10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
"20" листопада 2008 р. Справа № 16/474
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
представники сторін в судове засідання не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу споживчого товариства "ІБР", смт.Чуднів Житомирської області
на рішення господарського суду Житомирської області
від "22" вересня 2008 р. у справі № 16/474 (суддя Гансецький В.П.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері", м.Київ
до споживчого товариства "ІБР", смт.Чуднів Житомирської області
про стягнення 24341,37грн.,
Рішенням господарського суду Житомирської області від 22.09.2008р. у справі №16/474 позов ТОВ "Констракшн Машинері" до споживчого товариства "ІБР" про стягнення 24341,37грн. задоволено й стягнуто з відповідача на користь позивача 23706,17грн. боргу за виконані роботи і використані запасні частини та 635,20грн. - 3-х % річних. Покладено на відповідача обов'язок відшкодування судових витрат, в тому числі 243,40грн. витрат з державного мита й 117,98грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовлено.
Вважаючи, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин справи та порушенням норм матеріального і процесуального права, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить дане рішення скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає наступне:
- господарський суд першої інстанції прийняв рішення без достатніх доказів для підтвердження правомірності вимог позивача та за відсутності відповідача, чим порушив права останнього та прийняв рішення, що не відповідає дійсним обставинам справи;
- місцевим господарським судом не взято до уваги, що відповідно до положень ст.179 Господарського кодексу України та ст.208 Цивільного кодексу України договори між юридичними особами укладаються виключно у письмовій формі, й сторони під час укладення договорів №67 та №69 передбачили, що надання додаткових послуг по ремонту обладнання, яке було передане в межах вказаних договорів купівлі-продажу здійснюється на підставі укладеної окремо додаткової угоди, однак, позивач не надав доказів того, що укладався такий договір;
- не враховано судом першої інстанції й ту обставину, що відповідачем не лише оспорювалась правомірність нарахування коштів, але й було подано докази оплати вартості послуг в сумі 50000,00грн., тому, з огляду на заявлену позивачем суму боргу - 23701,17грн., відповідач переплатив за отримані від позивача послуги 26298,83грн., у зв'язку з чим правові підстави для стягнення боргу й нарахування 3-х % річних у позивача були відсутні.
Позивач у письмовому відзиві №191 від 20.10.2008р. на апеляційну скаргу (а.с.114) заперечив проти доводів відповідача, викладених у скарзі, зазначивши, що предметом спору є вимога про стягнення з відповідача заборгованості за поставлені йому витратні матеріали до обладнання, яке було поставлене відповідачу за договором №67 від 16.05.2005р. та виконані роботи по їх заміні, а кошти в сумі 50000,00грн. сплачені відповідачем за обладнання, поставлене за договором №67 від 16.05.2005р., а не за поставлені витратні матеріали та роботи по їх заміні.
Посилання відповідача на умови п.6.3 договорів купівлі-продажу №69 від 06.06.2005р. та №67 від 16.05.2005р., якими передбачено укладання окремих договорів на заміну та ремонт деталей та/або вузлів, на які не розповсюджується гарантія, вважає недоречними, оскільки витратні матеріали не є вузлами та деталями, як передбачено умовами вищевказаних договорів.
Просить оскаржене рішення залишити без змін, а подану відповідачем апеляційну скаргу - без задоволення.
Представники сторін в судове засідання не з'явились.
Позивач надіслав на адресу апеляційного господарського суду клопотання №198 від 10.11.2008р., в якому просив розглядати справу без участі його представника.
Про причини нез'явлення в засідання суду представника відповідача суд апеляційної інстанції не повідомлено.
