вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
21 вересня 2012 р. Справа №2а-9256/11/0170/25
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононової Ю.С., за участю секретаря судового засідання Зайцевої М.О., представників позивача - Джаббарова Т.Р., Денисенко Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт - сервіс» до Джанкойської об'єднаної Державної податкової інспекції в АР Крим ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
ТОВ «Стандарт - сервіс» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000442301 від 15.07.2011 року, винесене Джанкойською об'єднаною ДПІ в АР Крим.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання ним податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 рік. Цією перевіркою було встановлено, що підприємство в грудні 2010 року сформувало податковий кредит в сумі 100002 гривень за рахунок взаємовідносин з ПП «Будторг-Техно». Але, у ПП «Будторг-Техно» відсутні основні фонди та виробничі потужності, транспортні засоби, у зв'язку з чим воно не може фактично здійснювати господарську діяльність. Вважає ці висновки податкової інспекції протиправними, оскільки укладений ними з ПП «Будторг-Техно» договір підряду реально відбувся, будівельні роботи фактично виконані, позивачем оплачені, що підтверджено всіма необхідними первинними документами, а отже податковий кредит за рахунок цих взаємовідносин сформований правомірно. Також податкова інспекція під час проведення перевірки дійшла висновку про заниження позивачем належного до сплати податку на додану вартість в сумі 565431 гривень внаслідок відновлення залишку від'ємного значення з ПДВ в декларації за січень 2011 року. З цим висновком вони також не погоджуються, оскільки податковий кредит на вказану суму був своєчасно задекларований підприємством в Уточнюючому розрахунку, поданому в жовтні 2009 року за вересень 2009 року (період виправлення помилок - квітень 2009 року), однак ця сума була самостійно зменшена відповідачем за результатами документальної невиїзної перевірки. 14.01.2011 року позивачем було подано до Джанкойської ОДПІ розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з самостійним виправленням помилок до податкової декларації з ПДВ за листопад 2009 року, тобто в межах строків, встановлених п.п. 50.1 ст. 50, ст.. 102 Податкового Кодексу України.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення, в яких зазначив, що проведеною перевіркою позивача було встановлено, що підприємство в грудні 2010 року мало взаємовідносини з приватним підприємством «Будторг-Техно». Але, ними від ДПІ в м. Сімферополі було отримано акт документальної перевірки ПП «Будторг-Техно», з якого слідує, що в нього відсутні основні фонди та виробничі потужності, транспортні засоби, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності. У підприємства відсутні документи, які б підтверджували фактичне отримання та реалізацію або використання у господарській діяльності товарів та послуг будівництва. З цих підстав податкова інспекція дійшла висновку, що угода між ТОВ «Стандарт - Сервіс» та ПП «Будторг-Техно» є нікчемною і в силу ст.. 216 ЦК України не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Стосовно встановлення заниження позивачем зобов'язання з ПДВ в декларації за січень 2011 року в сумі 565431 гривень відповідач зазначив, що вказана сума податкового кредиту була сформована на підставі податкових накладних, період виписки яких - березень 2009 року, якій вже був перевірений попередньою документальною перевіркою, а також з порушенням вимог ст.. 198 Податкового Кодексу України, яка передбачає, що право на включення сум ПДВ до податкового кредиту на підставі податкових накладних зберігається протягом 365 календарних днів з дати виписки цих податкових накладних.
Суд, вислухавши представників позивача, дослідивши заперечення відповідача, матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Стандарт - Сервіс» є юридичною особою, відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № 333324 та Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з видами діяльності: оптова торгівля автомобільними деталями та приладдям; роздрібна торгівля автомобільними деталями та приладдям; технічне обслуговування та ремонт автомобілів; оптова торгівля автомобілями; роздрібна торгівля автомобілями та є платником податку на додану вартість (т. 1, а.с. 61,62).
З 31.05.2011 року по 10.06.2011 рік Джанкойською об'єднаною Державною податковою інспекцією в АР Крим була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Стандарт - Сервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 рік, за результатами якої було складено акт № 2072/23-1/31503765 від 29.06.2011 року (т. 1, а.с. 8-18).
Зазначеною перевіркою було встановлено, що в грудні 2010 року ТОВ «Стандарт - Сервіс» мало взаємовідносини з ПП «Будторг-Техно». Згідно акту документальної перевірки ПП «Будторг-Техно», наданого ДПІ у м. Сімферополь № 3358/23-2/31981589 від 28.03.2011 року встановлено неправомірність формування податкових зобов'язань за грудень 2010 року в сумі 100002 гривень по контрагенту ТОВ «Стандарт - Сервіс».
Зазначеною перевіркою було встановлено, що у ПП «Будторг-Техно» відсутні основні фонди та виробничі потужності, транспортні засоби, що вказує на неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між підприємствами. Також було встановлено, що ПП «Будторг-Техно» декларувало у податковій звітності господарські операції щодо придбання товарів (послуг) у підприємств згідно таблиці 2 та продажу покупцям, наведеним у таблиці 1, які фактично не відбувались, а отже є нікчемними у зв'язку з тим, що первинні документи для перевірки не представлено.
Внаслідок встановлених обставин, податкова інспекція дійшла висновку про завищення ПП «Будторг-Техно» податкового зобов'язання за грудень 2010 року на суму 100002 гривень по взаємовідносинам з ТОВ «Стандарт - Сервіс», у зв'язку з відсутністю в нього адміністративно - господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутністю фактичних дій, спрямований на виконання взятих на себе зобов'язань, та відповідно фіктивним характером укладених угод.
Встановивши ці обставини, Джанкойська об'єднана ДПІ в АР Крим дійшла висновку про порушення позивачем п.п. 7.4.1, п. 7.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого ТОВ «Стандарт - Сервіс» було завищено податковий кредит з ПДВ за грудень 2010 року в сумі 100002 гривень.
Також перевіркою позивача було встановлено, що ТОВ «Стандарт - Сервіс» надало до Джанкойської ОДПІ уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням помилок (додаток 5) до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2009 року, яким було поновлено залишок від'ємного значення (рядок 26) на суму ПДВ 565431 гривень, на яку актом невиїзної документальної перевірки від 27.10.2009 року № 1593/15-2 було зменшено 26 рядок декларації.
Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з самостійним виправленням помилок (додаток 5) до податкової декларації з ПДВ за листопад 2009 року наданий за перевірений період, а саме: відділом оподаткування юридичних осіб ДПІ у Красногвардійському районі АР Крим проведена документальна невиїзна перевірка податкової декларації з ПДВ за квітень 2009 року (акт № 1593/15-02/31503765 від 27.10.2009 року).
В порушення п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивач в уточнюючому розрахунку з ПДВ за квітень 2009 року задекларував податковий кредит, сформований за податковими накладними, період виписки яких березень 2009 року, період, що був перевірений попередньою документальною перевіркою.
За результатами перевірки зменшена сума ПДВ, що належала до зарахування до складу податкового кредиту наступного податкового періоду - 565431 гривень.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, право на податковий кредит зберігається за платником податків протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. За результатами трьох перевірок: акт № 1593/15-02/31503765 від 27.10.2009 року; акт № 883/23-1 від 18.06.2009 року за період з 01.10.2007 року по 31.03.2009 рік; акт № 38/23-1/31503765 від 06.07.2010 року не підтверджено податковими накладними податковий кредит яких не був включений у попередніх податкових періодах.
Встановивши ці обставини, Джанкойська об'єднана ДПІ дійшла висновку про порушення позивачем п. 50.3 ст. 50, пп. 78.1.3 п. 78.1 ст. 78, абз. 1,3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, в результаті відновлення залишку від'ємного значення з ПДВ ТОВ «Стандарт - Сервіс» в декларації за січень 2011 року було занижено належний до сплати податок на додану вартість в сумі 565431 гривень.
На підставі висновків акту перевірки Джанкойської об'єднаної ДПІ в АР Крим від 29.06.2011 року, відповідачем було винесене податкове повідомлення рішення № 0000442301 від 15.07.2011 року, яким ТОВ «Стандарт - Сервіс» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 690434,50 гривень, з яких 665433 гривень - основний платіж та 25001,50 гривень - штрафні санкції (т. 1, а.с. 6).
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких він повинен дотримуватись при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Щодо висновків податкової інспекції про завищення позивачем податкового кредиту в сумі 100002 гривень внаслідок укладення фіктивних угод з ПП «Будторг - Техно», судом встановлено наступне:
Приватне підприємство «Будторг-Техно» є юридичною особою, яка здійснює господарську діяльність, пов'язану із будівництвом, відповідно до Ліцензії, виданої Державною архітектурно - будівельною інспекцією, є платником податку на додану вартість, згідно Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 100009440 від 28.12.2006 року (т. 1, а.с. 115-120).
