83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
25.09.12 р. Справа № 5006/12/145/2012
Суддя господарського суду Донецької області Тоцький С.В.
при секретарі судового засідання Міщенко Т.Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Прокурора Приморського району м. Маріуполя в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради, м. Маріуполь
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь
про стягнення заборгованості в сумі 996,18грн., розірвання договору №23/3 від 18.01.2007р. та зобов'язання відповідача демонтувати спеціальну конструкцію зовнішньої реклами.
від Прокурора: Шаталова О.О.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився ;
від відповідача: не з'явився ;
Заявлено позов Прокурором Приморського району м. Маріуполя в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради, м. Маріуполь до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь про стягнення заборгованості в сумі 996,18грн., розірвання договору №23/3 від 18.01.2007р. та зобов'язання відповідача демонтувати спеціальні конструкції зовнішньої реклами - лайтбокси, за адресою: пр-т Леніна, 18/20 (розміром 1,2м*1,8м) - 2 шт.
В обґрунтування своїх позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору №23/3 від 18.01.2007р. відповідач взяв на себе зобов'язання щодо здійснення оплати за користування місцем для розміщення рекламоносіїв, однак у встановлений строк їх не виконав, у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість в сумі 996,18грн. Крім того прокурор зазначає, що відповідачем не був дотриманий порядок розрахунків за користування місцями розміщення зовнішньої реклами, що свідчить про істотне порушення відповідачем зобов'язань, у зв'язку із чим позивач просить суд розірвати договір та зобов'язати відповідача демонтувати спеціальну конструкцію зовнішньої реклами. За твердженням прокурора зазначені порушення умов договору спричиняють шкоду економічним інтересам держави, оскільки порушується порядок надходження коштів до місцевого бюджету.
Представник виконавчого комітету Маріупольської міської ради надав суду довідку фінансового управління міської ради з якої вбачається, що заборгованість відповідача перед бюджетом за договором №23/3 від 18.01.2007р. на момент розгляду справи відсутня.
Відповідач через канцелярію суду надав письмові пояснення від 04.09.2012р., де зазначає, що заборгованість в сумі 996,18грн. ним повністю сплачена, що підтверджується наданою квитанцією №2049.879.1 від 28.08.2012р. на суму 996,19грн., проти демонтування конструкцій зовнішньої реклами не заперечує. Справу просить суд розглянути без його участі.
За клопотанням прокурора та представника позивача справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.
Відповідно до статей 9, 10 Конституції України, статті 9 Європейської хартії регіональних мов або мов меншин (ратифікована Законом України від 15 травня 2003р. N802), статті 3 Декларації прав національностей України ( від 1 листопада 1991р. N1771), статті 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» (від 03 липня 2012р. №5029-VІ) та клопотання представника позивача, справа розглядалась російською мовою.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора та пояснення представника позивача, господарський суд встановив :
Рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської ради №23/3 від 18.01.2007р. надано дозвіл Суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами лайтбокси, розміром 1,2*1,8м., за адресою: пр-т Леніна, 18/20, терміном на 5 років, згідно із встановленим порядком.
На виконання даного рішення між Маріупольською міською радою (Адміністрація) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Розповсюджувач зовнішньої реклами) 18 січня 2007р. було укладено договір №23/3.
Відповідно до умов укладеного договору (п.1.1.) Адміністрація надає, а Розповсюджувач приймає в тимчасове користування місця для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами: лайтбокси, розміром 1,2*1,8м - 2шт. за адресою: пр-т Леніна, 18/20.
Відповідно до п.2.1 договору термін цього договору становить 5 років. Розповсюджувач зовнішньої реклами повинен протягом 5 діб після закінчення терміну демонтувати спеціальну конструкцію та привести місце розміщення в належний вигляд. Якщо по закінчені цього терміну Розповсюджувач зовнішньої реклами викаже бажання продовжити термін дії цього договору, він зобов'язаний подати заяву на ім'я керівника робочого органу за 30 діб до закінчення терміну.
Згідно п.3.1.1 договору Розповсюджувач зовнішньої реклами зобов'язаний внести протягом 10 робочих днів, із дня отримання договору до міського бюджету встановлену договором плату в повному обсязі, а при наданні розстрочки платежу, перший платіж.
За приписами п.4.1 договору за тимчасове користування місцями розташування спеціальних конструкцій, які перебувають у комунальній власності, Розповсюджувач протягом п'яти років (щорічно) сплачує на рахунок міського бюджету м. Маріуполя 996,19грн.
Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.
У зв'язку із неповною сплатою відповідачем суми за користування місцями розташування спеціальних конструкцій зовнішньої реклами позивачем було надіслано на його адресу претензію №14 від 23.05.2012р. з вимогою сплатити заборгованість в сумі 996,18грн.
Відтак за розрахунком позивача, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору за останнім утворилася заборгованість, яка на момент звернення до суду із позовом складає 996,18грн.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.
Відповідно до приписів передбачених ст.121 Конституції України, на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді, у випадках передбачених законом. Право на звернення до місцевого суду в інтересах держави, підприємств, та інших юридичних осіб визначено п.6 ст.20 Закону України "Про прокуратуру". Безпосередньо до господарського суду право звернення прокурора передбачено пунктом 3 частини 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність її захисту. Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 передбачено, що інтереси держави є оціночним поняттям, і прокурор визначає в чому саме відбулось або могло відбутись порушення матеріальних або інших інтересів держави.
