Постанова від 05.10.2012 по справі 2а-9636/11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-9636/11 Головуючий у 1-й інстанції:

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"05" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Аліменка В.О., Кучма А.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у місті Буча Київської області на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 19 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у місті Буча Київської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання здійснити нарахування та виплату додаткової пенсії та щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними дії територіального управління Пенсійного фонду України, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ст. 51, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни відповідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»починаючи з 2006 року.

Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 19 жовтня 2011 року позов задоволено частково, визнано протиправними дії відповідача, зобов'язано останнього здійснити перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 25.11.2010 року з урахуванням проведених виплат.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 1832.

З доповіді судді -доповідача вбачається, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, особиста участь сторін -не обов'язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду -скасуванню.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач є особою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (4 категорії), отримує додаткову пенсію та є дитиною війни у розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а тому на його користь необхідно здійснити перерахунок пенсії за період з 25.11.2010 року, а саме: здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії у розмірі, встановленому ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та недоплаченої суми щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Частиною 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Крім того, мінімальна пенсія за віком не може бути нижчою ніж прожитковий мінімум і відповідно до вимог ст. 46 Конституції України.

Проте, відповідач всупереч ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»здійснював позивачу вказані виплати у меншому розмірі, який встановлений постановою Кабінету Міністрів України.

Колегія суддів вважає дії відповідача щодо виплати позивачу щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі, меншому ніж той, що встановлений ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»неправомірними.

Колегія суддів зазначає, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з постановами Кабінету Міністрів України, та є пріоритетним у застосуванні.

Проте, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, з огляду на наступне.

Так, 14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України №3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».

Пунктом 7 частини I зазначеного Закону Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Із аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.

Під час вирішення питання, яка з однопредметних законодавчих норм рівної ієрархії, що не визнані неконституційними в установленому порядку, перевагу слід надавати тій з них, що прийнята пізніше. У розглядуваному випадку пізніше прийняті норми Закону України від 14 червня 2011 року №3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».

На реалізацію наведеного положення Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»Кабінетом Міністрів України 06 липня 2011 прийнята Постанова № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», якою встановлено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується у розмірі 5 відсотків (особам, що належать до категорії 4) від прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривні.

Тому колегія суддів приходить до висновку про правомірність дій відповідача щодо виплати позивачу додаткової пенсії, підвищення до пенсії за проживання на забрудненій території та щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни у відповідному розмірі з 23.07.2011 року -дати набрання наведеною постановою уряду законної сили.

Таким чином, правові підстави для здійснення перерахунку пенсії та її виплати позивачу відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 23.07.2011 року відсутні.

За таких обставин, суд першої інстанції повинен був прийти до висновку, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії та відповідні виплати позивачу відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та Закону України «Про соціальний захист дітей війни»підлягають задоволенню 25.11.2010 року по 22.07.2011 року.

Підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, відповідно до п. 4 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні постанови порушено норми матеріального права, в зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволених позовних за період з 23.07.2011 року по 19.10.2011 року з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд апеляційної інстанції,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у місті Буча Київської області задовольнити частково.

Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 19 жовтня 2011 року в частині зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та відповідні виплати ОСОБА_2 відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 23.07.2011 року по 19.10.2011 року скасувати та ухвалити нову постанову в цій частині про відмову у задоволенні позову в цій частині.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Аліменко В.О.

Кучма А.Ю.

Попередній документ
26410350
Наступний документ
26410352
Інформація про рішення:
№ рішення: 26410351
№ справи: 2а-9636/11
Дата рішення: 05.10.2012
Дата публікації: 15.10.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: