про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
м. Вінниця
04 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0270/4498/12
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Чернюк Алла Юріївна розглянувши матеріали позовної заяви:
за позовом: ОСОБА_1
до: судді Вищого адміністративного суду України Мойсюк М.І. (надалі - відповідач 1), Вищого адміністративного суду України (надалі - відповідач 2), судді Вінницького апеляційного адміністративного суду Біла Л.М.(надалі - відповідач 3), судді Вінницького апеляційного адміністративного суду Смілянець Е.С.(надалі - відповідач 4), судді Вінницького апеляційного адміністративного суду Боровицького О.А. (надалі - відповідач 5), Вінницького апеляційного адміністративного суду (надалі - відповідач 6), судді Вінницького окружного адміністративного суду Комар А.П.(надалі - відповідач 7), Вінницького окружного адміністративного суду (надалі - відповідач 8), Держави України (надалі - відповідач 9)
про: оскарження дій та бездіяльності, відшкодування майнової шкоди та шкоди здоров'ю
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до судді Вищого адміністративного суду України Мойсюк М.І. (надалі - відповідач 1), Вищого адміністративного суду України (надалі - відповідач 2), судді Вінницького апеляційного адміністративного суду Біла Л.М.(надалі - відповідач 3), судді Вінницького апеляційного адміністративного суду Смілянець Е.С.(надалі - відповідач 4), судді Вінницького апеляційного адміністративного суду Боровицького О.А. (надалі - відповідач 5), Вінницького апеляційного адміністративного суду (надалі - відповідач 6), судді Вінницького окружного адміністративного суду Комар А.П.(надалі - відповідач 7), Вінницького окружного адміністративного суду (надалі - відповідач 8), Держави України (надалі - відповідач 9) про оскарження дій та бездіяльності, відшкодування майнової шкоди та шкоди здоров'ю.
Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження за даним позовом, виходячи з наступного.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У відповідності до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі- КАС України) передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Під справою адміністративної юрисдикції розуміють переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, що закріплює п.1 ч.1 ст. 3 КАС України.
Положення ч.1 ст. 6 КАС України також передбачають, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з визначенням, викладеним у пункту 7 частини 1 статті 3 цього ж Кодексу суб'єкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
А відповідно до статті 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутись з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Водночас, у відповідності до ч.2 ст. 107 КАС України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.
Таким чином, у контексті зазначених положень, кожна особа має право звернутись до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Таке звернення реалізується шляхом подання письмової позовної заяви, яка в подальшому, якщо наявні підстави для відкриття провадження, йменується справою адміністративної юрисдикції, основним інститутом якої є наявність публічно-правового спору, одним із учасників яких є суб'єкт владних повноважень при здійсненні владних управлінських функцій.
Як вбачається із наданої до суду позовної заяви, позивач просить :
1) визнати протиправними дії 1-го Відповідача в створенні перешкод по виконанні конституційної норми, встановленої ст.124 ч.5 Конституції України і передбаченої Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.03.12р; визнати протиправними дії 1-го Відповідача по включенню явно фальшивих відомостей в текст ухвали Вищого адміністративного суду від 15.05.12p в справі К9991/32639 (справа №2а/0270/5467/12) які суперечать встановленим судовими рішеннями фактам та обставинам (якщо не підлягають доказуванню), внаслідок чого стало неможливим виконання вимог ст.55 та ст.129 Конституції України по захисту моїх прав в суді, та було протиправно унеможливлено судовий розгляд по суті адміністра тивної справи №2а/0270/5467/12 за позовом ОСОБА_1, у зв'язку з чим було нанесено як матері альну шкоду, так і моральну шкоду.
2) визнати протиправними дії 3-5 Відповідачів внаслідок яких ОСОБА_1 був позбавлений права взяти участь в судовому розгляді апеляційної справи №2а/0270/5467/12, і внаслідок чого виявився позбавлений можливості подати суду докази, які є обставиною що не підлягають доказуванню, і які мали бути безперечною підставою для прийняття судом апеляційної інстанції №2а/0270/5467/12 обґрунтованого рішення. Визнати протиправними дії 3-го Відповідача, які були допущені 4-5 Відпо відачами по включенню в текст ухвали апеляційного адміністративного суду від 29.03.12р (в справі №2а/0270/5467/12) явно фальшивих відомостей які повністю суперечать фактам та обставинам встановлених апеляційним судом в справі №2а/ 0270/5467/12, внаслідок чого стало неможливим виконання вимог ст.55 та ст.129 Конституції України по захисту прав в суді, та було протиправно унеможливлено касаційний розгляд по суті справи К9991/32639 та протиправно унеможливлено судовий розгляд по суті адміністративної справи №2а/0270/5467/12 за моїм позовом, а мені було нанесено як матеріальну шкоду, так і моральну шкоду, пов'язану з нанесенням шкоди моєму здоров'ю.
3) визнати протиправними дії 7-го Відповідача по включенню в текст ухвали судді окружного адміністративного суду від 09.12.11р (в справі №2а/0270/5467/12) явно фальшивих відомостей, які суперечать тим фактам, доводам та обставинам які були викладені в позовній заяві в згаданій справі, та визнати неправомірною бездіяльність 7-го Відповідача по не призначенню попереднього судового засідання в окружному адміністративному суді (в справі №2а/0270/4702/11), внаслідок чого 7-м Відповідачем були створені перешкоди для встановлення окружним адміністратив ним судом тих доказів, фактів та обставин (в т.ч. встановлених рішенням суду, які не підлягають доказуванню) що давали всі законні підстави для розгляду судом по суті адміністративної справи №2а/0270/5467/12. Визнати, що внаслідок вищевказаних дій та бездіяльності 7-го Відповідача, нанесення як матеріальну шкоду, так і моральну шкоду, пов'язану з нанесенням шкоди моєму здоров'ю.
