"11" жовтня 2012 р. Справа № 5016/1147/2012 (14/40)
За позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"
/юр.адреса: 04050, м.Київ, вул.Глибочицька, 44, поштова адреса: 73039, м.Херсон, пр-т 200 років Херсону, 25/
до першого відповідача: Комунального підприємства "Експлуатаційне лінійне управління автодоріг" /54003, м.Миколаїв, вул.Гречешникова, 54/
до другого відповідача: Департамент Житлово-комунального господарства Миколаївського міськвиконкому /54001, м. Миколаїв, вул. Адмірала Макарова, 7/.
ІІІ особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 /АДРЕСА_1/
про: стягнення страхового відшкодування за Комплексним договором №06/02-200001511 добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасного випадку у порядку регресу у розмірі 37596,02 грн., -
Суддя Васильєва Л.І.
Від позивача: Бацокін С.В., дов. № 376-2011 від 07.10.2011р.
Від першого відповідача: Естеркін О.М., дов. від 29.05.2012р.
Від другого відповідача: Сапожник А.А., дов. № 949/08/07 від 06.09.2012р.
Від третьої особи: ОСОБА_2
Позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення з 1-го відповідача страхового відшкодування за комплексним договором №06/02-200001511 добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасного випадку у порядку регресу у розмірі 37596,02 грн.
Перший відповідач у відзиві проти позову заперечує. В обґрунтування заперечень вказує, що в 2003р. розпорядженням Фонду комунальної власності м. Миколаєва відповідачу на праві повного господарського відання були передані дороги м. Миколаєва, зливова каналізація. Разом з тим, згідно рішення Миколаївської міської ради "Про затвердження Правил благоустрою, санітарного утримання територій, забезпечення чистоти і порядку в м. Миколаєві" № 12/21 від 19.04.2007р., ініціатором ремонту існуючих доріг з обов'язковим ремонтом люкового і зливного господарства виступає Департамент житлово-комунального господарства, який і визначає конкретні об'єкти проведення робіт, ділянки доріг, вулиць на яких проводиться поточний або капітальний ремонт, а також щорічно проводить конкурс з закупівлі робіт, послуг за державні кошти в межах лімітів, виділених міською радою. Відповідач зазначає, що в останні роки він не є переможцем вказаних конкурсів, а проведення робіт по огорожі пошкоджених ділянок з бюджету не фінансується. Вказує, що за відсутності бюджетних коштів замовлення на виконання робіт, укладення договорів на утримання Департаментом ЖКГ з іншими особами, відповідач позбавлений можливості проводити роботи по утриманню доріг міста, встановлення знаків і огорожі.
Другий відповідач у відзиві просить в задоволенні позову відмовити. Зазначає, що балансоутримувачем доріг м. Миколаєва є КП «ЕЛУ автодоріг». Вказує, що брак коштів у місцевому бюджеті не дозволяє фінансувати всі необхідні заходи з утримання доріг у повному обсязі, але це не звільняє першого відповідача від здійснення контролю за дорогами, які знаходяться у нього на балансі. Вказує, що до Департаменту ЖКГ не надходило жодних заяв від КП «ЕЛУ автодоріг»щодо виділення коштів на здійснення огорожі люку зливної каналізації по вул. Залізничній.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 позов також вважає необґрунтованим, зазначив, що адміністративні справи про притягнення його до адміністративної відповідальності розглядались без його участі, він не мав можливості надати відповідні докази відсутності його вини в ДТП.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, суд -
встановив:
05.11.2010р. між ПАТ "Страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" та ОСОБА_6 був укладений Комплексний договір № 06/02-200001511 добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, за яким був застрахований автомобіль HONDA CIVIC 1.8, державний номер НОМЕР_1.
Вигодонабувачем за договором визначено ПАТ «Перший Український Міжнародний банк».
