповідальністю „Автомагістраль-Південь" (Субпідрядник) було укладено два контракти:
1) Контракт субпідряду №450, згідно з яким Субпідрядник взяв на себе зобов'язання переважно власними силами і засобами виконати роботи з капітального ремонту автомобільної дороги державного значення Київ -Одеса, транспортна розв'язка на км 458+820 Одеської області, а Генпідрядник взяв на себе зобов'язання забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти роботи і повністю сплатити вартість фактично виконаних робіт.
2) Контракт субпідряду №449, за яким Субпідрядник взяв на себе зобов'язання переважно власними силами і засобами виконати роботи з капітального ремонту автомобільної дороги державного значення Київ -Одеса, шляхопровід на км 458+820 Одеської області, а Генпідрядник взяв на себе зобовязання забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти роботи і повністю сплатити вартість фактично виконаних робіт.
Позивачем на виконання умов Контракту субпідряду №450 в серпні 2008р. фактично були виконані роботи на суму 1 996 773,00 грн. 00, та на виконання умов Контракту субпідряду №449, в серпні 2008р. фактично були виконані роботи на суму 114 146,00грн., на загалом на суму 2 110 919.00 грн. Довідки про вартість виконаних будівельних робіт (КБ-3) за серпень 2008р. та Акти приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) за серпень 2008р. на дану суму були надіслані на адресу Генпідрядника для підписання, та прийняття робіт і подальшого перерахування коштів на рахунок позивача.
Між тим, фактично виконані позивачем роботи за вищевказаними актами приймання-передачі Генпідрядником оплачені не були, разом з тим з матеріалів справи вбачається, що комісією у складі представника ТОВ „Автомагістраль Південь" та представника технічного нагляду замовника - Зайченко В.М. -провідного інженеру відділу технічного контролю та якості робіт Служби автомобільних доріг у Одеській області, на протязі серпня 2008 р. було складено акти огляду прихованих робіт, виконаних ТОВ „ Автомагістраль-Південь", в яких зазначено, що відхилення від проектної документації, технології та вимог чинних нормативів -відсутні (т. ІІ, а.с. 6-27).
Як вказує позивач, під час листування з Генпідрядником та з'ясування підстав неоплати виконаних робіт, позивачем було з'ясовано, що 08.06.2010р. між Замовником та Генпідрядником було укладено Угоду про розірвання Генерального договору підряду №1КР від 03.03.2007р., в якій визначено, що всі взаєморозрахунки між сторонами по зобов'язанням, які виникли до укладення цієї угоди виконані у повному обсязі, будь-яка заборгованість сторін відсутня, будь-які збитки, пов'язані з розірванням договору -відсутні (т. ІІ, а.с. 4).
Листом від 28.12.2011р. №1227-2, позивач звернувся до Служби автомобільних доріг в Одеській області, з проханням підписати та прийняти роботи, виконані підприємством у 2008 році та надав документацію, підтверджуючу обсяги та вартість виконаних робіт, між тим, у своїй відповіді на даний лист, Служба автомобільних доріг в Одеській області повідомила, що повноважень з прийняття фізичних обсягів виконаних будівельних робіт від субпідрядних організацій Генеральний підрядник Службі не передавав (т. ІІ, а.с. 61-62).
З урахуванням наведених обставин, позивач вважає, що відповідач отримав майно без існування будь-якого договору тобто безпідставно, в зв'язку з чим, позивач вимагає від відповідача сплатити вартість побудованого/створеного ним майна у сумі 2 110 919, 00 грн., на підставі положень ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, надані під час судового розгляду, проаналізувавши наявні у справі докази та давши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Зазначене право позивача цілком кореспондується з обов'язком суду порушити провадження за оформленими належним чином позовами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.
Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 2 ст. 838 Цивільного кодексу України визначено, що генпідрядник несе відповідальність перед замовником за порушення субпідрядником його зобов'язань, а перед субпідрядником - за порушення зобов'язань замовником. Таку відповідальність генпідрядник вправі перекласти потім відповідно на субпідрядника і замовника, якщо порушення договірних зобов'язань було викликане їхніми діями. Пряме пред'явлення вимог замовника і субпідрядника одне до одного не допускається.
Як встановлено матеріалами справи, Генпідрядник - ТОВ „Шляхове будівництво „Альтком" уклало із Замовником - Службою автомобільних доріг в Одеській області Угоду про розірвання Генерального договору №1КР. Пунктом 3 даної угоди сторони визнали про припинення будь-яких зобов'язань по відношенню один до одного, також сторони визнали відсутність взаємних претензій та заборгованостей між собою.
Отже, суд доходить висновку, що роботи виконані Позивачем у серпні 2008 року, за Контарктами субпідряду №449, №450 від 01.12.2007р., виконані на підставі позадоговірних зобов'язань.
