10.10.12р. Справа № 43/5005/6960/2012
За позовом Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго", м. Павлоград
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Діско", м. Дніпропетровськ
про стягнення заборгованості
Суддя Мартинюк С.В.
Представники:
від позивача: Шевчук А.В. за дов. б/н від 04.01.12р., представник
від відповідача: не з'явився
Комунальне підприємство "Павлоградтеплоенерго", м. Павлоград звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Діско", м. Дніпропетровськ про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 12 295,13 грн. та витрат по сплаті судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором на відпуск теплової енергії для потреб опалення № 415 від 01.01.2010 року, в частині повного та своєчасного розрахунку за спожиту теплову енергію.
Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив. Відзив на позов та документи витребувані судом не надав.
Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу. Крім того, позивачем подано докази повторного направлення копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.
Згідно з ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.
У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 10.10.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
Між комунальним підприємством "Павлоградтеплоенерго" (далі- позивач - постачальник) та приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Діско" (далі- відповідач, споживач) укладено договір №415 від 01.01.2010 року на відпуск теплової енергії для потреб опалення.
Відповідно до п.1.1. договору, постачальник зобов'язався постачати споживачу своєчасно та відповідної якості теплову енергію для потреб опалення, а споживач зобов"язався своєчасно сплачувати теплову енергію за встановленими тарифами. Суб"єктом споживання теплової енергії для потреб опалення є нежитлове приміщення за адресою: вул. Карла Маркса, 69, кв.24 (п.1.2. договору).
Пунктом 3.1. договору встановлено, що використання теплової енергії допускається тільки на підставі даного договору.
Відповідно до п. 3.3 договору, виконавець постачає споживачеві теплову енергію (на початку опалювального сезону) за умови 100% передоплати не пізніше, ніж за 7 (сім) календарних днів до початку постачання тепла, згідно з п. 5.2 цього договору.
Ціна за 1 Гкал становить 750,44 грн. включаючи ПДВ, затверджена рішенням Павлоградського виконавчого комітету №994 від 02.10.2009 року і вводитися з дію з 15.10.2009 року. Загальна розрахункова вартість за опалювальний період 9 109 гривень, включаючи ПДВ, з додатком розрахунку вартості послуг за місяцями. Рахунки на відпуск теплової енергії надаються за фактом вироблення тепла за кожен місяць в опалювальний період (п. п. 4.1, 4.2 договору).
Згідно з п. 5.1. договору, попередня оплата за теплову енергію здійснюється щомісяця грошовими коштами шляхом перерахування на розрахунковий рахунок постачальника 100% вартості теплової енергії, яка необхідна для споживання (згідно з п. 2.1. договору), не пізніше, ніж за 7 (сім) календарних днів до початку постачання тепла.
Відповідно до п. п. 5.2, 5.3 договору, розрахунки за спожиту теплову енергію проводяться виключно в грошовій формі, у відповідності з встановленими тарифами. Оплата за теплову енергію проводиться за рахунками-фактурами. Рахунок-фактура та акт виконуючих робіт виписуються після поставки товару (теплової енергії) і є накладної, що направляється при поставці товару (тепловий енергії).
Даний договір набирає чинності з 01.01.2010року та діє до 01.01.2011року у частині постачання теплової енергії, а в частині проведення розрахунків за теплову енергію -до повного виконання сторонами зобов'язань (п. 10.1 Договору).
Договір вважається щорічно продовженим на строк дії даного договору, якщо сторони за 1 (один) місяць до закінчення строку його дії не заявлять про необхідність його перегляду або розірвання (п. 10.2 Договору).
На виконання умов договору, позивачем за період з жовтня 2011 року по квітень 2012 року поставлено теплову енергію, що підтверджується актами здачі-приймання продукції за договором № 415 від 01.01.2010 року на загальну суму 12 136,14 грн. (а.с. 16-22).
Заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену теплову енергію становить 12 136,87 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 04.05.2011 року (а.с. 15).
Доказів повної або часткової оплати заборгованості сторонами не подано.
Господарський суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем нараховано відповідачу 3% річних в розмірі 123,23 грн., інфляційні в розмірі 35,03 грн., які підлягають стягненню.
Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 12 295,13 грн., яка підтверджена матеріалами справи і підлягає стягненню.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
Таким чином, судовий збір стягується з відповідача.
Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія" Діско" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Карла Лібкнехта, 4Д, код ЄДРПОУ 13470552) на користь Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" (51413, м. Павлоград, вул. Промислова, 13 А, код ЄДРПОУ 03342250) заборгованість в розмірі 12 136,87 грн. (дванадцять тисяч сто тридцять шість гривень 87 коп.), 3% річних в розмірі 123,23 грн. (сто двадцять три гривень 23 коп.), інфляційні втрати в розмірі 35,03 грн. (тридцять п'ять гривень 03 коп.) та 1 609,50 грн. (тисячу шістсот дев'ять гривень 50 коп.) - судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя С.В. Мартинюк
Повне рішення складено 15.10.12р.