"10" жовтня 2012 р.Справа № 5017/2298/2012
Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.
при секретарі судового засідання: Гарновській К.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Вахненко М.В. (представник діючий на підставі довіреності);
від відповідача: не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Грімальді";
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Моментальні платежі";
про стягнення 19194,34 грн.
СУТЬ СПОРУ: Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю „Грімальді" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Моментальні платежі", в якій, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (вх. ГСОО №30339/2012 від 08.10.2012р.) просить суд стягнути з відповідача 9313,32 грн. заборгованості за договором оренди №31/12 від 31.12.2010р., 71,50 грн. інфляційних, 237,79 грн. 3% річних, 71,73 грн. пені, 9500,00 грн. штрафу та судовий збір.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що на підставі укладеного між сторонами договору оренди нерухомого майна №31/12 від 31.12.2010р., позивачем було виконано вчасно та в повному обсязі свої зобов'язання, між тим, відповідач в порушення вимог договору, орендну плату не сплатив, що стало підставою для звернення з відповідним позовом.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.08.2012 року суддею Невінгловською Ю.М. було порушено провадження по справі №5017/2298/2012 та призначено розгляд справи в судовому засіданні.
Разом з тим, в заяві вх. ГСОО №30339/2012 від 08.10.2012р., позивач зазначив, що умовами п. 10.3 договору оренди нерухомого майна №31/12 від 31.12.2010р. сторонами було зазначено, що усі суперечки, пов'язані з виконанням договору і не вирішені за взаємною згодою, підлягають розгляду в господарському суді м. Києва відповідно до законодавства України, між тим, з огляду на те, що положення Господарського процесуального кодексу України не передбачено поняття договірної підсудності, згідно вимог чинного законодавства ТОВ „Грімальді" звернулось з даним позовом за місцезнаходженням відповідача до господарського суду Одеської області.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до ст.ст. 12, 13, 15 Господарського процесуального кодексу України, дана справа, з огляду на предметний та суб'єктний склад, має розглядатись у господарському суді Одеської області, за місцезнаходженням відповідача.
Ухвалою господарського суду від 19.09.2012р., на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, за клопотанням представника позивача, строк розгляду справи було продовжено на 15 днів -до 10.10.2012р.
Відповідач у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, шляхом надсилання ухвал суду на адресу реєстрації, зазначену у спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України станом на 05.09.2012 року. Отже, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності за такою адресою відповідача, суд вважає, що ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу належним чином.
Крім того, суд зазначає, що згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті із відміткою поштової установи "за зазначеною адресою не проживає", суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
31.12.2010 року між ТОВ „Грімальді" (надалі -орендодавець) та ТОВ „Моментальні платежі" (надалі -орендар) укладено договір оренди нерухомого майна №31/12, згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове користування (оренду) нежитлове приміщення загальною площею 1 кв.м. (надалі за текстом -об'єкт оренди, орендоване приміщення), яке розташоване на першому поверсі будівлі торгівельного центру «Єсеніно», загальною площею 10263 кв.м (характеристика відповідно до правовстановлюючого документа) та торговельною площею -9216,7 кв.м, розташована за адресою: вул. Єсеніна, буд. 16, м. Кривий Ріг, далі -будівля, а орендар зобов'язався прийняти приміщення та сплачувати оренду плату на умовах, в розмірах та строки, передбачені цим договором.
Відповідно до п. 2.1 договору, об'єкт оренди надається орендарю для розміщення апарату для поповнення рахунків та проведення оплат.
Умовами п. 3.1 визначено, що договір укладено в письмовій формі, строком дії з 01.01.2011р. до 31.12.2014р. і вступає в силу з 01.01.2011р., але в будь-якому випадку з моменту його підписання сторонами та скріплення їх печатками.
Пунктом 3.2 договору встановлено, що дата початку використання орендарем орендованих приміщень є дата підписання акту приймання-передачі об'єкту оренди, який сторони зобов'язані укласти в день підписання сторонами цього договору.
Згідно п. 4.1 договору, розмір орендної плати за цим договором за 1 кв.м об'єкту оренди на місяць, складає: 500, 00 грн., в т.ч. ПДВ -83,33 грн.
Положеннями п. 4.2 визначено, що загальна сума орендної плати на місяць визначається шляхом множення кількості квадратних метрів площі об'єкта оренди згідно з актом прийому-передачі на зазначений вище розмір орендної плати за один квадратний метр згідно з цим договором. Розмір орендної плати коригується щорічно на індекс інфляції за попередній рік. У разі, якщо величина індексу інфляції становить менше 100 відсотків, індексація орендної плати не проводиться.
Відповідно до умов п.4.5 договору, орендна плата нараховується орендареві з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі об'єкта оренди орендарю і припиняється нараховуватись з дня підписання акту прийому-передачі об'єкта оренди орендодавцю. Протягом трьох банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі об'єкта оренди, орендарем сплачується орендна плата за перший та останній місяць оренди.
Орендна плата сплачується орендарем щомісяця, не пізніше 15-го числа поточного місяця, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця, зазначений в реквізитах сторін (п.4.6 договору).
У відповідності до умов п. 4.8 договору, по закінченню кожного розрахункового місяця сторонами підписується акт про надання послуг.
Згідно з п.п. 8.2.1 договору, керуючись другим реченням ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, сторони домовились, що у випадку прострочення орендарем виконання зобов'язань, що передбачає здійснення платежів на користь орендодавця, і якщо будь-який платіж (його частина) за даним договором буде прострочений орендарем, орендар зобов'язаний сплатити орендодавцю пеню в розмірі 0,5% від відповідної суми простроченого зобов'язання за кожний календарний день прострочення. Крім того, за кожні 30 календарних днів існування заборгованості за договором, орендар додатково зобов'язаний буде сплачувати орендодавцю штраф в розмірі 10% від суми заборгованості, яка склалась на день нарахування такого штрафу (вказаний штраф нараховується в останній день кожного 30-тиденного періоду прострочення оплати заборгованості, тобто штраф нараховується на 30-тий день прострочення, 60-тий день прострочення, 90-тий день прострочення і так далі).
На виконання умов вищезазначеного договору позивач передав, а орендар -ТОВ „Моментальні платежі" прийняв у оренду приміщення, загальною площею 1 кв.м., яке розташовано на 1-му поверсі Торгівельного центру «Єсеніно», розташованому за адресою: м. Кривій Ріг, вул. Єсеніна, 16, що підтверджується актом приймання-передачі приміщення від 01.01.2011р. (а.с. 22).
Як зазначає позивач, згідно розрахунку заборгованості за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем за договором №31/12 від 31.12.2010р. у розмірі 9313,32 грн.
Водночас, згідно довідки банку вих. №1502-01-05/7109 від 16.07.2012р. (а.с. 29) протягом періоду з 01.01.2011р. по 13.07.2012р. на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти від ТОВ „Моментальні платежі" не надходили.
Отже, на момент звернення з позовом, згідно розрахунку позивача, за ТОВ „Моментальні платежі" рахується заборгованість перед позивачем за договором оренди №31/12 від 31.12.2010р. у розмірі 9313,32 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням договірних зобов'язань відповідачем, що обумовлено порушенням умов з оплати орендних платежів та направлено на стягнення з відповідача основної заборгованості за договором №31/12 від 31.12.2010р., додаткової відповідальності за договором відповідно до п.п. 8.2.1 договору у вигляді штрафу, пені, інфляційних та 3% річних.
Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (п.п. 1, 2 ст. 639 Цивільного кодексу України).
Із змісту п. 2 ст. 640 Цивільного кодексу України вбачається, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Як вбачається з матеріалів справи, укладений сторонами договір, за своєю правовою природою відноситься до договорів найму та умови якого ніяким чином не суперечать нормам діючого законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Як встановлено матеріалами справи, за умовами договору оренди №31/12 від 31.12.2010р. уповноваженими представниками сторін підписаний та скріплений відповідними печатками акт приймання-передачі від 01.01.2011р., згідно якого ТОВ „Грімальді" передало, а ТОВ „Моментальні платежі" прийняло об'єкт оренди у належному стані для його цільового використання.
Разом з тим, відповідачем за умовами укладеного між сторонами договору, було прийнято на себе зобов'язання по сплаті орендних платежів.
За період існування орендних правовідносин між сторонами, зокрема з січня 2011 року по 18 липня 2012р. ТОВ „Моментальні платежі" жодних платежів по сплаті орендної плати не здійснило.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Із вищезазначених обставин справи виходить, що відповідач порушив виконання своїх зобов'язань за договором оренди №31/12 від 31.12.2010р., а саме не сплатив орендні платежі за період з січня 2011 року по 18 липня 2012р.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Між тим, відповідачем, в порушення вищевказаних норм, не доведено належним чином відсутність заборгованості перед ТОВ „Грімальді" та не надано будь-яких доказів, які б спростовували заявлені позивачем обставини.
У відповідності до умов договору оренди №31/12 від 31.12.2010р., щомісячний розмір орендної плати становить 500,00 грн., при цьому, орендна плата щорічно корегується на індекс інфляції, в зв'язку з чим, позивачем у грудні 2011р. було здійснено індексацію орендної плати та її розмір за вказаний місяць становив 528,43 грн. Крім того, розмір орендної плати у період з січня по листопад 2011 року та у період з січня по липень 2012 року в місяць становив 500,00 грн., водночас розмір орендної плати за липень 2012 року нараховано за 18 днів, в зв'язку з чим, орендна плата за 18 днів липня 2012р. становить 290,32 грн.- пропорційно кількості днів користуванням приміщення у даний період.
Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо визначення суми заборгованості відповідача по сплаті орендних платежів, встановив, що позивач допустив помилку при здійсненні даного розрахунку. Так, позивачем встановлено, що загальний розмір орендної плати, що підлягає стягненню з відповідача становить 9313,32 грн., тоді як вірно 9318,75 грн. ((500,00 (орендна плата в місяць)?17 (місяців)) + 528,43 (орендна плата за грудень 2011р.)+ 290,32 (орендна плата за 18 днів липня 2012р.) = 9318,75).
При цьому, враховуючи, що у суду відсутні повноваження щодо збільшення позовних вимог, а таке право відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України належить виключно позивачу, суд не виходить за межі позовних вимог та приймає заявлену позивачем суму заборгованості по орендній платі у розмірі 9313,32 грн.
Отже, загальна сума боргу за договором оренди №31/12 від 31.12.2010р., яка підлягає стягненню з відповідача становить 9313,32 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем 3% річних у розмірі 237,79 грн. та інфляційних у розмірі 71,50 грн., встановив, що позивач в цілому вірно здійснив відповідні нарахування, між тим, допустив арифметичну помилку при визначенні їх загального розміру, в зв'язку з чим, суд здійснив власний розрахунок та встановив, що загальна сума 3% річних становить 216,01 грн., а інфляційних -70,50 грн.
Отже, загальна сума 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача становить 216,01 грн. та інфляційних -70,50 грн.
Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.
Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.
Перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем пені у розмірі 71,73 грн., нарахованої у розмірі 0,5% за кожен день прострочення від суми заборгованості (п.8.2.1 договору оренди), по кожному окремому місяцю, вважає його вірним та таким, що підлягає задоволенню, оскільки вказаний розмір пені не перевищує розміру пені встановленого ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Крім того, умовами п.п. 8.2.1 договору передбачено, що за кожні 30 календарних днів існування заборгованості за договором, орендар додатково зобов'язаний буде сплачувати орендодавцю штраф в розмірі 10% від суми заборгованості, яка склалась на день нарахування такого штрафу (вказаний штраф нараховується в останній день кожного 30-тиденного періоду прострочення оплати заборгованості, тобто штраф нараховується на 30-тий день прострочення, 60-тий день прострочення, 90-тий день прострочення і так далі).
Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем штрафу у розмірі 9500,00 грн., дослідивши наявні в матеріалах справи докази та давши їм правову оцінку, дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача штрафу за прострочення сплати орендної плати, нарахованого на підставі п.п. 8.2.1 договору оренди №31/12 від 31.12.2010р., у розмірі 9500,00 грн.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог ТОВ „Грімальді" та стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі у розмірі 9313,32 грн., інфляційних у розмір 70,50 грн., 3% річних у розмірі 216,01 грн., пені у розмірі 71,73 грн. та штрафу у розмірі 9500,00 грн.
Враховуючи, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, на підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1609,50 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 32-33, 43-44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Моментальні платежі" (65058, м.Одеса, провулок Ботанічний, буд. 4 кв. 72, код ЄДРПОУ 36851062) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Грімальді" (01034, м.Київ, вул. Олеся Гочара, буд. 41, 6 поверх, код ЄДРПОУ 32829507) 9313/дев'ять тисяч триста тринадцять/грн. 32 коп. основного боргу, 216/двісті шістнадцять/грн. 01 коп. 3% річних, 70/сімдесят/грн. 50 коп. інфляційних, 71/сімдесят одна/грн. 73 коп. пені та 9500/дев'ять тисяч п'ятсот/грн. штрафу.
3. В решті позову відмовити.
4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Моментальні платежі" (65058, м.Одеса, провулок Ботанічний, буд. 4 кв. 72, код ЄДРПОУ 36851062) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Грімальді" (01034, м.Київ, вул. Олеся Гочара, буд. 41, 6 поверх, код ЄДРПОУ 32829507) 1609/одна тисяча шістсот дев'ять/грн. 50 коп. судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 12.10.2012р.
Суддя Невінгловська Ю.М.