11 жовтня 2012 р. Справа № 119825/11
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Затолочного В.С.,
суддів Кушнерика М.П., Гінди О.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Старосамбірському районі Львівської області на постанову Старосамбірського районного суду Львівської області від 22 липня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Старосамбірському районі Львівської області про стягнення заборгованості,-
31 травня 2010 року позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до відповідача - управління Пенсійного фонду України в Старосамбірському районі Львівської області про стягнення заборгованості із невиплаченої пенсії згідно ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»
Позивач посилався на те, що йому як особі, що постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та інваліду І групи відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щомісячно повинна нараховуватись та виплачуватись пенсія в розмірі не менше 10-ти мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, що віднесені до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія для інвалідів І групи у розмірі 100% від мінімальної пенсії за віком. Однак, відповідач в порушення норм закону нараховував та виплачував йому пенсію у меншому розмірі.
Позивач просив визнати неправомірними дії відповідача; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Старосамбірському районі Львівської області здійснити перерахунок та виплачувати основну та додаткову пенсію відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 01 грудня 2002 року по 01 червня 2011 року.
Ухвалою Старосамбірського районного суду Львівської області від 03 червня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Старосамбірському районі Львівської області про призначення та перерахунок виплат за період з 01 грудня 2002 року по 30 листопада 2010 року залишено без розгляду.
Постановою Старосамбірського районного суду Львівської області від 22 липня 2011 року, яка прийнята у відкритому судовому засіданні, позов задоволено.
Визнано дії відповідача неправомірними; зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Старосамбірському районі Львівської області провести перерахунок та виплачувати на користь позивача основну пенсію в розмірі 10-ти мінімальних пенсій за віком за період з 01 грудня 2010 року, а також додаткову пенсію в розмірі 100% мінімальної пенсії за віком за період з 01 грудня 2010 року згідно ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням виплачених сум.
Постанову суду першої інстанції оскаржило управління Пенсійного фонду України в Старосамбірському районі Львівської області, подавши на неї апеляційну скаргу.
Апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до ч.5 ст. 54 Закону порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. Оскільки, позивачу було нараховано та виплачено пенсію відповідно до нормативно-правових актів КМУ, то вимоги позивача щодо перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є безпідставними.
Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у повному обсязі заявлених позовних вимог.
Оскільки, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, тому, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач є особою, що постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом І групи, а тому відповідач зобов'язаний провести перерахунок позивачу основної та додаткової пенсії відповідно до ст. ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та є правильними.
Встановлено, що позивач є особою яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та інвалідом І групи, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_1, виданого Львівською обласною державною адміністрацією.
Відповідно до ст. 54 Закону обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими - 10-ти мінімальних пенсій за віком по І-ій групі інвалідності.
Відповідно до ст.50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам віднесеним до I категорії, які є інвалідами І групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою у розмірі - 100% мінімальної пенсії за віком.
З матеріалів справи вбачається, що пенсія позивачу призначена та виплачувалась і визначалася відповідачем з розрахунку розмірів мінімальної пенсії, встановлених постановами Кабінету Міністрів України.
Виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, суд першої інстанції, на думку колегії суддів, прийшов до обґрунтованого висновку, що при розрахунку основної та додаткової пенсій позивача, передбачених ст.ст. 50,54 Закону України застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком, а не положення постанов Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
П.28 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якими встановлено мінімальний розмір пенсії для інвалідів І групи, щодо яких встановлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційними положення п.28 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», тому з 22.05.2008 року почала діяти колишня редакція ст.ст. 50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог позивача. Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості перерахунку пенсії позивачу відповідно до ст.50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" колегія суддів не вбачає.
Доводи апелянта в тій частині, що законодавством України не визначено поняття «мінімальна пенсія за віком» як розрахункової величини для пенсії згідно ст.ст. 50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", не заслуговують на увагу, оскільки за чинним законодавством України розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак, згідно ч.3 ст. 28 цього Закону мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом. Оскільки законодавством інший мінімальний розмір пенсії за віком не визначений, слід застосовувати цей розмір.
Враховуючи вказане, судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам у справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Старосамбірському районі Львівської області залишити без задоволення.
Постанову Старосамбірського районного суду Львівської області від 22 липня 2011 року по справі № 2а-247/11 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий: В.С. Затолочний
Судді : М.П. Кушнерик
О.М. Гінда