11 жовтня 2010 року між приватним підприємством «Будторг-техно» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стандарт - Сервіс» було укладено Договір підряду № 11/10-02, відповідно до умов якого Замовник доручив, а Виконавець зобов'язався з власних матеріалів та на власний ризик в строк до 31.12.2010 року виконати роботи по реконструкції приміщення складу під станцію технічного обслуговування, а Замовник зобов'язався прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх. Вартість робіт була визначена в сумі 650000 гривень, в тому числі ПДВ - 108333,33 гривень (т. 1, а.с. 35-36).
Також сторонами було підписано Договірну ціну на будівництво Реконструкції складу; Локальну відомість № 2-1-1 на реконструкцію (т. 1, а.с. 37-44).
31.12.2010 року між сторонами був підписаний акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року на суму 600015,60 гривень, в тому числі ПДВ - 100002,60 гривень; довідку про вартість виконаних будівельних робіт (т. 1, а.с. 45-47).
За фактом отримання виконаних робіт, 31.12.2010 року ПП «Будторг-Техно» було виписано позивачеві податкову накладну № 123173 на загальну суму 600015,60 гривень, в тому числі ПДВ - 100002,60 гривень (т. 1, а.с. 48).
Зазначену суму ПДВ було включено ТОВ «Стандарт - Сервіс» до складу податкового кредиту грудня 2010 року.
Отримані позивачем від ПП «Будторг-Техно» послуги з будівництва були повністю оплачені ТОВ «Стандарт - Сервіс» разом із сумою ПДВ, що підтверджується платіжними дорученнями № 7131 від 14.03.2011 року, № 7141 від 15.03.2011 року; № 7339 від 12.04.2011 року; № 7387 від 18.04.2011 року; № 7548 від 11.05.2011 року; № 7558 від 12.05.2011 року; № 7596 від 18.05.2011 року; № 7777 від 15.06.2011 року; № 7759 від 08.06.2011 року; № 7989 від 11.07.2011 року; № 7997 від 12.07.2011 року; № 8007 від 13.07.2011 року; № 8361 від 26.08.2011 року; № 8362 від 29.08.2011 року; № 8499 від 16.09.2011 року; № 8520 від 19.09.2011 року (т. 3, а.с. 177-192).
Судом встановлено, що на момент укладення та виконання договору підряду, на момент виписки податкової накладної, ПП «Будторг-Техно» було зареєстрованим платником податку на додану вартість, що свідчить про відсутність з його боку на той момент порушень податкового законодавства.
Жодних зауважень щодо правильності складання первинної бухгалтерської документації позивача, яка підтверджує правомірність формування податкового кредиту грудня 2010 року, в акті перевірки не викладено.
Єдиною підставою для висновку про завищення позивачем податкового кредиту за рахунок його взаємовідносин з ПП «Будторг-Техно» зазначений акт документальної перевірки ДПІ у м. Сімферополі № 3358/23-2/31981589 від 28.03.2011 року, в якому вказано на неможливість здійснення ПП «Будторг-Техно» господарської діяльності та встановлено нікчемність укладених цим підприємством угод.
Ніяких інших правових та фактичних підстав для висновків відповідача про неправомірне формування позивачем податкового кредиту з ПДВ податковою інспекцією не встановлено.
Суд не може погодитись з такими висновками податкової інспекції з наступних підстав.
Об'єктом оподаткування, відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон) (якій був діючим в той період, за який проводилась перевірка), - є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).
Цим Законом було передбачено право платника податку на отримання податкового кредиту, яким, відповідно до п. 1.7 Закону є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Виникнення права на податковий кредит, порядок його нарахування передбачені ст.. 7 Закону.
Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до п. 1.7 ст. 1 цього Закону, 1.7. податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно п.п. 7.4.1. п.7.4 ст. 7 Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п. 7.5 ст. 7 Закону).
Документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається належним чином оформлена податкова накладна, яка підтверджує сплату податку на додану вартість (пп. 7.2.3 п. 7.2 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону).
П.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлює вимоги до податкових накладних, які надають право покупцю формувати податковий кредит з податку на додану вартість передбачає, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити окремими рядками: порядковий номер податкової накладної, дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по-батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи; зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах утримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Відповідно до п.п. 7.2.4. п. 7.2 ст. 7 цього Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Інших умов для формування податкового кредиту за наслідками придбання товарів та послуг у Законі України «Про податок на додану вартість» не передбачено.
