Справа: № 2а-2897/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.
Суддя-доповідач: Собків Я.М.
Іменем України
"11" вересня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді: Собківа Я.М.,
суддів: Борисюк Л.П., Петрика І.Й.,
при секретарі: Муханьковій Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2011 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Аризона КО»до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва про скасування податкових повідомлень-рішень,-
У березні 2011 року позивач -Приватне підприємство «Аризона КО»звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача № 00027823080/0 від 30.07.2010 року, № 0002782308/1 від 21.12.2010 року та № 0002782308/2 від 21.12.2010 року, якими визначено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 707 809,00 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2011 року адміністративний позов Приватного підприємства «Аризона КО»задоволено.
Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог даного позову.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі направлення від 28.05.2010 р. №817/23-08 та направлення від 25.06.2010 р. № 1000/23-08, у період з 28.05.2010 р. по 24.06.2010 р. працівниками Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва (далі -ДПІ у Солом'янському районі м. Києва) було проведено виїзну планову перевірку Приватного підприємства «Аризона КО»(далі -ПП «Аризона КО») з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.03.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.03.2010 року. Термін перевірки продовжувався з 25.06.2010 р. по 09.07.2010 р. на підставі наказу ДПІ Солом'янському районі м. Києва від 25.06.2010 р. №751.
В ході проведення перевірки було встановлено порушення позивачем вимог пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), результатом чого стало заниження податку на додану вартість в сумі 1 138 538,96 грн., у тому числі по періодам: травень 2008 року -198 705,95 грн., серпень 2008 року -218 189,35 грн., вересень 2008 року -413 859,45 грн. та січень 2009 року -307 784,21 грн.
За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено акт від 16.07.2010 р. №10167/23-/34405467, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.07.2010 р. №0002782308/0, яким ПП «Аризона КО»було визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість в розмірі 1 707 809,00 грн.
Відповідач не погоджується з вищевказаним податковим повідомленнями-рішенням відповідача, оскільки на його думку підприємством правомірно було віднесено до складу податкового кредиту звітних періодів, суми податкового кредиту підтверджені податковими накладними, які були виписані у минулих податкових періодах, однак отримані підприємством у звітних періодах.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.
Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (далі по тексту -Закону №168/97-ВР), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
При дослідженні матеріалів справи колегією суддів було встановлено, що позивач в податкових декларації з податку на додану вартість за травень 2008 року, серпень 2008 року та січень 2009 року, отриманих із запізненням у тих звітних періодах, в яких вони були отримані, відобразив у складі податкового кредиту суми податку на додану вартість сплачені (нараховані) ним, в звязку з придбанням товарів та послуг, з метою їх подальшого використання у межах своєї господарської діяльності.
Як вбачається з додатків 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та Розшифровки податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, в складі податкового кредиту за травень 2008 року, серпень 2008 року та січень 2009 року ПП «Аризона КО» було зазначено суми податку на додану вартість за податковими накладними, які були виписані до вказаного періоду.
Згідно офіційних роз'яснень ДПА України, у межах наданих Законом №168/97-ВР повноважень, у Листі № 6936/6/15-2415-9 від 11.08.2003 р. "Щодо відновлення податкового кредиту по податковій накладній, яка на момент перевірки податковим органом не була оформлена постачальником належним чином" зазначається, що у разі, коли платник податку отримує належним чином оформлену податкову накладну із запізненням, то він відповідно до зазначених законодавчих норм, але з урахуванням граничного строку давності визначення сум податкових зобов'язань, встановленого ст. 15 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації звітного періоду), не позбавляється права на включення вказаної в ній суми ПДВ до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому вона була отримана.
Така ж позиція висвітлена у Листі ДПА України від 30.12.2005 №26268/7/16-1117 "Про деякі питання справляння податку на додану вартість" де, зокрема, зазначено, що отримавши податкову накладну (у поточному податковому періоді), покупець товару (за умови виконання норм підпункту 7.4.1 зазначеного вище пункту 7.4) набув права на включення суми податку, вказаній у цій податковій накладній, до податкового кредиту. Вказана сума має бути відображена у рядку 10.1 податкової декларації з ПДВ за поточний звітний період. При цьому додаток 1 до податкової декларації з ПДВ "Розрахунок коригування сум ПДВ" не заповнюється, оскільки ніякого коригування раніше відображеного податкового кредиту в даному випадку не здійснюється.
В свою чергу, підпунктом г п.п. 4.4.2 ст. 4 Закону № 2181-III передбачено, що податкове роз'яснення є оприлюдненням офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами у межах їх компетенції, яке використовується при обґрунтуванні їх рішень під час проведення апеляційних процедур. Податковими роз'ясненнями вважаються будь-які відповіді контролюючого органу на запити зацікавлених осіб з питань оподаткування. Податкове роз'яснення, надане контролюючим органом вищого рівня, має пріоритет над податковими роз'ясненнями підпорядкованих йому контролюючих органів. Податкове роз'яснення центрального податкового органу має пріоритет над податковими роз'ясненнями, виданими іншими контролюючими органами.
Підпунктом д п.п. 4.4.2 ст. 4 цього ж Закону передбачено, що не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано).
За таких підстав, необхідно враховувати, що період виникнення права на податковий кредит та дата виписування податкової накладної можуть не збігатися, що в свою чергу спростовує позицію відповідача у даній справі про неправомірність формування податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому була отримана податкова накладна.
Крім цього, на підтвердження правомірності здійснення позивачем господарських операцій за період, що перевірявся, свідчать наявні в справі копії договорів, укладених між ПП «Аризона КО» та його контрагентами, а також податкові накладні, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит за травень та серпень 2008 року. Дані податкові накладні, що були оформлені підприємством належним чином та з дотриманням норм діючого законодавства України в повній мірі
відповідають вимогам, встановленим підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та на момент здійснення господарських операцій були видані особами, які були зареєстровані як платники податку на додану вартість.
У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що позивач правомірно формував податковий кредит за періоди травень 2008 року, серпень 2008 р. та січень 2009 року, тому висновки податкового органу про порушення ним вимог підпункту 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та заниження внаслідок цього податку на додану вартість на суму 1 138 538,96 грн. є хибними.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 07 червня 2011 року по адміністративній справі № К/9991/2397/11.
Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення суду першої інстанції ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень матеріального і процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України,-
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва -залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Собків Я.М.
Судді: Борисюк Л.П.
Петрик І.Й.