11 жовтня 2012 рокуСправа № 5002-23/3131-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Градової О.Г.,
суддів Латиніна О.А.,
Євдокімова І.В.,
розглянувши апеляційну скаргу Сакського міжрайонного прокурора на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Доброрез І.О.) від 28 вересня 2011 року у справі №5002-23/3131-2011
за позовом Сакського міжрайонного прокурора (вул. Леніна, 34, Саки, 96500)
в особі: Фонду державного майна України (вул. Кутузова, 18/9, Київ 133, 01133)
Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони культурної спадщини (вул. Гоголя, 14, Сімферополь, 95011)
до приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (вул. Шота Руставелі, 39/41, Київ 1, 01001) (а/с 34, Київ, 01019)
товариства з обмеженою відповідальністю "Здравниці України" (вул. Гоголевська, 15, а/с 14, Шевченківський р-н, Київ 54, 01054)
товариства з обмеженою відповідальністю "Кримкурорт" (вул. Гоголевська, 15, Київ 1, 01001)
Виконавчого комітету Сакської міської ради (вул. Леніна, 15, Саки, 96500)
третя особа - Федерація професійних спілок України (майдан Незалежності, 2, Київ 12, 01012)
про визнання недійсним рішення і договорів купівлі-продажу та спонукання до повернення майна,
Рішенням місцевого господарського суду позов задоволено частково - визнано недійсним договір купівлі-продажу лабораторного корпусу (м. Саки, вул. Курортна, 10), який укладений продавцем - акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", та покупцем - товариством з обмеженою відповідальністю "Здравниці України". В частині визнання недійсним договору про подальшу продаж цього майна покупцю товариству з обмеженою відповідальністю "Кримкурорт" та витребування у нього майна на користь держави в особі Фонду державного майна України провадження у справі припинено. В іншій частині позову відмовлено. Здійснений розподіл судових витрат (а.с. 69-79 т. 3).
Судове рішення мотивовано тим, що при прийнятті спірного рішення виконком Сакської міської ради не враховано те, що оформлення права власності та продаж лабораторного корпусу, який є об'єктом культурної спадщини, не було погоджено з відповідним органом охорони культурної спадщини. Щодо визнання недійсним подальшого укладеного договору про продаж майна покупцю товариству з обмеженою відповідальністю "Кримкурорт" провадження у цій справі підлягає припиненню тому, що є судове рішення по таким же позовним вимогам, між тим ж сторонами та за тими же обставинами.
Зі справи вбачається наступне:
11 квітня 1960 року відповідно до постанови Ради Міністрів Української РСР №606 від 23 квітня 1960 року (а.с. 136-140 т. 1), постанови Ради Міністрів СРСР №335 від 10 березня 1960 року (а.с. 141-143 т. 1) Міністерство охорони здоров'я УРСР було зобов'язано безоплатно передати Українській республіканській Раді профспілок всі діючі 73 госпрозрахункові санаторії, 92 будинки відпочинку, 8 санаторних пансіонатів, які знаходяться у віданні Головного управління курортів, санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР, згідно з додатками NN 1, 2, а також санаторії і будинки відпочинку, що будуються для цього Управління.
За вказаним додатком №1 до постанови Ради Міністрів Української РСР №606 від 23 квітня 1960 року передачі в місті Саки підлягав лише санаторій ім. Леніна на 750 ліжок.
18 листопада 1990 року між профспілкою СРСР та Федерацією профспілок України підписаний договір, за яким майно (в тому числі санаторій ім. М.Н. Бурденко, 1974 року організації, та санаторій ім. В.І. Леніна, 1978 року організації, які знаходилися в м. Саки, вул. Курортна, 4) закріплено за Федерацією профспілок України на праві власності (а.с. 86-88 т. 2).
22 листопада 1991 року постановою Президії Ради Федерації незалежних профспілок України було вирішено на базі санаторно-курортних закладів, підприємств та установ профспілок України та за пайовою участю Фонду соціального страхування України створити акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" з статутним капіталом 1.089,389 тис.карбованців (а.с. 83 т. 1).
04 грудня 1991 року між Радою Федерації незалежних профспілок України та Фондом соціального страхування України у письмовій формі був укладений засновницький договір про утворення акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця", до статутного фонду якого засновники зобов'язалися передати: Федерація незалежних профспілок України - основні фонди санаторно-курортних установ вартістю 1033584 тис.руб., Фонд соціального страхування України - 55.800 тис.руб., які виділені на капітальне будівництво та придбання обладнання (а.с. 128-132 т. 1). 20 січня 1997 року рішенням Вищого арбітражного суду України відмовлено у визнанні недійсним вказаного договору (а.с. 117-118 т. 1, а.с. 89-90 т. 2), 17 червня 1997 року постановою Вищого арбітражного суду України це рішення залишено без змін (а.с. 91-93 т. 2), 22 листопада 2007 року Верховним Судом України відмовлено у порушенні касаційного провадження (а.с. 113 т. 1, а.с. 94 т. 2).
24 січня 1992 року Федерація незалежних профспілок України передала за актом прийому-передачі майно (в тому числі санаторій ім. М.Н. Бурденко) акціонерному товариству лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (а.с. 83-85 т. 2).
27 червня 2003 року Виконкомом Сакської міської ради прийнято рішення №204 (2), яким вирішено оформити право власності на будівлі та споруди дочірнього підприємства спеціалізованого спинального санаторію імені М.Н. Бурденко (в тому числі на лабораторний корпус №2, літера "Д", вул. Курортна, 10, м. Саки) за акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (а.с. 36-38 т. 1). 11 серпня 2005 року надано свідоцтво про право власності на комплекс спеціалізованого спинального санаторію ім. М.Н. Бурденко по вул. Курортна, 10, м. Саки, за акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (а.с. 31 т. 1).
При цьому, рішенням виконкому Кримської обласної ради народних депутатів від 21 червня 1983 року №362 корпус №2 санаторію ім. В.І. Леніна (в якому працював академік М.Н. Бурденко) та пам'ятний знак на честь академіка М.Н. Бурденко санаторію ім. М.Н. Бурденко взяті під державну охорону як пам'ятники історії та культури (а.с. 39-40 т. 1). Також наказом Міністерства культури і туризму України №957/0/16-10 від 25 жовтня 2010 року будівля, в якій працював академік М.Н. Бурденко 1880-1914 рр., розташована по вул. Курортна, 10, м. Саки, підлягала занесенню до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією місцевого значення об'єкти культурної спадщини (а.с. 41-43 т. 1). 19 січня 2005 року з ЗАТ "Здравниці України" укладений договір з охорони пам'ятки історії місцевого значення - будівлі, в якій працював з початку 20 століття академік М.Н. Бурденко, розташованої в м. Саки, вул. Курортна, 10, літера "Д" (а.с. 42-45 т. 3). 12 лютого 2009 року такий же охоронний договір укладений з ТОВ "Кримкурорт" (а.с. 44 т. 1). В 2010-2011 роках органом охорони культурної спадщини надавалися дозволи на ремонт цього об'єкту (а.с. 63-66 т. 3).
З документів інвентарної справи БТІ слідує, що станом на 10 січня 2003 року будівля корпусу №2 складалася з одноповерхової основної частини за літерою "Д", 1914 року побудови, прибудови "д", тамбуру "д", крильця-пандуса, є 180 кв.м. мощення двора (а.с. 50-57 т. 3).
10 серпня 2004 року між продавцем - дочірнім підприємством "Спеціалізований спинальний санаторій ім. М.Н. Бурденко" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", та покупцем - закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", у простій формі укладений договір купівлі-продажу лабораторного корпусу №2, розташованого в м. Саки, вул. Курортна, 10. Продаж відбулася за 59.953,20 грн., які сплачені покупцем продавцю до підписання договору (а.с. 59-60 т. 3). 10 серпня 2004 року предмет продажу переданий від продавця покупцю за актом прийому-передачі (а.с. 61 т. 3).
13 серпня 2004 року за письмовим договором вказаний корпус №2 закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" проданий товариству з обмеженою відповідальністю "Здравниці України" за 135.000 грн. 18 серпня 2004 року предмет продажу переданий від продавця покупцю за актом прийому-передачі (а.с. 19-23 т. 1).
Додатково, 08 жовтня 2004 року ті ж сторони та за дозволом загальних зборів закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" про продаж нерухомості за конкурсом (а.с. 24-29 т. 1), погодженням Рескомітету з охорони культурної спадщини від 05 жовтня 2004 року (а.с. 62 т. 3) у нотаріальній формі уклали договір купівлі-продажу того ж нерухомого майна за ту ж саму ціну. Покупець сплатив продавцю 135.000 грн. до підписання цього договору. Того ж дня правочин зареєстровано в Державному реєстрі правочинів за №168120 (а.с. 14-18, 127-129 т. 1). 28 жовтня 2004 року здійснена державна реєстрація права власності за вказаним покупцем в Державному реєстрі прав власності на нерухомість, що підтверджує витяг (а.с. 35 т. 1).