Враховуючи клопотання позивача, а також те, що відповідач був належним чином та своєчасно повідомлений про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (копії судової ухвали від 09.10.2008р., якою розгляд скарги було призначено на 20.11.2008р.) з розпискою представника відповідача про одержання, беручи до уваги положення ст.101 Господарського процесуального кодексу України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів визнала можливим здійснювати перегляд справи без участі представників сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши дану судом першої інстанції юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства при прийнятті оскарженого рішення, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.05.2005р. між ТОВ "Констракшн Машинері" та споживчим товариством "ІБР" було укладено договір №67 купівлі-продажу (а.с.87-90), відповідно до якого ТОВ "Констракшн Машинері" (за договором "постачальник") зобов'язався передати у власність, а СТ "ІБР (за договором "замовник") - прийняти та оплатити один екскаватор JS 330LS загальною вартістю 1300000,00грн. (в т.ч. ПДВ).
06.06.2005р. між ТОВ "Констракшн Машинері" та споживчим товариством "ІБР" було укладено договір №69 купівлі-продажу (а.с.65-68), відповідно до якого ТОВ "Констракшн Машинері" (за договором "постачальник") зобов'язався передати у власність, а СТ "ІБР (за договором "замовник") - прийняти та оплатити гідромолот НR 2350 з гідролінією загальною вартістю 285000,40грн. (в т.ч.ПДВ).
Відповідно до п.1.2 вищевказаних договорів постачальник постачає обладнання у відповідності до специфікації, яка є додатком до договору і невід'ємною його частиною.
Як передбачено п.6.1 договорів №67 та №69 постачальник надає на обладнання гарантію строком 12 місяців з дня поставки.
Згідно з пп.6.3 вищевказаних договорів, сторони передбачили, що на протязі гарантійного терміну усі вузли та деталі обладнання, несправність яких виникла в результаті виробничого дефекту або дефекту матеріалів, з яких виготовлені такі вузли та деталі, будуть відремонтовані за рахунок постачальника (позивача), а у випадку неможливості ремонту - замінені на нові, за винятком: скла; деталей обладнання, які в процесі роботи обладнання стикаються з землею; витратних матеріалів, деталей, що зношуються в процесі їх використання; деталей виведених з ладу внаслідок необережного поводження або недотримання інструкцій з експлуатації обладнання, виданих постачальником; псування обладнання внаслідок стихійних і інших негараздів, що не мають прямого зв'язку із його функціонуванням.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші право чини, інші юридичні факти.
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Як передбачено абз.1 ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.2 ст.530 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України).
На виконання умов договору купівлі-продажу №67 від 16.05.2005р. позивач поставив відповідачу екскаватор JS 330LS загальною вартістю 1185969,40грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-074 від 14.06.2005р. (а.с.64).
А у відповідності до договору купівлі-продажу №69 від 06.06.2005р. відповідач отримав від позивача гідромолот НR 2350 з гідролінією загальною вартістю 285000,40грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-101 від 05.07.2005р.(а.с.69).
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив відповідачу витратні матеріали (фільтри, пальне) та запасні частини, а також здійснив роботи з технічного обслуговування техніки на загальну суму 26206,17грн., що підтверджується: видатковими накладними: №РН-150 від 18.08.2005р., №РН-151 від 18.08.2005р., №РН-174 від 13.09.2005р., №РН-203 від 21.10.2005р., №РН-0000043 від 14.02.2006р., №РН-0000302 від 08.09.2006р.(а.с.12,15,16,19-21), довіреностями: серії ЯКЦ №553723 від 19.08.2005р., серії ЯКЦ №553729 від 15.09.2005р. (а.с13,14,17,18), актами здачі-приймання робіт (надання послуг) за підписами обох сторін: №ОУ-000057 від 18.09.2005р., №ОУ-000076 від 21.10.2005р.(а.с.9,10), актом на технічне обслуговування за підписами обох сторін №0000000157 від 06.09.2006р. (а.с.11).
27.05.2008р. ТОВ "Констракшн Машинері" звернулось в господарський суд Житомирської області з позовом до споживчого товариства "ІБР" про стягнення на свою користь з відповідача 24344,45грн., серед яких 23709,17грн. боргу та 635,28грн. - 3-х % річних.
