"09" жовтня 2012 р. Справа № 5016/1708/2012(1/101)
м. Миколаїв
За позовом: Публічне акціонерне товариство "Ужгородський Турбогаз"
/88000, м. Ужгород, вул. Болгарська, 3/
до відповідача: Приватне акціонерне товариство "Зангас - НГС"
/54017, м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 34/3/
про стягнення 670333,03 грн.
Суддя Васильєва Л.І.
Представники:
Від позивача:Васильєв А.А. дов. від 28.09.2012р.
Від відповідача:Шевченко О.О. дов. від 20.07.2012р.
Суть спору: позивач звернувся до господарського суду Миколаївської області із позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 670333,03 грн., в тому числі 602980,00 грн. основного боргу, 46091,79 грн. пені, 21261,24 грн. 3% річних.
Відповідач у відзиві основний борг в сумі 602980,00 грн. визнає. Наявність заборгованості пояснює тяжким фінансовим становищем підприємства. Просить відмовити в задоволенні пені та відстрочити сплату основного боргу та 3% річних до 01.02.2013р.
Вислухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд -
встановив:
14 вересня 2010р. між сторонами у справі було укладено договір № 12/10, за умовами якого відповідач доручив та зобов'язався у встановленому договором порядку прийняти і сплатити, а позивач прийняв на себе зобов'язання виконувати роботи по виготовленню і поставці у власність відповідача продукції виробничо-технічного призначення.
Згідно пунктів 1.2, 3.1, 3.2 договору, номенклатура і терміни поставки продукції, ціна продукції, загальна вартість продукції, інші необхідні умови вказуються в специфікаціях, оформлених в двосторонньому порядку додатками до договору.
27 грудня 2010 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору, якою продовжено строк дії договору до 31.12.2012р.
28 травня 2012р. у зв'язку із зміною найменування товариств, сторонами у справі була укладена додаткова угода № 2.
Згідно з специфікацією № 1, що є невід'ємною частиною договору, позивач зобов'язався продати, а замовник прийняти і сплатити продукцію на загальну суму 1702980,00 грн.
Пунктом 3 специфікації визначені умови розрахунків -попередня оплата 70% вартості товару, решта 30% - по факту виготовлення продукції.
22.10.2010р. на виконання умов договору, відповідач здійснив попередню оплату в сумі 1100000,00 грн.
Згідно п. 4.1 договору, здача-приймання продукції проводиться по кількості відповідно до видаткових накладних на відпуск продукції, що оформлюється їх підписанням сторонами, а за якістю відповідно до вимог ТУ.
Позивач протягом березня - червня 2011р. поставив відповідачу товар на загальну суму 1702980,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними № 72 від 31.03.2011р., № 77 від 08.04.2011р., № 188 від 21.06.2011р., довіреностями № 120 від 31.03.2011р., № 232 від 20.06.2011р.
Відповідач за отриманий товар в повному обсязі не розрахувався.
Таким чином, заборгованість відповідача за отриманий за договором від 14 вересня 2010р. № 12/10 товар становить 602980,00 грн. (1702980,00 грн. - 1100000,00 грн. )
Відповідно до норм ч. 1 ст. 712, ст. ст. 629, 525, 526 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, за невиконання належним чином грошових зобов'язань у встановлений строк, позивач нарахував відповідачу до сплати 3% річних в сумі 21261,24 грн.
Пунктом 5.4 договору встановлено, що за порушення терміну оплати вказаного в п.3.3, відповідач має сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.
За розрахунком позивача, відповідачу нараховано пеню за період з 01.09.2011р. по 29.02.2012р. в сумі 46091,79 грн.
Разом з тим, позовні вимоги підлягають задоволенню частково виходячи з такого.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Відповідно до приписів ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи матеріальні інтереси сторін, а також те, що відповідач сплатив 65% суми договору, суд вважає за необхідне зменшити розмір належної до сплати пені та стягнути з відповідача пеню в сумі 20000,00 грн.
Клопотання відповідача про відстрочку сплати основного боргу та 3% річних до 01.02.2013р. задоволенню не підлягає з огляду на його необґрунтованість та недоведеність належними доказами (відсутність грошових коштів не є безумовною підставою для відстрочки виконання рішення).
Зважаючи на те, що позивач правомірно нарахував суму неустойки, спір виник з вини відповідача, суд вважає за необхідне покласти судові витрати на відповідача у повному обсязі.
Керуючись ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Зангас - НГС"/54017, м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 34/3, код ЄДРПОУ 20919780/ на користь Публічного акціонерного товариства "Ужгородський Турбогаз" /88000, м. Ужгород, вул. Болгарська, 3, код ЄДРПОУ 00153608/ 602980,00 грн. основного боргу, 20 000 грн. пені та 21261,24 грн. 3% річних, судові витрати в сумі 13406,66 грн.
Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Л.І. Васильєва
Повний текст рішення складено та підписано 11.10.2012р.