При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість в ціні товару продавцю, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність. Покупець не несе відповідальності за несплату податку до бюджету продавцем (платником податку).
Певні обмеження щодо формування податкового кредиту передбачені пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якого до складу податкового кредиту можуть бути включені тільки суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), яки при цьому обов'язково повинні бути підтверджені податковими накладними. В разі недотримання цього правила до платників податку на додану вартість застосовуються фінансові санкції відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону.
Проведеною Джанкойською об'єднаною Державною податковою інспекцією перевіркою дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Стандарт - Сервіс» було встановлено, що за наслідками взаємовідносин з ПП «Будторг-Техно» позивач сформував податковий кредит на підставі податкової накладної, яка була виписана зареєстрованим платником податку на додану вартість; фактичне отримання позивачем послуг за договором підряду від ПП «Будторг-Техно» повністю підтверджується матеріалами справи.
Більш того, постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.08.2011 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2011 року, було визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової інспекції м. Сімферополі № 921 від 25.03.2011 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Будторг-Техно» та визнані протиправними дії ДПІ в м. Сімферополі щодо проведення невиїзної перевірки ПП «Будторг-Техно» 26.03.2011 року, за результатами проведення якої було складено акт № 3358/23-2/31981589 від 28.03.2011 року (т. 1, а.с. 236-239; т. 2, а.с. 1-5).
Відповідно до ст.. 70 КАС України, докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Єдиним доказом фіктивності укладеного позивачем договору підряду з ПП «Будторг-Техно», на якій посилається відповідач в акті перевірки ТОВ «Стандарт - Сервіс» є акт перевірки ДПІ у м. Сімферополі № 3358/23-2/31981589 від 28.03.2011 року (т. 1, а.с. 223 - 231).
Проте, рішенням суду, яке набрало законної сили, було встановлено, що зазначений акт складений в результаті протиправних дій податкової інспекції щодо проведення перевірки, а отже він не може бути прийнятий судом до уваги як належний доказ, якій підтверджує викладені в ньому обставини.
Будь-яких інших доказів на підтвердження висновку податкової інспекції щодо фіктивності угоди, а як наслідок безпідставного формування позивачем в грудні 2010 року податкового кредиту на суму 100002 гривень відповідачем суду не надано.
Відносно висновку Джанкойської об'єднаної ДПІ щодо заниження позивачем належного до сплати податку на додану вартість в сумі 565431 гривень, судом встановлено наступне.
29.09.2009 року ТОВ «Стандарт - Сервіс» поштою було направлено уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок - період виправлення помилок - квітень 2009 року (т. 1, а.с. 23-24).
У зв'язку з поданням уточнюючого розрахунку, ДПІ в Красногвардійському районі було проведено 27.10.2009 року документальну невиїзну перевірку, якою встановлено, що ПП «Стандарт - Сервіс» в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, декларує суму податкового кредиту, що не враховані у декларації за квітень 2009 року і відображає кредит за кодами рядків декларації, в яких було допущено помилки.
Згідно додатку 5 Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, ПП «Стандарт - Сервіс» декларує податковий кредит по операціям з придбання ПДВ, які надають право формування податкового кредиту в сумі ПДВ 642867 гривень. Період виписки податкових накладних, інших документів, що дають право на податковий кредит, задекларований ПП «Стандарт - Сервіс»: березень 2009 року в сумі ПДВ 565430,67 гривень та квітень 2009 року в сумі ПДВ 77436,41 гривень.
Тобто, за даними перевірки було встановлено, що ПП «Стандарт - Сервіс» декларує податковий кредит, сформований за податковими накладними, період виписки яких, - березень 2009 року в сумі ПДВ 565430,67 гривень.
Але, дотримання позивачем податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.03.2009 року вже було предметом планової документальної перевірки, за результатами якої було складено акт № 883/23-1/31503765 від 18.06.2009 року (т. 1, а.с. 175-217).
З цих підстав, податкова інспекція дійшла висновку, що позивач не мав права уточнювати податковий кредит у жовтні 2009 року, уточнюючи податковий кредит квітня 2009 року податковим кредитом, сформованим податковими накладними, період виписки яких березень 2009 року в сумі ПДВ 565430,67 гривень, у зв'язку з чим в зазначеному розмірі підлягає зменшенню сума, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (т. 1, а.с. 21-22).
