донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
09.12.2008 р. справа № 35/104
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Діброви Г.І.
суддів
Акулової Н.В. , Шевкової Т.А.
за участю представників сторін:
від позивача:
Гандзюра С.І. (довіреність № 759/70-171-17 від 06.11.2008р.),
від відповідача:
Машонина М.Ю. (довіреність б/н від 17.03.2008р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод»,м.Херсон Херсонської області
на рішення господарського суду
Донецької області
від
02.09.2008 року
по справі
№ 35/104 (Мартюхіна Н.О.)
за позовом
Відкритого акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод»,м.Херсон Херсонської області
до
Відкритого акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод»,м.Херсон Херсонської області
про
стягнення 10663 грн. 00 коп.
У 2004 році позивач, Відкрите акціонерне товариство «Херсонський суднобудівний завод», м.Херсон Херсонської області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово-комерційної фірми «Титан», м.Макіївка Донецької області, про стягнення основного боргу в розмірі 10 663 грн. 00 коп.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 22.09.04р. провадження по справі № 35/104 було зупинено у зв'язку з направленням матеріалів справи №35/104 та повідомлення згідно статті 90 Господарського процесуального кодексу України до прокуратури Донецької області з метою перевірки наявності у діях заступника директора Відкритого акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод»- Ізнюка Михайла Йосиповича ознак дій, що переслідуються у кримінальному порядку.
Ухвалою від 18.02.2008р. суд першої інстанції поновив провадження у справі №35/104.
22.04.2008 року господарський суд Донецької області знову зупинив провадження у справі в зв'язку з направленням повідомлення та матеріалів справи №35/104 до прокуратури м. Херсона.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.06.08р. ухвалу господарського суду Донецької області від 22.04.08р. про зупинення провадження у справі було скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для розгляду по суті.
В процесі розгляду справи позивач письмовою заявою № 759-1758 від 15.08.08р., на підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України, уточнив свої позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача суму попередньої оплати в розмірі 10 663 грн. 00 коп.
Рішенням господарського суду Донецької області від 02.09.08р. у задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод», м.Херсон Херсонської області було відмовлено в повному обсязі. Рішення мотивовано тим, що позивачем не доведено обґрунтованість позовних вимог, оскільки відповідач передав товар на суму грошових коштів, перерахованих йому позивачем, в повному обсязі.
Позивач, Відкрите акціонерне товариство «Херсонський суднобудівний завод», м.Херсон Херсонської області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 02.09.08р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі.
Від відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово-комерційної фірми «Титан», м.Макіївка Донецької області, надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким він вважає її необґрунтованою, а рішення господарського суду Донецької області від 02.09.08р. законним, та таким, що підлягає залишенню без змін.
В судовому засіданні представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення щодо апеляційної скарги.
Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 35/104, та наданих представниками сторін пояснень.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статей 28-29 Закону України «Про судоустрій»та статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року №5 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до пунктів 2,3,4 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із статтею 4-2 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вищезазначеним вимогам, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, в період з квітня 2002 року по вересень 2003 року між позивачем, Відкритим акціонерним товариством «Херсонський суднобудівний завод», м.Херсон Херсонської області, та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю Промислово-комерційною фірмою «Титан», м.Макіївка Донецької області, виникли фактичні взаємовідносини з купівлі-продажу мобільних терміналів (далі -Товар).
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислово-комерційна фірма «Титан», м.Макіївка Донецької області, виставив позивачу, Відкритому акціонерному товариству «Херсонський суднобудівний завод», м.Херсон Херсонської області:
- рахунок-фактуру № 246 від 25.04.02р. на оплату мобільних терміналів Nokia-8210 в кількості 1 шт. та мобільного терміналу Siemens A40 в кількості 1 шт. на загальну суму 2 250 грн. 00 коп.;
- рахунок-фактуру № 890 від 04.09.02р. на оплату мобільного терміналу Alcatel-310 в кількості 2 шт. на загальну суму 2 465 грн. 00 коп.;
- рахунок-фактуру № 346 від 14.03.03р. на оплату мобільних терміналів Nokia 8850 в кількості 1 шт., Alkatel 302A в кількості 1 шт., Nokia 8210 в кількості 1 шт., Siemens A 40 в кількості 1 шт., Nokia 3210 в кількості 1 шт., на загальну суму 5 948 грн. 00 коп.