27 грудня 2007 року між продавцем - закритим акціонерним товариством "Здравниці України", та покупцем - товариством з обмеженою відповідальністю "Кримкурорт" (а.с. 62-64 т. 1), у нотаріальній формі укладений договір купівлі-продажу тієї ж нерухомості. Продаж відбулася за 500.000 грн. (а.с. 32-33 т. 1). Того ж дня правочин зареєстровано в Державному реєстрі правочинів за №168120 (а.с. 14-18, 130 т. 1). 30 січня 2008 року здійснена державна реєстрація права власності за вказаним покупцем в Державному реєстрі прав власності на нерухомість, що підтверджує витяг (а.с. 34, 131 т. 1).
Відповідно до статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. Проведення судової експертизи має бути доручено компетентним організаціям чи безпосередньо спеціалістам, які володіють необхідними для цього знаннями. Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.
Відповідно до частини 3 статті 43, статей 43 і 34 Господарського процесуального кодексу України питання щодо достатності та належності доказів для вирішення спору є компетенцією господарського суду, який оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності; для встановлення фактичних обставин справи господарський суд створює сторонам необхідні умови, в тому числі має право призначити судову експертизу, яка є одним з видів засобів доказування.
А тому питання щодо достатності доказів, в тому числі, шляхом отримання висновку судового експерта, є компетенцією суду, а не прокурора чи сторони у справі.
Апеляційний господарський суд вважає, що для всебічного, повного і об'єктивного розгляду цієї господарської справи необхідно встановити обставини передачі в 1960 році лабораторного корпусу №2, в якому працював академік М.Н. Бурденко, в складі санаторію чи об'єкту, який не був закінчений будівництвом. Такі обставини можуть бути встановлені через аналіз бухгалтерської звітності, для чого потрібні спеціальні знання в галузі бухгалтерського обліку.
Пунктом 1 частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду зупинити провадження у справі, в тому числі у разі призначення судової експертизи.
Відповідно до пункту 1.13 Інструкції про призначення і проведення судових експертиз і експертних досліджень і науково-методичних рекомендацій по питаннях підготовки і призначення судових експертиз і експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08 жовтня 1998 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 листопада 1998 року за N705/3145, строк проведення експертизи встановлюється, у залежності від складності дослідження, з урахуванням експертного навантаження фахівців, керівником експертної установи; для матеріалів з особливо великою кількістю об'єктів або найскладніших за характером досліджень строк виконання може бути більш двох місяців; у виняткових випадках - строк виконання експертизи встановлюється у більший розумний строк за письмовою домовленістю з органом (особою), який призначив експертизу, після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів.
Приймаючи до уваги те, що проведення експертизи може зайняти тривалий час, а для розгляду апеляційної скарги законом встановлений двомісячний строк, апеляційний господарський суд вважає необхідним зупинити провадження по цій справі до отримання висновку експертизи.
05 січня 2012 року ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду було призначено судову експертизу по цій справі, яка не була проведена через не надання необхідних документів по справі. Тому апеляційний господарський суд витребує додаткові докази та призначає судову експертизу, що необхідно для всебічного, повного та об'єктивного встановлення усіх обставин, що мають значення для справи.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 22, 38, 41, 42, 101, пунктом 1 частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Зобов'язати Федерацію професійних спілок України надати судовій колегії Статут, реєстраційні документи.
Зобов'язати Сакського міжрайонного прокурора, Фонд державного майна України, Федерацію професійних спілок України, ПАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" надати судовій колегії:
- пояснення та докази (в тому числі бухгалтерського обліку) передачі в 1960 році лабораторного корпусу, в якому працював академік М.Н. Бурденко, від Міністерства охорони здоров'я УРСР до ведення Української республіканської Ради профспілок (в тому числі, в складі якого санаторію чи незакінченого будівництвом об'єкту цей лабораторний корпус передавався);
- пояснення та докази зміни адреси цього корпус з будинку №4 на будинок №10 по вул. Курортна, м. Саки;
- пояснення та докази організації санаторію ім. Бурденко (в тому числі приймання в експлуатацію будівель та споруд цього санаторію).
Зобов'язати приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" надати судовій колегії:
- засвідчену копію засновницького договору від 04 грудня 1991 року між Радою Федерації незалежних профспілок України та Фондом соціального страхування України про утворення акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця";
- Положення чи Статут дочірнього підприємства "Спеціалізований спинальний санаторій ім. М.Н. Бурденко" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" станом на 10 серпня 2004 року;
- докази передачі за договором купівлі-продажу від 27 грудня 2007 року продавцем - закритим акціонерним товариством "Здравниці України", покупцю - товариству з обмеженою відповідальністю "Кримкурорт", предмету продажу.
Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Кримкурорт" надати судовій колегії:
- докази оплати за придбання лабораторного корпусу за спірним договором;
- пояснення та докази щодо знаходження у якої особи на даний час лабораторного корпусу №2, літера "Д", вул. Курортна, 10, м. Саки;
- пояснення та докази права власності на цей корпус на даний час.
Зобов'язати Виконавчий комітет Сакської міської ради надати судовій колегії документи, на підставі яких 27 червня 2003 року було прийнято рішення №204 (2), яким вирішено оформити право власності на будівлі та споруди ДП спеціалізованого спинального санаторію ім. М.Н. Бурденко (в тому числі на лабораторний корпус №2, літера "Д", вул. Курортна, 10, м. Саки) за акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця".
Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Здравниці України" та товариство з обмеженою відповідальністю "Кримкурорт" надати судовій колегії пояснення та докази чинності рішення від 19 липня 2011 року господарського суду Автономної Республіки Крим у справі №5002-33/2632-2011.
Зобов'язати прокурора, сторони та третю особу надати судовій колегії засвідчені належним чином документи за період з 1960 року до наступного часу:
- картки обліку основних засобів та зносу об'єкту основних засобів - лабораторний корпус №2, розташований на даний час в м. Саки, вул. Курортна, в якому працював академік М.Н. Бурденко;
- регістри бухгалтерського обліку по рахункам основних засобів та зносу основних засобів, які підтверджують наявність обліку об'єкту основних засобів - лабораторний корпус №2, розташований на даний час в м. Саки, вул. Курортна, в якому працював академік М.Н. Бурденко;
- акт прийому-передачі основних засобів - лабораторний корпус №2, розташований на даний час в м. Саки, вул. Курортна, в якому працював академік М.Н. Бурденко;
- регістри бухгалтерського обліку, які підтверджують проведення переоцінок, дооцінок, ремонт (та ін.) об'єкту основних засобів - лабораторний корпус №2, розташований на даний час в м. Саки, вул. Курортна, в якому працював академік М.Н. Бурденко.
- інші документи, які мають значення для справи.
2. Призначити у справі судову економічну експертизу.
3. Проведення судової економічної експертизи доручити Севастопольському відділенню Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені Заслуженого професора М.С. Бокаріуса.
4. На вирішення експерта поставити наступні запитання:
1) чи передавався в 1960 році від Міністерства охорони здоров'я УРСР до ведення Української республіканської Ради профспілок лабораторний корпус №2, розташований на даний час в м. Саки, вул. Курортна, в якому працював академік М.Н. Бурденко ?
2) в складі якого об'єкту (санаторію ім. В.І. Леніна, санаторію ім. М.Н. Бурденко чи об'єкту, який не був добудований) передавався цей лабораторний корпус ?
3) за чиї кошти вказаний лабораторний корпус утримувався з 1960 року до наступного часу ?
5. Попередити експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих висновків та за відмову надати експертний висновок.
6. Попередні витрати, пов'язані з оплатою за проведення судової економічної експертизи, покласти на закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" та товариство з обмеженою відповідальністю "Кримкурорт" у рівних частинах.
7. На вимогу експерта прокурор, сторони та третя особа зобов'язані надати необхідні документи.
8. Провадження у справі №5002-23/3131-2011 зупинити до отримання висновку судової економічної експертизи.
9. Матеріали справи №5002-23/3131-2011 направити до Севастопольського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені Заслуженого професора М.С. Бокаріуса (99055, місто Севастополь, вул. Хрюкіна, 18).
10. Копії даної ухвали направити прокурору, сторонам, третій особі та експертній установі.
Головуючий суддя О.Г. Градова
Судді О.А.Латинін
І.В. Євдокімов
Розсилка:
1. Сакський міжрайонний прокурор (вул. Леніна, 34, Саки, 96500)
2. Фонд державного майна України (вул. Кутузова, 18/9, Київ 133, 01133)
3. Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з охорони культурної спадщини (вул. Гоголя, 14, Сімферополь, 95011)
4. приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (вул. Шота Руставелі, 39/41, Київ 1, 01001)
5. приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (а/с 34, Київ, 01019)
6. товариство з обмеженою відповідальністю "Здравниці України" (вул. Гоголевська, 15, а/с 14, Шевченківський р-н, Київ 54, 01054)
7. товариство з обмеженою відповідальністю "Кримкурорт" (вул. Гоголевська, 15, Київ 1, 01001)
8. Виконавчий комітет Сакської міської ради (вул. Леніна, 15, Саки, 96500)
9. прокурор міста Севастополя
10. Федерація професійних спілок України (майдан Незалежності, 2, Київ 12, 01012)