Як встановлено судом, Уточнюючим розрахунком, до податкового кредиту квітня 2009 року позивачем були віднесені суми ПДВ на підставі податкових накладних, дата виписки яких - березень 2009 року: № 1388 від ТЕС Фірма - сума ПДВ - 712,73; № 1389 від ТЕС Фірма - сума ПДВ 932,69 гривень; № 608 від ТОВ «Елсі» - сума ПДВ - 122,17 гривень; № 614 від ТОВ «Елсі» - сума ПДВ - 67 гривень; № 122\2 від ТОВ «Хадо» - сума ПДВ - 540,53 гривень; № 123\2 від ТОВ «Хадо» - сума ПДВ - 651,26 гривень; № 35 від ТОВ «Фірма «Мастер сервіс» - сума ПДВ - 498 гривень; № 7375204/09 від ТОВ «Метеор - Україна» - сума ПДВ - 67,07 гривень; № 7375179/09 від ТОВ «Метеор-Україна» - сума ПДВ - 128,40 гривень; № 11929 від ТОВ «Азіан Партс» - сума ПДВ - 194,83 гривень; № 5536/01000 від ВАТ «Укртелеком» - сума ПДВ 15,51 гривень; № 7219 від ВАТ «Укртелеком» - сума ПДВ 170,17 гривень; № 1276 від ВАТ «Укртелеком» - сума ПДВ - 33,78 гривень; № 2491 від ВАТ «Укртелеком» - сума ПДВ - 36,44 гривень; віл ТОВ «Дженерал Консалтинг» - № 113 сума ПДВ 83,33 гривень; № 105 сума ПДВ 50 гривень; № 108 сума ПДВ 62,50 гривень; № 106 сума ПДВ - 50 гривень; № 114 сума ПДВ - 73 гривень; № 97 сума ПДВ - 6,67 гривень; № 99 сума ПДВ - 2,50 гривень; № 100 сума ПДВ - 4,17 гривень; № 94 - сума ПДВ - 5,53 гривень; № 117 сума ПДВ - 125 гривень; № 110 - сума ПДВ - 83,33 гривень; № 115 сума ПДВ - 157 гривень; № 245 від ТОВ Виробниче об'єднання Техномаш Крим - сума ПДВ - 102,27 гривень; № 225 від ВО Техномаш Крим - сума ПДВ 1416,67 гривень; № 56 від підприємства «Кримпожсервіс» - сума ПДВ 21 гривня; № 23 від ТОВ «Росма» сума ПДВ - 328,01 гривня; № 4752/058 від ВАТ «Крименерго» - сума ПДВ 127,45 гривень; № 4753/058 від ВАТ «Крименерго» - сума ПДВ 14,31 гривень; № 82 від ТОВ «Вестлізінг» - сума ПДВ - 604,43 гривень; № 81 від ТОВ «Вестлізінг» - сума ПДВ 675,10 гривень; № 493 від ТОВ «Полек-Топ» - сума ПДВ 1416,67 гривень; № 654 від ТОВ «Полек-Топ» - сума ПДВ 1416,67 гривень; № 211 від ТОВ «ИНКО-НЕТ» - сума ПДВ 116,67 гривень; № 2318 від ЗАТ «Український мобільний зв'язок» - сума ПДВ 460,55 гривень; № 4725 від Інтернет Інвест - сума ПДВ 126,76 гривень; № 9257 від ТОВ «КанцМаркет» - сума ПДВ 49,94 гривень; № 700370435 від ТОВ «Астелит» - сума ПДВ 66,67 гривень; № 700370434 від ТОВ «Астелит» - сума ПДВ 66,67 гривень; № 178 від ТОВ «ТД «Фірма «Таврія-Лізінг» - сума ПДВ 48 гривень; № 180 від ТОВ «ТД «Фірма «Таврія - Лізінг» - сума ПДВ 60 гривень; № 179 від ТОВ «ТД «Фірма «Таврія - Лізінг» - сума ПДВ 60 гривень; № 177 від ТОВ «Фірма «Таврія - Лізінг» - сума ПДВ - 48 гривень; № 1674 від ДП «Кримський НВЦ Стандартизації, метрології та сертифікації» - сума ПДВ 78,33 гривень; № 8763597 від ТОВ «Стайер» сума ПДВ 18,62 гривень; № 8657302 від ТОВ «Стайер» сума ПДВ 15,72 гривень; № 0890314000 від ЗАТ «Нова лінія» сума ПДВ 12,27 гривень; № 507 від ТОВ «СК Петроліум» сума ПДВ - 282,70 гривень; № 404 від ТОВ «СК Петроліум» сума ПДВ 2453 гривень; № 403 від ТОВ «СК Петроліум» сума ПДВ - 2732 гривень; № 742 від ТОВ «Оптима Телеком - Крим» - сума ПДВ 56,60 гривень; № 280 від ТОВ «ИНКО-НЕТ» сума ПДВ - 21,78 гривень; № 369 від ТОВ «Нокіан Шина» сума ПДВ - 128074,46 гривень; № 404 від ТОВ «Нокіан Шина» сума ПДВ - 156572,61 гривень; № 491 від ТОВ «Нокіан Шина» сума ПДВ - 103229,57 гривень; № 27014937 від ТОВ «Технооптторг-Трейд» - сума ПДВ 52385,04 гривень; № 27014940 від ТОВ «Технооптторг-Трейд» - сума ПДВ 106820,28 гривень; № 945 від ВАТ «КримГаз» - сума ПДВ - 360,18 гривень (т. 3, а.с. 79-141).
