01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
"15" грудня 2008 р. Справа № 13/330-08
За позовом Миронівської центральної районної лікарні , м. Миронівка
До Приватного підприємства «Аптека -Едельвейс», м. Миронівка
про стягнення 169569, 75 грн.
Суддя С.Ю. Наріжний
Представники:
від позивача Гетьманчук О.П. -головний лікар (витяг з наказу №125-к від 17.08.2005р.);
від відповідача Гришко В.М. -довіреність;
суть спору:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Миронівської центральної районної лікарні (далі -позивач) до Приватного підприємства «Аптека -Едельвейс» (далі -відповідач) про стягнення 169569, 75 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на умовах договору оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади Миронівського району від 02.01.2008 р., укладеного між сторонами, що належним чином не виконується відповідачем, в частині сплати орендної плати внаслідок чого у останнього виникла заборгованість по орендним платежам.
Відповідач згідно відзиву від 15.12.2008 р. проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та зазначає, що договір оренди на підставі якого позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість нотаріально не посвідчений, а тому такий правочин є нікчемним.
Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.
Розглянувши матеріали справи додані до позовної заяви та надані в судове засідання, дослідивши зібрані по справі докази судом встановлено, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
02.01.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади Миронівського району.
Відповідно до п. 1.1 договору позивач передав, а відповідач прийняв в оренду нежиле приміщення загальною площею 46 кв.м., розташоване за адресою: м. Миронівна, вул. Комсомольська 96.
Відповідно до п. 9.1 договору він вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє з 02.01.2008 р. до 01.01.2013 р.
Як зазначає позивач станом на 01.09.2008 р. заборгованість по сплаті орендної плати, індексації та комунальних платежів становить 169569,75 грн.
Проте, судом встановлено, що зазначена вимога позивача не може бути задоволена з огляду на наведене.
У відповідності із ст. 209 Цивільного кодексу України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
У відповідності із ч. 2 ст. 793 Цивільного кодексу України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
У ст. 216 ЦК України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.
Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги, що договір оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади Миронівського району укладений між позивачем та відповідачем 02.01.2008 р. укладений більше ніж на 3 роки та нотаріально не посвідчений, то він є нікчемний в силу закону. Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, у зв'язку з чим вимога про стягнення орендної плати обґрунтована зобов'язаннями, що випливають з такого договору задоволенню не підлягає.
Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно -технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
вирішив:
Відмовити в позові повністю.
Суддя Наріжний С.Ю.