Відповідно до положень ст.36-1 Закону України „Про прокуратуру", представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.
Відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами, регулюються Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003р. № 2067.
Частиною 1 ст.143 Конституції України встановлено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.
Стаття 144 Конституції України передбачає, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Відповідно до приписів ст.29 Закону України "Про місцеве самоврядування" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, щодо управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад та встановлення порядку та здійснення контролю за використанням прибутків підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідних територіальних громад.
Частиною 1 ст.11 Закону України "Про місцеве самоврядування" встановлено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Згідно п.1 ст.16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003р. №2067, встановлено, що зовнішня реклама розміщуються на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.
17.01.2007р. за №23/3 виконавчим комітетом Маріупольської міської ради прийнято рішення «Про надання дозволу на розміщення конструкцій зовнішньої реклами фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1.».
Пунктом 32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003р. №2067 передбачено, що плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування.
Плата за користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється на договірних засадах з його власником, що саме було передбачено за умовами п.4 Договору №23/3 від 18.01.2007р. між позивачем та відповідачем.
Згідно до вимог частини 2 статті 11 ЦК України та ст.174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 67 Господарського кодексу України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.
Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статей 626 та 629 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків та є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 632 ЦК України встановлено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Згідно приписів статей 759, 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Як вбачається з матеріалів справи сума боргу у розмірі 996,18грн. була сплачена відповідачем протягом розгляду справи, що підтверджується наданою відповідачем до матеріалів справи квитанцією №2049.879.1 від 28.08.2012р. на суму 996,19грн. та не заперечується позивачем, у зв'язку із чим провадження по справі в частині стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 996,18грн. слід припинити відповідно до приписів п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Щодо вимог позивача про розірвання договору від 18.01.2007р. №23/3 суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позовних вимог в цій частині, оскільки спірний договір було укладено 18.01.2007р. на 5 років, отже термін дії цього договору закінчився 18.01.2012р. За приписами п.2 цього договору якщо по закінчені п'ятирічного терміну Розповсюджувач зовнішньої реклами викаже бажання продовжити термін дії договору, він зобов'язаний подати заяву на ім'я керівника робочого органу за 30 діб до закінчення терміну. До матеріалів справи не надано жодного доказу, який би підтверджував, що строк дії договору було продовжено. Відтак, оскільки строк дії договору закінчився 18.01.2012р., доказів продовження договору оренди до матеріалів справи не додано та враховуючи, що прокурор звернувся до суду із позовом з вимогою щодо розірвання спірного договору в серпні 2012р., коли строк дії договору автоматично припинив свою дію, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Виходячи з положень ст.173 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, припинення зобов'язання зумовлює і припинення існування підстави для відповідного права, зокрема -для подальшого перебування у відповідача майна, отриманого за спірним договором.
Статтею 785 ЦК України встановлено, що уразі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ, в даному випадку відповідач повинен звільнити земельну ділянку та здійснити демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами за вказаними адресами де вони розташовані.
Крім того відповідно до ст.391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
За таких обставин, враховуючи припинення терміну договору №23/3 від 18.01.2007р., позов в частині вимог про зобов'язання відповідача демонтувати спеціальні конструкції зовнішньої реклами - лайтбокси, за адресою: пр-т Леніна, 18/20 (розміром 1,2м*1,8м) - 2 шт, підлягає задоволенню, крім того проти демонтування конструкції не заперечує сам відповідач.
Відповідно до вимог ст.84 ГПК України у рішенні за результатами розгляду позову про зобов'язання виконати певну дію (в розглядуваному випадку - демонтувати рекламні конструкції) суд має вказати строк вчинення відповідної дії.
Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.
На підставі вимог передбачених ст.ст. 11, 391, 509, 525, 526, 626, 629, 632, 759, 762, 785 ЦК України, ст.ст.67, 173, 174, 202 ГК України, ст.ст.11, 29 Закону України "Про місцеве самоврядування", ст.16 Закону України "Про рекламу" та керуючись ст.ст.1, 2, 4-2, 4-3, 4-6, 12, 20, 22, 28, 29, 32-34, 36, 49, 75, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
Позовні вимоги Прокурора Приморського району м. Маріуполя в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради, м. Маріуполь до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь про стягнення заборгованості в сумі 996,18грн., розірвання договору №23/3 від 18.01.2007р. та зобов'язання відповідача демонтувати спеціальні конструкції зовнішньої реклами - лайтбокси, за адресою: пр-т Леніна, 18/20 (розміром 1,2м*1,8м) - 2 шт., задовольнити частково.
Припинити провадження по справі в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь (НОМЕР_1) заборгованості з внесення плати за тимчасове користування місцями розміщення спеціальної рекламної конструкції зовнішньої реклами в сумі 996,18грн., у зв'язку із відсутністю предмету спору.
Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в МФ КБ «Приватбанк», МФО 335429) демонтувати спеціальні конструкції зовнішньої реклами - лайтбокси, за адресою: пр-т Леніна, 18/20 (розміром 1,2м*1,8м) - 2 шт., впродовж 10 календарних днів з дня набрання рішення законної сили.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в МФ КБ «Приватбанк», МФО 335429) на користь державного бюджету витрати по сплаті судового збору в сумі 2682,50грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 26.09.2012р.
Суддя Тоцький С.В.