4) визнати протиправною бездіяльність 1-8 Відповідачів по неувідомленню Генеральної прокуратури України про наявність доказів злочинів, які дозволяють встановити організаторів вбивства ОСОБА_2, про які 1-8 Відповідачі дізнались з от риманих від мене судових документів в справі в справі №2а/0270/5467/12, та визнати, що внаслідок також бездіяльності 1-8 відповідачів було нанесено моральну шкоду, пов'язану з нанесенням шкоди здоров'ю.
5) визнати неправомірною бездіяльність 2-го 6-го та 8-го Відповідачів, виражену в незабезпечені обліку адміністративним апаратом 2-го 6-го та 8-го Відповідачів документів, які містять повідомлення про злочини, внаслідок чого мені було нанесено моральну шкоду, пов'язану з нанесенням шкоди моєму здоров'ю. А також зобов'язати 2-го, 6-го та 8-го Відповідача вести облік документів, які містять повідомлення про злочини.
6) визнати, що протиправна бездіяльність 1-8 Відповідачів, зазначена в Цьому Позові, призвела до порушення прав на безпеку, здоров'я, честь та гідність, гарантованих ст.3 Конституції України.
7) стягнути з усіх Відповідачів 6 млрд. 500 млн. гривень за заподіяну матеріальну шкоду і моральну шкоду нанесену мені протиправними діями 1-8 Відповідачів, поклавши на 1-9 Відповідачів солідарну відповідальність згідно ст. 190 ЦК.
8) стягнути з Відповідачів всі судові витрати.
Визначаючись, що заявлених позовних вимог, суд виходив з того, що ч.1 ст. 17 КАС України передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Частина 2 даної норми КАС України також передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Тобто під публічно-правовим спором в розумінні КАС України є не будь-який спір, у якому однією із сторін є орган публічної адміністрації, а лише той, який випливає із здійснення таким суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій по відношенню до скаржника, обов'язковий його інститут якого є зв'язок між здійсненням органом влади покладених на нього владних управлінських функцій та порушенням прав, свобод чи інтересів фізичної або юридичної особи внаслідок такої реалізації своїх функцій владним органом.
Також, постанова Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009р. № 6 "Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів" закріплює, що у розумінні положень частини першої статті 2, пунктів 1, 7 і 9 статті 3, статті 17, частини третьої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.
Норми статей 126, 129 Конституції України, передбачають, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється. Однією із конституційних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) судів (суддів), вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю. Намагання зробити це в конкретній справі шляхом подання окремого позову проти судів (суддів) є протиправним втручанням у здійснення правосуддя і посяганням на процесуальну незалежність суду.
Також, відповідно до Рішення Конституційного суду України 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 положення статті 97 Кримінально-процесуального кодексу України в аспекті конституційного звернення і конституційного подання та в системному зв'язку з положеннями частини другої статті 55 Конституції України, частини третьої статті 110, частини п'ятої статті 234, частини другої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України, частини другої статті 2, пункту 2 частини третьої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України необхідно розуміти так, що скарги осіб стосовно прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності суб'єктом владних повноважень щодо заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини суди повинні розглядати і вирішувати у кримінальному судочинстві.
Оскільки обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги до відповідачів, свідчать про оскарження ним дій, які не пов'язані із здійсненням останніми владно-управлінських функцій по відношенню до нього, тому даний спір не підлягає розгляду адміністративним судом.
Що стосується вимоги про стягнення моральної шкоди, нанесеної протиправними діями відповідачів, то відповідно до частини другої статті 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Таким чином, в даній адміністративній справі відсутній публічно-правовий спір, а вимога про стягнення моральної шкоди безпосередньо пов'язана з наявністю такого спору, то питання щодо стягнення моральної шкоди в такому випадку також не може бути вирішена в порядку адміністративного судочинства.
Положення ч. 1 ст. 109 КАС України визначають, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо: 1) заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства; 2) у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили: постанова суду; ухвала суду про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі; ухвала про закриття провадження в адміністративній справі; ухвала про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду (крім випадків, коли така ухвала винесена до відкриття провадження в адміністративній справі); 3) настала смерть фізичної особи чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено адміністративний позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
З урахуванням вищевикладеного суд, приходить до висновку, що відсутність публічно-правового спору в даній адміністративній справі, позбавляє суд вирішити питання про відкриття провадження.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 6, 104, 107, 109, 165, 186, 254 КАС України, -
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до судді Вищого адміністративного суду України Мойсюк М.І. (надалі - відповідач 1), Вищого адміністративного суду України (надалі - відповідач 2), судді Вінницького апеляційного адміністративного суду Біла Л.М.(надалі - відповідач 3), судді Вінницького апеляційного адміністративного суду Смілянець Е.С.(надалі - відповідач 4), судді Вінницького апеляційного адміністративного суду Боровицького О.А. (надалі - відповідач 5), Вінницького апеляційного адміністративного суду (надалі - відповідач 6), судді Вінницького окружного адміністративного суду Комар А.П.(надалі - відповідач 7), Вінницького окружного адміністративного суду (надалі - відповідач 8), Держави України (надалі - відповідач 9) про оскарження дій та бездіяльності, відшкодування майнової шкоди та шкоди здоров'ю.
2. Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами повернути особі, яка подала позовну заяву.
Повторне звернення до адміністративного суду з тією самою позовною заявою не допускається.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя /підпис/ Чернюк Алла Юріївна
Копія вірна
Суддя
Секретар