ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________
11.10.12 Справа № 14/5014/2350/2012.
За позовом
Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Луганськ
до Комунальної установи "Луганський обласний центр з фізичної культури та спорту інвалідів "Інваспорт", м. Луганськ
про стягнення 121 569 грн. 19 коп.
Суддя Лісовицький Є.А.
Представники:
від позивача: Захарова Т.І., довіреність № 04-05/138-04 від 17.01.12;
від відповідача: Короткий С.Є., начальник.
До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.
У справі оголошена перерва до 11.10.12.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача зайво перерахованої фінансової допомоги у розмірі - 121569,19 грн.
Відповідач заперечує проти позову.
Розглянувши матеріали справи, суд, -
Між Луганським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) та Комунальною установою «Луганський обласний центр з фізичної культури та спорту інвалідів «Інваіспорт»(далі - КУ «Інваспорт») було укладено договори про надання фінансової допомоги на безповоротній основі з метою проведення заходів щодо фізкультурно-спортивної реабілітації інвалідів: №1 від 10.08.2010р. у розмірі 160000 грн., №1 від 27.10.2011р. у розмірі 160000 грн.
Кошти були перераховані у повному обсязі, що підтверджується розподілами відкритих асигнувань від 11.08.10 та від 27.10.11.
При проведенні Державною фінансовою інспекцією в Луганській області ревізій фінансово-господарської діяльності в Луганському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів в ході зустрічної звірки у Комунальній установі «Луганський обласний центр з фізичної культури та спорту інвалідів «Інваспорт»даний контролюючий орган з'ясував, що розрахунок витрат на проведення заходу фізкультурно-спортивної реабілітації здійснювався посадовими особами КУ «Інваспорт», виходячи з кількості інвалідів, яким передбачено надання послуг з фізкультурно-спортивної реабілітації та вартості відповідних послуг. Списки учасників та кошториси з розрахунками витрат на проведення фізкультурно-спортивної реабілітації, що готувались КУ «Інваспорт», затверджувались Національним комітетом спорту інвалідів України.
Відповідно до статті 40 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні»від 06.10.2005р.№2961-ІУ, фізкультурно-спортивна реабілітація інвалідів, дітей-інвалідів здійснюється відповідно до їх Індивідуальних програм реабілітації (далі - ІПР) та супроводжується медичним спостереженням за ними.
Документальною перевіркою ІПР інвалідів було встановлено, що 35 осіб, які були включені КУ "Інваспорт" до списків учасників та проходили фізкультурно-спортивну реабілітацію на базі Підприємства "Національний центр параолімпійської і дефлімпійської підготовки та реабілітації інвалідів", яка проводилась в 2010-2011 роках, в ІПР не мали рекомендацій МСЕК щодо фізкультурно- спортивної реабілітації.
Загалом, на проведення заходів фізкультурно-спортивної реабілітації осіб, які в ІПР не мали рекомендацій МСЕК щодо фізкультурно-спортивної реабілітації, витрачено коштів у сумі 121569,19 грн.
Ревізори державної фінансової інспекції в Луганській області дійшли висновку, що внаслідок зазначеного порушення, Державному бюджету в особі Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів завдано збитків на суму - 121569,19грн.
Позивачем відповідачу було направлено претензію від 09.07.2012р. №01- 07/1988-04 з вимогою про повернення коштів, однак дана претензія була залишена відповідачем без задоволення.
Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача зайво перерахованої фінансової допомоги у розмірі - 121569,19 грн.
Оцінивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов є необґрунтований, безпідставний і у задоволенні його слід відмовити з наступних підстав.
Згідно ст. 729 Цивільного кодексу України пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою статті 720 цього Кодексу, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.
Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви.
До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом.
Фактично сторони уклали договір пожертви з умовою використання коштів (пожертви) на користь третіх осіб - інвалідів з метою їх фізкультурно-спортивної реабілітації.
Позивач посилається на те, що державною фінансовою інспекцією в Луганській області при перевірці ІПР інвалідів було встановлено, що 35 осіб, які були включені КУ "Інваспорт" до списків учасників та проходили фізкультурно-спортивну реабілітацію на базі Підприємства "Національний центр параолімпійської і дефлімпійської підготовки та реабілітації інвалідів", не мали рекомендацій МСЕК щодо фізкультурно- спортивної реабілітації.
Таким чином, заявляючи позов про стягнення зайво перерахованої фінансової допомоги у розмірі - 121569,19 грн., позивач мав на меті повернення суми пожертв, а не стягнення безпідставно отриманої (зайве перерахованої) суми фінансової допомоги. Як було передбачено договорами перерахування по 160000 грн., так і було перераховано відповідачу.
Стаття 730 ЦК України передбачає, що пожертвувач має право здійснювати контроль за використанням пожертви відповідно до мети, встановленої договором про пожертву.
Якщо використання пожертви за призначенням виявилося неможливим, використання її за іншим призначенням можливе лише за згодою пожертвувача, а в разі його смерті чи ліквідації юридичної особи - за рішенням суду.
Пожертвувач або його правонаступники мають право вимагати розірвання договору про пожертву, якщо пожертва використовується не за призначенням.
Стаття 726 ЦК України передбачає, що у разі порушення обдаровуваним обов'язку на користь третьої особи дарувальник має право вимагати розірвання договору і повернення дарунка, а якщо таке повернення неможливе, - відшкодування його вартості.
На момент розгляду справи договори №1 від 10.08.2010р. та №1 від 27.10.2011р. не розірвані, вимога про їх розірвання не заявлялась, тобто, вони продовжують діяти і підстава для повернення коштів пожертви відсутня.
Крім того, договорами передбачено витрачання коштів на фізкультурно-спортивну реабілітацію інвалідів. Твердження, що 35 осіб, які були включені до списків учасників та проходили фізкультурно-спортивну реабілітацію не мали рекомендацій МСЕК щодо фізкультурно- спортивної реабілітації, жодним чином не суперечить меті, встановленій договорами про пожертву. Якщо інвалідам не потрібна реабілітація (чи становить загрозу їх життю) вони можуть звернутись з позовами до відповідача про відшкодування певних збитків. Але відповідач не порушував предмету договорів - пожертва використовується за призначенням на користь третьої особи (фізкультурно-спортивну реабілітацію інвалідів).
Слід також відзначити, що у судовому засіданні відповідач надав докази наявності рекомендацій МСЕК щодо фізкультурно- спортивної реабілітації на усіх осіб, які проходили таку реабілітацію.
Таким чином, при проведенні перевірки державною фінансовою інспекцією в Луганській області в Луганському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів та у Комунальній установі «Луганський обласний центр з фізичної культури та спорту інвалідів «Інваспорт»даний контролюючий орган не повністю з'ясував усі обставини, тому його висновок, що 35 осіб, які були включені КУ "Інваспорт" до списків учасників та проходили фізкультурно-спортивну реабілітацію на базі Підприємства "Національний центр параолімпійської і дефлімпійської підготовки та реабілітації інвалідів", яка проводилась в 2010-2011 роках, в ІПР не мали рекомендацій МСЕК щодо фізкультурно- спортивної реабілітації -спростовується матеріалами справи.
За таких підстав у задоволенні позову слід відмовити.
Питання про судові витрати не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а наявності інших судових витрат сторони суду не надали.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.82, 84, 85 ГПК України суд, -
У задоволенні позову відмовити.
У судовому засіданні 11.10.12 було оголошено лише вступну і резолютивну частину рішення. Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
Дата підписання рішення 15 жовтня 2012 р.
Суддя Є.А.Лісовицький