У відповідності до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Разом з тим, положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
При регулюванні означених відносин, згідно до положень цієї глави, необхідно мати на увазі, що суб'єктами зобов'язань, що виникають з безпідставного збагачення (тобто набувачем і потерпілим), можуть виступати як фізичні так і юридичні особи, а також держава, територіальні громади, Автономна Республіка Крим. Особа, що безпідставно отримала (зберегла) майно, повинна повернути його потерпілому. У разі невиконання цього обов'язку майно підлягає стягненню з означеною особи в судовому порядку. Обов'язок повернути безпідставно отримане майно є різновидом цивільно-правової санкції, а не мірою відповідальності. Тому наявність вини в поведінці особи, що безпідставно збагатіла, не вимагається. Означена цивільно-правова санкція застосовується і в тих випадках, коли безпідставне набуття майна є результатом події, поведінки самого потерпілого або третіх осіб.
Термін „майно", що вживається в ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, має на увазі як предмети зовнішнього матеріального світу (матеріальні об'єкти), так і майнові або зобов'язальні права (наприклад, право власності на речі чи гроші; право вимоги виконання зобов'язань третіми особами тощо).
Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність хоча б двох умов: перше -збільшення або збереження майна однією стороною (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого); друге -відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення або збагачення за підставою, яка згодом відпала. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Як зазначалося вище, ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, припускає можливість виникнення двох видів зобов'язань з безпідставного збагачення:
- зобов'язання, що виникли внаслідок безпідставного придбання (майно набувача збільшується, майно потерпілого зменшується);
- зобов'язання, що виникли внаслідок безпідставного збереження (збереження майна збоку набувача або не збільшення майна з боку потерпілого).
Прикладом першого виду зобов'язань можуть бути такі: помилкове повторне виконання зобов'язань (повторна поставка товарів, повторна оплата рахунків тощо); помилкова поставка товарів (або помилковий перерахунок коштів) на адресу неналежного набувача; оплата рахунку за послугу, яку фактично не отримали; збільшення майна внаслідок стихійного лиха (повінню викинуло майно на берег); повернення позикових речей не тому кредитору.
Прикладом другого виду зобов'язання є такі: несплата послуг, якими фактично скористувався набувач; виконання зобов'язань замість третіх осіб (наприклад, один з учасників податку на земельну ділянку, що знаходиться в спільній сумісній власності декількох осіб - співвласників житлового будинку, що розташований на цій ділянці); несплата набувачем грошових коштів потерпілому за користування майном, яке взяв потерпілий в оренду.
Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються до всіх вимог про повернення безпідставного збагачення незалежно від підстав їх виникнення, в тому числі до вимог: про повернення виконаного за недійсним правочином (повернення майна, придбаного у особи, яка не уповноважена на його продаж); про витребування майна власником з чужого незаконного володіння (повернення власнику майна, що визнане безхозним без належних на те підстав); про повернення виконаного однією із сторін в зобов'язанні (повернення орендатору частини сплаченої ним орендодавцю авансом орендної плати в зв'язку з неможливістю використання в подальшому об'єкту оренди за його призначенням); про відшкодування шкоди особою, яка незаконно придбала майно, або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (відшкодування вартості ремонту чужого майна, що було придбане або використовувалось на незаконних підставах).
Зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виникають при наявності наступних вимог: необхідно, щоб одна особа набула (зберегла) майно за рахунок іншої. Збільшення або збереження в попередньому розмірі майна на одній стороні є результатом відповідного зменшення майна на іншій та необхідно, щоб набуття майна однією особою за рахунок іншої відбулося без достатньої правової підстави, передбаченої законом або угодою.
У залежності від змісту вимоги, яка пред'являється на підставі зобов'язання, яке виникає у потерпілого, законодавець передбачив можливість повернення набутого (збереженого) майна в натурі. Майно, яке може бути розпізнане, повертається в натурі. Доходи також повертаються в натурі або у вигляді грошового еквіваленту.
Відповідно до ст. 1213 Цивільного кодексу України визначено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Безпідставно набуте майно повертається тому, за рахунок кого було набуте.
З урахуванням встановлених обставин, суд доходить висновку, що фактично виконані позивачем будівельно-монтажні роботи на суму 2 110 919,00 грн. відповідач отримав безпідставно та оскільки результати виконаних робіт не можуть бути повернуті позивачу в натурі, вартість даних робіт, встановлена довідками про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2008 року, підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ТОВ „Автомагістраль-Південь" та стягнення з Служби автомобільних доріг в Одеській області вартості безпідставно отриманого майна у розмірі 2 110 919, 00 грн.
На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Служби автомобільних доріг в Одеській області (65013, м. Одеса, вул. М.Грушевського, 49, код ЄДРПОУ 25829550) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль-Південь" (м. Одеса, вул. Р. Кармена, 21, код ЄДРПОУ 34252469) вартість безпідставно отриманого майна у сумі 2 110 919/два мільйони сто десять тисяч дев'ятсот девятнадцять/грн. та судовий збір у сумі 42 218/сорок дві тисячі двісті вісімнадцять/грн. 38 коп.
Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 12.10.2012р.
Суддя Невінгловська Ю.М.