26.11.2010р. у м. Миколаєві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобілю HONDA CIVIC 1.8, державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_6
Позивач вказує, що означена дорожньо-транспортна пригода сталася в наслідок порушення посадовою особою КП "ЕЛУ автодоріг" ОСОБА_2 правил, норм і стандартів стосовно забезпечення безпеки дорожнього руху, що виразилася у відсутності тимчасових дорожніх знаків та огороджень в місці відсутності кришки зливної каналізації, що призвело до ДТП, яке трапилося 26.11.2010р. близько 19:30 в м. Миколаїв по вул. Залізничній, у наслідок якої автомобіль HONDA CIVIC 1.8, державний номер НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження, чим порушив вимоги п. 1.5 Правил дорожнього руху України. Працівниками ДАІ в діях ОСОБА_2 встановлені порушення вимог чинного законодавства та складено адміністративний протокол за ч. 4 ст. 140 КУпАП.
Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 31.03.2011р. встановлено, що дії посадової особи КП "ЕЛУ автодоріг" ОСОБА_2 містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП, але враховуючи те, що з часу скоєння правопорушення минуло більше ніж 3 місяці, провадження у справі було припинено.
Згідно звіту експерта автотоварознавця Богомолова В.Е. № 124-10 від 15.12.2010р., вартість завданого матеріального збитку власникові автомобіля HONDA CIVIC 1.8, державний номер НОМЕР_1 складає 41526,42 грн.
На виконання умов договору позивач платіжним дорученням № 176 від 12.01.2011р. сплатив на рахунок ОСОБА_6 страхове відшкодування у розмірі 37596,02 грн.
Згідно ст.1191 Цивільного кодексу України, особа яка відшкодувала шкоду, заподіяну з вини іншого, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.
Відповідно до приписів ст.. 27 Закону України «Про страхування»та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Позивач просить стягнути з першого відповідача в порядку регресу суму страхового відшкодування в розмірі 37596,02 грн.
Позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до ч.1 ст. 16 Закону України „Про автомобільні дороги", вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю.
Згідно з ст. 18 зазначеного закону складовими вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є: проїзна частина вулиць і доріг, трамвайне полотно, дорожнє покриття, штучні споруди, споруди дорожнього водовідводу, технічні засоби організації дорожнього руху, зупинки міського транспорту, тротуари, пішохідні та велосипедні доріжки, зелені насадження, наземні та підземні мережі.
Таким чином, власником дороги з усіма її складовими по вулиці Залізничній є територіальна громада м. Миколаєва в особі Миколаївської міської ради.
Водночас, рішенням Миколаївської міської ради від 13.12.2001р. №36/11 „Про створення та реорганізацію комунальних підприємств та установ, затвердження їх статутів" на базі комунального майна було створено комунальне підприємство „Експлуатаційне лінійне управління автодоріг" та затверджено його статут.
Відповідно до п.2.2 зазначеного рішення, комунальному підприємству було передано дороги, мости, причал, ливневу каналізацію та інші дорожні об'єкти, права та обов'язки щодо їх управління, експлуатації та утримання згідно з чинним законодавством України.
При цьому, 09.01.2003р. Фондом комунальної власності міської ради м. Миколаєва було видано розпорядження № 6-р „Про закріплення комунального майна (дороги Ленінського району) за комунальним підприємством „ЕЛУ автодоріг", згідно із додатком до якого дорога вулиці Залізнична була закріплена за вказаним комунальним підприємством на праві повного господарського відання, а отже згідно з чинним законодавством відповідач є уповноваженою власником дорожньо-транспортною організацією.
За вимогами ч.1 ст. 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
Відповідно до ст.9 Закону України „Про дорожній рух" до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить:
- термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах;
- виявлення аварійно-небезпечних ділянок та місць концентрації дорожньо-транспортних подій і впровадження у таких місцях відповідних заходів щодо удосконалення організації дорожнього руху;
- своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами.
