"10" жовтня 2012 р. Справа № 5019/887/11
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді Кузьменка М.В.,
суддів Коробенка Г.П.,
Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"
на рішення господарського суду Рівненської області від 07.02.2012 р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.06.2012 р.
у справі № 5019/887/11 господарського суду Рівненської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Колор С.І.М."
до проДочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс" стягнення 1 624 360,70 грн.
за участю представників:
ТОВ "Колор С.І.М." -Дяденчук А.І.;
ДП "Харківський облавтодор" -Залевська О.О., Пєрєвєрзєва К.М.;
ТОВ "Фенікс" -не з'явилися;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Колор С.І.М." звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом та просило суд стягнути з відповідача-1 -Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 1 621 360,70 грн. основної заборгованості, а з відповідача-2 -Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс" 3 000,00 грн. основної заборгованості.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідач-1 порушив взяті на себе зобов'язання за умовами договору субпідряду № 18/2 від 24.05.2010 р. в частині оплати виконаних робіт. При цьому, у відповідача-2 обов'язок сплатити 3 000,00 грн. основної заборгованості виник в силу укладеного між ним і позивачем у справі договору поруки від 24.05.2010 р. (т.1 а.с.2-5).
Відповідач у справі - ДП "Харківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" у відзиві на позов проти задоволення заявлених вимог заперечує, посилаючись на ненадання позивачем доказів виконання робіт, оскільки акт виконаних робіт сторонами не підписувався та роботи належним чином не приймалися. Крім того, позивач вказує на те, що філія ДП "Харківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" -"П'ятихатське ДЕП" на підписання договору № 18/2 від 24.05.2010 р. не уповноважувалась (т.1 а.с.61-62)
Рішенням господарського суду Рівненської області від 15.06.2011 р. позов задоволено повністю (т.1 а.с.129-132).
Задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач-1 не оплатив виконані у червні 2010 року роботи у встановлений договором строк, від підписання відповідних актів здачі-приймання виконаних робіт відмовився, допустивши заборгованість у розмірі 1 621 360,70 грн. Мотиви відмови від підписання актів не є обгрунтованими. При цьому, відповідач-2 є особою, зобов'язаною відповідати перед позивачем за невиконання відповідачем-1 обов'язку щодо сплати відповідної заборгованості у розмірі 3 000,00 грн. в силу договору поруки від 24.05.2010 р.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.09.2011 р. рішення господарського суду Рівненської області від 15.06.2011 р. залишено без змін (т.1 а.с.188-190).
Постановою Вищого господарського суду України від 09.11.2011 р. прийняті у справі судові акти скасовані, а справу направлено до господарського суду Рівненської області для нового розгляду. Скасовуючи прийняті судові акти, Вищий господарський суд виходив з того, що висновку щодо настання строку оплати заборгованості відповідачем-1 суди дійшли з неповним з'ясуванням обставин справи (т.1 а.с.226-230).
За результатами нового розгляду, рішенням господарського суду Рівненської області від 07.02.2012 р. позов задоволено повністю (т.2 а.с.29-32).
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.06.2012 р. рішення господарського суду Рівненської області від 07.02.2012 р. залишено без змін (т.2 а.с.186-192).
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Дочірнє підприємство "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням до відносин сторін норм матеріального права (т.2 а.с.205-208).
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Під час вирішення спору по суті та перегляді прийнятого рішення в апеляційному порядку, судами першої та апеляційної інстанцій встановлені наступні обставини.
24.05.2010 р. між ТОВ "Колор С.І.М." і ДП "Харківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" укладено договір субпідряду № 18/2.
За умовами зазначеного договору, позивач зобов'язався виконати поточний ремонт автомобільних доріг державного значення в Харківській області (улаштування горизонтальної розмітки) загальною протяжністю 149,436 км, а відповідач -прийняти вказані роботи і оплатити їх на умовах, передбачених цим договором.
Судами правильно визначено правову природу укладеного договору та віднесено його до договорів підряду.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Зазначений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.
Так, згідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст. 174 ГК України, є господарський договір.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Предметом спору у даній справі є обов'язок відповідача оплатити виконані позивачем роботи за договором.
Судами встановлено, що позивачем на підтвердження проведених ним робіт в червні 2010 р. підписані відповідні акти приймання виконаних будівельних робіт на суму 1 640 768,40 грн., надано документи про відрядження працівників, про витрати на пальне, акт отриманих послуг по проживанню в готелі, податкову накладну, акт № ОУ-0000046 від 02.06.10 здачі прийняття робіт по наданню автопослуг (Рівненська обл. -Харківська обл.), товаро-транспортну накладну від 01.06.2010 р. про перевезення фарби дорожної на 477 313,70 грн. Крім того, факт виконання робіт підтверджується актами обстеження доріг від 10-11 серпня 2010 року Державного дорожнього науково-дослідного інституту Міністерства транспорту України автодоріг Харків-Щербаківка та Київ-Довжанський, у яких зазначено місце, об'єм та час виконання робіт з посиланням на виконавця -ТОВ "КОЛОР С.І.М".
Відхиляючи заявлені позовні вимоги, відповідач-1 посилався на те, що акти приймання-передачі за червень 2010 року не підписувались, отже, підстави для стягнення заборгованості відсутні.
Разом з тим, судами першої та апеляційної інстанції правильно не прийняті до уваги вказані твердження відповідача-1, враховуючи встановлені ними наступні обставини.
Акти приймання виконаних будівельних робіт за червень 2010 р. відповідач-1 отримав, між тим, від його підписання відмовився, мотиви відмови від підписання даних актів не є обгрунтованими.
В силу ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Разом з тим, як вірно встановлено судами, відповідач-1 не виконав вимог зазначених норм, мотиви відмови від підписання акта не є обгрунтованими, отже, виконані позивачем роботи у червні 2010 року вважаються прийнятими.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно п. 4.4. договору розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі актів виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт.
Враховуючи викладене, а також зважаючи на той факт, що сторонами не погоджений строк виконання зобов'язання щодо оплати виконаних робіт, судами з'ясовано, що 15.12.2011 р. позивачем відповідачу-1 направлено вимогу про оплату заборгованості № 793.
Дана вимога отримана відповідачем-1 30.12.2011 р.
Враховуючи встановлення судами факту прострочення грошового зобов'язання відповідачем-1, ними зроблено висновок щодо задоволення вимог про стягнення основної заборгованості у заявленому розмірі.
Між тим, висновку про задоволення позовних вимог суди дійшли з неповним з'ясуванням обставин справи.
Так, судами не враховано, що в силу ч. ч. 1, 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Бюджетним призначенням, згідно Бюджетного кодексу України є повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування.
При цьому, бюджетним асигнуванням є повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження.
В свою чергу, бюджетним зобов'язанням є будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.
Таким чином, без відповідного призначення розпорядник не може замовляти виконання робіт та приймати повноваження щодо їх оплати.
При цьому, згідно п. 3.1. договору, для забезпечення цілодобового безпечного руху автомобільного транспорту підрядник за завданням замовника виконує роботи. Замовник щомісяця, до 1 числа наступного місяця (в якому необхідно виконати роботи по даному договору) доводить підряднику ліміти фінансування і встановлює види, фізичні обсяги й адреси виконання робіт відповідно до щомісячних актів комісійного огляду доріг і дорожніх споруд.
Відповідно до п. п. 4.1., 4.6. договору, оплата робіт здійснюється за рахунок джерел фінансування відповідача, в межах фінансового плану.
Отже, судами не з'ясовано, чи існувало відповідне бюджетне призначення та чи замовлялись відповідачем роботи, виконані позивачем.
Враховуючи неповне з'ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій, що є порушенням норм процесуального права, які не можуть бути виправлені касаційною інстанцією, з огляду на визначені ст. ст. 1115, 1117 ГПК України повноваження, рішення господарського суду Рівненської області від 07.02.2012 р. та постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 21.06.2012 р. підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
В силу вимог ст. 11112 ГПК України, при новому розгляді справи суду слід урахувати викладене, вжити всіх передбачених законом заходів до всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин справи, дійсних прав та обов'язків сторін і, залежно від встановленого, ухвалити відповідне рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів
1. Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Рівненської області від 07.02.2012 р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.06.2012 р. у справі № 5019/887/11 скасувати.
3. Справу передати на новий розгляд до господарського суду Рівненської області.
Головуючий суддя Кузьменко М.В.
Судді Коробенко Г.П.
Палій В.М.