Ухвала
Іменем України
03.12.2008 Справа № 22-а-1251/08
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Санакоєвої М.А.,
суддів Ілюхіної Г.П. , Щепанської О.А.
при секретарі судового засідання Колб Т.П.
за участю представника позивача - ОСОБА_1 - ОСОБА_2, довіреність № б/н від 29.08.08р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Севастополя апеляційну скаргу Сакської районної державної адміністрації АР Крим на постанову Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим (суддя Смолій А.М. ) від 10.10.07 у справі № 2-а-91/07 за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Сакської районної державної адміністрації АР Крим (вул. Леніна, 15,Саки,Сакський район, Автономна Республіка Крим,96500),
3-ті особи: Сакський районний відділ земельних ресурсів (вул.Леніна, 15, м.Саки, 334310),
Землевпорядне проектне підприємство "Корван" (вул.Леніна, 6, м.Саки), Молочненська сільська рада Сакського району Автономної Республіки Крим (
про визнання неправомірною відмову у затвердженні проекту землеустрою, визнання права на безкоштовну передачу у власність земельної ділянки, зобов'язання передачі земельної ділянки, -
У лютому 2007 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Сакської районної державної адміністрації АР Крим про визнання неправомірною відмови у затвердженні проекту землеустрою по відводу земельної ділянки, визнання права на безкоштовну передачу у власність земельної ділянки, зобов'язання передачі безкоштовно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Молочненської сільської ради згідно з проектом.
Позовні вимоги мотивовані тим, що розпорядженням голови Сакської райдержадміністрації № 79-р від 18 січня 2005 року їй надано дозвіл на підготовку проекту відведення земельної ділянки безкоштовно у приватну власність для ведення особистого селянського господарства у полі на північно-західній стороні с.Вітіне Сакського району АР Крим. На виконання розпорядження райдержадміністрації позивачем зроблено проект відведення, який пройшов землевпорядну експертизу, матеріали відповідають вимогам земельного законодавства і оцінюються позитивно. Також позивач вказує, що отримані всі необхідні погодження державних органів щодо законності відведення земельної ділянки, після отримання всіх необхідних дозволів, райдержадміністрацією відмовлено у затвердженні проекту відводу земельної ділянки, у зв'язку з тим, що спірна земельна ділянка розташована в прибережній двох кілометровій захисній смузі Чорного моря.
В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги, викладені у п.3 прохальної частині позову, просив суд зобов'язати відповідача прийняти розпорядження про передачу їй безкоштовно у власність земельної ділянки площею 1,0 га для ведення особистого селянського господарства.
Постановою Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 10 жовтня 2007 року позов задоволено частково:
Визнане протиправним рішення заступника голови Сакської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим, викладене у листі №3-7/2283 від 07 грудня 2006 року, про відмову ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою по відводу земельної ділянки у приватну власність для ведення особистого селянського господарства на території Молочненської сільської ради Сакського району Автономної Республіки Крим.
У задоволенні позову ОСОБА_1 в частині визнання права на безкоштовну передачу у власність земельної ділянки, зобов'язання прийняття рішення про передачу безкоштовно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Молочненської сільської ради згідно з проектом - відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, Сакська районна державна адміністрації АР Крим звернулась до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану постанову як прийняту з порушенням норм матеріального права, невідповідності висновків суду обставинам справи та закрити провадження по справі.
У судове засідання, призначене на 03.12.08 представники відповідача та третіх осіб не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Про причини неявки суду не повідомили.
Враховуючи, що явка у судове засідання це право, а не обов'язок учасників процесу, неявка у судове засідання сторін у справі не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши представника позивача, суддю-доповідача, яка доповіла зміст постанови, що оскаржена, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка постанови, встановлюватися обставини і досліджуватися докази учасників процесу, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що згідно з розпорядженням заступника голови Сакської райдержадміністрації № 79-р від 18 лютого 2005 року позивачу надано дозвіл на складення проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки безкоштовно у приватну власність для ведення особистого селянського господарства площею 1,0 га, яка розташована у полі на північно-західній стороні с. Вітіне Сакського району АР Крим (а.с.7). Зобов'язано ОСОБА_1 в строк до 30.12.2005 надати на затвердження в райдержадміністрацію проект землеустрою по відведенню земельної ділянки.
Розпорядженням голови Сакської райдержадміністрації № 35-р від 10 січня 2006 року продовжено дію розпорядженням № 79-р від 18 лютого 2005 року до 1 грудня 2006 року (а.с. 8).
Землевпорядним проектним підприємством "Корван" виготовлено проект зем леустрою по відведенню земельної ділянки позивачу.
Згідно з висновком державної землевпорядної експертизи № 4405-К-11/244 - від 27 вересня 2006 року проект землеустрою по відведенню позивачу спірної земельної ділянки після направлення на доопрацювання, був визнаний таким, що відповідає вимогам діючого законодавства України, встановленим нормам та правилам, оцінюється позитивно.
Як вбачається з матеріалів справи, комісією у складі заступника голови Сакської райдержадміністрації, голови Молочненської сільської ради, начальника Сакського районного відділу земельних ре сурсів, керівників інших державних органів складено і підписано акт обстеження земельної ділянки від 19 травня 2005 р., згідно з яким комісія вважає можливим пе редати ОСОБА_1 безкоштовно у приватну власність спірну земельну ділянку (а.с. 9).
Судовою колегією не приймаються до уваги доводи відповідача про відсутність повноважень деяких членів комісії щодо погодження акту обстеження, як такі, що не підтверджуються ніякими належними та допустимими засобами доказування.
Згідно з висновком начальника Сакського районного відділу земельних ресур сів про погодження проекту відводу земельної ділянки № 1228 від 20 травня 2005 року відділ земельних ресурсів погоджує проект відводу, а також вказує на необхід ність дотримання режиму, встановленого природоохоронним та водним законодав ством України для водоохоронних і прибережних зон (а.с.11).
З висновку Сакської районної санітарно - епідеміологічної служби № 175 від 4 серпня 2005 року щодо вибору (відведення) земельної ділянки ОСОБА_1 слідує, що спірна земельна ділянка придатна для ведення особис того селянського господарства (а.с. 13-14).
З висновку комітету з охорони культурної спадщини ради міністрів АР Крим № 4185 від 19 вересня 2005 року слідує, що комітет не заперечує проти відводу ОСОБА_1 зе мельної ділянки площею 1,0 га західніше с. Вітіне Молочненської сільської ради для ведення особистого селянського господарства (а.с. 15).
Як вбачається з матеріалів справи, заступником голови Сакської районної державної адміністрації листом 3-7/2283 від 7 грудня 2006 року відмовлено у затвердженні проекту відведення земельної ділянки на підставі того, що земельна ділянка, яка передбачалося передаватися позивачу, розташована в межах двох кілометровій прибережної захисної смузі Чорного моря (а.с.17).
Судова колегія вважає відмову Сакської райдержадміністрації в затвердженні проекту землеустрою по відводу земельної ділянки необґрунтованою з наступних підстав.
Згідно зі ст. 121 ЗК України громадянин України має право на безоплатну передачу земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в розмірі не більше 2,0 га для ведення особистого селянського господарства.
Згідно зі ст. 18 Земельного Кодексу України землі України поділяються на категорії за основним цільовим призначенням. Відповідно до ст. 19 ЗК України землі поділяються на землі сільськогосподарського призначення, водного фонду та інші.
Згідно зі ст. 58 ЗК України до земель водного фонду належать землі, зайняті прибережними захисними смугами, а для створення сприятливого режиму водних об'єктів уздовж морів, встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визнача ється за проектами землеустрою.
З матеріалів проекту відведення спірної земельної ділянки в межах її відведення згідно з законом не встановлено водоохоронних зон відповідно до затвердженого проекту, що не заперечується сторонами, навіть при тому, по ділянки розташовані на відстані менш ніж 2 км. від зрізу Чорного моря.
Таким чином, суд першої інстанції правильно зробив висновок, що місце розташування спірних земельних ділянок не суперечить вимогам Водного та Земельного Кодексу України, що також підтверджується висно вками всіх необхідних при погодженні проекту відведення земельної ділянки державних органів, у тому числі висновком державної землевпорядної експертизи.
Судова колегія вважає необґрунтованими посилання відповідача на протест прокурора АР Крим від 04.10.2005 р. на розпорядження райдержадміністрації № 809-р від 13.09.2005 р., оскільки вказаний протест стосу ється іншого розпорядження, до якого позивач не має відношення.
Крім того, розпорядження № 79-р від 18.01.2005 р., яким позивачу було дозволено розробити проект відведення земельної ділянки ніким не скасовано. Протест прокурора згідно з законом України „Про прокуратуру" є заходом прокурорського реагування і він не може мати заздалегідь встановленого правового значення.
Згідно з ч. 9 ст. 118 ЗК України проект відведення земельної ділянки погоджу ється з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно - епідеміологічними органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповід них місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 10 ст. 118 ЗК України, район на, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, сели щна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.
Судом встановлено, що проект відведення земельної ділянки погоджено зі всіма органами, встановленими законом, але Сакською райдержадміністрацією не законно відмовлено в затвердженні проекту і відповідно у передачі земельної діля нкі у власність.
Згідно з ч. 11 ст. 118 ЗК України у разі відмови органу виконавчої влади у передачі у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що органом державної влади - Сакською район ною державною адміністрацією позивачу необґрунтовано відмовлено у затвердження проекту землеустрою.
Що стосується решти позовних вимог, то вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Згідно зі ст. 121 ЗК України громадянин України має право на безоплатну пе редачу земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в розмірі не більше 2,0 га для ведення особистого селянського господарства.
Відповідно до п.а ч.1 ст. 17 ЗК України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
Згідно з п.7 ч.1 ст.13, ч.ч.1,2 ст.21 ЗУ „Про місцеві державні адміністрації" до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, крім іншого, належить вирішення питань використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля. Місцева державна адміністрація розробляє та забезпечує виконання затверджених у встановлене законом порядку програм раціонального використання земель, лісів, підвищення родючості ґрунтів, що перебувають у державній власності; розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.
Оскільки позивачем передчасно заявлена вимога про зобов'язання відповідача прийняти розпорядження про передачу йому у власність спірної земельної ділянки, оскільки цьому етапу передує етап прийняття відповідачем розпорядження про затвердження проекту землеустрою, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позову в цієї частині.
На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що постанова Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 10.10.07 у справі № 2-а-91/07 прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідності висновків суду обставинам справи.
Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам законодавства, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими. Вказане судове рішення є законним та обґрунтованим і не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Сакської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
Постанову Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 10.10.07 у справі № 2-а-91/07 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя М.А.Санакоєва
Судді Г.П.Ілюхіна О.А.Щепанська