Частиною 3 ст.12 Закону України „Про дорожній рух" встановлено, що посадові особи, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд, зобов'язані:
- забезпечувати утримання їх у стані, що відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;
- при виникненні умов, що створюють загрозу безпеці дорожнього руху, здійснювати заходи для своєчасної заборони або обмеження руху, а також відновлення безпечних умов для руху;
- позначати місця виконання робіт, місця, де залишено на дорозі, вулиці, залізничному переїзді машини і механізми, будівельні матеріали тощо, відповідними дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами, а в темний час доби і при тумані - сигнальними вогнями, передбаченими діючими нормами;
- своєчасно виявляти перешкоди дорожньому руху та забезпечувати їх усунення, а у разі неможливості - невідкладно позначати дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами.
Згідно зі ст.24 Закону України „Про дорожній рух" власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні. При виконанні робіт по ремонту і утриманню автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів дорожньо-експлуатаційні організації у першочерговому порядку повинні здійснювати заходи щодо безпеки дорожнього руху на основі обліку і аналізу дорожньо-транспортних подій, результатів обстежень і огляду автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, і передусім на аварійних і небезпечних ділянках та у місцях концентрації дорожньо-транспортних подій. Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, правила користування ними та їх охорони затверджуються Кабінетом Міністрів України. Власники доріг, вулиць та залізничних переїздів, керівні працівники дорожньо-експлуатаційних організацій несуть відповідальність, в тому числі і кримінальну, якщо дорожньо-транспортна подія сталася з їх вини.
Аналогічні положення передбачені і Єдиними правилами ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994р. №198, відповідно до п.1 яких Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони (далі - Правила) поширюються на автомобільні (позаміські) дороги, міські вулиці і дороги загального користування, залізничні переїзди (далі - дорожні об'єкти) в межах смуги їх відчуження та червоних ліній і є обов'язковими для їх власників або уповноважених ними органів, організацій, що здійснюють ремонт і утримання дорожніх об'єктів (далі - дорожньо-експлуатаційні організації) і користувачів.
За вимогами п.2 Єдиних правил, ремонт і утримання дорожніх об'єктів (крім залізничних переїздів), що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями, які належать до сфери управління Укравтодору, а тих, що перебувають у комунальній власності, - відповідними комунальними дорожньо-експлуатаційними організаціями.
Відповідно до п.11 Єдиних правил, власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов'язані:
- своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху;
- постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух;
- відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів.
Згідно з п.41 Єдиних правил особи, винні в порушені вимог, передбачених цими Правилами, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Як свідчать матеріали справи, всупереч вище переліченим вимогам законодавства щодо безпеки руху, КП „ЕЛУ автодоріг" не виконувало постійного контролю за експлуатаційним станом усіх елементів дорожніх об'єктів, не виявило перешкоду у дорожньому русі, а саме відкритий колодязь і кришку люка, які невідкладно треба було позначити дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями, не попередило власника або балансоутримувача відповідних інженерних мереж - в результаті чого і сталася дорожньо-транспортна пригода.
Водночас відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306, перешкода для руху - нерухомий об'єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об'єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу.
Під таке поняття перешкоди для руху в повній мірі підпадає і відкритий люк колодязя зливової каналізації, як нерухомий об'єкт у межах смуги руху транспортного засобу, що змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу.
Як випливає з вищевикладеного, виявлення усіх перешкод в дорожньому русі та невідкладне позначення їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями -це обов'язок КП „ЕЛУ автодоріг", яке є, відповідно, уповноваженою дорожньо-експлуатаційною організацією.
До того ж, обов'язок належного утримання доріг міста покладений на КП „ЕЛУ автодоріг" і вимогами його статуту, згідно з п.1.1 Загальних положень якого, дане підприємство створено Миколаївською міською радою з метою здійснення господарської діяльності для вирішення соціально-економічних проблем міста по управлінню, утриманню і експлуатації доріг, мостів міста та засновано на комунальній власності територіальної громади м. Миколаєва.
Вимогами Статуту також передбачено, що предметом діяльності підприємства є в тому числі поточний ремонт автомобільних доріг (п.2.1 статуту).
