номер провадження справи 31/86/12
Запорізької області
10.10.12 Справа № 5009/3437/12
Господарський суд Запорізької області у складі судді Хуторного В.М., при секретарі Романовій К.І.
За участю представника позивача -Ворошило А.В., довіреність №08/0044 від 04.01.2012 р.; від відповідача -не з'явився;
Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 5009/3437/12
за позовом: Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖГАЗ»Філія Вільнянське управління по газопостачанню та газифікації, м. Вільнянськ Запорізької області (скорочено ПАТ «Запоріжгаз»);
до відповідача: Закритого акціонерного товариства «ТЕПЛОГАЗМОНТАЖ», м. Запоріжжя (скорочено ЗАТ «ТЕПЛОГАЗМОНТАЖ»);
про стягнення заборгованості та штрафу
Ухвалою господарського суду від 11.09.2012 р. справу прийнято до розгляду, порушено та присвоєно номер провадження 31/86/12, засідання суду призначено на 19.09.2012 р., в судовому засіданні розгляд справи відкладено до 10.10.2012 р.
Розгляд справи здійснювався із застосування засобів фіксації судового процесу.
У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Сутність спору:
ПАТ «Запоріжгаз» звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з ЗАТ «ТЕПЛОГАЗМОНТАЖ»заборгованості за договором субпідряду №1 від 01.06.2009 р. в сумі 2500 грн., пені в сумі 1291,53 грн., 3% річних у сумі 229,11 р., всього на суму 4020,64 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем взяті на себе зобов'язання в частині оплати за виконаний субпідрядником обсяг робіт належним чином не виконано. Заборгованість станом на 01.09.2012 р. становить 2500 грн. В обґрунтування позову посилається на ст. ст. 12, 49, 56-57 ГПК України, ст. ст. 526, 509, 548, 549, 625 ЦК України, ст. 193, п. 6 ст. 232 ГК України та умови договору субпідряду №1 від 01.06.2009 р.
В судовому засіданні представник позивача зазначила про сплату відповідачем боргу в сумі 2500 грн. після подання позову до суду. Просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1291,53 грн. та 3% річних у сумі 229,11 р.
ЗАТ «ТЕПЛОГАЗМОНТАЖ», відповідач по справі, у відзиві на позовну заяву заперечує проти заявлених позивачем вимог, посилаючись на те, що борг в сумі 2500 грн. сплачено в повному обсязі. В якості доказів сплати боргу надано платіжне доручення №330 від 10.09.2012 р. Просить в позові відмовити.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача суд -
01.06.2009 р. між ВАТ «Запоріжгаз»- Філя Вільнянське управління по газозабепеченню та газифікації (Субпідрядник, позивачу у справі) та ЗАТ «ТЕПЛОГАЗМОНТАЖ» (Генпідрядник, відповідач у справі) було укладено Договір субпідряду №1 (далі Договір №1), за умовами якого Генпідрядник доручає, а Субпідрядник зобов'язується виконати власними силами пусконаладжувальні роботи ШГРП -26-2Н на котельні Матвіївської школи -інтернату в с. Матвіївка Вільнянського району. Субпідрядник зобов'язується здати Генпідряднику належним чином виконані роботи у встановлений договором термін, а Генпідрядник зобов'язується прийняти належним чином виконані роботи і оплатити ці роботи у відповідності з умовами цього Договору (п. 1.1 Договору №1).
Відповідно до п. 2.1 Договору №1, загальна вартість робіт по Договору на момент його укладання становить 12724,8 грн., в т.ч. ПДВ -2120,8 грн. та визначається згідно кошторисної документації та договірної ціни, що є невід'ємною частиною цього Договору.
За приписами п. 2.2 Договору №1, Генпідрядник зобов'язується оплатити належним чином виконані роботи. Остаточний рахунок здійснюється Генпідрядником протягом 10 -ти днів з дня підписання уповноваженими представниками обох сторін Акту приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (КБ -3) з урахуванням суми раніше сплаченої передоплати.
Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками обох сторін і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (п. 3.1 Договору №1).
Згідно до п. 3.3 Договору №1, строки виконання робіт -червень 2009 р.
Пунктом 5.4 Договору №1 визначено, що у випадку несвоєчасного здійснення розрахунків за Договором Генпідрядник сплачує Субпідряднику пеню у розмірі 0,5% від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня.
Акт приймання виконаних підряд робіт підписано представниками обох сторін 28.07.2009 р.
В позовній заяві позивач стверджує, що відповідач належним чином за виконані субпідрядником роботи за Договором №1 не розрахувався.
25.07.2012 р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію, яка останнім залишена без відповіді.
