ун. № 2608/9983/12
пр. № 2/2608/4987/12
19 вересня 2012 року
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Коваль О.А.
при секретарі Лазаренко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «БудІнвестХолдинг» про визнання майнових прав на частку в об'єкті незавершеного будівництва,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ТОВ «Будівельна компанія «БудІнвестХолдинг» про визнання майнових прав на частку в об'єкті незавершеного будівництва. Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що між ним та відповідачем 22 листопада 2006 року було укладено договір доручення № 517-Г, відповідно до умов якого позивач доручив, а відповідач зобов'язався від імені та за рахунок позивача профінансувати спорудження об'єкта нерухомості, а саме: квартири АДРЕСА_1, загальною площею 71,96 кв.м. Відповідно до умов вказаного договору позивач сплатив 545400 грн., виконавши таким чином свої зобов'язання у повному обсязі. Але, у встановлений договором № 517-Г строк (3-ій квартал 2007 року), введення в експлуатацію будинку не відбулося, Акт приймання-передачі об'єкта нерухомості між позивачем та відповідачем не підписувався, будівництво припинено.
У судове засідання представник позивача позов підтримала, просила його задовольнити.
Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, а тому суд вважає за можливе слухати справу у його відсутність за наявними у справі доказами, ухваливши по справі за згодою позивача відповідно до ст.ст. 224-226 ЦПК України заочне рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали та докази по справі, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що між сторонами 22 листопада 2006 року було укладено договір доручення № 517-Г, відповідно до умов якого позивач доручив, а відповідач зобов'язався від імені та за рахунок позивача профінансувати спорудження об'єкта нерухомості, а саме: квартири АДРЕСА_1, загальною площею 71,96 кв.м.
Плановий строк введення будинку в експлуатації визначено 3 квартал 2007 року. Вартість об»єкта нерухомості 545 400 грн.
Відповідно до умов вказаного договору позивач сплатив 545400 (п'ятсот сорок п'ять тисяч чотириста) грн. 00 коп., проте відповідач всупереч цьому ж договору, свої зобов'язання взагалі не виконав, оскільки у встановлений договором № 517-Г строк, введення в експлуатацію будинку не відбулося, Акт приймання-передачі об'єкта нерухомості між позивачем та відповідачем не підписувався.
Відповідно до умов договору доручення № 517-Г, відповідач зобов'язаний від імені та за рахунок позивача профінансувати спорудження об'єкта нерухомості, отже, виникають інвестиційні відносини.
Згідно ст. 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестор має право володіти, користуватися та розпоряджатися об'єктами інвестицій відповідно до законодавчих актів України. Відповідно до ч. 1 ст. 4 вказаного закону об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, а також майнові права.
Згідно ст. 177 ЦК України до об»єктів цивільних прав відносяться речі, майнові права та інше.
Згідно ст. 190 ЦК України майном як особливим об»єктом вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов»язки. Майнові права є неспоживчою річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
Відповідно до ч.1 ст.334 Цивільного Кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст.331 ЦК України право власності на новостворене майно виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Як встановлено судом, акт приймання-передачі спірної квартири не складався, акт про приймання в експлутацію будинку не реєструвався.
Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки позивачем виконані умови інвестування у повному обсязі, то у нього з моменту виконання зобов"язань щодо сплати вартості об"єкта інвестування виникло і майнове право на цей об"єкт, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Суд також погоджується з вимогою позивача про визнання за ним майнового (речового) права на отримання в натурі об»єкта інвестування, після введення його в експлуатацію, оскільки вона узгоджується зі ст.ст. 620, 876 ЦК України, ст.ст. 4, 19 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та зазначає про існування вірогідності, що підприємство, яке отримало грошові кошти від позивача, може розпорядитись майновими правами на недобудовану квартиру на власний розсуд, відчужити їх іншим особам, внаслідок чого позивач буде ошуканим і може залишитись без квартири та без внесених коштів.
На підставі ст.88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі в розмірі 109грн. та на користь держави 3110 грн. судовий збір.
Керуючись вимогами ст.ст.177, 190, 331, 324, 526, 530, 620 Цивільного кодексу України, ст.ст.4,7 Закону України "Про інвестиційну діяльність", ст.ст.10,11,57-60,209,212-215, 224-227, 294 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 майнові права на об»єкт інвестування - квартиру АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_1 майнове (речове) право на отримання в натурі об»єкту інвестування - квартири АДРЕСА_1 після введення вказаного будинку в експлуатацію.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «БудІнвестХолдинг» на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати по справі у розмірі 120грн.(сто двадцять гривень).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «БудІнвестХолдинг» на користь держави судовий збір у розмірі 3110 (три тисячі сто десять) грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.
Суддя: