79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
15.10.12 Справа№ 5015/3709/12
За позовом: Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго", м. Львів
до відповідача: Квартирно-експлуатаціного відділу м. Львова, м. Львів
про стягнення 92 782,00 грн.
Суддя Чорній Л.З.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: Куцак В.Л. -представник
Судом роз'яснено зміст ст.ст.20,22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.
Позов заявлено Львівським міським комунальним підприємством „Львівтеплоенерго", м. Львів до Квартирно-експлуатаціного віділу м. Львова, м. Львів про стягнення 92 782,00 грн.
Ухвалою суду від 07.09.2012 року порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду в засіданні на 27.09.2012 року. Ухвалою суду від 27.09.12 р. у зв'язку з неявкою позивача розгляд справи відкладено на 10.10.12 р.
Представник позивача вдруге в судове засідання не з'явився.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, надав суду докази сплати основної суми боргу в розмірі 86 460,23 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1694 від 11.09.12 р. та випискою з реєстру КЕВ м. Львова від 25.09.12 р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.
11.04.2007 р. між Львівським міським комунальним підприємством „Львівтеплоенерго" (енергопостачальна організація) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Львова (споживач) укладено договір №4158/А про постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до п.1 якого позивач взяв на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
- Відповідно до п. 6.3 договору споживач до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, сплачує енергопостачальній організації вартість спожитої теплової енергії в розрахунковому періоді.
ЛМКП „Львівтеплоенерго" свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, що підтверджується актами про включення системи теплопостачання від 11.10.2010 р. та від 21.10.2011 р., які позивачем долучено до матеріалів справи.
Проте, всупереч умов договору, відповідач, взяті на себе зобов'язання не виконав, внаслідок чого за період з січня 2011 р. по серпень 2012 р. заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги склала 86 460,23 грн.
В судовому засіданні представник відповідача надав суду докази сплати боргу в сумі 86 460,23 грн. Враховуючи наведене, провадження у справі в цій частині слід припинити.
Проте, відповідно до п. 7.2.3 договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію відповідач повинен сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Відповідно до поданого розрахунку відповідачу правомірно нараховано 4 555,87 грн. пені.
Крім цього, ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, що в даному випадку становить 112,26 грн. -інфляційні втрати та 1 653,67 грн. 3% річних.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи вищенаведене, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 6 321,80 грн. з яких: 4 555,87 грн.- пеня, 112,26 грн. -інфляційні втрати, 1 653,67 грн. 3% річних.
Проте, в судовому засіданні представник відповідача просив суд відмовити позивачу у стягненні штрафних санкцій, оскільки відповідач є бюджетною організацією, фінансується з державного бюджету, а відповідно не має можливості погасити 6 321,80 грн. штрафних санкцій.
Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні.
Відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Враховуючи наведене та те, що під час слухання справи судом, сума основного боргу відповідачем сплачена в повному обсязі, суд вважає за можливе зменшити розмір пені та встановити її в розмірі 2000 грн.
Таким чином, до стягнення з відповідача підлягає 2000 грн. пені, 112,26 грн. -інфляційних втрат, 1 653,67 грн. 3% річних, що разом становить 3 765,93 грн.
У відповідності до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, в частині основного боргу 86 460,23 грн. провадження у справі припинити у зв'язку із сплатою боргу відповідачем, в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій позов задоволити частково в сумі 3 765,93 грн.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі слід покласти на відповідача пропорційно задоволених вимог.
Керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 610, 612,625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -
1.Позов задоволити частково.
2.Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (79016, м. Львів, вул. Шевченка,3а; ідентифікаційний код 07638027) на користь Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго" (79040, м. Львів, вул. Д. Апостола; ідентифікаційний код 05506460) 2000 грн. пені, 112,26 грн. інфляційних втрат, 1 653,67 грн. 3% річних та 75,33 грн. судового збору.
Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
4.В частині стягнення 86 460,23 грн. основного боргу-провадження у справі припинити.
5. Повернути Львівському міському комунальному підприємству „Львівтеплоенерго" (79040, м. Львів, вул. Д. Апостола; ідентифікаційний код 05506460) частину судового збору, сплаченого платіжним дорученням №6797 від 23 серпня 2012 р. в сумі 1729,54 грн. у зв'язку з припиненням провадження у справі в частині основного боргу.
6.В частині стягнення 2 555,87 грн. пені - в задоволенні позову відмовити.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 15.10.2012р.
Суддя Чорній Л.З.