Предметом розгляду по даній справі є стягнення з відповідача 2500 грн. заборгованості та за порушення умов Договору №1 пені в розмірі та 3% річних, всього на суму 4020,64 грн.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представника відповідача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Правовідносини сторін є господарськими та такими, що виникли на підставі договору субпідряду, що є різновидом договору підряду.
Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Частина 1 ст. 854 ЦК України встановлює порядок оплати роботи, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Пунктом 2.2 Договору №1 передбачено, що Генпідрядник зобов'язується оплатити належним чином виконані роботи. Остаточний рахунок здійснюється Генпідрядником протягом 10 -ти днів з дня підписання уповноваженими представниками обох сторін Акту приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (КБ -3) з урахуванням суми раніше сплаченої передоплати.
Акт приймання виконаних підряд робіт підписано представниками обох сторін 28.07.2009 р., тобто обов'язок по сплаті у відповідача за виконані позивачем роботи за Договором №1 виник з 10.08.2009 р. (з урахуванням вихідних днів 8 та 9 днів).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином у встановлені строки та відповідно до умов договору.
Відповідно до ч. 1. ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Взяті на себе зобов'язання за Договором №1 відповідач належним чином не виконав. На момент подання позову до суду заборгованість в сумі 2500 грн. не погашена, а тому вимога є правомірною.
Разом з тим, суд зазначає, що під час розгляду справи в суді відповідачем сплачено заборгованість в сумі 2500 грн., що підтверджується платіжним дорученням №330 від 10.09.2012 р.
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Позивачем та відповідачем в процесі розгляду справи самостійно врегульовано даний спір в частині погашення основного боргу в сумі 2500 грн., шляхом сплати відповідачем цієї заборгованості (підтверджено банківською випискою та платіжним дорученням).
Таким чином, суд дійшов висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення 2500 грн., оскільки погашення заборгованості відбулося після подання позивачем позову до суду (04.09.2012 р. позов направлено до суду).
Стосовно вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 1291,53 грн. за період з 12.08.2009 р. по 30.08.2012 р. та 3% річних в сумі 229,11 грн.
Відповідно до ст. 611 ЦК одним з наслідків порушення зобов'язань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Аналогічні положення містить ст. 230 ГК України, яка визначає, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 вищезгаданого Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 5.4 Договору №1 визначено, що у випадку несвоєчасного здійснення розрахунків за Договором Генпідрядник сплачує Субпідряднику пеню у розмірі 0,5% від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня.
Порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасної оплати за Договором №1 підтверджено матеріалами справи.
Відповідно до п. 2. ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені);
Положенням ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присічним.
Статтею 267 ЦК України (п. п. 3, 4) передбачено: Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
В даному випадку, від відповідача не надходило заяви про застосування строку позовної давності.
Отже, з урахуванням вищевикладеного, заявлена позивачем пеня згідно розрахунку (а. 6 с.) в сумі 1291,53 грн. за період з 12.08.2009 р. по 30.08.2012 р. підлягає частковому задоволенню в сумі 256,95 грн. за період з 12.08.2009 р. по 10.02.2010 р.(з 10.08.2009 р. у відповідача виник обов'язок по сплаті за Договором №1).). В решті заявлених вимог слід відмовити.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Неналежне виконання відповідачем зобов'язання по сплаті за Договором № 1 підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем. Заявлена позивачем сума в розрахунку (а. 6 с.) щодо стягнення 3% річних за період з 12.08.2009 р. по 30.08.2012 р. в сумі 229,11 грн. є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.
Пунктом 4.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 передбачено, що у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пунктів 4 і 5 частини першої ст. 7 Закону України «Про судовий збір», зокрема припинення провадження у справі тягнуть за собою повернення сплачених сум судового збору.
Таким чином, сплачений судовий збір за вимогою про стягнення основного боргу в сумі 2500 грн. підлягає поверненню позивачу із Державного бюджету України в розмірі 997,89 грн. на підставі відповідної ухвали суду.
Відповідності до ст. 49 ГПК України решта судового збору розподіляється між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.
З урахуванням викладеного, керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Провадження по справі в частині стягнення заборгованості в сумі 2500 грн. припинити.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства «ТЕПЛОГАЗМОНТАЖ» (69037, м. Запоріжжя, вулиця 40 років Радянської України, 45 -а, код ЄДР 01415571) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз»Філія Вільнянське управління по газопостачанню та газифікації (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вулиця Шевченка, 114) 256 (двісті п'ятдесят шість) грн. 95 коп. пені, 229 (двісті дев'яносто дев'ять) грн. 11 коп. 3% річних та 193 (сто дев'яносто три) грн. 14 коп. судового збору.
В решті позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 11.09.2012 р.
Суддя Хуторной В.М.