Згідно з п. 1.4.1. Технічних правил ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування України П-Г.1-218-113-97, затверджених наказом Української державної корпорації по будівництву, ремонту та утриманню автомобільних доріг „Укравтодор" від 26.09.1997р. №190, завдання поточного ремонту доріг та інших дорожніх робіт полягає у підтриманні їх транспортно-експлуатаційних якостей шляхом усунення незначних пошкоджень, що виникли в процесі експлуатації, а також у постійному догляді за дорогою, шляховими спорудами та смугою відводу, утриманні їх у чистоті і порядку, виявленні перешкод дорожнього руху та забезпечення їх усунення.
Таким чином, всупереч вище переліченим вимогам законодавства щодо безпеки руху відповідач-1 (КП „ЕЛУ автодоріг") не виконував постійного контролю за експлуатаційним станом усіх дорожніх об'єктів, не виявив пошкодження в дорожньому русі, не попередив власника відповідних теплових мереж -в результаті чого і сталась дорожньо-транспортна пригода, заподіяна шкода транспортному засобу.
Крім того, слід враховувати, що відповідно до п.38 Єдиних правил основними вимогами до транспортно-експлуатаційного стану дорожніх об'єктів є відповідність контрольованих показників окремих їх елементів і об'єктів у цілому ДСТУ 3587.
Відповідно до пунктів 3.1.7-3.1.10 ДСТУ 3587-97 „Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди" зруйновані кришки та решітки повинні бути негайно огороджені та позначені відповідними технічними засобами організації дорожнього руху. Іх заміна повинна бути проведена протягом діб з моменту виявлення.
Тобто, наявність цих норм також свідчить про наявність вини КП „ЕЛУ автодоріг" у спричиненні ДТП.
Заперечення першого відповідача відносно того, що відшкодування завданої позивачу шкоди унеможливлює те, що зливова каналізація по вул. Залізничній в повне господарське відання КП «ЕЛУ автодоріг»не передавалась є необґрунтованими, оскільки як зазначено вище люк, кришка чи решітка люку є елементом дороги, контроль за якою покладений на відповідача-1 (КП „ЕЛУ автодоріг").
Розмір завданої шкоди позивач обґрунтував належним чином, що підтверджується наявним у матеріалах справі звітом експертної оцінки № 124-10, які не спростовані доказами чи доводами відповідачів.
Суд не приймає до уваги доводи першого відповідача щодо відсутності в нього коштів на утримання автодоріг, придбання дорожніх знаків, сигнальних, огороджувальних і направляючих пристроїв, оскільки не надано доказів відсутності в нього таких знаків та пристроїв, доказів звернення до розпорядника коштів щодо виділення відповідних грошових сум для їх придбання.
Згідно із ст. 22 Цивільного Кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками в тому числі є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Підставою для притягнення особи до відповідальності у вигляді відшкодування шкоди є склад цивільного правопорушення, який складається з: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкоди, завданої такою поведінкою; причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду.
Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірною бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Встановлені судом обставини свідчать про наявність всіх елементи правопорушення з боку першого відповідача: протиправність поведінки в формі бездіяльності, шкода, завдана такою поведінкою в сумі 37596,02 грн.; причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою, та вина особи, яка заподіяла шкоду, а саме 1-го відповідача.
За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення з першого відповідача - КП „ЕЛУ автодоріг" в порядку регресу відповідно до статті 1191 Цивільного кодексу України суми страхового відшкодування в розмірі 37596,02 грн. обґрунтовані, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Оскільки вина другого відповідача у скоєні дорожньо-транспортної пригоди відсутня, суд не вбачає підстав щодо стягнення з нього суми страхового відшкодування.
Керуючись ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства "Експлуатаційне лінійне управління автодоріг" /54003, м.Миколаїв, вул.Гречешникова, 54, код ЄДРПОУ 03349499/ на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" /04050, м.Київ, вул.Глибочицька, 44, код ЄДРПОУ 24175269/ суму страхового відшкодування у порядку регресу у розмірі 37596,02 грн.
Видати наказ.
Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Л.І. Васильєва
Повний текст рішення складено та підписано 12.10.2012р.