Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "04" жовтня 2012 р. Справа № 12/5007/919/12
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Сікорської Н.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Дорощук О.В. - дов. від 03.09.12р.
від відповідача: не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Приватного підприємства "Профіус" (м.Шепетівка Хмельницької області)
до Державного підприємства "Овруцьке лісове господарство" (с.Дубовий Гай Овруцького району Житомирської області)
про стягнення 70054,22 грн.
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 70054,22 грн., з яких: 66907,78 грн. основний борг за договором підряду на надання послуг в лісовому господарстві № 31/12-а від 10.02.2012 р., 3146,44 грн. неустойка (штраф).
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.65).
У відзиві від 06.09.2012 р. № 800 на позовну заяву, що надійшов факсимільним зв'язком, відповідач проти позову заперечив (а.с.56).
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-
10.02.2012 р. ДП "Овруцьке лісове господарство" (замовник, далі - відповідач) та ПП "Профіус" (підрядник, далі - позивач) уклали договір на надання послуг в лісовому господарстві № 31/12-а (а.с.9-10).
За умовами договору позивач зобов'язується на власний ризик виконати роботи у відповідності до умов даного договору, а відповідач зобов'язується прийняти роботи та оплатити їх (п.1.1.).
Відповідно до пункту 5.2. договору сума послуг за весь комплекс виконаних робіт нараховується на підставі актів виконаних робіт.
Відповідач зобов'язаний оплачувати об'єми виконаної роботи на підставі актів, що підтверджують виконання робіт, підписаних уповноваженими особами від відповідача та позивача. При цьому відповідач виконує оплату з відтермінуванням платежу протягом 30 календарних днів після підписання акту виконаних робіт уповноваженими представниками сторін (п.5.3.-5.4.).
На виконання умов договору позивач виконував підготовчі роботи та роботи по заготівлі деревини. Як заначив позивач, свої зобов'язання виконавець виконав в повному обсязі виконані роботи передані замовнику, претензій щодо якості виконаних робіт від замовника не надходило.
Для оплати виконаних робіт позивачем відповідачу виставлялися рахунки-фактури (а.с.72-79).
Відповідач свої зобов'язання по оплаті виконаних робіт виконував неналежним чином, в з'язку з чим, за даними позивача, має місце заборгованість, яка виникла за актами виконаних робіт (а.с.11-19): від 30.03.2012 р. на загальну суму 40505,91 грн.; від 31.03.2012 р. на суму 18766,08 грн.; від 26.04.2012 р. на загальну суму 5539,08 грн.; від 29.04.2012 р. на суму 2096,71 грн., що в цілому становить 66907,78 грн.
Факт виникнення та існування заборгованості у зазначеній сумі позивач підтверджує актами звірок взаємних розрахунків та довідками про заборгованість (а.с.33-35,60,61).
За умовами п.8.5. договору № 31/12-а від 10.02.2012 р. за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх обов'язків протягом дії даного договору, винна сторона сплачує штраф у розмірі 0,05% вартості невиконаних робіт або несплаченої суми за кожен день прострочки.
Керуючись даними умовами договору позивач нарахувавна суму основного боргу та заявив до стягнення штрав в сумі 3146,44 грн., розрахунок якого наведено у позовній заяві.
Проаналізувавши зміст п. 8.5 договору, суд дійшов висновку, що фактично сторони узгодили нарахування пені, а не штрафу.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Оскільки сторони визначили, що розрахунок здійснюється за кожен день прострочки, тому має місце нарахування пені.
У відзиві від 06.09.2012 р. № 800 на позовну заяву, що надійшов факсимільним зв'язком, відповідач проти позову заперечив, зазначивши, зокрема, що позивач у позовній заяві посилається на договір підряду, а акти виконаних робіт частково подає по іншим роботам, згідно договору надання послуг по проведенню лісокультурних робіт № 83/12-а від 16.03.2012 р., що призвело до завищення суми боргу (а.с.56).
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
З позовної заяви вбачається, що підставою звернення позивача до суду є неналежне невиконання відповідачем зобов'язання по оплаті виконаних робіт за договором № 31/12-а від 10.02.2012 р.
Факт виконання робіт сторони сторони узгоджували шляхом складання актів виконаних робіт, в яких зазначалась дата їх складання, характер робіт та договір, на виконання якого проводяться роботи.
При дослідженні актів виконаних робіт, на яких позивач грунтує свої вимоги і, які додані до матеріалів справи (а.с.11-19), суд встановив, що позивач заявив до стягнення заборгованість, яка виникла за актом від 31.03.2012 р. по договору № 83/12-а від 16.03.2012 р. на суму 18766,08 грн. (посадка лісових культур під меч Колесова з обмочуванням кореневої системи в грунтово-глиняний розчин) (а.с. 11).
В процесі вирішення спору, судом встановлено, що дійсно, крім договору на надання послуг в лісовому господарстві № 31/12-а від 10.02.2012 р., між сторонами 16.03.2012 р. було укладено договір № 83/12-а надання послуг по проведенню лісокультурних робіт, за умовами якого позивач зобов'язався на власний ризик і за власними силами та засобами виконати роботи згідно технологічної карти, а відповідач зобов'язався прийняти ці роботи і оплатити їх (а.с.70-71).
При цьому, звернувшись до суду, позивач не грунтує свої вимоги на обставинах, що випливають з вищевказаного договору, а підставою позову, як наголошувалось вище, зазначає факт існування заборгованості за договором № 31/12-а від 10.02.2012 р.
За вказаних обставин, суд дійшов до висновку, що позивач безпідставно та необгрунтовано заявиви до стягнення заборгованість за актом від 31.03.2012 р., який складено про виконання робіт по договору № 83/12-а від 16.03.2012 р. в сумі 18766,08 грн., тому позовні вимоги в цій частині та в частині нарахованої пені на вказану суму задоволенню не підлягають.
Отже, матеріалами справи підтверджується, що за договором № 31/12-а від 10.02.2012 р., відповідач порушив своє зобов'язання щодо оплати виконаних позивачем робіт на суму 48141,70 грн., з яких:
- за актами від 30.03.2012 р. на загальну суму 40505,91 грн.;
- за актами від 26.04.2012 р. на загальну суму 5539,08 грн.;
- за актом від 29.04.2012 р. на суму 2096,71 грн.
Перевіривши обґрунтованість та правильність нарахування позивачем пені, суд дійшов до висновку, що розрахунок здійснено невірно, враховуючи таке.
Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За ч. 1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Як вбачається із розрахунку, виконаного позивачем, нарахування здійснюється із застосуванням ставки 0,05 %. Отже, позивач невірно здійснив нарахування пені, застосувавши відсоткову ставку, що є більшою, ніж визначена законодавством.
Правильним є нарахування пені за визначену позивачем кількість днів прострочення із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ.
Отже, пеня нараховується наступним чином:
- за актами від 30.03.2012 р. на загальну суму 40505,91 грн. - 1610,28 грн. (97 днів прострочення) ;
- за актами від 26.04.2012 р. на загальну суму 5539,08 грн. - 166,45 грн. (72 дні прострочення);
- за актом від 29.04.2012 р. на суму 2096,71 грн. - 59,29 грн. (69 днів прострочення).
Таким чином, загальна сума пені складає 1836,02 грн.
Відповідач заперечення щодо здійснених позивачем нарахувань не подав, своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, доказів сплати боргу не подав.
Зважаючи на викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до договору та чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню частково, в сумі 49977,72 грн., з яких: 48141,70 грн. борг за договором № 31/12-а від 10.02.2012 р., 1836,02 грн. пеня
В частині стягнення 18766,08 грн. боргу та 1310,42 грн. штрафу суд відмовляє за безпідставністю.
Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства "Овруцьке лісове господарство", 11103, Житомирська область, Овруцький район, с.Дубовий Гай, ідентифікаційний код 00991887,
на користь Приватного підприємства "Профіус", 30400, Хмельницька область, м.Шепетівка, вул.Карла Маркса, буд.23, офіс 319, ідентифікаційний код 36745049:
- 48141,70 грн. боргу за договором № 31/12-а від 10.02.2012 р.;
- 1836,02 грн. пені;
- 1148,24 грн. судового збору.
3. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 09.10.12
Суддя Сікорська Н.А.
Друк: 3 прим.
1 - у справу,
2 - позивачу (рек.),
3 - відповідачу (рек. з повід. про вруч.).