79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
11.10.12 Справа № 4/2729-6/445
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючий суддя Дубник О.П.
суддів Скрипчук О.С.
Процика Т.С.
при секретарі судового засідання Мусаковському А.В.
розглянувши апеляційну скаргу Львівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері вих. №5/330вих-12 від 18.09.2012 року (вх.№1795 від 27.09.2012 року)
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 13.02.2012 року (суддя Довга О.І.)
за заявою Міністерства соціальної політики України
про зміну способу виконання рішення Господарського суду Львівської області від 30.09.2008 року
у справі № 4/2729-6/445
за позовом Заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства праці та соціальної політики,, м. Київ
до Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут», м. Львів
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача-1: Міністерства фінансів України, м. Київ
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача-2: Державного казначейства України, м. Київ
про стягнення 2259000 грн.
за участю представників:
від Львівської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері: Дрібнюк Р.М. -старший прокурор (посвідчення №38);
від Прокуратури м. Києва: не з'явився (належно повідомлений);
від стягувача: Гута О.М. -представник (довіреність в матеріалах справи);
від боржника: не з'явився (належно повідомлений);
від третіх осіб: не з'явилися (належно повідомлені).
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.02.2012 року у цій справі (суддя Довга О.І.) змінено спосіб виконання рішення Господарського суду Львівської області від 30.09.2008 року у справі №4/2729-6/445 шляхом звернення стягнення на майно Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут»(надалі ДП «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут»), а саме на: корпус 7В, позначений літерою А-4, загальною площею 10898,8 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Наукова, 7, згідно з договором іпотеки №7583 від 27.10.2004 року. Стягнено з ДП «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут»на користь Міністерства соціальної політики України борг в сумі 1 964 265,26 грн. та пені в сумі 25 900 грн., шляхом звернення стягнення на майно ДП «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут», а саме на: корпус 7В, позначений літерою А-4, загальною площею 10898,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Наукова, 7, згідно з договором іпотеки №7583 від 27.10.2004 року.
Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, Львівський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері оскаржив її в апеляційному порядку. Зокрема, апелянт зазначає, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, а також без повного та всебічного дослідження обставин справи. Скаржник зазначає, що відповідно до ст.2 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна»не можна звернути стягнення на майно боржника.
Львівський апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази у справі, зробив висновок, що апеляційне провадження необхідно припинити. При цьому суд апеляційної інстанції керувався такими мотивами.
Ухвалою суду від 01.10.2012 року апеляційну скаргу прийнято до провадження.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 23.03.2012 року «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам»господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави. Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися в позовній заяві або іншому процесуальному документі, поданому прокурором або заступником прокурора.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 (далі - рішення Конституційного Суду України) державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Як вбачається з апеляційної скарги, прокурором не сформульовано та не вмотивовано, в чому саме полягають інтереси держави, в чому відбулося чи може відбутися порушення інтересів держави, не обґрунтовано необхідність їх захисту.
Відповідно до абзацу 1 пункту 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011 року (зі змінами) «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України»якщо апеляційну скаргу подано особою, яка не має права її подавати, або на процесуальний документ, який не ухвалювався та відсутній у справі то відповідні обставини виключають перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом. У такому випадку останній повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу.
У разі помилкового порушення апеляційного провадження в зазначених випадках суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК.
Відповідно до ст.99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зробила висновок про необхідність припинення апеляційного провадження.
Керуючись п.1 ч.1 ст.80, ст.99 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
Апеляційне провадження у справі №4/2729-6/445 - припинити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку та строки, встановлені ст.ст.109, 110 ГПК України.
Головуючий суддя Дубник О.П.
судді Скрипчук О.С.
Процик Т.С.