Згідно Реєстру отриманих та виданих податкових накладних ПП «Стандарт - Сервіс» за період з 01 по 30.04.2009 року, вказані податкові накладні були отримані позивачем від його контрагентів 01 квітня 2009 року (т. 1, а.с. 121-126).
Відповідно до п. 6.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 165 (якій був діючим на час виписки податкових накладних), податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.
Згідно з п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», тільки податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.
Враховуючи порядок визначення дати виникнення права на податковий кредит, суми ПДВ за податковими накладними, отриманими із запізненням включаються до податкового кредиту того звітного періоду, в якому фактично отримані податкові накладні.
Тобто, як встановлено судом, суми ПДВ в загальному розмірі 565431 гривень за податковими накладними, виписаними в березні 2009 року були правомірно включені позивачем до складу податкового кредиту того періоду, в якій вони були отримані, тобто квітня 2009 року.
Зазначений період (квітень 2009 року) не був предметом перевірки податкової інспекції, за результатами якої було складено акт № 883/23-1/31503765 від 18.06.2009 року, а тому висновок податкової інспекції щодо відсутності у позивача права уточнювати в жовтні 2009 року податковий кредит квітня 2009 року є безпідставним.
01.01.2011 року набув чинності Податковий Кодекс України.
Відповідно до п.50.1. ст.. 50 Податкового Кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
14 січня 2011 року ТОВ «Стандарт - Сервіс» було подано до Джанкойської ОДПІ уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку а додану вартість у зв'язку з самостійним виправленням помилок до податкової декларації за листопад 2009 року, згідно якого були уточнені показники рядків 20-22 декларації та визначене від'ємне значення податку на додану вартість в сумі 565431 гривня (т. 1, а.с. 163-170).
Здійснюючи перевірку позивача, податкова інспекція встановила заниження на вказану суму належного до сплати податку на додану вартість з підстав порушення підприємством абз. 3 п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України.
Згідно з абз. 3 с. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Проте, як було зазначено судом, позивач, уточнюючи в січні 2011 року показники податкової декларації за листопад 2009 року, уточнив рядки 20-22 Декларації, тобто Розділ 3 Декларації «Розрахунки з бюджетом за звітний період». При цьому Розділ 2 Декларації «Податковий кредит», позивачем не уточнювався.
Тобто, в даному випадку позивач мав право уточнити задекларовані ним показники рядків 20-22 Декларації за листопад 2009 року протягом строків давності, встановлених статтею 102 Податкового Кодексу України, які становлять 1095 днів.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до ст. 4 Податкового Кодексу України є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у зв'язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.
Таким чином, на думку суду, податковим органом не надано будь-яких фактичних даних на підтвердження обставин, зазначених в акті - перевірки та письмових запереченнях, а тому суд вважає нарахування позивачеві податкових зобов'язань згідно з оспорюваним податковим повідомленням - рішенням безпідставним.
Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Стандарт - Сервіс» є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
В судовому засіданні 21.09.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
У повному обсязі постанову складено 26.09.2012 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт - Сервіс» - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000442301 від 15.07.2011 року, винесене Джанкойською об'єднаною Державною податковою інспекцією в АР Крим, яким ТОВ «Стандарт - Сервіс» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 690434,50 гривень, в тому числі основний платіж - 665433 гривні та штрафні санкції в сумі 25001,50 гривень.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя підпис Ю.С. Кононова