Позивач, на підставі виставлених рахунків, перерахував відповідачу грошові кошти в якості попередньої оплати за мобільні терміналі на загальну суму 10 663 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями:
- № 1000 від 31.05.2002р. на суму 2 250 грн. 00 коп.;
- № 83 від 24.09.2002р. на суму 2 465 грн. 00 коп.;
- № 642 від 30.05.2003р. на суму 5 948 грн. 00 коп.
Відкрите акціонерне товариство «Херсонський суднобудівний завод», м.Херсон Херсонської області наполягає, що мобільні термінали відповідачем передані не були, в зв'язку з чим він звернувся з претензією № 759/70-2717 від 23.09.03р. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-комерційної фірми «Титан», м.Макіївка Донецької області про повернення сплаченої за товар суми в розмірі 10 663 грн. 00 коп. Листом № 121-юр від 16.10.03р. відповідач відмовив позивачу у задоволенні вимог претензії.
За цих підстав, позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 10 663 грн. 00 коп., в подальшому змінивши свої позовні вимоги на стягнення 10 663 грн. 00 коп., як суми попередньої оплати.
Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, вислухавши пояснення представників сторін, судова колегія дійшла висновку, що:
Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Судовими доказами слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного розгляду справи.
Згідно з пунктом 4 статті 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ч.2 п.4 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Відповідно до вимог статті 206 Цивільного кодексу України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів. Правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону.
Згідно норм статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли фактичні взаємовідносини з купівлі-продажу товару. Так, на підставі виставлених рахунків-фактур № 246, № 890, № 346 позивач перерахував відповідачу платіжними дорученнями № 1000, № 83, № 642 за мобільні терміналі грошову суму в розмірі 10 663 грн. 00 коп.
Згідно накладної № 232 06.06.02р. та накладної № 1352 від 30.09.03р. позивачу були передані мобільні термінали на загальну суму 10 663 грн. 00 коп. Зазначені накладні належним чином підписані та скріплені печатками обох підприємств без заперечень та зауважень.
Здійснення зазначених господарських операцій також було відображено на підприємстві відповідача у податковому обліку, що підтверджується наявністю податкових накладних № 520/1 від 06.06.02р. на суму 2 250 грн. 00 коп. та № 1578/1 від 30.09.03р. на суму 8 413 грн. 00 коп.
У відповідності до пункту 3 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
Наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін у господарській діяльності підтверджується первинними документами, а саме: договором, накладними, рахунками тощо, і складаються на конкретну дату з посиланнями на підстави проведених сторонами бухгалтерських операцій.
З огляду на вищезазначене, господарський суд Донецької області правомірно дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи первинні документи, а саме: накладні №№ 232 від 06.06.02р., 1352 від 30.09.03р.; податкові накладні №№ 520/1, 1578/1; рахунки-фактури № 246, № 890, № 346, підтверджують належне виконання відповідачем його зобов'язання з передачі мобільних терміналів позивачу на суму 10 663 грн. 00 коп., оскільки ці первинні документи мають усі обов'язкові реквізити, скріплені печатками підприємств, в тому числі і печаткою Відкритого акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод», м.Херсон Херсонської області, та є підставою для здійснення господарських операцій та бухгалтерського, податкового обліку відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Позивачем в процесі розгляду справи не доведено ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції належними та допустимими доказами, відповідно до вимог статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, факт того, що заволодіння мобільними телефонами сталося не уповноваженою особою та має місце підробка первинних документів, оскільки в матеріалах справи відсутні вирок або рішення суду загальної юрисдикції з цього приводу.
З огляду на вищезазначене, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджено належне виконання відповідачем свого зобов'язання з передачі товару позивачу в повному обсязі на повну суму перерахованих позивачем грошових коштів, а позивачем не спростовано факту отримання матеріальних цінностей від відповідача. Таким чином, позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод», м.Херсон Херсонської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово-комерційної фірми «Титан», м.Макіївка Донецької області про стягнення суми попередньої оплати в розмірі 10 663 грн. 00 коп. є необґрунтованими, та такими, що задоволенню не підлягають, а рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в зв'язку з безпідставністю є правомірним.
Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.
Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 02.09.2008 року у справі № 35/104 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.
Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод», м.Херсон Херсонської області на рішення господарського суду Донецької області від 02.09.2008 року у справі № 35/104 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 02.09.2008 року у справі № 35/104 -без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в п'ятиденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у місячний строк.
Головуючий Г.І. Діброва
Судді: Н.В. Акулова
Т.А. Шевкова
Надр.5 прим:
1 -у справу;
2 -позивачу;
3 -відповідачу;
4 ДАГС;
5 -ГС Дон. обл.;
Ширіна Ю.М.
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС