79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
03.10.12 Справа№ 5015/3627/12
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м.Київ
до Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго", м.Львів
про стягнення 9 668,37 грн.
За участю представників:
від позивача: Гриньок О.А. -начальник сектору проваджень в міжнародних арбітражних установах Відділу претензійно-позовної роботи Управління претензійно-правовової роботи Юридичного департаменту (довіреність №14 від 23.04.2012р.);
від відповідача Негря Г.Ю. -юрисконсульт (довіреність б/н від 04.01.2011р.).
Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: Позов заявлено Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" про стягнення 9 668,37 грн., з яких 3 477,60 грн. пені, 673,14 грн. три проценти річних та 5 517,63 грн. інфляційних втрат.
Ухвалою суду від 31.08.2012р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 19.09.2012р. В судовому засіданні 19.09.2012р. судом оголошено перерву до 03.10.2012р.
Представники позивача та відповідача в судовому засіданні 19.09.2012р. подали спільно підписане клопотання, яким вони просять суд не здійснювати технічну фіксацію судового процесу у справі.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги про стягнення 9 668,37 грн. заборгованості підтримав, просив позов задоволити повністю.
Представник відповідача підтримав свою позицію викладену у відзиві (вх.№20967 від 19.09.2012р.), в якому він просить відмовити у стягненні 11,02 грн. та стягнути 5 506,61 грн. інфляційних нарахувань, зменшити розмір пені. Клопотання про розстрочку виконання рішення на 12 місяців просив не брати до уваги, оскільки у прохальній частині відзиву це речення вказано помилково. Крім, того представник відповідача просив не брати до уваги попередньо подане ним клопотання (вх. №20861/12 від 18.09.2012р.) про неотримання позовної заяви та неможливість надати відзив у справі.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представник позивача та заперечення представника відповідача, господарський суд, -
встановив:
30.09.2011р. між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (продавець) та Львівським міським комунальним підприємством "Львівтеплоенерго" (покупець) було укладено договір №14/2633/11 на купівлю-продаж природного газу (надалі -договір), згідно якого продавець зобов'язувався передати у власність покупцю у IV кварталі 2011р. та у 2012р. природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезенного на митну територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», далі -газ), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.
Згідно п.1.2. договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для власних потреб. Покупець є кінцевим споживачем.
Відповідно до п.2.1. договору продавець передає покупцеві з 01.10.2011р. по 31.12.2012р. газ в обсязі до 23 343,80 тис.куб.м (двадцять три мільйони триста сорок три тисячі вісімсот куб.м), у тому числі по місяцях кварталів (тис.куб.м).
Згідно п.3.3. договору приймання-передача газу, переданного продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.
Відповідно до п.5.2. договору ціна за 1 000 куб.м природного газу становить 3 023,50 грн. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів та транспортування, розподіл і постачання природного газу - 3 023,50 грн., крім того цільова надбавка -2% та ПДВ -20 %, всього з ПДВ -3700,76 грн. (три тисячі сімсот грн. 76 коп.). До ціни газу додається тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 285,00 грн., крім того ПДВ -20%, всього з ПДВ -342,00 гн. (триста сорок дві грн. 00 коп.). Всього до оплати за природний газ та послуги з його транспортування - 3 368,97 грн, крім того ПДВ -20%, всього з ПДВ -4 042,76 грн. (чотири тисячі сорок дві гривні 76 коп.).
Згідно п.6.1. договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 30 (тридцяти) відсоткової попередньої оплати вартості планових обсягів поставки природного газу за 5 (п'ять) днів до початку здійснення поставки. Решта 70 (сімдесят) відсотків вартості планових обсягів поставки природного газу сплачується покупцем протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.
Між сторонами впродовж 2011 року було підписано додаткові угоди до договору купівлі-продажу природного газу №14/2633/11 від 30.09.2011, а саме: від 30.11.2011р., від 31.10.2011р. (з 11 по31 жовтня), з 31.10.2011р. (з 1 по 10 жовтня) та від 31.12.2011р., що є невід'ємними частинами цього договору.
Позивачем було передано у власність відповідачу природний газ на загальну суму 18 323 479,96 грн., що підтверджується актами передачі-приймання природного газу, зокрема: від 30.11.2011р. в обсязі 1 624,307 тис куб.м. на суму 6 192 508,01 грн.; від 31.10.2011р. (з 11 по 31 жовтня) в обсязі 3 751,94 тис.куб.м. на суму 4 409 860,26 грн.; від 31.10.2011р. (з 1 по 10 жовтня) в обсязі 3 751,94 тис. куб.м. на суму 1 687 805,71 грн.; від 31.12.2011р. в обсязі 1 582,548 тис. куб.м. на суму 6 033 305 98 грн.
Проте, відповідач свої зобов'язання за договором від 30.09.2011р. №14/2633/11, щодо своєчасного проведення розрахунку за отримані обсяги природного газу не виконав, оплату за газ проводив з порушенням встановлених договором строків, а остаточний розрахунок здійснив лише 19.01.2012р.
Позивач керуючись умовами п.7.2. договору, у зв'язку із порушенням терміну оплати за поставлений газ, нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого ним розрахунку позовних вимог становить 3 477,60 грн.
Крім того, позивач згідно умов ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 5 517,63 грн. інфляційних нарахувань та 673,14 грн. 3% річних.
Отже, позивач просить стягнути з відповідача 9 668,37 грн., з яких 3 477,60 грн. пені, 673,14 грн. три проценти річних та 5 517,63 грн. інфляційних втрат.
При прийнятті рішення суд виходить з наступного:
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно п.1.1. договору продавець зобов'язувався передати у власність покупцю у IV кварталі 2011р. та у 2012р. природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезенного на митну територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», далі -газ), а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.
Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно п.6.1. договору остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.
Факт поставки відповідачу газу на загальну суму 18 323 479,96 грн. підтверджується актами приймання-передачі: від 30.11.2011р. в обсязі 1 624,307 тис. куб. м. на суму 6 192 508,01 грн.; від 31.10.2011р. (з 11 по 31 жовтня) в обсязі 3 751,94 тис. куб. м. на суму 4 409 860,26 грн.; від 31.10.2011р. (з 1 по 10 жовтня) в обсязі 3 751,94 тис. куб. м. на суму 1 687 805,71 грн.; від 31.12.2011р. в обсязі 1 582,548 тис. куб. м. на суму 6 033 305 98 грн.
У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідач свої зобов'язання за договором від 30.09.2011р. №14/2633/11, щодо своєчасного проведення розрахунку за отримані обсяги природного газу не виконав, оплату за газ проводив з порушенням встановлених договором строків, а остаточний розрахунок здійснив лише 19.012012р.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позовні вимоги про стягнення з відповідача 673,14 грн. трьох процентів річних підлягають до задоволення.
Щодо заявлених вимог позивача про стягнення 5 517,63 грн. інфляційних втрат суд зазначає наступне.
Як вбачається із розрахунку позовних вимог за січень 2012р. позивач нарахував інфляційні втрати в сумі 5 506,61 грн. В лютому 2012р. відповідачем було сплачено борг в сумі 2 753 305,99 грн., відповідно підстав для нарахування інфляційних за лютий 2012р. немає. Проте позивач нарахував інфляційні втрати за лютий 2012р. в сумі 11,01 грн., вказуючи заборгованість в сумі 5 506,61 грн., тобто інфляційні втрати за січень 2012р.
Зважаючи на те, що відповідно до умов ст.625 ЦК України інфляційні втрати нараховуються лише на суму боргу, відтак позивач безпідставно просить стягнути інфляційні втрати за лютий 2012р. в сумі 11,01 грн.
Отже до стягнення з відповідача підлягає 5 506,61 грн. інфляційних нарахувань.
Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.
Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У п.7.2. договору сторони погодили, що у разі невиконання покупцем п.6.1. умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченного платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченного платежу. Пеня сплачується протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання покупцем вимоги продавця. У разі несплати пені у вказаний строк покупець вважається таким, що має заборгованість за цим договором.
При нарахуванні пені позивач дотримався вищевказаних вимог законодавства відтак, з відповідача підлягає стягненню згідно поданого позивачем розрахунку 3 477,60 грн. пені.
Суд, розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню, заслухавши обґрунтування представника відповідача та заперечення представника позивача, дійшов висновку відмовити у його задоволенні з огляду на наступне.
В обґрунтування клопотання про зменшення суми пені відповідач посилається на важке матеріальне становище, яке зумовлено збитковістю та економічною необґрунтованістю затвердженого тарифу, зростанням ціни на природний газ, несвоєчасним проведенням оплат населенням. В підтвердження чого відповідач надав звіти про фінансові результати господарської діяльності за 2010-2012р.р.
Згідно п.3 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Наведені відповідачем обставини, якими він обґрунтовує клопотання про зменшення розміру пені не є винятковими, сума пені не є неспіврозмірною та не може призвести до погіршення його матеріального становища. При цьому слід врахувати, що фінансовий стан позивача також є вкрай скрутним.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні клопотання про зменшення суми пені.
Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на
засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої
вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов обгрунтованим, який слід задоволити частково.
Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №7513 від 21.08.2012р. -1 609,50 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 11, 526, 530, 611, 612, 625, 627-629,712 ЦК України, ст. 174, 193, 230-232 ГК України та ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" (79040, м.Львів, вул.Д.Апостола, буд.1; р/р 26000130262 у Львівському ЦРВ ПАТ "Мегабанк"; МФО 351629; код ЄДРПОУ 05506460) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, буд.6; п/р 26002301921 у ПАТ "Державний ощадний банк України"; МФО 300465; код ЄДРПОУ 20077720) 3 477,60 грн. пені, 673,14 грн. три проценти річних, 5 506,61 грн. інфляційних втрат та 1 607,66 грн. судового збору.
3. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 11,01 грн. інфляційних втрат відмовити.
4. Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України після набрання рішенням законної сили.
5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Повний текст рішення
виготовлено 08.10.2012р.
Суддя Сухович Ю.О.