про повернення позовної заяви
"12" жовтня 2012 р.№ 5017/2012/1985
Суддя ЗЕЛЕНОВ Г.М., розглянувши матеріали від 10.10.2012 р., які зареєстровані за № 4628/2012, за заявою: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) (АДРЕСА_2. Ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника Товариства з обмеженою відповідальністю (далі -ТОВ) „АЛНАЇР" (65000, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, буд. 39, кв. 44. Код ЄДРПОУ 05521761);
про визнання відсутнього боржника банкрутом.
ВСТАНОВИВ: 10.10.2012 р. ФОП ОСОБА_1 звернулася до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника ТОВ „АЛНАЇР" банкрутом за спрощеною процедурою банкрутства, здійснюючи провадження з особливостями, передбаченими статтею 52 Закону України "Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон №2343-ХІІ), оскільки останній неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредитором на загальну суму 15 000 грн. 00 коп. після настання встановленого строку їх сплати та визнаних претензій боржником.
Заява ФОП ОСОБА_1 про порушення провадження справи про банкрутство ТОВ „АЛНАЇР" у порядку ст. 52 Закону (№2343-ХІІ) підлягає поверненню з наступних підстав:
Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону (№2343-ХІІ) та ст.4-1 ГПК України провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Статтею 9 Закону (№2343-ХІІ), передбачено, що суддя повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство з підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.
Статтею 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставою для повернення заяви і доданих до неї документів без розгляду, є: позовну заяву підписано особою посадове становище якої не підтверджено, не подання доказів на яких ґрунтується заява, не подання доказів сплати судового збору та не подано доказів надсилання боржнику копії заяви та доданих до неї документів.
Заявником до заяви не надано доказів статусу юридичної особи ПП „АЛНАЇР", а саме свідоцтво про державну реєстрацію ПП „АЛНАЇР", статутні та установчі документи, довідку облстатуправління про включення до ЄДРПОУ та довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Відсутність установчих та статутних документів Заявника та боржника позбавляє господарський суд проаналізувати статутний фонд боржника, його організаційно правову форму, засновників, повноваження керівника підприємства, види діяльності та оцінити фінансовий, майновий стан підприємства та встановити відповідність місцезнаходження боржника - юридичної особи статутним та установчим документам.
Відповідно до статті 52 Закону (№2343-ХІІ) у разі, якщо громадянин -підприємець -боржник або керівні органи боржника -юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Статтею 93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходження юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Відповідно до вимог статті 17 Закону „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" (далі - Закон 755-ХV), який набув чинності з 01.07.2004 року в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.
Вказаний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором (пункт 7 статті 19 зазначеного Закону (755-ХV).
Саме зазначений запис державного реєстратора є доказом відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням.
Виходячи з вимог ч.2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідна правова позиція викладена у Пункті 105 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18 грудня 2009 року „Про судову практику в справах про банкрутство".
Заявником до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ „АЛНАЇР", не надано доказів, які підтверджують відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.
Заявник обґрунтовує свої безспірні грошові вимоги до боржника договором суборенди від 20.10.2011р. за № 20/10-11 та актом прийому-передачі контейнера №5095 від 20.10.2011р. і визнаних претензій боржником. Однак дані документи до заяви подані в копіях неналежним чином завірених, тому такі докази не є дійсними та судом не враховуються.
Виходячи з викладеного, ч. 3 ст. 6 Закону (№ 2343-ХІІ) містить загальні норми, а стаття 52 Закону (№ 2343-ХІІ) передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.
За змістом ч.3 ст.6 та ч. ч. 1, 8 ст. 7 Закону (№ 2343-ХІІ) справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність.
Відповідно до Закону (№2343-ХІІ) вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджуються документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, зокрема виконавчими.
Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїй постанові від 17.10. 2006р. у справі № 3/157.
Крім того, заявником не надано господарському суду відомостей податкового органу про останню дату подання боржником податкової звітності та не надано належних доказів, які б свідчили про наявність інших ознак відсутності підприємницької діяльності боржника - ТОВ „АЛНАЇР".
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України „Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 13 п.2 ч.2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір" ставка судового збору за подання заяви про порушення справи про банкрутство, що подається до господарського суду, складає 5 розмірів мінімальної заробітної плати.
Згідно зі ст. 13 Закону України „Про Державний бюджет України на 2012 рік" розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2012р. становив 1073 грн.
Таким чином, заявник зобов'язаний до заяви про порушення справи про банкрутство надати докази сплати судового збору за подання заяви у сумі 5365 грн.
Згідно ч. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року N 15 з наступними змінами та доповненнями, яка застосовується у частині, що не суперечить положенням Закону України „Про судовий збір", до поданої до суду заяви повинен бути доданий оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж про сплату судового збору.
Оскільки до заяви про порушення справи про банкрутство додана ксерокопія квитанції, суд не приймає її як належний доказ сплати судового збору за подання заяви про порушення справи про банкрутство (акт № 05-11/980/2012 від 10.10.2012р.
Відповідно до п. п. 4, 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказу сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі та не подано доказів надсилання боржнику копії заяви та доданих до неї документів. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 17.09.2012 № 01-06/1260/2012 " Про оформлення платіжних документів на перерахування судового збору).
Таким чином, Заявником не надано доказів відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням, доказів безспірних вимог та доказів неплатоспроможності боржника, а тому заява ФОП ОСОБА_1 підлягає поверненню без розгляду на підставі ст. 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та п. 3, 4, 6 ст. 63 ГПК України.
Керуючись п. п. 3, 4, 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та ст. ст. 9, 52 Закону України "Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суддя, -
1. Заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2. Ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника ТОВ „АЛНАЇР" (65000, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, буд. 39, кв. 44. Код ЄДРПОУ 05521761) у порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - повернути без розгляду.
2. Заяву та додані матеріали про порушення справи про банкрутство ТОВ „АЛНАЇР" на 35 аркушах, а також акт № 05-11/980/2012 від 10.10.2012р.
Суддя Зеленов Г.М.