ун. № 2608/1768/12
пр. № 1/2608/302/12
24 лютого 2012 року
Святошинський районний суд міста Києва у складі:
головуючого -судді Косик Л.Г.,
при секретарі Мікулінській Н.М.,
за участю прокурора Паламарчук Я.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Горлівка Донецької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого в АДРЕСА_2, раніше судимого: -14.12.1998 року Феодосійським міським судом АР Крим за ч.2 ст.141, ч.1 ст.229, ст.42 КК України (КК в редакції 1960р.) на 2 роки позбавлення волі; -19.05.2005 року Київським районним судом м. Сімферополя за ч.3 ст.185, ст.75 КК України на 3 роки позбавлення волі, з іспитовим строком на 2 роки; -29.11.2005 року Кіровським районним судом АР Крим за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ст.70 на 3 роки позбавлення волі,-
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, -
28.09.2011 року, приблизно о 12 годині, ОСОБА_1, знаходячись в торгівельній залі супермаркету «Сільпо», розташованого по АДРЕСА_3 повторно таємно намагався викрасти чуже майно, яке належить ТОВ «Фоззі-Фуд», але не довів злочин до кінця з причин, які не залежили від його волі.
Так, ОСОБА_1, 28.09.2011 року, приблизно в 12 годин, знаходячись в торгівельній залі супермаркету «Сільпо», розташованого по АДРЕСА_3 вирішив скоїти крадіжку чужого майна, яке належить ТОВ «Фоззі-Фуд».
З метою виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_1, продовжуючи знаходитись в приміщенні торгівельної зали вказаного магазину, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, непомітно взяв з торгової полиці чуже майно, яке належить ТОВ «Фоззі-Фуд», а саме:
- дві скляні банки розчинної кави «Якобс», ємкістю по 200 грам, ціною 72 гривні 94 копійки кожна, на загальну суму 145 гривень 88 копійок.
Маючи намір таємно викрасти дане майно, ОСОБА_1, скориставшись тим, що поруч покупців магазину не було, сховав дані банки з кавою в дитячу коляску і не розрахувавшись в касі, направився до виходу з торгівельної зали, однак довести злочин до кінця він не зміг з причин, що не залежать від його волі, оскільки був затриманий працівниками охорони даного магазину і викрадене майно у нього було вилучено.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому та показав суду, що дійсно, 28.09.2011 року, приблизно в 12 годин, він разом з малолітньою донькою ОСОБА_2, яка знаходилась в дитячій колясці, зайшов до магазину «Сільпо», розташованого по АДРЕСА_3.
Знаходячись в торгівельній залі вказаного магазину, він взяв пляшку пива «Рогань»та дитячий сирок, які поклав в корзину коляски. Пройшовши далі по магазину, він вирішив вкрасти каву, щоб в подальшому її продати. Тому він направився до стелажів, де знаходилась кава різних видів, і взяв з полиці дві скляні банки розчинної кави «Якобс Монарх», вагою по 200 гр. кожна. Впевнившись, що за його діями ніхто з покупців не спостерігав і поруч з ним нікого не було, сховав вкрадені дві банки кави в корзину дитячої коляски, після чого направився до каси.
Розрахувавшись тільки за пиво та дитячий сирок, він направився до виходу з магазину. Але коли він проходив повз металеву рамку, спрацювала сигналізація. Незважаючи на це, він не зупинився та прослідував в напрямку виходу з магазину. Але щойно він вийшов за двері магазину на вулицю, його наздогнав охоронець, який запропонував пройти в кімнату охорони, де він зізнався в крадіжці, та були викликані працівники міліції.
Покази ОСОБА_1 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння підсудним змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства злочину при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, і беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі підсудний, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. З ст. 299 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи, в порядку, передбаченому ч. З ст. 299, ст. 301-1 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, суд допитавши підсудного та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу підсудного, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, доведена повністю.
Дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України як замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), кваліфіковані вірно.
Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного згідно ст. 66 КК України на думку суду є щире каяття.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання підсудного -рецидив злочинів.
При призначенні ОСОБА_1 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до злочинів середньої тяжкості (ч. 2 ст. 185 КК України), обставини вчинення злочину, наслідки від вчиненого злочину, дані про особу підсудного, який осудний, не одружений, має на утриманні малолітню дочку -ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6, працездатний, офіційно не працює, має середню освіту, раніше неодноразово судимий, за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, у лікаря психіатра на обліку не перебуває, має постійне місце проживання та реєстрації, за яким характеризується посередньо та вважає за необхідне призначити підсудному покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 185 КК України.
Разом з тим, враховуючи відсутність тяжких наслідків від вчиненого злочину, дані про особу підсудного, обставину, що пом'якшує його покарання, суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства і тому до нього можуть бути застосовані вимоги ст. 75 КК України.
Із врахування даних про особу підсудного та обставини, що пом'якшує його покарання, те, що він вчинив умисний корисливий злочин середньої тяжкості та наявність обставини, що обтяжує його покарання, не перешкоджає суду звільнити його від відбування покарання з випробуванням і поклавши певні обов'язки, вважаючи таке покарання необхідним й достатнім для виправлення винного та попередження вчинення ним нових злочинів.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 2 ст. 81 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов'язку повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, а також періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.
Речові докази у справі -дві скляні банки розчинної кави «Якобс», ємкістю по 200 грам, які передані на зберігання під розписку адміністратору магазину «Сільпо»ОСОБА_3 (а.с. 14) -вважати такими, що передані ТОВ «Фоззі-Фуд»за належністю.
Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.
Суддя Косик Л.Г
м