Обґрунтовуючи позов, ТОВ "Констракшн Машинері" зазначило, що за вимогою відповідача надало йому послуги з технічного обслуговування та ремонту придбаної техніки з використанням при виконанні робіт власних комплектуючих та запасних частин й загальна вартість робіт з технічного обслуговування та вартість наданих (використаних) відповідачем запасних частин склала 26209,17грн.
На підтвердження факту надання послуг з технічного обслуговування техніки та передання запчастин позивач надав копії актів здачі-приймання робіт №ОУ-000057 від 18.08.2005р., №ОУ-000076 від 21.10.2005р., видаткових накладних №РН-150 та №РН-151 від 18.08.2005р., №РН-174 від 13.09.2005р., №РН-203 від 21.10.2005р., №РН-0000043 від 14.02.2006р., №РН-0000302 від 08.09.2006р. (а.с.9-12,15,16,19-21).
Як стверджує позивач, за період обслуговування техніки відповідач частково оплатив одержані запчастини в сумі 2500,00грн. (а.с.22), а решту, тобто 23709,17грн., відповідачем не сплачено.
Лист №72 від 10.05.2007р. (а.с.23) з вимогою перерахувати несплачені кошти в сумі 23709,17грн., зазначає позивач, відповідач залишив без задоволення, що й стало приводом для звернення до суду за захистом порушеного права.
На підставі ст.625 Цивільного кодексу України позивач нарахував з простроченої суми 635,28грн. - 3% річних.
В заяві №180 від 09.07.2008р. (а.с.56) про зменшення позовних вимог позивач вказав, що у позовній заяві допущено арифметичну помилку: замість вартості наданих відповідачу послуг з технічного обслуговування та наданих витратних матеріалів і запчастин - 26206,17грн. вказано суму 26209,17грн., а тому, з врахуванням цього, просив стягнути з відповідача на свою користь 23706,17грн. (26206,17грн.-2500грн.) боргу та 635,20грн. - 3-х % річних.
Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с.58-59) проти позову заперечив, зазначивши, що надання послуг по технічному обслуговуванню техніки було обов'язком позивача згідно укладених між сторонами договорів купівлі-продажу: №67 від 16.05.2005р. та №69 від 06.06.2005р.
Зокрема, як стверджує відповідач, у відповідності до вказаних договорів позивач гарантував роботу обладнання протягом 12 місяців з дня поставки, а тому, у вказаний період на позивача покладався обов'язок проведення ремонтів та замін за його власні кошти.
Відповідач вважає, що до оплати повинні бути прийняті лише документи на виконання робіт, які підписані за межами гарантійного строку, і таким документом є тільки накладена №РН-302 від 08.09.2006р. на суму 840,00грн., а враховуючи, що позивачу сплачено 2500,00грн., останній взагалі не вправі пред'являти будь-які вимоги відповідачу, оскільки існує переплата коштів.
Однак, такі твердження відповідача до уваги не беруться, оскільки за умовами п.6.3 договорів №67 від 16.05.2005р. та №69 від 06.06.2005р. на поставку витратних матеріалів та запчастин не поширюється дія гарантійного терміну та проведення їх заміни/ремонту за рахунок позивача.
Відповідач також стверджує, що надання додаткових послуг по ремонту обладнання, яке було передане в межах вказаних договорів купівлі-продажу, мало бути здійснене на підставі укладеної окремо додаткової угоди, яка, насправді, сторонами не укладалась.
Проте, за умовами п.6.3 договорів №67 від 16.05.2005р. та №69 від 06.06.2005р. окремий договір укладається між продавцем (позивачем у справі) та покупцем (відповідачем у справі) на заміну та ремонт деталей і/або вузлів, на які не розповсюджується гарантія.
Витратні матеріали та запчастини не являється деталями та вузлами, у зв'язку з чим дана умова договорів на виконане позивачем технічне обслуговування та надані витратні матеріали й запчастини не поширюється.
Норми Цивільного та Господарського кодексів України допускають укладення угод в усній формі.
