Постанова від 10.10.2012 по справі 8/5007/697/12

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2012 року Справа № 8/5007/697/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Василишин А.Р.

судді Мельник О.В. ,

судді Юрчук М.І.

при секретарі Довгалюк О.П.

за участю представників сторін:

позивача: Остапчук С.Л. (довіреність бн від 20 грудня 2011 року)

відповідача: Горбань Ю.О. (паспорт ТТ 100873, виданий 18 лютого 2012 року)

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Фізичної особи - підприємця Горбаня Юрія Олександровича на рішення господарського суду Житомирської області від 30 серпня 2012 року у справі № 8/5007/697/12 (суддя Давидюк В.К.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго"

до Фізичної особи - підприємця Горбаня Юрія Олександровича

про стягнення 7 228 грн. коп..

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (надалі - Позивач) звернулось в господарський суд Житомирської області з позовною заявою (а.с. 2-3) до Фізичної особи - підприємця Горбаня Юрія Олександровича (надалі - Відповідач) про стягнення 7 228 грн. 62 коп..

Рішенням господарського суду Житомирської області від 30 серпня 2012 року (а.с. 100-101) з підстав, вказаних у цьому рішенні, позов задоволено. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 7 228 грн. 62 коп. Судовий збір в розмірі 1 609 грн. 50 коп. покладено на Відповідача.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції Відповідач, звернувся з апеляційною скаргою (а.с. 107-108) до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій, з підстав, вказаних у цій апеляційній скарзі, просить рішення господарського суду Житомирської області від 30 серпня 2012 року по даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 9 жовтня 2012 року внесено зміни до складу колегії суддів в зв'язку із неможливістю прийняти участь в судовому засіданні зі справи № 8/5007/697/12 судді Крейбух О.Г. (у зв'язку з перебуванням у відпустці) та відповідно до затверджених складів колегій, окрім заміни головуючого судді, визначив колегію в складі: головуючий суддя Василишин А.Р., судді Юрчук М.І., судді Мельник О.В..

В судовому засіданні від 10 жовтня 2012 року представник Відповідача підтримав доводи, висвітлені в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні представник Позивача заперечив проти доводів, висвітлених у апеляційній скарзі.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, розглянувши матеріали та обставинами справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

Рівненським апеляційним господарським судом встановлено, що 11 липня 2011 року між Новоград-Волинським районом електричних мереж, що є виробничим підрозділом Позивача та Відповідачем було укладено договір № 1077 (а.с. 7-10; надалі-Договір).

Пунктом 1 Договору визначено, що Позивач постачає Відповідачу електричну енергію, а Відповідач оплачує вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору.

Відповідно до пункту 2.2.3 Договору: Відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати використану електроенергію, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий пер відповідно до встановленої системи обліку електроенергії, класу напруги та за діючі на період розрахунку тарифами у грошовій формі та за іншими формами розрахуй згідно з чинним законодавством України.

Згідно пункту 2 Договору встановлено, що під час виконання умов Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.

В силу дії пункту 3.1.5 Договору: Позивач має право доступу до належних Відповідачу засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності, контролю показі-якості електроенергії Відповідача для контролю дотримання встановлених режимів споживання енергії.

Як вбачається з наявних у справі доказів, 20 жовтня 2011 року працівниками Новоград-Волинського РЕМ (на виконання вимог Правил користування електричною енергією) було проведено перевірку технічного стану приладів електроенергії Відповідача, в результаті чого виявлено самовільне підключення електроустановки до електричної мережі поза приладом обліку. За фактом порушення Позивачем було складено акт № 002304 порушення ПКЕЕ (а.с.11).

Водночас, колегія Рівненського апеляційного господарського суду наголошує на тому, що у відповідності до вимог пункту 6.41 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 28 від 31 липня 1996 року (зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 18 листопада 2005 року за № 1399/1):

у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника спожив оформляється акт порушень;

в акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків;

за необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідної для усунення допущених порушень;

акт підписується представником постачали електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача

Суд апеляційної інстанції зауважує, що вищеописаний акт (а.с. 11) Відповідач підписав без заперечень.

Пунктом 6.42 Правил користування електричною енергією, передбачено, що: на підставі порушень уповноваженими представниками постачальника електричної є (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків; комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії; споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії; рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу; разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартої розрахункові документи для оплати недорахованої електричної енергії та/або збитків.

26 жовтня 2011 року відбулось засідання комісії з розгляду актів порушення ПКЕЕ, на якому було вирішено нарахувати Відповідачу вартість недоврахованої електричної енергії, за результатами якого було прийнято рішення комісії, оформлене протоколом (а.с. 13).

Колегія суду перевіривши розрахунок обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією констатує, що він був проведений за формулою пункту 2.7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ.

Суд апеляційної інстанції констатує, що для розрахунку загального обсягу самовільно спожитої електричної енергії береться сумарна кількість днів у періоді від дня набуття споживачем права власності на електроустановку чи права користування електроустановкою або із дня здійснення останньої технічної перевірки електричної мережі, до якої було здійснено самовільне підключення, але не більше сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення до дня усунення самовільного підключення.

Відповідно, комісією РЕМ було застосовано шести місячний термін, із 20 квітня 2011року по 20 жовтня 2011 року, тобто з моменту виявлення порушення.

Крім того, судом встановлено, що 30 липня 2007 року Відповідач звертався до Позивача щодо одержання дозволу на підключення до електромереж для будівництва кафе (а.с. 55).

27 квітня 2009 року Позивач своїм рішенням видав дозвіл Відповідачу на подачу напруги від електромереж РЕМ для будівництва кафе. Відповідно до протоколу № 58/3 від 20 серпня 2010 року відбулося випробування трансформатора напруги, актом № 305 від 6 вересня 2010 року інспекцією з енергонагляду надано допуск на підключення до електромережі електроустановки (а.с. 50, 67, 72).

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, Відповідач наказом № 1 визначив відповідальну особу за електрогосподарство на території будівництва кафе (а.с.70). Тобто, вказаним опосередковано підтверджується, що Відповідач мав технічну можливість самовільно підключиться поза обліком використання електроенергії.

11 квітня 2004 року між Позивачем та Відповідачем був укладений договір № 5 (а.с. 74) про надання платних послуг з ремонту та технічного обслуговування електричних мереж.

24 червня 2011 року Позивачем та Відповідачем підписано акт на ремонт ПЛ-10 кв «Барвіновка»ПС 35/10 Миколаївка (а.с. 51-52). Даний акт в судових засіданнях та в апеляційній скарзі Відповідач, з незрозумілих суду причин називає кошторисом. При цьому колегія суду звертає увагу, що в матеріалах справи, окрім акту міститься і кошторис (а.с. 77-78) підписаний представниками Позивача та Відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції зауважує, що Відповідач не надав суду доказів, які могли б вплинути на визначення розрахункового періоду, а саме Позивач не надав суду доказів набуття права власності на електроустановку чи права користування електроустановкою, а також актів здійснення останньої технічної перевірки електричної мережі.

У зв'язку з вищенаведеним, Позивач правомірно визначив обсяг та вартість недоврахованої електричної енергії, яка згідно розрахунку становить 7 228 грн. 62 коп. (а.с.12).

З наявних у справі доказів вбачається, що 28 жовтня 2011 року Позивачем було вручено Відповідачеві рахунок за електроенергію на суму 7 228 грн. 62 коп. (а.с. 14), який Відповідач отримав. Водночас, Відповідачем дана вартість електроенергії не сплачена.

Колегія суду зауважує, що а ні суду першої інстанції, а ні суду апеляційної інстанції, Відповідач доказів погашення заборгованості не надав.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно частини 1, 2 статті 27 Закону України "Про електроенергетику", правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є: крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку; розкомплектування та пошкодження об'єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об'єктів; створення перешкод у здійсненні державного енергетичного нагляду та у виконанні робіт, пов'язаних з обслуговуванням об'єктів електроенергетики; порушення правил охорони електричних мереж; порушення правил користування енергією; насильницькі дії, які перешкоджають оперативному персоналу та посадовим особам об'єктів електроенергетики виконувати свої службові обов'язки; незабезпечення енергією споживачів, що не допускають порушень своїх обов'язків перед енергопостачальниками.

У відповідності з приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В силу дії статей 34, 43 Господарського процесуального кодексу України: докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування; господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили; визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Водночас, матеріалами справи спростовуються доводи Відповідача, щодо не прийняття та не підписання акту виконаних робіт згідно договору № 5 від 11 квітня 2011 року, адже підписаний Відповідачем акт (а.с. 51-52) наявний у матеріалах справи. Що ж до певної невідповідності згаданого акта визначеній формі, то колегія суду констатує, що сама по собі така невідповідність не вказує на його не існування та не є підставою визначати його при розгляді справи про стягнення нарахованих Позивачем сум коштів недійсним (тощо) .

Враховуючи усе вищевказане, Рівненський апеляційний господарський суд констатує недоведеність Відповідачем своїх доводів, на які він посилається, як на підставу для скасування рішення суду першої інстанції.

Інші доводи апелянта є безпідставними, спростовуються усім вищевказаним у постанові апеляційного господарського суду та до уваги колегією суду не беруться.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду Житомирської області, що позов обґрунтований, підтверджений належними та допустимими доказами, а тому підлягає до задоволення.

Враховуючи усе вищевказане у даній судовій постанові, Рівненський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Судові витрати за подачу апеляційної скарги суд покладає на Відповідача.

Керуючись статями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Горбаня Юрія Олександровича - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 30.08.12 р. у справі № 8/5007/697/12 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

5. Справу № 8/5007/697/12 повернути на адресу господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Юрчук М.І.

Попередній документ
26418870
Наступний документ
26418872
Інформація про рішення:
№ рішення: 26418871
№ справи: 8/5007/697/12
Дата рішення: 10.10.2012
Дата публікації: 16.10.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Рівненський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Відшкодування шкоди