Акти здачі-приймання виконаних робіт (послуг) з технічного обслуговування й витратні накладні на поставку витратних матеріалів та запчастин представником відповідача підписані, скріплені печаткою останнього, що свідчить про прийняття виконаних робіт та схвалення факту поставки витратних матеріалів й запчастин.
Таким чином, за фактом поставки позивачем відповідачу товару та здійсненням позивачем робіт з технічного обслуговування техніки, у відповідача виникло зобов'язання щодо їх оплати.
Однак, як свідчать матеріали справи, свої зобов'язання щодо оплати отриманих запчастин та за виконані роботи відповідач виконав частково, сплативши позивачу, згідно його ж даних, в загальній сумі - 2500,00грн. (а.с.22).
Всупереч правилу ст.33 Господарського процесуального кодексу України, яка покладає на сторони обов'язок доказування і подання доказів в обґрунтування своїх вимог і заперечень, відповідач належних доказів сплати заборгованості в сумі 23706,17грн. не надав, у зв'язку з чим позивач, який безрезультатно намагався врегулювати спір в досудовому порядку (докази задоволення відповідачем претензії позивача №72 від 10.05.2007р. в матеріалах справи відсутні), цілком правомірно звернувся за захистом свого порушеного права до суду, заявивши до стягнення з відповідача 23706,17грн. боргу та 635,20грн. -3-х річних, обґрунтовано нарахованих з простроченої суми, у відповідності до вимог ст.625 Цивільного кодексу України, за період прострочки з 01.06.2007р. по 22.04.2008р.
Колегія суддів вважає правильним висновок місцевого господарського суду про задоволення цієї позовної вимоги.
Доводи відповідача про те, що місцевим господарським судом не враховано ту обставину, що відповідачем було подано докази оплати вартості послуг в сумі 50000,00грн., є непереконливими та не беруться до уваги, оскільки в платіжному дорученні №163 від 05.06.2006р. на суму 50000,00грн. (а.с.71) в рядку "призначення платежу" вказано оплату за обслуговування та обладнання згідно договору №67 від 16.06.2005р., тоді як роботи з технічного обслуговування та передача витратних матеріалів і запчастин здійснювались на підставі усної домовленості.
Решта доводів відповідача в апеляційній скарзі, спростовується вищенаведеним та не являється підставою для скасування оскарженого рішення.
Разом з тим, судова колегія не погоджується з висновком суду, що позов задоволено частково у зв"язку із зменшенням позивачем розміру позовних вимог.
Як зазначалося вище, в позовній заяві позивачем було допущено арифметичну помилку: замість вартості наданих послуг з технічного обслуговування та переданих витратних матеріалів і запчастин - 26206,17грн. - вказано суму 26209,17грн., й, відповідно, з врахуванням часткової оплати відповідачем в сумі 2500,00грн., невірно вказано суму боргу: замість суми 23706,17грн. вказано 23709,17грн., та 3 % річних: замість 635,20грн. вказано 635,28грн.
Матеріалами справи підтверджується, що вартість наданих позивачем відповідачу послуг з технічного обслуговування та переданих витратних матеріалів і запчастин становила 26206,17грн.
Позивач, з урахуванням допущеної арифметичної помилки зменшив розмір позовних вимог до суми 24341,37грн., які судом першої інстанції задоволено.
З огляду на те, що судом першої інстанції позов задоволено в повному обсязі, рішення про відмову "в решті позову" прийняте безпідставно.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду слід змінити.
Керуючись ст.ст.101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу споживчого товариства "ІБР", смт.Чуднів Житомирської області залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Житомирської області від 22.09.2008р. у справі №16/474 змінити.
Викласти п.1 резолютивної частини рішення в наступній редакції:
"1. Позов задовольнити."
Пункт 3 резолютивної частини виключити.
3. В решті рішення залишити без змін.
4. Справу №16/474 повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий - суддя:
судді:
Віддрук. 4 прим.:
1 - до справи
2 - позивачу
3 - відповідачу
4 - в наряд